|
|
|
 |
Таїнство Хрещення і його сутність |
|
 |
БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Таїнство Хрещення і його сутність
Таїнство Хрещення і його сутність
113 - План
- Вступ
- Розділ І. Таїнствo Хрещення і йoгo сутність
- Розділ ІІ. Істoричний рoзвитoк чинoпoслідувань таїнства Хрещення. Пригoтування дo таїнства Хрещення
- ІІ.1 Прийняття імені при вступі дo християнськoгo суспільства
- ІІ.2 Огoлoшення і вoцеркoвлення
- ІІ.3 Заклинання
- ІІ.4 Відречення від диявoла і з'єднання з Христoм
- ІІ.5 Спoвідання віри
- Розділ ІІІ. Істoричний рoзвитoк чинoпoслідувань таїнства Хрещення. Таїнствo Хрещення
- ІІІ.1 Роль води в таїнстві Хрещення та її освячення
- ІIІ.2 Пoмазання єлеєм
- ІIІ.3 Фoрма омoвення вoдoю під час хрещення
- ІIІ.4 Фoрмула Хрещення
- II.5. 31 Псалом і облачення в білі одежі
- Розділ IV. Істoричний рoзвитoк чинoпoслідувань таїнства Хрещення. Таїнство Миропомазання
- IV.1 Таїнство Миропомазання у складі чину Хрещення
- IV.2 Молитви на обмивання та постриження волосся
- IV.3 Спільне закінчення таїнства Хрещення і Миропомазання
- Розділ V. Значення Хрещення в сучасному екуменізмі
- Висновки
- Список використаної літератури
ВступЗначення таїнств як у Православній Церкві так і в усьому Християнстві є, безсумнівно, величезним. Без цих сакраментальних актів неможливе повноцінне церковне і духовне життя кожної людини, яка вирішила стати членом народу Божого. Через таїнства під виглядом певних видимих дій і слів посилається тому, хто його приймає, і невидима сила - Дари Святого Духа, освячення і Боже благословення. І тому значення таїнств у житті кожного християнина настільки велике, що кожен раз вони стають новими етапами у їхньому житті. Вони є дієвими Божими знаряддями, які неодмінно діють благодатно на тих, хто до них приступає [87, 46].Кількісно церковних таїнств у Православній Церкві є сім. І найпершим таїнством, яке необхідне для вступу до християнського суспільства і без якого нереально увійти до благодатного Царства Божого, є таїнство святого Хрещення. Хрещення є дверима до спасіння і до Царства Божого. «Якщо хто не народиться водою і духом, - сказав нам Христос Спаситель, Який і встановив це таїнство, - не може увійти в Царство Боже» (Ів. З, 5). Хрещення «водою і духом» повністю змінює і очищує людину - вона вмирає для життя старого і народжується для нового святого життя в тілі Христовому (1 Кор. 12, 13). Христос заповів Своїм ученикам: «Йдіть, навчайте всі нарoди, хрестячи їх в ім'я Отця, і Сина, і Святoгo Духа» (Мф. 28, 19), і таким чином Хрещення стало одним із найголовніших елементів у житті Церкви і влилося у богослужбову християнську практику.На початку свого розвитку чин таїнства Хрещення був дуже простим, як і будь-яке інше богослужіння у часи апостолів. Але разом із зовнішнім розвитком Церкви, як живого організму, хрещення поступово змінювалося і розвивалося, перетворюючись із елементарного акту у складне богослужбове чинопослідування. Досліджуючи богослужбовий розвиток таїнства Хрещення, не важко помітити, що воно ніби завжди пристосовувалося до конкретного часу, і разом з цим незмінно несло у собі те духовне значення і внутрішній зміст, якими воно було наділене з часів апостолів.Будучи одним із таїнств Церкви, Хрещення за своєю важливістю є одним із найскладніших, за своїм змістом, богослужбових актів. Воно містить у собі багато богослужбових елементів, які хоч і поєднані разом в одному чинопослідуванні, але, водночас, є настільки самостійними, що кожне може розглядатися в окремому літургічному дослідженні. Така структура таїнства робить його не легким для дослідження. А внаслідок відсутності протягом багатьох століть окремих письмових пам'яток, які б спеціально стосувалися до нашого предмету, і разом з цим при великій кількості коротких уривочних, а інколи і протилежних згадок у творіннях церковних письменників, дослідження історичного розвитку хрещення стає ще важчим. Так, за перше століття християнської ери, за часи апостолів, ми не маємо жодного твору, який би спеціально і конкретно викладав порядок, склад, форму і характер богослужіння і звершення хрещення у апостольський вік. Збереглися лише короткі і уривочні вказівки у Новозавітних писаннях, які часто не достатні для відтворення чинопослідування хрещення у першому столітті.Від другого і третього століття ми також не маємо жодного систематизованого викладу таїнства хрещення, як і будь-якого іншого богослужіння. Це пояснюється свіжістю апостольської проповіді і тою простотою, в якій звершувалося богослужіння у часи апостолів і мужів апостольських. Безперечно, не можна вважати, що за ці перші століття було мало свідчень про здійснення таїнства Хрещення. Їх було багато, але жодний із церковних письменників не ставив собі за мету викласти на папері чин Хрещення своєї сучасності, а обмежувався лише короткими згадками про це таїнство у тих випадках, коли було необхідно, здебільшого в апологетичних творах.Четверте і п'яте століття - час розвитку і торжества християнської науки. І хоча ми маємо дуже багато свідчень про здійснення богослужіння у ці часи, та, все ж таки, на першому плані творінь святих отців стоїть догматична сторона таїнств, а не практична, яка і є головною складовою християнського богослужіння. Лише один богослужбовий пам'ятник цього часу можна віднести до більш-менш систематизованого опису чину Хрещення - це твір «Про Церковну ієрархію», від |
