Ергономіка та дизайн у приладобудуванні. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторних робіт для студентів спеціальності “Приладобудування”.

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Ергономіка та дизайн у приладобудуванні. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторних робіт для студентів спеціальності “Приладобудування”.

Ергономіка та дизайн у приладобудуванні. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ до лабораторних робіт для студентів спеціальності “Приладобудування”.

М*Н*СТЕРСТВО ОСВ*ТИ УКРА*НИ

ЧЕРКАСЬКИЙ *НЖЕНЕРНО-ТЕХНОЛОГ *ЧНИЙ *НСТИТУТ

МЕТОДИЧН* ВКАЗ*ВКИ

до лабораторних роб*т

з дисципліни “Ергономіка та дизайн у приладобудуванні”

для студент*в спеціальності “Приладобудування” всіх

форм навчання

Затверджено

на засіданні кафедри

приладобудування

протокол № 5

від 29.10.1998 р.

Черкаси,Ч*Т*,1998

Методичні вказівки до лабораторних роб*т з дисципліни “Ергономіка та

дизайн у приладобудуванні” для студент*в спеціальності “Приладобудування”

усіх форм навчання / Уклад. Бойко Т. А.: - Черкаси: Ч*Т*, 1998. - 26 с.

Укладач: Т. А. Бойко, ст. викл.

Відповідальний редактор: В. *. Биков, д. т. н.* професор.

Рецензент: С. І. Мордвінов, к. т. н., доц.

Комп\'ютерний набір: Т. А. Бойко

ВСТУП

Курс “Ергономіка та дизайн у приладобудуванні” базується на знаннях таких

дисциплін як математика, фізика* х*м*я, теоретична механіка, теорія

механізмів * машин* опір матеріалів, інженерна та комп\'ютерна графіка,

основи конструювання елемент*в прилад*в* технолог*я приладобудування*

конструювання прилад*в, основи електротехніки* електронна та

мікропроцесорна техніка.

Мета методичних вказівок - дати змогу студентам опанувати в процес*

проведення лабораторних роб*т навички самостійного проведення

ергономічного аналізу прилад*в та аналізу *х композиційних та стильових

особливостей.

Теоретичні питання студент повинен вивчати за конспектом лекцій,

нормативній документації та по рекомендованій літературі.

Лабораторні роботи знайомлять студент*в з основними вимогами ергономіки

відносно раціонального врахування “людського фактору” при проектуванні і

конструюванні контрольно-вимірювальних прилад*в та систем. Це робиться для

створення максимально ефективних * надійних систем контролю * управління,

а також для створення таких умов праці людини-оператора, як* б відповідали

всім психофізіологічним можливостям * потребам людини * сприяли тривалому

збереженню ** працездатності* здоров*я* відчуття комфортності.

В кожній лабораторній робот* студент спочатку коротко знайомиться з

теорією * методами визначення параметр*в, що досліджуються, а потім - з

порядком виконання досліджень* методикою проведення розрахунків,

специфікою *х реєстрації.

Отримані при виконанні досліджень дані * основою для визначення

ергономічного та композиційного рівня прилад*в * *х відповідності існуючим

нормативним документам та приладам-аналогам, що відповідають рівню кращих

світових зразків.

Опис кожної лабораторної роботи складається з чотирьох частин:

- мета роботи;

- загальні відомості по тем*;

- порядок виконання, реєстрація вимірів * досліджень;

- обробка результат*в, висновки.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1-2

ЕРГОНОМІЧНА ОЦІНКА ДІЮЧИХ ПРИЛАДІВ

Мета роботи: Ознайомитись з методикою * порядком проведення ергономічної

оцінки діючих прилад*в* систем* пульт*в управління.

Задача роботи: Виконати практичне завдання з використанням методик вибору

оптимальних розмірів* планування * компоновки засобів відображення

інформації прилад*в* пульт*в * орган*в управління.

Загальні відомості

Ергономічна оцінка експлуатованих систем “людина-машина” (СЛМ), пульт*в

управління складних автоматичних ліній * прилад*в да* змогу з*ясувати

рівень надійності, пропускної спроможності * ступінь точності роботи

оператора, спрогнозувати поведінку діючої СЛМ, а також вжити заходи для

максимального підвищення ефективності *х праці. Оцінка починається *з

складення плану проведення досліджень. Основні етапи таких досліджень

звичайно виконуються за такою схемою:

а) ознайомлення з призначенням, метою системи, задачами * основними

вимогами до не*;

б) побудова структурно* схеми, що відтворю* зв\'язки окремих підсистем,

потоки інформації * хід регулювання. При цьому окремо виділяються

“людські” ланцюги з позначенням прямих * зворотних зв\'язків м*ж оператором

СЛМ * машиною, а також м*ж окремими операторами (слід відзначити

інтенсивність зв\'язків * *х відносну важливість);

в) оцінка середовища, в якому система функціонує, * його вплив на систему

СЛМ, що досліджується;

г) опис функцій системи * ** підсистем для всіх режим*в роботи (включаючи

малоймовірні аварійні ситуації). При визначенні функцій системи слід

зазначити, як* операції найважливіші * що являє собою динамічна структура

системи, тобто як* здвиги виникають в окремих підсистемах при управлінні*

дії перешкод * т. *.

д) детальна ергономічна оцінка робочого місця;

е) оцінка засобів відображення інформації * органів управління;

ж) розгляд функцій оператор*в для нормального режиму роботи ** окремо* для

екстремальних ситуацій. При цьому необхідно докладно проаналізувати умови*

як* можуть привести до виникнення авар*йно* ситуації;

з) оцінка суміщення функцій оператора за часом; для цього будується

професіограма діяльності;

На підставі всіх вищезазначених даних формується висновок про надійність *

ефективність системи * даються рекомендації по модернізації або

удосконаленню окремих підсистем, вузлів або всього приладу.

Порядок виконання роботи

Для виконання роботи кожен студент повинен мати кілька аркуш*в

м*л*метрового паперу, креслярське приладдя (циркуль-вимірювач,

транспортир, лінійку * т. *н.), конспект лекцій * довідкову літературу з

ергономіки.

Кожній підгрупі з 3-4 чоловік видається зразок діючого пульта управління

або прилад, який необхідно оцінити з точки зору ергономічності.

Для цього пропонуються так* прилади: гоніометр Г5М, мікроскоп

стереоскопічний МБС-10, осцилограф С-55 та інше обладнання.

При виконанні роботи студент зобов\'язаний:

а) зобразити у масштаб* на м*л*метровому папері схему діючого стенда*

пульта або приладу, що запропонований до ергономічної експертизи;

б) охарактеризувати відповідність вимогам ергономіки фактичне розташування

засобів відображення інформації, індикаторів, тумблер*в, робочих місць *

т. *н.; провести відповідний аналіз* розробити рекомендації для поліпшення

ергономічності об\'єкта* що досліджується;

в) накреслити на м*л*метровому папері запропонований підгрупою вар*ант

планування * компоновки пульта управління, стенда або приладу з

урахуванням вимог ергономіки * обгрунтувати ці рішення;

г) розробити креслення робочого місця оператора;

д) побудувати структурну схему, відтворюючу зв\'язки в підсистемах,

замикання інформаційних потоків на людину-оператора;

е) скласти текстовий звіт за приведеною формою по робот* * прикласти до

нього виконані креслення.

Етапи проведення ергономічної експертизи

діючого пульта, стенда або приладу

1. Загальний опис включає в себе коротку характеристику об\'єкта, що

досліджується: призначення, місце розташування, як* основні та додаткові

параметри регулюються, основні задач* оператора (за якими параметрами він

слідку*, як* регулює* по яким питанням приймає рішення) * послідовність

виконання операцій; ведучі канали інформації (зоровий, слуховий); моторні

дії (ручне або ножне управління); контингент ос*б на який розраховано

пульт або прилад (стать, вік, країна); можливі аварійні ситуації *

відмови* обмеження в робот* або якісь особливі умови розміщення та

експлуатації.

2. Складання антропометричної характеристики. Вихідні дані беруться *з

аналізу довідкових матеріалів по антропометричним вимірам. Користуючись

цими матеріалами студенти оцінюють фактичне робоче місце оператора *

розроблюють його найбільш раціональну конструкцію.

На кресленні дається орієнтовне планування пульта за допомогою

плоскістного манекена. Уточнюється відповідність пульта об\'єму приміщення,

висоти панелі, зони огляду, ергономічним вимогам. Оцінюється робоча поза,

сидіння оператора, визначаються сфери захвату.

Вибір пози * положення оператора значною м*рою залежить від розмірів

інформаційного поля * відстані від прилад*в до очей оператора.

При робот* з невеличкими приладами (шкалами) або приладдям, що потребу*

використання лупи, відстань до очей повинна дорівнювати 12-25 см; таку

роботу виконують тільки в поз* сидячи. При робот* з віддаленням від панелі

на 25-30 см сидяча поза також вважається кращою. При віддаленні від

засобів відтворення інформації * орган*в управління на 35-50 см робота

частіше виконується в положенні стоячи *, нарешті, при відстані від очей

до об\'єкту стеження більш ніж на 50 см робота виконується тільки в

положенні стоячи.

При робот* б*ля пульту управління (лицьової панелі приладу) повинні

витримуватись оптимальні кути зору. При робот* стоячи кут зору

a=<30*±2,5*, а в положенні сидячи a=<38*±2,1*. Необхідно визначити кутовий

розмір панелі * порівняти з нормальним кутом зору. Кутовий розмір

визначається з виразу