Державне регулювання економіки

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Державне регулювання економіки

Державне регулювання економіки

Державне регулювання економіки в умовах ринкового господарства являє

собою систему типових мір законодавчого, виконавчого і контролюючого

характеру, здійснюваних правовими державними заснуваннями і громадськими

організаціями з метою стабілізації і пристосування існуючої соціально-

економічної системи до умов, що змінюються.

В міру розвитку ринкового господарства виникали і загострювалися

економічні і соціальні проблеми, що не могли бути вирішені автоматично на

базі приватної власності. З'явилася необхідність значних інвестицій,

малорентабельних або нерентабельних із погляду приватного капіталу, але

необхідних для продовження відтворення в національних; галузеві і

загальногосподарські кризи, масове безробіття, порушення в грошовому обігу,

що загострився конкуренція на світових ринках потребували державної

економічної політика.

Об'єктивна можливість ДРЕ з'являється з досягненням визначеного рівня

економічного розвитку, концентрації виробництва і капіталу. У сучасних

умовах ДРЕ є складовою частиною процесу відтворення. Воно вирішує

різноманітні задачі, наприклад: стимулювання економічного зростання,

регулювання зайнятості, заохочення прогресивних зсувів у галузевій і

регіональній структурі, підтримка експорту. Конкретні напрямки, форми,

масштаби ДРЕ визначаються характером і гостротою економічних і соціальних

проблем у тієї або іншій країні в конкретний період.

Об'єкти і цілі ДРЕ.

Об'єкти ДРЕ - це сфери, галузі, регіони, а також ситуації, явища й

умови соціально-економічного життя країни, де виникнули або можуть

виникнути труднощі, проблеми, не що дозволяються автоматично або що

дозволяються у віддаленому майбутньому, у той час як зняття цих проблем

настійно необхідно для нормального функціонування економіки і підтримки

соціальної стабільності.

Основні об'єкти ДРЕ це:

економічний цикл;

секторальна, галузева і регіональна структура господарства;

умови накопичення капіталу;

зайнятість;

грошовий обіг;

платіжний баланс;

ціни;

умови конкуренції;

соціальні відношення, соціальне забезпечення;

підготовка і перепідготовка кадрів;

навколишнє середовище;

зовнішньоекономічні зв'язки.

Суть державної антициклічної політики, або регулювання господарської

кон'юнктури, складається в тому, щоб під час криз і депресій стимулювати

попит на товари і послуги, капіталовкладення і зайнятість. Для цього

приватному капіталу даються додаткові фінансові пільги, збільшуються

державні витрати й інвестиції. У умовах тривалого підйому в економіці

країни можуть виникнути зростання імпорту і погіршення платіжного балансу,

перевищення попиту на робочу силу пропозицією і звідси необгрунтований ріст

заробітної плати і цін. У такій ситуації задача ДРЕ-притормозити зростання

попиту, капіталовкладень і виробництва, щоб по можливості пригальмувати

надвиробництво товарів і перенакопичення капіталів.

У області галузевої і територіальної структури ДРЕ також відіграє

значну роль. Тут за допомогою фінансових стимулів і державних

капіталовкладень, забезпечуються привілейовані умови окремим галузям і

регіонам. У однім випадку підтримка надається тим галузям і одиницям

господарства, що знаходяться в стані затяжної кризи; в іншому випадку

заохочується розвиток нових галузей господарства і видів виробництва,

покликані призвести до прогресивних структурних зсувів усередині галузей,

між галузями і в усім народному господарстві, до підвищення його

ефективності і конкурентноздатності. Але також можуть прийматися міри і по

притармаживанию надмірної концентрації виробництва.

Найважливішим об'єктом державного регулювання економіки є накопичення

капіталу. Виробництво, присвоєння і капіталізації прибули завжди служать

головною ціллю господарської діяльності в ринковій економіці. Створюючи

додаткові стимули і можливості в різний час всім інвесторам або окремим

їхнім групам по галузях і територіям, що регулюють органи впливають на

економічний цикл і структуру.

Регулювання занятости-это підтримка нормального з погляду ринкової

економіки співвідношення між попитом і пропозицією робочої сили.

Співвідношення це повинно задовольняти потребу економіки в кваліфікованих і

дисциплінованих робітниках, заробітна плата яких служить для них достатньою

мотивацією до праці. Проте співвідношення між попитом і пропозицією не

повинно^ звістки до надмірного росту заробітної плати, що може негативно

відбитися на національній конкурентноздатності. Небажане і різке зниження

зайнятості веде до збільшення армії безработных, зниженню споживчого

попиту, податкових надходжень, росту податків на посібники і небезпечно

соціальним наслідкам.

Особлива увага ГРЭ приділяє грошовому об