Полиграфия

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Полиграфия

Полиграфия

Міністерство освіти України

Національний технічний університет України

“КПІ”

Видавничо - поліграфічний факультет

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

“Аналіз господарської діяльності підрозділу

ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “Зоря”

Виконавець: ст. гр. зе - 3

Ревук М.М.

Викладач: Кваско А. В.

КИЇВ - 1999

ЗМІСТ

Вступ

............................................................................

.... 2стр.

Характеристика підприємства та загальний

аналіз його показників .

.................................................. 4 стр.

Характеристика цеху глибокого друку підприємства

та аналіз його показників .

........................................... 12 стр.

Аналіз використання трудових ресурсів та

заробітної плати

........................................................... .14 стр.

Аналіз організаційно - технічного рівня виробництва

та використання основних фондів ............................... 21

стр.

Аналіз випуску продукції ..........................................

29 стр.

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію

продукції .............................................

.......................... 32 стр.

Аналіз прибутку та рентабельності .......................... 35

стр.

Висновки

....................................................................... 37

стр.

Додатки

.........................................................................

41 стр.

ВСТУП

Для написання курсової роботи на тему “Аналіз господарської

діяльності підрозділу поліграфічного підприємства” за базу для досліджень

мною було обрано дільницю глибокого друку відкритого акціонерного

товариства “Зоря”.

Дана тема є дуже актуальною , насамперед , коли економіка України

знаходиться в стані переходу до ринку . Економічний аналіз дозволяє

об’єктивно оцінити хід господарювання , визначити розміри та причини

відхилення від стандартних параметрів та очікуваних результатів , виявити

резерви підвищення ефективності виробництва та розробити заходи щодо їх

мобілізацїї .

Аналіз господарської діяльності робить можливим комплексне системне

дослідження економічних явищ та процесів , факторів та причин що їх

обумовлюють , об’єктивну оцінку ефективності виробничо - фінансової

діяльності та стабільності ринкового становища , діагностику , пошук

резервів та можливостей їх мобілізації у поточному та перспективних

періодах .

Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу в першу

чергу на рівні окремих підприємств та їх внутрішніх структурних підрозділів

. Уміло організувати аналітичну роботу на підприємстві значить забезпечити

синтез аналітичної інформації , як окремих функціональних служб , так і

служб менеджменту .

Характеристика підприємства та загальний аналіз його показників

Поліграфічне підприємство “Зоря” є одним з ведучих підприємств

України по виготовленню різноманітної етикетної та пакувальної продукції.

ВАТ “Київська поліграфічна фабрика “ Зоря “ розташована у місті Києві

по вулиці Лугова , 1. Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до

державних підприємств , а зараз , в період переходу економіки України до

ринку , воно змінило форму власності , щоб не збанкрутіти .

Підприємство не є збитковим , як деякі інші поліграфічні

підприємства , але й не дає таких прибутків , як раніше , коли воно було

єдиним за своєю спеціалізацією в м.Києві . Підприємство є самостійним

господарюючим суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює

виробничу та комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та

підприємств на пакувальну продукцію .

Дане підприємство спеціалізується на виготовленні етикетної та

пакувальної продукції . А саме : етикетки віддруковані офсетним способом

прямокутні , з фігурною висічкою , ламіновані , з металізованого паперу ,

з (конгревним тисненням ) , пачки-висічки , коробки та пакунки з картону

або комбінованих матеріалів , парафіновані етикетки , видрукувані в 1-6

фарб способами флексографічного та глибокого друку , непарафіновані

етикетки, з паперу , поліетилену , ламінованого паперу . Також

підприємство виготовляє товари ширвжитку : набори кольрового паперу ,

дитячі іграшки, бланочну продукцію , візитки , картонні папки для офісу ,

як для власного споживання , так і на замовлення . Послугами ВАТ “Зоря”

користуються багато підприємств різних галузей , серед яких підприємства

фармацевтичної , харчової промисловості та інші . На даний момент кількість

замовників дещо зменшилась, як і більшість підприємств , “Зоря” страждає

від неповної завантаженості своїх цехів , що погано відбивається на

економічних показниках діяльності підприємства .

Структура підприємства - цехова . “Зоря” складається з окремих цехів

які , в свою чергу , поділяються на дільниці . До складу підприємства

входять: цехи офсетного , глибокого та флексографського друку , цех

ширвжитку і ремонтно - механічний цех .

Одним з найбільших цехів підприємства є офсетний цех . В ньому

виготовляються фотоформи , машинні форми , виконується друк і обробка

віддрукованого замовлення , куди входить висічка , склейка , лакування ,

при потребі , порізка , конгревне тиснення або тиснення позолотою , а також

упаковка готової продукції . Тобто , в офсетному цеху замовлення проходить

весь технологічний процес від початку й до кінця . В цеху застосовуються

дещо застарілі технології . Виконання замовлення починається з виготовлення

первинної фотоформи , тобто фотографування оригіналу . Далі фотоформи

ретушують , на контактно - копіювальному станку створюють з них текстові

діапозитиви і монтажують . З монтажів виготовляють фотоформи , на

прободрукарському станку роблять пробні відбитки , які підписує замовник ,

у разі згоди , та начальник цеху . З цих фотоформ виготовляють машинні

форми для кожної фарби для тиражу замовлення . Форми встановлюють на

друкарській машині і починається друк тиражу . Далі віддрукований тираж

проходить певну обробку (лакування , склейку , висічку , порізку і інші ) в

залежності від виду продукції . Після цього готову продукцію сортують ,

рахують , запаковують і відправляють на склад .У флексографському цеху ,

окрім друкування замовлення флексографським способом друку , виконується ще

й парафінування і пластифікація віддрукованої продукції . Для виготовлення

друкарських фотополімерних форм застосовуються фотополімерні пластини “

Cyral “ фірми “Du Pont “. Встановлено машину “ Babiflex “ для виготовлення

фотополімерних форм .

У глибокому друці використовується технологія безпігментного друку .

Виготовлення форм для глибокого цеху відбувається безпосередньо у цеху з

готових фотоформ , які виготовляються в офсетному цеху . Там же замовлення

друкується і відправляється на подальшу обробку . Окрім дільниці

виготовлення форм та дільниці друку в цеху є дільниця виготовлення

флексографських кліше . Раніше використовувався негативний монтаж , зараз

підприємство перейшло на позитивний та на італійські світлочутливі шари .

Матеріали , які застосовуються (поліфан , хайкор , каурекс ) дозволяють

отримати продукцію найвищого гатунку .

Всі відходи поступають до цеху ширвжитку . Там вони сортуються ,

перероблюються та відправляються на пункти здачі макулатури .

Ремонтно - механічний цех забезпечує безперебійну роботу

устаткування . Він проводить оперативний ремонт і наладку встановленного

устаткування та приладів , виготовляє просте устаткування для цехів ( різні

ванни , цинкорубильний станок та інш. ) .

Більшість устаткування цехів є моральнозастарілим і , працюючи на

ньому , мало шансів збільшити кількість замовників, а отже підвищити

завантаженість виробництва і покращити економічні показники . Основному

устаткуванню вже близько двадцяти років але є і новітнє устаткування,

придбане та встановлене в останні роки.

Для аналізу основних економічних показників використовувалися дані

планового відділу , бугалтерії та інших відділів за 1999 та 2000 звітні

роки . Одним з основних документів , який показує результати діяльності

підприємства є баланс . Бухгалтерський баланс являє собою систему

згрупованих та узагальнених даних про наявність засобів господарства і

джерел , що одержують в процесі виробничо- господарської діяльності

підприємства .

Маючи дані балансу , який наведений у додатках , ми можемо

розрахувати показники які характеризують фінансову стійкість підприємства .

Фінансова стійкість відображує рівень ризику діяльності підприємства та

залежності від запозиченого капіталу . В якості оцінювальних коефіцієнтів

використовуються :

1). Коефіцієнт автономії - показує , яка питома вага власних коштів

в загальній сумі грошей , які є на підприємстві . Дорівнює відношенню

першої групи пасиву до балансу :

КАВ (’97)= 8941,7/ 9855,6 = 0,91

КАВ (’98)= 8172,2/ 9471,8 = 0,86

Даний показник повинен дорівнювати 0,5, або бути більшим .

Розраховані дані відповідають цим вимогам і є позитивними .

2). Коефіцієнт довготермінового залучення позикових засобів . Він

дорівнює відношенню другої групи пасиву до суми першої та другої груп

пасиву балансу . Зростання даного коефіцієнту свідчить про посилення

фінансової стійкості :

КД,З(’97)= 0

КД,З(’98)= 0

В нашому випадку даний коефіцієнт буде дорівнювати нулю , бо згідно

балансу підсумок по другій групі пасиву дорівнює нулю .

3). Коефіцієнт маневрування вказує на ступінь мобільності власних

коштів. Дорівнює відношенню суми другої та третьої груп активу за мінусом

третьої групи пасиву до першої групи пасиву :

КМ(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 8941,7 = 0,26

КМ(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 8172,2 = 0,26

Оптимальний варіант, коли даний коефіцієнт коливається в межах від

0,4 до 0,6 . В нашому випадку він є меншим , що свідчить про низький рівень

мобільності власних коштів .

4). Коефіцієнт інвестування характеризує частку джерел власних

коштів суб’єкту господарювання в покритті позаобігових активів . Дорівнює

відношенню першої групи пасиву до першої групи активу :

КІНВ.(‘97)= 8941,7/ 6628,1 = 1,35

КІНВ.(‘98)= 8172,2 / 6073,8 = 1,35

Вважається , що даний коефіцієнт повинен дорівнювати 1 або більше .

5). Коефіцієнт покриття засобів і витрат . Дорівнює відношенню

другої та третьої груп активу за мінусом третьої групи пасиву до другої

групи активу:

КП(‘97)= ( 1417,3 + 1810,2 - 913,9 ) / 1417,3 = 1,6

КП(‘98)= ( 1115,1 + 2282,9 - 1299,6 ) / 1115,1 = 1,9

Оптимальне значення даного коефіцєнту 0,5 .

Ліквідність балансу показує , в якій степені підприємство здатне

розрахуватися по короткостроковим зобов’язанням поточними активами. Серед

коефіцієнтів , що аналізують платоспроможність підприємства такі :

1). Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує

платіжоспроможність підприємства . Дорівнює відношенню другої та третьої

груп активу до третьої групи пасиву :

КЗАГ. Л.(’97)= 1417,3+1810,2/ 913,9 = 3,5

КЗАГ. Л.(’98)= 1115,1+2228,9/ 1299,6 = 2,5

Даний показник повинен бути не менше 1 і коливатись від 2 до 2,5 але

не менше одиниці . З розрахунків видно , що підприємство є

платіжоспроможнім , але показник за 1998 рік ближче до вказаних вимог .

2). Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує можливість

швидкого здійснення розрахунків. Дорівнює відношенню грошових коштів та

короткострокових фінансових вкладень до третього розділу пасиву :

КАБС. Л.(’97)= 59 / 913,9 = 0,065

КАБС. Л.(’98)= 71,4 / 1299,6 = 0,055

Оптимальне значення даного коефіцієнту- > 0,2- 0,25 .

3). Проміжний коефіцієнт ліквідності на початок та на кінець року

показує, чи достатньо вищеназваної суми мобільних засобів для погашення

короткострокових зобов’язань за платежами . Дорівнює відношенню третьої

групи активу до третьої групи пасиву .

КП. Л(‘97)поч= 2492,8 / 1443,8 = 1,73

КП. Л(‘97)кін= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)поч= 1810,2 / 913,9 = 1,98

КП. Л(‘98)кін= 2282,9 / 1299,6 = 1,75

Даний коефіцієнт повинен коливатися в межах від 0,7 до 0,8 . З

розрахунків видно , що розрахований коефіцієнт не відповідає заданим

значенням .

За базовий можна використовувати коефіцієнт загальної ліквідності .

Зниження значення ліквідності частіше за все говорить про загальне

погіршення ситуації з забезпеченістю оборотними засобами і про необхідність

дієвих заходів по управлінню ними .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної

ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі

поточних активів .

Тепер можна приступити до аналізу ділової активності підприємства .

До коефіцієнтів , що її характеризують , відносяться такі :

1). Показник оборотності коштів в розрахунках . Дорівнює вадношенню

виручки від реалізації до середньої дебіторської заборгованості .

ПОБ(’97)= 4516,54 / 773,6 = 5,84

ПОБ(’98)= 4895,44 / 1452,3 = 3,37

Даний показник обчислений в оборотах . Темп зростання - 57,7%

2). Показник оборотності виробничих запасів . Розраховується в

оборотах і дорівнює відношенню витрат на виробництво продукції до

середньовиробничих запасів.

ОВ.З(‘97)= 4833,9 / 668,9 = 7,23

ОВ.З(‘98)= 4833,9 / 564,5 = 8,56

3). Тривалість операційного циклу розраховується :

ТО.Ц(‘97)= ( 360 / 5,84 ) + ( 360 / 7,23 ) = 111,43

ТО.Ц(‘98)= ( 360 / 3,37 ) + (360 / 8,56 ) = 148,88

Зростання тривалості операційного циклу свідчить про погіршання

використання оборотних засобів .

4). Показник оборотності власного капіталу дорівнює відношенню

виручки від реалізації до середньої величини власного капіталу.

ОВЛ.К(‘97)= 4516,54 / 8941,7 = 0,5

ОВЛ.К(‘98)= 4895,44 / 8172,2 = 0,6

5). Показник оборотності основного капіталу - це відношення виручки

від реалізації до підсумку середнього балансу “НЕТТО”.

ООСН.К(‘97)= 4516,54 / 9855,6 = 0,46

ООСН.К(‘98)= 4895,44 / 9471,8 = 0,52

Основні показники виробничо - господарської діяльності підприємства

зведені у таблицю . Такі дані дають уявлення про економічний стан

підприємства .

Таблиця 1:

|ПОКАЗНИКИ |Од. виміру |1999 |2000 |% |

|Випуск товарної продукції |тис. грн. |3740,1 |3812,5 |101,935|

| | | | |8 |

|Собівартість товарної продукції|тис. грн. |5149 |5291,9 |102,775|

| | | | |3 |

|Сума реалізації |тис. грн. |4516,55 |4895,45 |108,389|

| | | | |1 |

|Собівартість реалізованої |тис. грн. |4525,1 |5039,84 |111,375|

|продукції | | | |2 |

|Балансовий прибуток |тис. грн. |129,1 |-166,7 | |

|С/річна вартість осн. фондів |тис.грн. |16560 |16390 |98,9734|

| | | | |3 |

|Фонд оплати праці всього: |тис. грн. |987,87 |739,39 |74,8468|

| | | | |9 |

|в т.ч.: ПВП |тис. грн. |963,46 |720,82 |74.8157|

| | | | |7 |

|робітники |тис. грн. |663,94 |483,48 |72,8198|

| | | | |3 |

|С/спискова чисельність: всього:|чол. |364 |329 |90,3846|

| | | | |2 |

|в т.ч.: ПВП |чол. |353 |320 |90,6515|

| | | | |6 |

|робітники |чол. |268 |239 |89,1791|

|непромисловий персонал |чол. |10 |9 |90 |

|Загальновиробничі витрати |тис. грн. |306,7 |306,7 |100 |

|Загальногосподарські витрати |тис. грн. |672,3 |672,3 |100 |

|Всього витрат на вир-во по |тис. грн. |4833,9 |4833,9 |100 |

|плану | | | | |

1999 та 2000 роки були роками збереження кризових явищ в

економіці. Спостерігалися підвищення цін на поліграфічні матеріали (папір ,

картон , фарби та інш. ) , на енергоресурси , зниження платоспроможності

населення та замовників й інш. Все це вплинуло на економічні показники

підприємства .

У 2000 році , порівняно з 1999 , підприємство збільшило обсяги

випуску товарної продукції на 102% або на 72,4 тис. грн. , зросла й

собівартість ТП приблизно на 103% , збільшився й прибуток від реалізації ,

на 33 чол. зменшилась середньоспискова чисельність працюючих на

підприємстві , зменшився й розмір фонду оплати праці , що призвело до

зменшення середньомісячної заробітної плати.

Негативним є те , що в 1999 році балансовий прибуток складав 129,1

тис. грн., а в 2000 році це вже були збитки які дорівнювали 166,7 тис.

грн. . Без змін залишилися планові витрати на виробництво .

Характеристика цеху глибокого друку підприємства та аналіз його

показників.

Цех глибокого друку ВАТ “Зоря” має у своєму складі : дільницю

виготовлення форм для глибокого друку , друкарську дільницю, де друк

відбувається глибоким способом та дільницю виготовлення цинкографських

кліше для флексографського друку .

Глибокий цех підприємства “Зоря” оснащено двома 6-ти та 4-фарбовими

друкарськими машинами “Romantik-Andreotti 700 ”, які мають продуктивність

роботи 100 обертів за хвилину . Крім двох друкарських машин , які

встановлені на дільниці друку , цех має у своєму розпорядженні:

прободрукарський станок “А-900” з форматом готової продукції 700 та

продуктивністю роботи за паспортом 30 відбитків за годину , два

полірувальних станка “Andreotti” для шліфовки та поліровки циліндрів , які

мають формат продукції 270*1000 та паспортну продуктивність роботи 4 форми

за годину , декілька ванн для міднення форм “Патер-Ностер” з форматом

продукції 50*130 та продуктивністю роботи 0,1 мм/г., ванни для

електролітичного обезжирення , для промивки циліндрів, для нікелювання

циліндрів “Патер-Ностер”, безпігментна лінія розроблена ВНДІП для травлення

циліндрів . Більшість з переліченого устаткування застосовується для

виготовлення форм для глибокого друку.

Виготовлення продукції в цеху глибокого друку починається з

заповнення бланку - замовлення у виробничому відділі підприємства . Потім

замовлення надходить на виробничі дільниці і починається виготовлення форм

. Спочатку виготовляють первинну фотоформу , тобто фотографують оригінал і

ретушують отриманий знімок .

Далі на контактно- копіювальному станку створюють текстові

діапозитиви . Робиться монтаж , за допомогою якого виготовляють фотоформи

для окремих фарб . В такому вигляді вони надходять на дільницю глибокого

друку, де починається виготовлення форм для друкарських машин . На циліндр

наносять роздільчий шар , потім нарощують шари міді та нікелю , копіюють та

протравлюють . Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо

він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми

поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі

замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це

парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші, в залежності

від умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову

продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі

технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно -

технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва

устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди

робітників , облікова одиниця продукції , норма часу на облікову одиницю ,

вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу

на облікову одиницю .

протравлюють .

Роблять пробні відбитки , які підписуються замовником , якщо

він з усім згоден , та начальником цеху . Після цього готові форми

поступають до друкарських машин , де відбувається друк тиражу . Далі

замовлення відправляється на дільниці післядрукарської обробки - це

парафінування , пластифікація , порізка , упаковка та інші в залежності від

умов , що поставив замовник . В кінці технологічного процесу готову

продукцію сортують , рахують , пакують і відправляють на склад . Всі

технологічні процеси на підприємстві відображаються в маршрутно

-технологічних картах , куди входять такі розділи як назва операції , назва

устаткування , марка устаткування , штат обслуговування та розряди

робітників , облікова одиниця продукції, норма часу на облікову одиницю ,

вид матеріалу та марка , одиниця виміру матеріалу , норма витрат матеріалу

на облікову одиницю .

Таблиця 2:

Основні економічні показники цеху глибокого друку за 1999-2000 роки .

|Назва показника |1999 |2000 |

| |план|факт|% |план|факт|% |

|1. Товарна продукція в цінах на 1.01 (тис. |1904|709,|37,3|2047|1019|49,8|

|грн.) |,4 |9 | |,2 |,1 | |

|2. Товарна продукція в діючих цінах ( тис. |1562|569,|36,4|2012|1061|52,7|

|грн.) |,4 |3 | |,4 |,1 | |

|3. Товарна продукція в натуральному виразі |286,|103,|36,2|342 |145 |42,4|

|(т.) |8 |8 | | | | |

|4. Сума реалізації (тис. грн.) |1437,3 |1260,3 |

|5. Собівартість реалізованої продукції |1218,94 |1180,34 |

|6. Фонд оплати праці |35,2 т. грн. |40,5 т. грн. |

|7. Середньоспискова чисельність |13чол. |16 ЧОЛ. |

Як для підприємства в цілому , так і по цеху глибокого друку

характерно збільшення фактичного обсягу товарної продукції в цінах на 1.01

на 143,5 % , в діючих цінах на 186,4% , в натуральному виразі на 139,7% .

Спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху у 2000 році

на 3 чол. , а також пов'язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3 т.

грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати .

Спочатку проаналізуємо чисельність , структуру та динаміку трудових

ресурсів по підприємству в цілому .

Таблиця 3: Структура та динаміка чисельності підприємства (1999-2000

р.)

|Категорії працюючих |1999 |2000 |Темп |

| | | |росту,|

| | | |% |

|1. Середньоспискова чисельність штатних |364 |329 |90,4 |

|працівників спискового складу | | | |

|в т. ч. : працівники основної діяльності |353 |320 |90,7 |

|з них: робітники |268 |239 |89,2 |

|2. Непромисловий персонал |10 |9 |90 |

|3. Середньоспискова чисельність жінок в |204 |193 |94,6 |

|еквіваленті повної зайнчтості | | | |

|4. Середньоспискова чисельність штатних |371 |334 |90,1 |

|працівників на останній день місяця | | | |

Впродовж двох років на підприємстві відбулося скорочення штату

працівників приблизно на 10% . Так чисельність ПВП скоротилася у 2000 році

на 33 чол. , з них : робітників - на 29 чол. та непромисловий персонал - на

1 чол. . Зменшення відбулося за рахунок виробничих цехів та дільниць .

Дуже незначну частку в чисельності працюючих займає

непромисловий персонал , а найбільшу питому вагу в чисельності займають

робітники . Так у 1999 році чисельність робітників складала 268 чол. , а в

2000 році - 239 , що складає приблизно 70-75% середньоспискової

чисельності. За статтю найбільшу питому вагу займають жінки , приблизно 60%

.

У цеху глибокого друку у 1999 році було зафіксовано чисельність , яка

складала 13 чоловік , а у 2000 році - 16 чоловік . Впродовж року

чисельність цеху зросла на 3 чоловіки . Розглянемо якісний склад робочої

сили підрозділу підприємства на базі якого визначємо середній

розряд одного робітника , середній вік одного робітника та середній

стаж одного працюючого .

Таблиця 4: Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу за 1999 рік .

|За кваліфікацією |За рівнем освіти |За віком |За стажем роботи |

|№ |Кіл-ть |Освіта |Кіл-ть |Вік, |Кіл-ть |Стаж |Кіл-ть |

|розряду |чол. | |чол. |років |чол. |.років |чол. |

|без |1 |Середня |3 |25-31 |1 |1-7 |4 |

|рОЗр. | | | | | | | |

|2 |1 |Спеці |7 |32-38 |3 |8-14 |2 |

| | |альн | | | | | |

|3 |1 |Вища |4 |39-45 |4 |15-21 |4 |

|4 |2 | | |46-52 |4 |22-28 |3 |

|5 |4 | | |53-59 |2 |29-35 |1 |

|6 |5 | | |60 і |0 |>3б |1 |

| | | | |більш | | | |

Середній розряд одного робітника : ( 2*1+3*1+4*2+5*4+6*5 ) / 14 = 4,5

Середній розряд одного робітника є досить високим , але не завадило б

й підвищення рівня кваліфікації робітників . Більшість робітників мають

спеціальну освіту , четверо здобули вищу освіту і троє мають середню

освіту.

Середній вік робітника : ( 28*1+35*3+43*4+49*4+57*2 ) / 14 = 44

Отже , середній вік робітників дорівнює 44 роки .

Середній стаж роботи одного робітника :

( 4*4+11*2+18*4+25*3+32*1+39*1 ) / 14 = 18,3

Таблиця 5: Рух робочих кадрів по цеху глибокого друку (1999-2000 р.).

| |1999 |2000 |

|1. Прийнято : всього |4 |10 |

|на постійну роботу |3 |10 |

|на тимчасову роботу |1 |— |

|2. Звільнено : всього |1 |7 |

|за власним бажанням |1 |6 |

|по інвалідності |--- |1 |

Маючи ці дані (табл. 5 ) ми можемо розрахувати деякі коефіцієнти, що

аналізують рух робочої сили по цеху глибокого друку . До таких коефіцієнтів

відносять : коефіцієнт обороту по прийому дорівнює відношенню кількості

всіх прийнятих на роботу робітників до середньоспискової їх чисельності ,

коефіцієнт обороту по звільненню

дорівнює відношенню всіх звільнених робітників до середньоспискової їх

чисельності, коефіцієнт плинності робочої сили дорівнює відношенню числа

робітників звільнених за власним бажанням та в зв'язку з порушеннями

дисципліни до середньоспискової їх чисельності.

Таблиця б:

|Назва коефіцієнту |1997 |1998 |

|1. Коефіцієнт обороту по прийому |0,31 |0,62 |

|2. Коефіцієнт обороту по звільненню |0,08 |0,44 |

|3. Загальний коефіцієнт обороту |0,39 |1,06 |

|4. Коефіцієнт плинності робочої сили|0,08 |0,38 |

З таблиці б видно , що по підрозділу коефіцієнт обороту по прийому

випереджує коефіцієнт обороту по звільненню . Можна зробити висновок , що у

2000 році, порівняно з 1999 роком , плинність кадрів підвищилася .

Таблиця 7: Аналіз використання робочого часу в цеху (1999-2000 рр.).

|Назва показника |1999 |2000 |Відхилення |

|1. Чисельність працівників |13 |16 |+3 |

|2. Загальна кількість люд.-днів |1690 |2400 |+710 |

|відпрацьованих персоналом | | | |

|3. Загальна кількість люд.-годин |13520 |19200 |+5680 |

|відпрацьованих персоналом | | | |

|4. Середня кількість відпрацьованих |130 |150 |+20 |

|днів одним працюючим ( п.2 : п.1 ) | | | |

|5. Середня кількість відпрацьованих |1040 |1200 |+160 |

|люд.-год. одним працюючим (п.3 : п.1)| | | |

|6. Тривалість робочого дня ( п.5 : |8 |8 | |

|п.4 ) | | | |

На основі даних про загальну кількість відпрацьованих люд.-днів та

люд.-годин було розраховано середню кількість днів та годин відпрацьованих

одним робітником . Дані розрахунків показують , що в 2000 році було більш

ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної

кількості відпрацьованих людино-днів та людино-годин , а також збільшення

середньої кількості відпрацьованих днів та годин одним працівником .

На основі даних про випуск продукції , кількість відпрацьованих

людино- днів та людино-годин , чисельність працюючих можемо розрахувати

показники продуктивності праці.

Таблиця 8: Показники продуктивності праці по цеху за 1999-2000 роки .

|Показник |1999 |2000 |% |

|1. Середньорічна продуктивність праці одного|36,5 |55,26 |151,4 |

|працюючого (тис. грн.) | | | |

|2. Середньорічна продуктивність праці одного|6,65 |7,55 |113,53 |

|працюючого (тонн.) | | | |

|3. Середньоденна продуктивність праці, грн. |280,71 |368,42 |131,25 |

|4. Середньогодинна продуктивність праці, |35,09 |46,05 |131,24 |

|грн. | | | |

Дані розрахунки показують , що у 2000 році продуктивність праці ,

порівняно з 1999 роком , підвищилася . Так в 1,5 рази збільшилася

середньорічна продуктивність праці працюючого обчислена в тис. грн. , або

на 18,76 тис. грн. . На 13% зросла середньорічна продуктивність праці

обчислена в натуральному виразі , або на 0,9 тонн. Той факт , що

продуктивність праці в грошовому виразі зросла більше ніж продуктивність

праці в натуральному виразі, можна пояснити як результат підвищення цін. На

31% збільшилась середньоденна та середньогодинна продуктивність праці.

Середньорічну продуктивність праці одного працюючого можна

Представити у вигляды формули : Впрац= Троб. д. * Троб. періоду *

Вгодинна

Таблиця 9:

|Рік |Тривалість |Тривалість |Середньогодинна|Середньорічна |

| |робочого |вобочого | |продуктивність |

| |ДНЯ , ГОД. |пеоіоду |продуктивність | |

|1997 |8 |130 днів |0,0351 т. грн. |36,5 т. грн |

|1998 |8 |150 днів |0,0460 т. грн |55,2 т. грн. |

Маючи ці дані , можемо проаналізувати вплив факторів на

середньорічну продуктивність праці одного працюючого .

1. 8*130*0,0351 =36,5 т.грн.

2. 8*130*0,0460 = 47,84 т. грн.

3. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

4. 8*150*0,0460 = 55,2 т. грн.

Тепер можна зробити висновок , що середньорічна продуктивність праці

одного працюючого збільшилась під впливом середньогодинної продуктивності

праці на 11,34 т. гри. (47,84 - 36,5 ) , а також під впливом тривалості

робочого періоду на 7,36 т. грн. Загальний вплив факторів на середньорічну

продуктивність праці складає : 11,34 + 7,36 = 18,7 т. грн. , тобто

позитивний .

Тепер проаналізуємо заробітну плату .

На ВАТ "Київська поліграфічна фабрика "Зоря" застосовується погодинна

форма оплати праці . Оплата погодинників здійснюється на основі

відпрацьованого часу та годинної тарифної ставки , розмір якої залежить від

розряду .

Таблиця 10: Тарифні ставки погодинників .

|Розряд |І |II |III |IV |V |VI |

|Тарифна ставка, коп |77,2 |84,4 |93,0 |104,4 |118,7 |138,7 |

Преміювання робітників здійснюється поквартальне при умові

балансового прибутку . Премія нараховується за :

1. Суміщення професій .

2. Розширення зони обслуговування або збільшення об'єму робіт .

3. Роботу у тяжких та шкідливих умовах .

4. Виконання обов'язків тимчасово непрацездатного робітника .

5. Роботу в нічну та вечірню зміну .

6. Період освоєння нових норм трудових затрат .

7. Високу професійну майстерність .

8. Класність .

9. Керівництво бригадою .

Розмір премії нараховується за умови виконання основного , додаткового та

індивідуального показників преміювання . Основний показник -балансовий

прибуток підприємства , додатковий - виконання норм виробітку та якість

виконуваних робіт , індивідуальний - коефіцієнт

трудової участі . При виконанні основного показника нараховується 50%

встановленої суми преміювання , при виконанні додаткового показника -20%

від суми преміювання , при виконанні індивідуального показника -30%.

Премія у розмірі 50% не нараховується за випуск бракованої продукції,

при поверненні бракованої продукції замовником , рекламацію від замовника ,

перевитрати сировини .

Таблиця 11: Склад фонду оплати праці по підприємству за 1999-2000 роки .

|Показник |Фактично нараховано |Структура фонду , % |

| |1999 |2000 |1999 |2000 |

|1. Загальна сума фонду оплати |987,87 |739,39 |100 |100 |

|праці ( тис. грн. ) | | | | |

|з них : ГЇВП |963,46 |720,82 |97,53 |97,49 |

|в т. ч. : робітники |663,94 |483,48 |67,21 |65,39 |

|керівники |150,16 |126,65 |15,20 |17,13 |

|спеціалісти |144,36 |106,16 |14,61 |14,36 |

|службовці |5,01 |4,84 |0,51 |0,65 |

|Непромисловий персонал |24,41 |18,57 |2,47 |2,51 |

|жінки |514,69 |368,17 |52,10 |49,79 |

|Основна заробітна плата |436,13 |626,23 | | |

|Додаткова заробітна плата |269,99 |113,16 | | |

|Інші заохочувальні виплати |281,79 | | | |

| | | | | |

|Основна з/п непром. персоналу | |15,89 | | |

| | | | | |

|Нарахування на відпустки | |56,32 | | |

| | | | | |

|Дивіденти | |76,1 | | |

| | | | | |

|Середньорічна заробітна плата |2,71т. грн|2,23 |82,29 % |

|Середньомісячна заробітна |226,16 |187,28 |82,29 % |

|плата |грн. | | |

Як бачимо з таблиці 11 фонд оплати праці по підприємству з роками

зменшується . Так у 2000 році , порівняно з 1999 роком , фонд оплати праці

скоротився на 248,48 тис. грн. Зросла сума на основну заробітну плату на

190,1 тис. грн. , зменшилась сума на додаткову з/п на 156,83 тис. грн. .

Майже на 12 % знизилась середня заробітна плата одного працюючого , або на

38,88 грн. в місяць .

Таблиця 12: Фонд оплати праці та середня заробітна плата по цеху

глибокого друку за 1999-2000 роки .

|Показник |1999 |2000 |% |

|1. Фонд оплати праці, тис. грн. |35,2 |40,5 |115,06 |

|2. Чисельність персоналу |13 |16 |123,08 |

|3. Середньорічна заробітна плата, тис. | 2,48 |2,53 |102,07 |

|грн. | | | |

|4. Середньомісячна заробітна плата / |206,67 |210,94 |102,07 |

Як видно з таблиці 12, у 2000 році , порівняно з 1999 роком , на 15%

зріс фонд оплати праці або на 5,3 тис. грн.. зросла , в зв'язку зі

збільшенням коштів на оплату праці , середньомісячна заробітна плата одного

працюючого на 2,07% або на 4,27грн.

Прослідкуємо методом ланцюгових підстановок вплив факторів на фонд

оплати праці. На фонд оплати праці впливають такі фактори , як зміна

чисельності працюючих та зміна середньої заробітної плати одного працюючого

.

Lр=(Рі-Ро)*Lср.о

АГ-,3 = Рі * ( Lср.і - Lср.о)

де Lр (Lз) - економія або перевитрати фонду оплати праці у зв'язку зі

зміною чисельності працюючих (заробітної плати одного працюючого).

Lср.і , Ьср.о - середньорічна з/п в звітному та базовому роках , грн.

Рі , Ро - середньоспискова чисельність в звітному та базовому роках .

Вплив факторів на фонд оплати праці у 2000 році , порівняно з 1999

роком .

Lр = ( 16 - 13 ) * 2,48 т.грн. = 7,44 тис. грн. , тобто збільшення

чисельності працюючих викликало перевитрати фонду оплати праці на 7,44 тис.

грн.

Lз = ( 2,53 - 2,48 ) * 16 = 0,8 тис. грн. , тобто збільшення

середньорічної заробітної плати викликали перевитрати ФОП на 0,8 т. грн.

Загальний вплив факторів на ФОП складає : (7,44 + 0,8) = 8,24 т. грн.

Аналіз організаційно-технічного рівня виробництва та використання

основних фондів.

Рівень технічного розвитку підприємства в значній мірі залежить від

складу і структури виробничих основних фондів промислового призначення,

оскільки окремі групи основних фондів приймають різну участь у процесі

виробництва.

Таблиця 13: Склад основних фондів підприємства, їх структура (1999-2000 р.)

|ПОКАЗНИК |1999 |2000 |

| |2: |Структ|I: |Структ|

| | |ура | |ура |

|Основні фонди основного виду діяльності ( тис. |16554 |100% |16367 |100% |

|грн.) | | | | |

|1. Будівлі,споруди,передавальні пристрої |7094 |42,85 |7094 |43,34 |

|• будівлі |6543 |39,52 |6543 |39,98 |

|• споруди |456 |2,75 |456 |2,79 |

|• передавальні пристрої |95 |0,57 |95 |0,58 |

|2. Транспортні засоби, меблі, інструменти та |235 |1,42 |185 |1,13 |

|прибори | | | | |

|• транспортні засоби |187 |1,13 |139 |0,85 |

|• прилади та інструменти |45 |0,27 |43 |0,26 |

|• інформаційні системи та ЕОМ |3 |0,018 |3 |0,018 |

|3. Інші 03 |9225 |55,73 |9088 |55,53 |

|• машини та обладнання |9225 |55,73 |9088 |55,53 |

Як видно з таблиці 13 найбільшу питому вагу у складі основних фондів

займають "Машини та обладнання" підприємства , які у 1999 році становили

55,73% від загальної суми основних фондів , а у 2000 році зменшились і

займали 55,53% від загальної суми . Велику питому вагу займають "Будівлі та

споруди" - 42,85% у 1997 році та 43,34% у 2000 році.

Але можна сказати , що на протязі двох років , які аналізувалися ,

ніяких суттєвих змін в структурі основних фондів підприємства не відбулося.

Далі доцільно проаналізувати ступінь технічного переозброєння , який

характеризують коефіцієнт оновлення та вибуття основних фондів , як в

цілому , так і їх активної частини - машин та обладнання .

Таблиця 14: Наявність та рух основних засобів по підприємству за 1999 та

2000 роки.

|Найменування |Залишок на |Надійшло за |Вибуло за |Залишок на |

| |початок року|рік |рік |кінець року |

| |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |1999 |2000 |

|1. Основні засоби |16735|16603|3,6 |5,9 |135,4|192,4|16603|16417|

| |,6 |,8 | | | | |,8 |,3 |

|2. Знос основних |9618,|9991,|671,3|402,6|298,5| |9991,|10393|

|засобів |4 |2 | | | | |2 |,8 |

| | | | | | | | | |

|3. Основні фонди |16678|16554|26 |33 |150 |220 |16554|16367|

|основного виду | | | | | | | | |

|4. Машини та обладнання|9157 |9225 |126 |21 |58 |158 |9225 |9088 |

Коефіцієнт оновлення - відношення вартості фондів , що надійшли , до

вартості фондів на кінець року .

Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності:

Кощ-97) = 26 / 16554 = 0,16 %

Кон(-98)=33/16367=0,2%

Коефіцієнт оновлення машин та обладнання :

Кощ'97)= 126/9225= 1,4%

Кощ-98)= 21/9088 =0,23%

Коефіцієнт вибуття - відношення вартості фондів вибувших за рік до їх

вартості на початок року .

Коефіцієнт вибуття основних фондів основного виду діяльності:

КвиБ(-97) = 150 / 16678 = 0,9 %

КвиБС98) = 220 / 16554 = 1,33 %

Коефіцієнт вибуття машин та обладнання :

КвиБ(-97) = 58 / 9157 = 0,63 %

Квищ-98) = 158 / 9225 =1,71 %

На основі даних розрахунків можна зробити висновки , що коефіцієнти є

незначними . Коефіцієнт оновлення основних фондів основного виду діяльності

на протязі двох років мав тенденцію до незначних змін . Так у 2000 році ,

порівняно з 1999 роком , він підвищився з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт

оновлення машин та обладнання , навпаки , знизився у 2000 році зі ,4 % до

0,23 % .

Коефіцієнти вибуття основних фондів основного виду діяльності та машин

та обладнання у 2000 році підвищилися , відповідно, з 0,9% до 1,33 % та з

0,63 % до 1,71 % . Негативним є те , що коефіцієнти вибуття перевищують

коефіцієнти оновлення і тільки у 1999 році коефіцієнт оновлення машин та

обладнання є більшим за коефіцієнт вибуття .

Розглянемо показники озброєності праці до яких відносять

фондоозброєність праці одного працюючого , фондоозброєність праці одного

робітника , технічну озброєність та енергоозброєність праці.

Таблиця 15: Показники озброєності праці по підприємству (1999-2000 р. )

|Назва показника |1999 |2000 |

|1. Чисельність ПВП в т. ч : |353 268 |320 239 |

|*робітники , чол. | | |

|2. Середньорічна вартість основних |16560 |16390 |

|фондів , тис. грн. | | |

|3. Середньорічна вартість машин та |9230 |9095 |

|устаткування , тис. грн. | | |

|4. Потужність двигунів , тис. кВт |750 |825 |

|5. Спожито електренергії, тис. кВт/ |847 |954 |

|год. | | |

|6. Фондоозброєність праці, тис. грн.|46,91 61,79 |51,22 68,57 |

|1-го працюючого: (п.2 : п.1) 1-го | | |

|робітника : (п.2 : п.1*) | | |

|7. Технічна озброєність праці, тис. |34,44 |38,05 |

|грн (п.3:п. 1*) | | |

|8. Енергоозброєність праці (п.4 : |2798 |3452 |

|п.1*) потенційна , кВт | | |

Проведені розрахунки в таблиці 15 показують , що у 2000 році ,

порівняно з 1999 роком , підвищився показник фондоозброєності праці 1 -го

працюючого на 4,31 тис. грн. та 1-го робітника на 6,78 тис. грн. . Також

помітне зростання показника технічної озброєності праці та

енергоозброєності . Такі зміни в озброєності праці можуть свідчить про

незначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частково на ці

зміни може впливати зменшення чисельності працюючих .

Розглянемо основні фонди цеху глибокого друку . У таблиці 16 наведено

перелік основного устаткування цеху та його основні характеристики .

Таблиця 16: Характеристика устаткування цеху.

|№|Назва |Марка |формат |продуктивн.|габарити|Потуж |

| | | |пр-іі |устаткує. | |н. ел |

| | | | | | |двигуна|

| | | | | | |кВт |

|1|6-ти фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |12000*22| |

| |ротаційна маш. |реотті 700" | | |9 *280 | |

| |для глиб.друку | | | | | |

|2|4-фарбова |"Романтік-Анд|700 |ЮОоб./хв. |900*229*| |

| |ротаційна маш. |реотті 700" | | |280 | |

| |для глиб.друку | | | | | |

|3|Прободрукарський|А-900 |700 |ЗО відб. / |191*135*|3,2 |

| |станок | | |рік |170 | |

|4|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |

| |станок | | |рік |170 | |

|5|Полірувальний |"Андреотті" |270*1000 |4 форми в |191*135*|7,8 |

| |станок | | |рік |170 | |

|6|Копіювальний |"Капелла", |100*130 |4 8 крп./ |140*130*|0,5 |

| |станок |ГДР | |рік |100 | |

|7|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

| |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | |

|8|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |

| |міднення форм |Патер-Ностер"| | |0 | |

|9|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

| |міднення форм |" | | |0 | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./ г.|140*60*6|1,1 |

|0|міднення форм |" | | |0 | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|1|електролітичного|" | | |0 | |

| |обезжирення | | | | | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|2|промивання |" | | |0 | |

| |целінд. | | | | | |

|1|Ванна для |"Патер-Ностер|50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|3|никелювання цел.|" | | |0 | |

|1|Ванна для |" |50*130 |0,1 мм./г. |140*60*6|1,1 |

|4|никелювання цел.|Патер-Ностер"| | |0 | |

|1|Ліфт- елеватор |"Патер-Ностер|70 |1 м./хв. |140*200*|4,5 |

|5|для зберігання |" | | |380 | |

| |формних | | | | | |

| |циліндрів | | | | | |

|1|Безпігментна |ВНДІП |70 |10-12 хв. |450*130*|1,7 |

|6|лінія | | | |120 | |

Проаналізуємо віковий стан устаткування цеху та визначємо питому вагу

кожної вікової групи устаткування в їх загальній кількості . Дані

представимо у вигляді таблиці.

Таблиця 17:

|Вікова група |Кількість |Питома вага |

| |мапіин |% |

|від 5 до 10 років |3 |18,75 |

|від 11 до 20 років |9 |56,25 |

|більше 20 років |4 |25 |

| |16 |100 |

Як видно з таблиці 17 , найбільшу питому вагу в загальній кількості

машин та устаткування займають машини віком від 11 до 20 років ( 56,25 % )

. Велику питому вагу ( 25 % ) займають машини , строк експлуатації яких

сягнув за 20 років . Отже , більшість устаткування цеху складають застарілі

машини , які відслужили строк експлуатації , оскільки строк експлуатації

більшості з них складає 11-12 років . Але не дивлячись на це , цех працює

добре , має хороші економічні показники , завдяки вправній роботі ремонтно

- механічного цеху .

В цеху застосовуються три форми кооперації праці . Міжцехова , тобто

між виробничими цехами підприємства , внутрішньоцехова - між виробничими

дільницями в цеху та внутрішньодільнична - між окремими виконавцями на

виробничої дільниці . Міжцехова та внутрішньоцехова застосовуються в двох

їх формах : технологічній та організаційній . Технологічна форма

заключається в передачі півфабрикатів з одного цеху або дільниці до іншої

для продовження технологічного процесу . Організаційна форма визначається

строками подання півфабрикатів чи деталей до операції збирання .

В цеху застосовуються три форми поділу праці . Функціональний поділ

праці характеризується відокремленням груп виробництв в залежності від

змісту та характеру виконаних робіт , їх функцій , тобто , кожен робітник

виконує роботу в залежності від його функцій . Технологічний поділ праці

заключається в відокремленні робіт в залежності від характеру їх

технологічного виконання , тобто кожен технологічний процес виконується на

спеціальній дільниці . Кваліфікаційний поділ праці

характеризується відокремленням робіт різного ступеню складності і

відповідно робітників різної кваліфікації, тобто кожен робітник має розряд

і виконує роботу , яка відповідає його розряду .

Ефективність використання основних фондів характеризується показником

фондовіддачі , тобто випуском продукції в розрахунку на одну гривню

середньорічної вартості осн. фондів .

Таблиця 18: Показники по підприємству за 1999 та 2000 роки .

|Показники |1999 |2000 |% |

|1. Обсяг товарної продукції , тис. грн. |3740.1 |3812,5 |101,94 |

|2. Середньорічна вартість основних фондів , |16560 |16390 |98,97 |

|тис. грн. |^ ^ ^-у | | |

|3. Вартість машин та устаткування , тис. грн. |9230 |9095 |98,54 |

|4. Матеріальні витрати , тис. грн. |2215,4 |2737,5 |141,62 |

|5. Кількість встановленого устаткування , од. |350 |350 |100,00 |

|6. Кількість відпрацьованих маш.- змін |450 |490 |108,89 |

На основі таблиці 18 розрахуємо такі показники :

Таблиця 19:

|Показники |1999 |2000 |% |

|7. Продукція за відрахуванням матеріальних |1524,7 |1075 |70,51 |

|витрат, т.гон <п. 1 - п.4) | | | |

|8. Коефіцієнт матеріаломісткості продукції |2,45 |3,55 |144,90 |

|(п.1 : п.7) | | | |

|9. Продуктивність устаткування , тис. грн (п.7|3,38 |2,2 |65,09 |

|: п.6) | | | |

|10. Коефіцієнт змінності (п.6 : п.5) |1,3 |1,4 |107,69 |

|11. Вартість одиниці устаткування, тис. грн. |26,37 |25,98 |98,52 |

|(п.3 : п.5) | | | |

|12. Питома вага машин та устаткування в |55,74 |55,49 |99,55 |

|загальній вартості фондів (п.3 : п.2 • 100 %) | | | |

|13. Фондовіддача (п.1 : п.2) |0,22^ |°'23)? |104,55 |

На основі даних таблиць проведемо факторний аналіз,показника

фондовіддачі.

Таблиця 20:

|Фактор |Вихідна |% зміни |Фондовіддач|Вплив на |

| |величина |пок-ків |а з |фондов. |

| |Донловииіа| |урахув.Змін|окремих |

| |чі | |и |фактолрів |

| | | |попоказникі| |

| | | |в | |

|Зміна матеріальних витрат |0,22 |1,449 |0,32 |+0,1 |

|Продуктивність устаткування |.0,32 |0,651 |0,21 |-0,11 |

|Коефіцієнт змінності |0,21 |1,077 |0,23 |+0,02 |

|Рівень вартості од. |0,23 |0,9852 |0,23 |0 |

|устаткування | | | | |

|Питома вага м. і устат. у |0,23 |0,9955 |0,23 |0 |

|вартості ОФ | | | | |

Загальний вплив факторів склав :

0,1 -0,11 +0,02=0,01

Таким чином , на фондовіддачу позитивно вплинули зміни коефіцієнту

матеріаломісткості продукції та зміни коефіцієнту змінності . Негативний

вплив мали зміни продуктивності устаткування . Не вплинули зміни в рівні

вартості одиниці устаткування та зміни питомої ваги машин та устаткування в

загальній вартості основних фондів .

Розглянемо рівень механізації та автоматизації цеху глибокого друку .

Рівень механізації характеризується коефіцієнтом механізації праці , який

показує процент робітників , що зайняті на механізованих роботах до

загальної чисельності робітників .

Таблиця 21:

|Показники |1997 |1998 |Відхиленн|

| | | |я |

|1. Загальна чисельність цеху , чол. |13 |16 |+3 |

|2. Кількість робітників на механізованих |9 |13 |+4 |

|роботах | | | |

|3. Кількість робітників на ручних роботах |4 |3 |-1 |

|4. Кількість робітників на автоматизованих | | | |

|роботах | | | |

| | | | |

|5. Процент робітників зайнятих механізованою |69,23 |81,25 |+12 |

|прапею.% <п.2:п.П | | | |

|6. Процент робітників зайнятих ручною працею , |30,77 |18,75 |-12 |

|% (п.3:п.1) | | | |

Дані таблиці 21 свідчать про підвищення рівня механізації та зниження

кількості робітників зайнятих на ручних роботах , що є позитивним . Ці

зміни викликані скороченням чисельності робітників зайнятих ручною працею

та збільшенням загальної чисельності робітників . Рівень організації

виробництва характеризується й такими показниками , як показник

спеціалізації , потоковості , паралельності , неперервності ,

пропорційності , прямотоковості та ритмічності і тривалості виробничого

циклу . Більшість показників розраховується на конкретне замовлення , а

такі спостереження не проводились , тому показники не можуть бути

розраховані.Узагальнюючим показником організаційно-технічного рівня

виробництва є якість продукції. Щодо організації котролю якості продукції,

то його проводять інженер, відділу технічного контролю, майстер і робітники

на дільницях. Найбільше значення має контроль якості в процессі друку

накладу.

На дільницях якість продукції визначається візуально або за допомогою

певних приладів, результати заносять в документацію. Для оцінки якості

продукціїна підприємстві використовують такі показники, як якість друку,

запах,якість лакування, центровка,якість тиснення,якість різки та

висічки,суміщення,направлення волокон в папері. Для кожного показника

розроблені норми та допустимі відхилення. По результатам контролю в

лабораторії ВТК продукція приймається як якісна або бракується.

Нещодавно на підприємстві була введена система проходження замовлення

по якості продукції. Суть її полягає в наступному : на бланку замовлення

виписується замовлення. На звороті по кожній операції вказується виконавець

і отримувач. Саме отримувач вказує на виявлені ним недоліки, які говорять

про погану якість. Майстер оглядає недоліки і приймає рішення, можна,чи ні

продовжувати виготовлення замовлення. Така система дає змогу слідкувати за

якістю виробів на всіх стадіях їх виготовлення, а також попереджати появу

невиправного браку.

Аналіз випуску продукції.

Почнемо з аналізу випуску продукції в натуральних та вартісних

показниках . Це допоможе нам проаналізувати зміни , що відбулися в зв'язку

зі зміною обсягів випуску продукції.

Таблиця 22: Випуск продукції в натуральному та грошовому вираженні по цеху

глибокого друку за 1999-2000 роки.

|Види продукції |Одиниця|Випуск |Стр-ра |Темп росту |

| |виміру |продукції | | |

| | |1999 |2000 |1999 |2000 |Е |% |

|1. Непарафіновані |тонн |6 |12,5 |6,94 |10,35|+6,5 |208,3 |

|етикетки в цінах на 1,01|тис. |41,04|87,87 | | |+46,83|214,11|

|в діючих цінах |грн. |32,91|91,49 | | |+58,58| |

| |тис. | | | | | |278 |

| |грн. | | | | | | |

|2. Парафіновані етикетки|тонн |80,5 |108,3 |93,06|89,65|+27,8 |134,5 |

|в цінах на 1,01 в діючих|тис. |550,5|761,33| | |+210,7|138,28|

|цінах |грн. |6 |792,71| | |7 |179,55|

| |тис. |441,4| | | |+351,2| |

| |грн. |9 | | | |2 | |

У 2000 році випуск непарафінованих етикеток , порівняно з 1999 роком ,

збільшився на 6,5 тонн і становив 208,3 % від випуску минулого року .

Збільшився обсяг випуску парафінованих етикеток на 27,8 тонн і склав 134,5

% від випуску попереднього року .

В наслідок збільшення у 2000 році обсягу випуску ТП на 34,3 тони ,

спостерігається збільшення випуску ТП в грошовому виразі як в цінах на 1,01

, так і в діючих цінах . Так випуск непарафінованих етикеток в цінах на

1,01 зріс на 46,83 тис. грн. і склав 214,11 % від випуску минулого року , а

в діючих цінах - на 58,58 тис. грн. , що становить 278 % від випуску

попереднього року . Випуск парафінованих етикеток у 2000 році збільшився в

цінах на 1,01 на 210,77 тис. грн. і склав 138,28 % від випуску 1999року , а

в діючих цінах - на 351,22 тис. грн. , що становить 179,55 % від випуску

1999 року .

Чітко видно , що у структурі випуску продукції по цеху глибокого друку

, найбільшу питому вагу займає випуск парафінованих етикеток , близько 90 %

. Так у 1999 році питома вага парафінованих етикеток складала 93.06 % в

загальному випуску ТП , а в 2000 році їх питома вага трохи зменшилась і вже

складала 89,65 % .

Спостерігається незначне підвищення питомої ваги непарафінованих

етикеток в загальному випуску ТП по цеху глибокого друку .

Спробуємо проаналізувати випуск продукції по асортименту за допомогою

методу середнього відсотку .

Таблиця 23:

|1. Непарафіновані етикетки |87,87 |

|2. Парафіновані етикетки |761,33 |

|Разом : |849,2 |

Темп росту = (849,2 / 591,6) * 100 = 143,54

Оцінимо міру впливу структурних зрушень на обсяг ТП , яку визначає

фактичний обсяг випуску за базовою структурою .

Таблиця 24:

|Вид продукції |Факт. випуск|Відхилення |

| |за базовою | |

| |структурою | |

| | |при 1' |при ^ питомої |

| | |питомої |ваги |

| | |ваги | |

|1. Непарафіновані етикетки |58,93 |28,94 | |

|2. Парафіновані етикетки |790,27 | |-28,94 |

|Разом |849,2 |28,94 |-28,94 |

Таким чином зміна структури випуску продукції значно вплинула на

обсяг випуску у 2000 році.

На обсяги випуску продукції впливають різні фактори . Спробуємо

проаналізувати методом ланцюгових підстановок зміну обсягу випуску

продукції у 2000 році, порівняно з 1999 роком , під впливом таких факторів:

зміна чисельності працюючих , зміна тривалості робочого дня , зміна

кількості відпрацьованих робочих днів та зміна виробітку .

Таблиця 25:

|Показники |1999 |2000 |

|Чисельність шзацюючих. чол. |13 |16 |

|Тоивалість робочого дня |8 |8 |

|Кількість ообочих днів |130 |150 |

|Виообіток . гон./ гол. |10.86 |11.54 |

Аналіз витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Для аналізу собівартості продукції використовується дуже багато

показників: сума витрат на виробництво , собівартість товарної та

реалізованої продукції, витрати на 1 грн. товарної продукції, економія від

зниження собівартості ТП. Спочатку на основі Таблиці 26 прораналізуємо

структуру собівартості по елементах і визначимо динаміку собівартості.

Таблиця 26: Витрати підприємства на виробництво (витрати обігу), 1999-2000

р

|Показник |1999 |2000 |Відхиленн|

| | | |я |

|1. Матеріальні витрати |2215 |3137 |+922 |

|2. Витрати на оплату праці |766 |727 |-39 |

|3. Відрахування на соц. заходи |263 |310 |+47 |

|4. Амортизація |344 |270 |-74 |

|5. Інші витрати |557 |530 |-27 |

|6. Разом |4145 |4974 |+829 |

|7. Фактичний обсяг виробництва |3740,1 |3812,5 |+72,4 |

|продукції | | | |

Таким чином , загальна сума витрат на виробництво в 2000 році ,

порівняно з 1999 роком , зросла на 829 тис. грн. Збільшення суми витрат на

виготовлення продукції відбулося за рахунок збільшення витрат на сировину

та матеріали на 922 тис. грн. , які збільшились за рахунок росту цін та

тарифів на матеріальні ресурси . Збільшились витрати на соціальні заходи на

47 тис. грн.

Зменшились витрати на оплату праці у 1999 році на 39 тис. грн.

Зменшились витрати на амортизацію на 74 тис. грн. і на інші витрати на 27

тис. грн., що є позитивним моментом .

Важливим , при вивченні собівартості продукції , є її аналіз по

калькуляційним статтям витрат . Нижче наведемо таблицю , в якій зведені

витрати по статтях за 1999 та 2000 роки по підприємству ВАТ "Зоря" .

Таблиця 27: Калькуляція собівартості продукції по підприємству за 1999-2000

р.

|Калькуляційна група |1999 |Питома |2000 |Питома |

| | |вага | |вага |

|1. Сировина (тис. грн.) |200,862|30,25 |336,752|30,25 |

|2. Основні матеріали |127,341|19,18 |286,217|25,71 |

|3. Допоміжні матеріали |92,904 |14 |177,937|15,98 |

|4. Основна заробітна плата |14.132 |2.13 |28,558 |2.57 |

|5. Допоміжна заробітна плата |6,94 |1,05 |8,6 |0,77 |

|6. Відрахування на соц. страхування |7,773 |1,17 |14,621 |1,32 |

|7. Відрахування у фонд зайнятості |4,685 |0,7 |4,003 |0,36 |

|8. Витрати на утримання встаткування |71,059 |10,7 |103,726|9,32 |

|9. Загальновиробничі витрати |39,631 |5,97 |60,891 |5,47 |

|10. Загальногосподарські витрати |92,791 |13,97 |84,807 |7,62 |

|11 .Інші витрати |5,841 |0,88 |7 |0,63 |

|12.Повна собівартість |664,059|100 |1113,11|100 |

З таблиці 27 видно , що найбільшу питому вагу у повній собівартості

займають витрати на сировину , як у 1999 році , так і в 2000 році вони

складають 30,25 % від загальної суми витрат . На другому місці - основні та

допоміжні матеріали . Майже вдвічи зросла у 2000 році повна собівартість

продукції або на 40 % . Значних змін у структурі за 1999 та 2000 не

відбулося, окрім основних матеріалів та загальногосподарських витрат .

Аналіз непрямих витрат здійснюється шляхом порівняння фактичної їх

величини на 1 грн. товарної продукції , робіт або послуг за ряд звітних

періодів . Наведемо таблицю , де вказані розміри накладних витрат по ВАТ

"Зоря" за 1999 та 2000 роки .

Таблиця 28: Розміри накладних витрат по підприємству (1999-2000 р.)

|Стаття витрат |1999 |2000 |

|1. Основна заробітна плата |1,000 |1,000 |

|2. Допоміжна заробітна плата |0,100 |0,200 |

|3. Премія |0,300 |0,336 |

|4. Відрахування на соц. |0,390 |0,377 |

|страхування та у фонд зайнятості | | |

|5. Витрати на утримання |3,397 |4,644 |

|устаткування | | |

|6. Загальновиробничі витрати |0,482 |0,359 |

|7. Загальногосподарські витрати |1,120 |0,787 |

Як бачимо , накладні витрати підприємства впродовж двох

років не мали суттєвих змін . У 2000 році спостерігється зменшення розміру

загальногосподарських та загальновиробничих витрат , а також відрахувань на

соц. страхування та у фонд зайнятості , зросли витрати на утримання та

експлуатацію устаткування , на допоміжну з/п та премії . Залишились без

змін витрати на основну заробітну плату

Розрахуємо показник затрат на 1 грн. товарної продукції:

1997=3740,1/4145=0,9

1998=3812,5/4974=0,77

Отже , у 2000 році , порівняно з 1999 роком , затрати на 1 грн.

товарної продукції зменшились на 0,13 грн. або на 15 % . Прибуток , що

зтримує підприємство на 1 грн. товарної продукції склав :

у 1999 році - ( 1 - 0,9 )= 0,1 грн.

у 2000 році - ( 1 - 0,77 ) = 0,23 грн. тобто , з роками прибуток на 1

грн. товарної продукції збільшується .

Даний показник по цеху глибокого друку не можливо розрахувати через

відсутність даних по собівартості товарної продукції . По цеху ми можемо

розрахувати показник витрат на 1 грн. реалізованої продукції.

1997= 1437,3/1218,94= 1,42

1998= 1260,3/1180,34= 1,07

Розрахований показник по цеху показує , що у 2000 році витрати на 1

грн. реалізованої продукції зменшились на 0,35 грн. Але у 1999 році збитки

на 1 грн. реалізованої продукції склали 0,42 грн. ( 1 - 1,42 ) , а в 2000

році збитки дорівнювали 0,07 грн. ( 1 - 1,07 ) . Можна зробити висновки ,

що впродовж двох років ситуація в цеху покращується , збитки стали меншими

на 0,27 грн. , зменшились витрати на 1 грн. реалізованої продукції, але

залишається негативною .

Ми не можемо розрахувати вплив факторів на розмір затрат на

виробництво та реалізацію через відсутність даних про випуск продукції в

натуральних показниках по підприємству та відсутність даних про

собівартість товарної продукції по цеху .

Аналіз прибутку та рентабельності.

1. Аналіз прибутку.

Наведемо таблицю , яка показує склад балансового прибутку по

підприємству за два роки . Визначємо відхилення та структуру балансового

прибутку і відхилення, які відбулися у структурі.

Таблиця 29: Оцінка балансового прибутку, його структура (1999-2000 рік).

|Склад балансового |Сума, тис.грн. |Структура, % |Відхиленн|

|прибутку | | |я |

| |1999 |2000 |1999 |2000 | |

|Результат від реалізації |70,1 |-92,6 |52 |40,47 |-11,53 |

|ТП | | | | | |

|Інші операційні доходи |61,4 |54,6 |45,5 |87,92 |42,42 |

|витрати |0,4 |63,6 |6,7 |27,8 |21,1 |

|Інші позареалізаційні |3,4 |7.5 |2,5 |12,08 |9,58 |

|доходи витрати |5,4 |72,6 |93,3 |31,73 |-61,57 |

|Всього прибутків збитків |134,9 |62,1 |100 |100 | |

| |5,8 |228,8 | | | |

|Балансовий прибуток |129,1 |-166,7 | | | |

У 2000 , порівнюючи з 1999 роком , сума балансового прибутку не

тільки зменшилась , а й переросла в збитки . Так у 1999 році балансовий

прибуток становив 129,1 тис. грн. , а 2000 році він зменшився на 295,8 тис.

грн. і склав збитки у розмірі 166,7 тис. грн. Такі зміни відбулися в першу

чергу в результаті скорочення прибутку від реалізації ТП на 162,7 тис. грн.

Інші позареалізаційні витрати та інші операційні витрати у 2000 році були

більшими за доходи .

Значні зміни відбулися в структурі балансового прибутку за 1999-2000

роки .

Так у 2000 році відхилення питомої ваги результату від реалізації ,

порівняно з минулим роком , зменшилось на 11,53% . Значні зменшення

спостерігаються в питомій вазі позареалізаційних витрат на 61,57% , що є

позитивним , бо позареалізаційні збитки виникають в результаті недоліків в

організації господарської діяльності та бухгалтерського обліку .

Тому усунення цих витрат - резерв збільшення балансового прибутку .

Питома вага операційних доходів у 2000 році зросла на 42,42 % .

Визначємо величину чистого прибутку . Для цього від суми

балансового прибутку треба відняти суму податку на прибуток . Податок на

прибуток у 1997 році склав 45,2 тис. грн. Тоді:

ЧП (і997) = 129,1 - 45,2 = 83,9 тис. грн.

Ми маємо чистий прибуток лише за один рік , тому що балансовий

прибуток у 1998 році мав від'ємне значення .

На величину прибутку від реалізації ТП впливають ряд факторів , таких

як : зміна обсягу реалізованої продукції , собівартість реалізованої

продукції, зміна оптових цін на реалізовану продукцію , а також структура і

асортимент реалізованої продукції . Проаналізувати вплив факторів на

величину прибутку від реалізації ТП на прикладі двох років ( 1999-2000 ) не

має можливості через відсутність даних по випуску продукції в порівняльних

цінах по підприємству.

2. Аналіз показників рентабельності.

Для оцінки прибутковості підприємство використовує такий відносний

показник доходності , як рентабельність . Розрахуємо показники

рентабельності по підприємству , дані зведемо в табліцю .

Таблиця ЗО: Показники рентабельності.

|Показники рентабельності |1999 |2000 |

|Рентабельність майна |1,31% | |

| | | |

|Рентабельністі власних засобів |1,44% | |

|підприємства | | |

| | | |

|Ретабельність ОФ |0,78 % | |

| | | |

|Рентабельність ТП |2,51 % | |

| | | |

|Рентабельність реалізованої продукції |-0,19% |-2,87 % |

Ми маємо показники рентабельності лише за 1999 рік , тому що в 2000

році балансовий прибуток мав від'ємне значення , а значить рентабельності

не має.

Рентабельність виробництва залежить від трьох основних факторів :

зміни суми балансового прибутку , середньорічної вартості основних фондів

та середньорічних залишків нормованих оборотних засобів . Проаналізувати

вплив кожного з цих факторів на показники рентабельності немає можливості

через відсутність балансового прибутку за 2000 рік .

ВИСНОВКИ

Поліграфічне підприємство “Зоря” є самостійним господарюючим

суб’єктом , яке являється юридичною особою і здійснює виробничу та

комерційну діяльність з метою забезпечення потреб населення та підприємств

на пакувальну продукцію .

Ще декілька років тому ВАТ “Зоря” належало до державних підприємств

, а зараз , в період переходу економіки України до ринку , воно змінило

форму власності , щоб не збанкрутіти . “Київська поліграфічна фабрика

“Зоря” є одним з ведучих підприємств України по виготовленню різноманітної

етикетної та пакувальної продукції.

Структура підприємства - цехова . Одним з найбільших цехів є

офсетний цех .

Аналіз показників фінансової стійкості підприємства показав , що

коефіцієнт маневрування є меншим від встановлених норм , тобто рівень

мобільності власних коштів є низьким . Коефіцієнт автономії та коефіцієнт

інвестування лежать в межах норм , що є позитивним .

Динаміка показників ліквідності говорить про зниження загальної

ліквідності , що свідчить про зростання низьколіквідних запасів у структурі

поточних активів .

Аналіз ділової активності підприємства показав , що темп росту

показника обортності коштів в розрахунках склав 57,7 %. Зросла тривалість

операційного циклу , що свідчить про погіршання використання оборотних

засобів .

Аналіз показників цеху глибокого друку показав , що як для

підприємства в цілому , так і по цеху характерне збільшення фактичного

обсягу ТП , спостерігається збільшення середньоспискової чисельності цеху

на 3 чол. , а також пов’язане з цим зростання фонду оплати праці на 5,3

тис. грн.

Аналіз використання трудових ресурсів та заробітної плати . Впродовж

двох років на підприємстві штат працівників скоротився приблизно на 10 % ,

але по цеху спостерягається збільшення чисельності у 2000 році на 3 чол. .

Аналіз якісного складу робочої сили підрозділу показав, що середній розряд

одного робітника - 4,5 , більшість робітників мають спеціальну освіту ,

середній вік робітника - 44 роки , а середній стаж - 18,3 . Тобто , не

завадило б підвищення рівня кваліфікації та прийняття на роботу робітників

молодшого віку .

Аналіз руху робочих кадрів показав , що у 2000 році коефіцієнт

плинності робочої сили підвищилася ( 1999 - 0,08 , 2000 - 0,38 ). У 1999

році коефіцієнт обороту по прийому дорівнював 0,31 , а у 2000 - 0,62 . А

коефіцієнт обороту по звільненню у 1999 році дорівнював 0,08 , у 2000 -

0,44. Тобто , коефіцієнт обороту по прийому випереджає коефіцієнт обороту

по звільненню . Загальний коефіцієнт обороту становив у 1999 - 0,39 , у

2000 - 1,06

При аналізі використання робочого часу по цеху проведено розрахунки

середньої кількості відпрацьованих днів одним працівником , середньої

кількості відпрацьованих люд. - годин одним працівником та тривалість

робочого дня . Дані розрахунків показують , що у 2000 році було більш

ефективно використано робочий час . Спостерігається зростання загальної

кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин , а також збільшення

середньої кількості відпрацьованих люд. - днів та люд. - годин .

Розрахунки показників продуктивності праці показують , що у 2000

році продуктивність праці , порівняно з 1999 роком , підвищилась .

Середньорічна продуктивність праці в тис. грн. зросла на 51 % ,

середньорічна продуктивність праці в натуральному виразі зросла на 13 % .

Той факт , що продуктивність праці в тис. грн. зросла більше ніж

продуктивність праці в натуральному виразі , можна пояснити як результат

підвищення цін . На 31 % збільшилась середньоденна та середньогодинна

продуктивність праці . Аналізуючи вплив факторів на середньорічну

продуктивність праці , можна сказати , що під впливом середньогодинної

продуктивності праці вона збільшилась на 11,34 тис. грн. , під впливом

тривалості робочого періоду - на 7,36 тис. грн. Загальний вплив факторів на

середньорічну продуктивність праці склав 18,7 тис. грн. , тобто позитивний.

На ВАТ “Зоря” застосовується погодинна оплата праці . Оплата

здійснюється на основі відпрацьоавного часу та годинної тарифної ставки ,

розмір якої залежить від розряду . Поквартально при умові балансового

прибутку виплачуються премії . З роками фонд оплати праці по підприємству

зменшується , що пов’язано зі скороченням чисельності працюючих . Зросла

сума на основну з/п, зменшилась сума на додаткову з/п. У 2000 році не

виплачувались інші заохочувальні виплати . Найбільшу питому вагу у

структурі фонду оплати праці займають виплати ПВП , а з них робітникам . По

цеху фонд оплати праці зріс на 5,3 тис. грн. у зв’язку зі збільшенням

чисельності працюючих цеху . А середньорічна з/п зменшилась. Аналіз впливу

факторів на ФОП показав , що збільшення чисельності працюючих цеху

викликало збільшення фонду, а зменшення середньорічної з/п викликало його

економію .

Рівень організаційно - технічного розвитку в значній мірі залежить

від структури і складу основних фондів . Найбільшу питому вагу у складі

основних фондів займають “Машини та обладнання” . На другому місці -

“Бубівлі та споруди” . За два роки у структурі основних фондів суттєвих

змін не відбулося . Розраховані коефіцієнти оновлення та вибуття основних

фондів . Коефіцієнт оновлення основних фондів у 2000 році , порівняно з

1999 роком , зріс з 0,16 % до 0,2 % . Коефіцієнт оновлення машин та

обладнання , навпаки , знизився з1,4 % до 0,23 % . Коефіцієнти вибуття у

2000 році підвищилися . Але негативним є те , що коефіцієнти вибуття

перевищують коефіцієнти оновлення , і тільки у 1999 році коефіцієнт

оновлення машин та обладнання був вищим за коефіцієнт вибуття . Були

розраховані показники озброєності праці по підприємству , які показали , що

у 2000 році показник фондоозброєності праці підвищився . Зростає проказник

технічної озброєності праці та енергоозброєності . Такі зміни свідчать про

назначне поліпшення рівня технічного розвитку підприємства . Частковий

вплив може мати зміна чисельності працюючих . Розраховано показник

фондовіддачі . Аналіз впливу факторів на фондовіддачу показав , що

позитивний вплив мали зміни коефіцієнту матеріаломісткості продукції та

зміни коефіцієнту змінності . Негативно вплинули зміни продуктивності

устаткування . Загальний вплив факторів склав 0,01тис. грн.

Аналіз випуску продукції . У 2000 році випуск непарафінованих та

парафінованих етикеток в натуральному та грошовому виразі збільшився .

Найбільшу питому вагу у структурі випуску продукції займає випуск

парафінованих етикеток . За допомогою методу середнього відсотку

проаналізовано випуск по асортименту . Оцінка міри впливу структурних

зрушень на обсяг ТП показала , що дані зміни мали вплив . Аналіз впливу

факторів на обсяг випуску продукції показав , що зміни чисельності

працюючих , зміна кількості відпрацьованих роб. днів та зміна виробітку

мали позитивний вплив на обсяги випуску продукції . Загальний вплив

факторів склав : 77295,2 грн.

Аналіз витрат на виробництво та реалізацію продукції показав , що у

2000 році сума витрат зросла , порівняно з минулим роком , на 829 тис. грн.

Збільшення витрат відбулося за рахунок збільшеня цін на сировину та

матеріали . Зросли витрати на соціальнвїі заходи . Зменшились витрати на

оплату праці та на амортизацію . Найбільшу питому вагу у собівартості

продукції займають витрати на сировину , на другому місці - осн. та

допоміжні матеріали . Розраховані по підприємству затрати на одну гривню ТП

впродовж двох років не змінились , не змінився й прибуток , що стримує

підприємство на одну гривню ТП .

Аналіз прибутку та рентабельності показав , що у 2000 році

балансовий прибуток не тільки не зменшився , а й переріс у збитки . Такі

зміни відбулися , перш за все , в результаті скорочення прибутку від

реалізації . Розраховано чистий прбуток за 1999 рік. Наведено розрахунки

деяких показників рентабельності .

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України "Про підприємницьку діяльність"// Закони України, т 1.

2. Закон України "Про підприємства в Україні"// Закони України: Київ, 1996,

т 1, С.310-332.

3. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"// Закони України:

Київ, 1997, т 7, С.462-489.

4. Грачова Р. Аналіз фінансового стану// Галицькі контракти- 1999- №4- С.56-

66.

5. Грачова Р. Як визначити реальний фінансово-майновий стан свого

підприємства// Дебет-Кредит- 2000- №34- С. 18-27.

6. Калина А. В., Конєва М.І., Ященко В. О. Сучасний економічний аналіз і

прогнозування: Навч.-метод. посібник.- К.: МАУП, 1997-272с.

7. Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві.-

Львів: Світ, 1998-206с.

8. Никольская З.В. Технико-зкономический анализ хозяйственной деятельности

полиграфических предприятий: Учебник- М.: Мир книги, 1995.

9. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятий-

Минск: Вьіш. школа, 1999-686с.