Фінансовий механізм підприємства

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Фінансовий механізм підприємства

Фінансовий механізм підприємства

Фінансовий механізм підприємства

Виконана на матеріалах

Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд"

Зміст

Вступ

Розділ 1. Фінансовий механізм як система управління фінансами на підприємстві

1.1 Сутність фінансового механізму підприємства

1.2 Види фінансових механізмів підприємства

1.3 Основні елементи фінансового механізму та їх характеристика

Розділ 2. Аналіз фінансового механізму Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”

2.1 Організаційно-економічна характеристика Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд"

2.2 Дослідження фінансових методів, що застосовуються на Відкритому акціонерному товаристві "Закордоненергокомплектбуд"

2.3 Аналіз фінансових важелів Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд"

Розділ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення фінансового механізму управління Відкритим акціонерним товариством "Закордоненергокомплектбуд"

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

В даний час специфіка фінансових відносин у вітчизняній економіці характеризується їхнім різноманіттям, що є результатом існування різних форм власності. Все розмаїття фінансових відносин постійно розвивається і реформується, як у народногосподарському, так і в регіональному масштабах, відображаючи рух грошових коштів, мобілізацію і розміщення фінансових ресурсів, формування доходів і здійснення витрат.

У цьому аспекті формування і функціонування адекватного фінансового механізму являється актуальним і складним завданням, оскільки від наявних фінансових ресурсів і ефективності їх використання залежать результати діяльності суб'єктів підприємництва.

Вивчення робіт вчених свідчить про те, що сьогодні економістами ведуться дослідження фінансового механізму стосовно різних напрямків і сфер діяльності, комплексно висвітлюються питання фінансового механізму підприємств. Значний внесок у вирішення проблем фінансового забезпечення розвитку підприємств та їх об'єднань внесли вчені М.Д. Білик, І.А. Бланк, Ю.Н. Воробйов, В.М. Геєць, В.В. Ковальов, М.І. Крупка, Г.А. Крамаренко, В.П. Кудряшов, А.Н. Поддєрєгіним, В.М. Суторміна, О.А. Терещенко і інші. Однак у наукових публікаціях не знайшли належного відображення і вимагають подальшої розробки питання, пов'язані з визначенням сутності фінансового механізму, з використанням основних підходів до вивчення фінансового механізму, за ієрархічністю фінансового механізму як економічної категорії, що характеризується співпідпорядкованістю взаємозалежних елементів.

Об`єктом дослідження є управління фінансовою діяльністю підприємства.

Предметом курсової роботи є фінансовий механізм підприємства.

Основною метою роботи є характеристика теоретичних аспектів фінансового механізму та проведення його аналізу на прикладі Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”.

Відповідно до поставленої мети в процесі виконання роботи були поставлені наступні завдання:

·                   опрацювати теоретичні аспекти сутності фінансового механізму підприємства;

·                   розглянути вили та основі елементи фінансового механізму;

·                   охарактеризувати вибране для дослідження підприємство – Відкрите акціонерне товариство "Закордоненергокомплектбуд".

·                   дослідити фінансових методів, що застосовуються на ВАТ;

·                   проаналізувати фінансових важелів Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд";

·                   визначити проблеми та шляхи вдосконалення фінансового механізму управління товариством.

Курсова робота складається з трьох розділів. У першому розділі подані теоретичні основи поняття фінансовий механізм, описані види фінансових механізмів та охарактеризовані основні його елементи. У другому розділі роботи проаналізовано фінансовий механізм ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» за 2006-2008 роки. У третьому розділі розглянуто проблеми та шляхи вдосконалення фінансового механізму для аналізованого підприємства.

Основними джерелами інформації для розрахунку аналітичної частини курсової роботи є фінансова звітність ф. №1 «Баланс» та ф.№2 «Звіт про фінансові результати» та «Звіт про рух грошових коштів» за 2006-2008 роки. В роботі міститься 6 додатків, 5 таблиць та 2 схеми.

Методологічною основою дослідження є системний аналіз, конкретизація, синтез та порівняння.

Розділ 1. Фінансовий механізм як система управління фінансами на підприємстві

1.1 Сутність фінансового механізму підприємства

Кругообіг фінансових та кредитних ресурсів є рушійною силою фінансового механізму. В процесі кругообігу фінансові та кредитні ресурси нерозривні та тісно взаємодіють між собою. Одними із основних елементів фінансового механізму є інструменти та підсистеми. Якщо брати до уваги різні сторони виробництва та суспільства, то вплив фінансового механізму має як кількісну так і якісну сторони. Функціонування ж господарського механізму без фінансового в умовах товарно-грошових відносин неможливе.

До цього часу в економічній літературі немає єдиного визначення фінансового механізму та його складових. Як визначає М.М. Александрова, С.О. Маслова, в економічній літературі існує два підходи до визначення фінансового механізму.

Перший підхід полягає в тому, що під фінансовим механізмом розуміють функціонування безпосередньо фінансів підприємств. Матеріальним відображенням фінансових відносин є грошові потоки. Організація цих потоків, порядок їх здійснення відбувається за певними правилами, певними напрямами, що і характеризує фінансову “техніку”. На підставі даного підходу і виходить розуміння фінансового механізму як організаційного відображення фінансових відносин. Такий підхід до визначення фінансового механізму відображає внутрішню організацію функціонування фінансів підприємств. Однак, це цілком точно втілюється в понятті “організація фінансів”, і ототожнювати це поняття з фінансовим механізмом недоцільно.

Другий підхід до розгляду поняття “фінансовий механізм” полягає в тому, що його розуміють як сукупність методів і форм, інструментів, прийомів і важелів впливу на стан та розвиток підприємства. Цей підхід відображає зовнішню дію функціонування фінансів підприємств, характеризує фінанси як вирішальний фактор впливу апарату управління на економічний стан підприємства. Завдяки такому аспекту суті фінансового механізму необхідно чітко визначити його складові, його структуру.

Незважаючи на існування двох основних підходів до суті фінансового механізму, в науковій літературі до цього часу чіткого визначення поняття “фінансовий механізм” не існує.

В економічній науковій літературі теж розглядають поняття механізму, визначаючи його як «господарський» і «організаційний». Найбільш зрозуміло економічний зміст механізму визначив Ю.М. Осипов [9, с. 46], характеризуючи його як систему, що «забезпечує організацію, функціонування, життєдіяльність системи… [система системи й одночасно система в системі …організація організації й одночасно організація в організації…], [… не підсистема системи, а саме система в системі, розповсюджена на всю організовану нею систему…] … організація в квадраті, або інакше – механізм системи». На думку авторів навчального посібника [12, с. 9], «господарський механізм – це система … господарювання, що включає управління економікою і виробничі відносини безпосередньо по виробництву, випуску продукції, наданню послуг».

Проблема управління фінансовою діяльністю підприємства вирішується шляхом розробки спеціального механізму, який прийнято називати фінансовим, або фінансово-кредитним. У науковій літературі існують деякі розбіжності тлумачення фінансового механізму. Так, Л.А. Дробозіна дає визначення фінансового механізму як «системи встановлених державних форм, видів і методів організації фінансових відносин» [13, с. 90] і пропонує підрозділяти його на директивний (обов’язковим учасником якого є держава) і регульований, який використовується для організації господарських відносин на підприємстві. С.Я. Огородник і В.М. Федосов розглядають фінансовий механізм як фінансово-кредитний, визначаючи різницю тільки в структурі, складовими якої, на їх думку, є фінансове забезпечення і фінансове регулювання [20, с. 32].

Значна увага фінансовому механізму приділяється в питаннях інансового менеджменту. А.М. Поддєрьогін розглядає фінансовий механізм як основу фінансового менеджменту і підкреслює, що «змістом фінансового менеджменту є директивне використання фінансового механізму для досягнення стратегічних і тактичних цілей підприємства», а складовими фінансового механізму називає інформаційне, нормативне і правове забезпечення, фінансові методи і важелі, що зображено на рис. 1.1. [10, с. 18]. І.О. Бланк по відношенню до підприємства називає фінансовий механізм механізмом фінансового менеджменту, який за змістом відрізняється від попередніх тлумачень системою основних елементів, які регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень у сфері фінансової діяльності підприємства [6, с. 51].

Рис. 1.1 Фінансовий механізм та його забезпечення

Тобто, поєднавши поняття механізму як організаційного і фінансового, можна визначити наявність організаційно-фінансового механізму як сукупності форм і методів забезпечення функціонування підприємства в умовах забезпечення його фінансовими ресурсами.

Фінансовий механізм підприємства - це „... система державних законів і нормативних актів, які регулюють фінанси підприємства, утворення та використання фондів фінансових ресурсів та інших грошових фондів, що забезпечують активну господарську діяльність" [5, с.16].

Фінансовий механізм підприємства є основною ланкою народного господарства. Він визначає системний підхід до оптимізації затрат, виявленню резервів виробництва, зниженню собівартості продукції, збільшенню прибутку, росту рівня рентабельності, зміцненню конкурентної позиції на ринку тощо.

В першу чергу фінансовий механізм це форми та методи впливу на суб'єкти та об'єкти фінансового управління. При цьому досягаються намічені стратегічні цілі.

В якості основних фінансових методів функціонування фінансового механізму підприємства виступають:

·                   фінансове планування;

·                   фінансовий облік, фінансове регулювання;

·                   фінансовий аналіз;

·                   контроль.

За допомогою цих методів забезпечується створення та використання на підприємствах грошових фондів, які в процесі фінансово-господарської діяльності матеріалізуються в різноманітних активах. Таким чином, фінансовий механізм забезпечує систему управління фінансами, що визначається своєю багатофункціональністю.

Узагальнюючи погляди вчених, можна навести наступне визначення фінансового механізму. Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства.

Створення фінансового механізму, який би не припускав виникнення проблем в регулюванні економіки є і залишається важливим питанням. А якщо проблеми в регулюванні економіки і виникають, то щоб дія фінансового механізму зводила їх до досить несуттєвого рівня. Його ефективність забезпечується тільки при умові використання всіх фінансових категорій, таких як прибуток, виручка, основні фонди, оборотні кошти, кредити, тощо.

Якщо взяти до уваги, що фінансові ресурси держави та окремого підприємства взаємопов'язані, то для того, щоб розв'язати проблему формування та використання фінансових ресурсів потрібен економічно обґрунтований, налагоджений фінансовий механізм створення і використання фінансових ресурсів. Отже, фінансовий механізм підприємства це сукупність економічних відносин, які знаходять своє відображення в організації фінансових ресурсів підприємства їх плануванні та стимулюванні.

1.2 Види фінансових механізмів підприємства

В теоретичному плані фінансовий механізм не має чіткого поділу та класифікації. З практичної точки зору в залежності від сфер та суб'єктів фінансових відносин, їх впливу на реалізацію фінансової політики, фінансовий механізм поділяють на:

·                   директивний

·                   регулюючий

Директивний фінансовий механізм, як правило, розробляється для тих фінансових відносин, в яких безпосередньо приймає участь держава. В його дію включаються податки, внески, відрахування, державний кредит, видатки бюджету, бюджетне фінансування, фінансове планування, організація бюджетного устрою і бюджетного процесу. В цьому випадку державою детально розробляється вся система фінансових відносин, які є обов'язковими для всіх його учасників. У ряді випадків директивний фінансовий механізм може розповсюджуватись і на інші види фінансових відносин, в яких держава безпосередньої участі не бере. Але такі відносини мають велике значення для реалізації фінансової політики, наприклад, ринок корпоративних цінних паперів, або одна із сторін цих відносин - агент держави, наприклад, фінанси державних підприємств.

Регулюючий фінансовий механізм властивий таким фінансовим відносинам, які безпосередньо не торкаються державних інтересів. Даний вид фінансового механізму діє на колективних та приватних підприємствах. У цьому випадку держава встановлює тільки загальний порядок використання фінансових ресурсів, які є власністю підприємства і залишаються у його розпорядженні після сплати податків та інших обов'язкових платежів. Підприємство самостійно розробляє форми, види грошових фондів, визначає форми розрахунків та напрямки використання фінансових ресурсів, складові капіталу та рівень фінансового ризику своєї фінансової діяльності.

Управління фінансовим механізмом здійснюється на рівні його директивного виду та регулюючого виду.

Управління директивним фінансовим механізмом здійснюється за допомогою організаційної структури держави, яка включає правову регламентацію, планування та органи, які очолюють Міністерство фінансів України та Національний банк України. Саме від злагодженості дій цих органів залежить ефективність управління фінансовим механізмом.

Управління регулюючим фінансовим механізмом у встановлених межах здійснюється за допомогою фінансового апарату або фінансової служби підприємств (відомств).

Перед Україною стоїть завдання спрямованості дії фінансового механізму, створення такого фінансового механізму, який би не допускав виникнення проблем в регулюванні економіки, а зводив їх до несуттєвого рівня [17, c.25].

У сучасних умовах господарювання підприємства стикаються з багатьма проблемами, зокрема це економічна криза, недосконалість законодавства, зокрема податкового, тінізація та криміналізація економіки та інше. Оскільки на державному рівні ці проблеми ще не розв'язані, то основний тягар припадає на суб'єктів підприємницької діяльності. Як показує практика, у сучасних умовах змогли вижити ті підприємства, які перебудували свою систему управління відповідно до умов сучасності. Нові умови господарювання ставлять перед підприємствами проблему перебудови, адаптації фінансово-економічного механізму.

З наведеного вище ми бачимо, що структури фінансового і економічного механізмів подібні. Звідси, фінансово-економічний механізм підприємства – це частина господарського механізму, що включає сукупність фінансових і економічних методів, способів, інструментів і важелів, через які здійснюється регулювання фінансово-економічних процесів і відносин з метою ефективного впливу на кінцеві результати діяльності підприємства [21, c.22].

У структурі фінансово-економічного механізму виділяємо підсистему

забезпечення, фінансово-економічні методи (планування, прогнозування, регулювання, ціноутворення, аналіз, облік), фінансові відносини (інвестування, кредитування, оподаткування, страхування), фінансово-економічні важелі (прибуток, ціни, податок, амортизація, кредит, цінні папери, пільги, санкції і інше).

Таким чином, аналіз структури фінансово-економічного механізму дав змогу зробити такий висновок: чільне місце в ньому посідає система обліку, оскільки вона найбільш повно, а також деталізовано відображає фінансові відносини, важелі і методи. Саме облік надає найбільше інформації для прийняття управлінських рішень.

На мою думку, особливо велике значення тут має управлінський облік, який є інструментом для об'єктивного відображення результатів діяльності, надає інформацію про фактичний стан справ, про відхилення від планових показників і на основі цього вибираються конкретні важелі впливу на діяльність підприємства. Тому для покращення діяльності підприємств бажано ввести систему управлінського обліку, до якого мають бути залучені всі підрозділи підприємства.

Основною метою фінансово-економічного механізму є забезпечення стійкого фінансового стану підприємства, випуск якісної конкурентноздатної продукції, задоволення соціальних і матеріальних потреб працюючих, економія ресурсів, охорона навколишнього середовища, впровадження інновацій та інвестування пріоритетних сфер виробництва [16, c.294]. Досягти даної мети допоможе впровадження на підприємствах системи управлінського обліку.

1.3 Основні елементи фінансового механізму та їх характеристика

У дослідженнях провідних західних вчених фінансовий механізм не виділяють як відокремлений об’єкт вивчення, але всебічно і ґрунтовно досліджують фінансові методи впливу на підприємство, державу і суспільство.

В економічній літературі країн СНД превалює перший підхід до визначення фінансового механізму як способу організації фінансових відносин (Л.А. Дробозіна, В.М. Родіонова), який складається з елементів та інструментів впливу. Проте, російський економіст В.К. Сенчагов, проводячи чітку структуризацію фінансового механізму, вважає, що фінансово-кредитний механізм включає три підсистеми:

·                   фінансово-кредитне планування;

·                   фінансово-кредитні важелі;

·                   організаційні структури і правовий режим фінансово-кредитної системи.

Структура фінансового механізму, розроблена В.К. Сенчаговим, досить чітко відображає домінанти адміністративного управління економікою. І розробити на такій основі систему макроекономічного регулювання і макрофінансової стабілізації в Україні практично неможливо [14, c.36].

Українські вчені В.М. Федосов, В.М. Опарін, С.Я. Огородник вважають, що фінансово-кредитний механізм включає дві підсистеми:

·                   фінансово-кредитне забезпечення;

·                   фінансово-кредитне регулювання,

·                   а також організаційні структури і важелі впливу.

Вітчизняний вчений В.М. Опарін визначає фінансово-кредитний механізм як сукупність фінансових методів і форм, інструментів і важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Структура фінансового механізму, розроблена українськими вченими, в цілому логічна. Але водночас вона потребує певних уточнень і подальшого розвитку.

Враховуючи, що фінансовий механізм дає уявлення про те, за допомогою чого можна здійснити фінансовий вплив, і повинен показувати, як це зробити, то у складі фінансового механізму доцільно виділяти фінансові інструменти, за допомогою яких реалізуються прийняті рішення та фінансові індикатори, що достовірно відображають стан суб’єкта фінансових відносин.

Узагальнюючи погляди вчених, можна навести наступне визначення фінансового механізму. Фінансовий механізм – це сукупність методів реалізації економічних інтересів шляхом фінансового впливу на соціально-економічний розвиток підприємства. Складовими фінансового механізму є фінансове забезпечення, фінансове регулювання та система фінансових індикаторів і фінансових інструментів, які дають змогу оцінити цей вплив.

Фінансовий механізм має певну загальну модель (див. рис. 1.2).

Рис. 1.2 Загальна модель фінансового механізму

Слід зазначити, що серед українських вчених існує чітка позиція щодо визначення фінансового механізму підприємства та його складових, якщо поза увагою лишити центральну складову механізму – економічний інтерес учасників фінансових відносин та його присутність у кожній складовій механізму (крім фінансових індикаторів).

Серед елементів фінансового механізму підприємства виділяються механізми фінансового забезпечення, формування структури капіталу і бюджетування, балансування грошових потоків та ін.

Фінансове забезпечення полягає у виділенні певної суми фінансових ресурсів на вирішення окремих завдань фінансової політики господарюючого суб’єкта. При цьому розрізняють забезпечувальну і регулятивну його дію. Забезпечувальна дія проявляється у встановленні джерел фінансування, тобто покриття повсякденних потреб і характеризує пасивний вплив фінансового забезпечення. Регулятивна дія здійснює вплив через виділення достатніх коштів та через конкретну форму фінансового забезпечення і характеризує активний вплив фінансового забезпечення. В цілому ж дія фінансового механізму спрямована на реалізацію економічних інтересів учасників фінансових відносин.

Фінансове забезпечення діяльності підприємств повинно гарантувати безперервність відтворювальних процесів шляхом раціонального поєднання власних і запозичених фінансових ресурсів. Структура фінансових ресурсів має залежати від рівня фінансової стійкості підприємства та ризику в його діяльності. Фінансове забезпечення передбачає формування у підприємств такої кількості фінансових ресурсів, яка може забезпечити досягнення максимально можливого прибутку. Основною складовою фінансового забезпечення діяльності підприємств в умовах ринку стає самофінансування [8, c.12].

Вона має наступні напрями свого прояву:

·                   за допомогою фінансових інструментів встановлюються певні пропорції розподілу доходів, які впливають на забезпеченість фінансовими ресурсами;

·                   за допомогою встановлення певних пропорцій розподілу доходів встановлюється відповідна система реалізації економічних інтересів.

Фінансове забезпечення здійснюється за допомогою таких форм, як самофінансування, кредитування і бюджетне фінансування, інвестування, лізинг, страхування.

Перша і основна форма фінансового забезпечення – самофінансування – це ефективне використання власних коштів в процесі господарської діяльності і отримання такого прибутку, який після сплати податкових платежів і зборів, покриття видатків і витрат дасть змогу забезпечити потреби на розширене відтворення. Власний капітал є основною для самофінансування і залежить він від форми власності і може бути приватний, пайовий, акціонерний.

В умовах ринкової економіки кредитування виступає провідною формою фінансового забезпечення і вимагає від господарської діяльності ефективного використання ресурсів.

Бюджетне фінансування, як форма фінансового забезпечення полягає у виділенні державних коштів на безповоротній і безоплатні основі. Основним видом державного фінансування виступають бюджетні асигнування тим неприбутковим сферам діяльності які потребують такого фінансування. Тобто це сьогоднішні витрати, метою яких є одержання майбутніх вигод. У ході реалізації цієї мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення найважливіших завдань розвитку підприємств.

Лізинг, маючи своєю суттю комплекс майнових відносин (операції купівлі-продажу, оренди, кредиту та інвестування), що складаються у зв'язку з передачею елементів основного капіталу у тимчасове користування, також є вагомою складовою фінансового забезпечення.

Безперебійний процес суспільного відтворення в разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, забезпечується за рахунок грошових фондів, створених в процесі акумуляції фінансових ресурсів при страхуванні.

Кожна з форм має свою особливість застосування. Держава через фінансову політику може впливати на форми фінансового забезпечення.

З другої половини ХХ століття в економічній науці поширюється думка, що держава може впливати на економіку підприємств та країни в цілому передусім за допомогою фінансів, а саме: за допомогою фінансового регулювання.

Формування структури капіталу має враховувати джерела фінансових ресурсів підприємств, реальні можливості їх мобілізації, вартість ресурсів. Джерела фінансових ресурсів підприємства – це власні та прирівняні до них кошти; ресурси,мобілізовані на фінансовому ринку; надходження із зовнішніх джерел.

Бюджетування передбачає мобілізацію надходжень фінансових ресурсів із різних джерел, їх розподіл, тобто визначення напрямків, розміру, цілей використання цих ресурсів в процесі виробничої та інвестиційної діяльності [18, c.224].

Особливого значення набуває балансування грошових потоків – надходжень коштів на підприємство і його витрат. В процесі своєї діяльності підприємство здійснює грошові витрати на відтворення капіталу і робочої сили, виробництво і реалізацію продукції, реалізацію інвестиційних проектів, соціальний розвиток власного колективу та ін.

В нормативному регулюванні фінансів підприємств головна роль належить державі.

Фінансове забезпечення та фінансове регулювання проводиться за допомогою фінансових інструментів, які, в свою чергу, мають свої важелі впливу, а саме:

·                   первинного впливу, що діють у процесі вилучення частини доходів (податки, внески, відрахування);

·                   вторинного впливу, що діють шляхом збільшення доходів (банківські позички, бюджетні субсидії).

Дія фінансових інструментів здійснюється на основі:

·                   загального підходу, характерного для всіх суб’єктів фінансових відносин (єдиний рівень оподаткування, кредитування, фінансування);

·                   селективного, диференційованого підходу.

При здійсненні ефективної фінансової політики перевага надається селективному підходу.

Важелі впливу на соціально-економічний розвиток підприємства визначають характер дії фінансових інструментів, коригують цю дію та поділяються:

·                   за напрямом дії – стимули, санкції;

·                   за видами – норми й нормативи;

·                   за методологічними засадами – умови і принципи формування доходів, нагромаджень і фондів; умови і принципи фінансування і кредитування.

Методологічні засади визначення, класифікації, визнання та оцінки фінансових інструментів на підприємстві встановлені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” [2].

В сучасних умовах визнається, що серед складових фінансового механізму найефективнішими є фінансові важелі, які приводяться в дію через відповідні фінансові методи. Окрім того, фінансовий механізм має відповідне правове, нормативне, інформаційне та організаційне забезпечення.

В теорії фінансів система фінансових індикаторів включає:

·                   фінансові категорії;

·                   фінансові показники;

·                   фінансові коефіцієнти.

Застосування фінансових категорій як фінансових індикаторів не є доцільним, тому що вони відображають лише наукову абстракцію реальних економічних відносин, тобто чисто теоретичні поняття і не можуть використовуватись як інформаційна база. Фінансові показники підприємства характеризують кількісну сторону фінансових відносин і показують обсяги фінансових операцій, що дозволяє оцінити масштаби фінансової діяльності. Фінансові коефіцієнти – це відносні фінансові показники, які виконують оцінюючу функцію, тобто дають можливість оцінювати фінансову діяльність. Саме вони можуть виступати у ролі фінансових індикаторів, якщо при їх визначенні виконуються вимоги повноти, достовірності та своєчасності.

Отже, по-перше, фінансовий механізм – це складна система, яка дозволяє управляти фінансовою діяльністю. По-друге, це механізм, який дозволяє вирішувати практично всі проблеми, але слід враховувати, що роль фінансів у відносинах розподілу є вторинною і основне регулювання здійснюється в сфері виробництва.

Розділ 2. Аналіз фінансового механізму Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”

2.1 Організаційно-економічна характеристика Відкритого акціонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд”

Для проведення дослідження було обрано Відкрите акціонерне Товариство «Закордоненергокомплектбуд».

ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» (в минулому Виробничо-комплектувальна база «Закордоненергобудмонтаж» ) яка була створена в 1976 роцi для комплектування будiвельних енергетичних об'єктiв за кордоном), засновано вiдповiдно до рiшення Мiнiстерства енергетики та електрофiкацiї України вiд 16.12.1994 року №271 шляхом перетворення державного пiдприємства у вищеназване Товариство вiдповiдно до указу Президента України «Про корпоратизацiю підприємств» вiд 15.06.1993 року №210/93.

За час свого існування (з 1976 р.) пiдприємство забезпечило 38 будiвництв Мiненерго необхiдним обладнанням, металовиробами, виконувало будiвельно-монтажнi роботи на об'єктах будiвництва з вiдрядженням своїх спецiалiстiв. Пiдприємство розташоване в м. Канiв на лiвому березi Днiпра (Черкаська область). Площа земельної дiлянки, яку займає пiдприємство становить 20,66 га. На територiї пiдприємства мережа автомобiльних дорiг.

Iнформацiя про органiзацiйну структуру емiтента, про дочiрнi пiдприємства, фiлiї, представництва iз зазначенням найменування та мiсцезнаходження, ролi та перспектив розвитку, про змiни в органiзацiйнiй структурi.

Основні відомості про Відкрите акціонерне товариство «Закордоненергокомплектбуд»:

·                   Код за ЄДРПОУ:0 0104060

·                   Юридична адреса: Україна, Черкаська обл., м. Канів, Лівий берег, 19000

·                   Керівник: Генеральний директор - Олексієнко Леонід Миколайович

В структуру пiдприємства входять:

- цех по виробництву металевих конструкцiй;

- цех по переробцi деревини;

- дiльниця вантажно-розвантажувальних робiт;

- закритi складськi примiщення;

- дiльниця будiвельних машин та механiзмiв;

- автогосподарство з мережею ремонтних боксiв;

- iнших вiдокремлених структурних пiдроздiлiв пiдприємство не має.

Вид діяльності:

·                   Виробництво металевих деталей для столярних i теслярських виробів;

·                   Спецiалiзована роздрiбна торгiвля непродовольчими товарами, не вiднесеними до iнших угрупувань.

Основнi види продукцiї, що виробляє ВАТ "Закордоненергокомплектбуд":

- модульнi споруди;

- сандвiч панелi;

- профiлiруваний лист;

- корпусна мебель;

- металоконструкцiї.

Перспективнiсть виробництва окремих товарiв:

1) модульнi споруди.

·                   Виготовлення пiд замовлення рiзних варiантiв МС.

·                   Висока продуктивнiсть працi заводу.

·                   Доставка в рiзнi частини України в найкоротшi строки.

·                   Монтаж на об'єктi.

2) сендвiч панелi

·                   Багаторазове скорочення термiнiв будiвництва при високiй технологiчностi монтажу:

·                   Зниження витрат на фундаменти за рахунок низької ваги огороджуючої конструкцiї.

·                   Естетичний зовнiшнiй вигляд.

·                   Зручнiсть при транспортуваннi.

·                   Можливiсть перебудови будiвель.

3) Профнастил

·                   Високоякiсна сталь зi стiйким полiмерним покриттям.

·                   Висока антикорозiйна стiйкiсть.

·                   Зручний при транспортуваннi i монтажу.

·                   Широка сфера використання.

·                   Залежнiсть вiд сезонних змiн

·                   Всi виробництва не залежать вiд сезонних змiн, так як виконуються в промислових примiщеннях.

Всi види робiт пiдприємства виконуються по договорах з юридичною вiдповiдальнiстю сторiн з поетапними розрахунками за виконанi роботи i оформленням актiв виконаних робiт.

Щорiчно розробляються перспективнi плани розвитку пiдприємства по всiх напрямках.

За останнi п'ять рокiв було придбано основних засобiв на суму 4030,1 тис. грн. Було придбано обладнання для виробництва, автомашини, для розширення виробництва придбана лiнiя по прокатцi профлиста. Вибуття основних засобiв за останнi п'ять рокiв вiдбувалось на суму 1362,6 тис. грн. по причинi повного фiзичного, або морального зносу.

Залежно вiд результатiв дiяльностi плануються розширення виробництва за власний рахунок.

На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 року основнi засоби врахованi залишковою вартiстю на суму 4753 тис. грн.., первiсна вартiсть складає 11805 тис. грн., знос складає 7052 тис. грн. нематерiальнi активи не облiковувалися. На балансi Товариства станом на 31 грудня 2008 р врахованi запаси на суму 5713,0 тис.грн., врахована дебiторська заборгованiсть за товари, роботи, послуги на суму 3123 тис. грн., Товариства врахованi грошовi кошти та їх еквiваленти наступним чином:

·                   В нацiональнiй валютi 208 тис .грн.;

·                   В iноземнiй валютi на суму 0тис. грн..

Товариство засновано вiдповiдно до рiшення регiонального вiддiлення фонду Державного майна по Черкаськiй областi вiд 10 квiтня 1995 року №131-ДПК шляхом внесення цiлiсного майнового комплексу, який оцiнено за справедливою вартiстю (акт оцiнки вiд 29.11.1994р.) Статутний фонд сформовано первiсно в розмiрi 374,0 тис.грн.

Черкаським обласним фiнансовим управлiнням 21.02.1995р. було зареєстровано випуск цiнних паперiв (свiдоцтво № 86/2/95) 7475320 штук простих iменних акцiй номiнальною вартiстю 5 копiйок на загальну суму 373766 грн.

В зв'язку з визначенням випуску акцій - документарної форми 07.09.1998 р. Черкаським територiальним управлiнням ДКЦПФР була здiйснена замiна свiдоцтва про реєстрацiю випуску цiнних паперiв i видане ВАТ "Закордоненергокомплектбуд" свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв вiд 07.09.1998р. за № 147/23/1/98. Вiдбувся додатковий випуск акцiй, наслiдок чого вiдбулося збiльшення статутного капiталу на 700 тис. грн. та отримано Свiдоцтво про реєстрацiю випуску цiнних паперiв.

Привiлейованих акцiй немає. Державної частки в статутному капiталi немає. Згiдно iнформацiї про баланс випуску iменних цiнних паперiв станом на 31.12.2008 року ТОВ "Феркон - холдинг" м. Києва володiє 19 068 733 шт. простих іменних акцiй що становить 88,79 % до статутного капiталу.

Статутний капітал товариства складає : 1074 тис. грн.

Об'єкт виробництва залежить пропорцiйно вiд ринкiв збуту, пошук яких вiдбувається через участь в виставках, iнформацiю з ЗМI, вiдкритi сайти в мережi "Internet".

Джерелами сировини пiдприємства являються бази України.

Регулярно вiдсвiжуються поповнення ринку новими iнструментами, матерiалами i комплектуючими, що використовуються в продукцiї пiдприємства i при технiчно-економiчно вигiдних умовах термiново впроваджуються в виробництво. Вивчаються ступенi розвитку конкурентних пiдприємств. Продукцiя свого виробництва виготовляється в установленi замовником строки, якiсно i надiйно по конкурентноспроможних ринкових цiнах i в цiлому не поступається продукцiї конкурентних пiдприємств.

Основнi замовники продукцiї - це пiдприємства, установи, приватнi пiдприємцi та юридичнi особи України.

2.2 Дослідження фінансових методів, що застосовуються на Відкритому акціонерному товаристві «Закордоненергокомплектбуд»

Фінансові методи включають співставлення витрат та результатів, матеріальне стимулювання та відповідальність за ефективне використання грошових коштів. Дія фінансових методів поширюється на стадії фінансового процесу: фінансове планування, фінансовий облік, фінансовий аналіз,фінансове регулювання і фінансовий контроль.

Як було з’ясовано у першому розділі, фінансові методи включають:

·                   Фінансове планування;

·                   Фінансовий облік;

·                   Фінансове регулювання;

·                   Фінансовий аналіз та контроль;

·                   Прогнозування.

Фінансовий план товариства містить:

–       розробку й узгодження фінансової моделі підприємства;

– формування прогнозного балансу ресурсів і вкладень, розрахунок прогнозних фінансових результатів, складання плану руху капіталу, плану фінансових операцій, плану розробки і впровадження фінансових продуктів і послуг;

–формування бюджету підприємства на рік у його дохідній і витратній частинах;

–встановлення лімітів видатків на утримання підприємства, визначення мінімальної рентабельності та дохідної частини бюджету, розрахунок податкових платежів;

–розрахунок прогнозних показників і нормативів [20, c.57].

Порівняємо планові та фактичні дані основних аспектів фінансової діяльності товариства (табл.2.1).

Таблиця 2.1 Порівняння фактичних та планових показників ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» на 2008 рік, тис. грн.

Як видно із табл. 2.1 відбулося відхилення по більшості показникам фінансової діяльності. Винятками є тільки ті показники, які передбачалося взагалі не мати. До них відносяться витрати на збут, дохід від участі в капіталі та фінансові витрати. Відбулося перевиконання плану по таким показникам:

·                   Доход (виручка) від реалізації (перевиконання на 910 тис. грн.., що у відносному вимірі становить 4,14%);

·                   Собівартість реалізованої продукції (зросла на 4,96% в порівнянні з планом);

·                   Прибуток від операційної діяльності (перевиконання на 14 тис. грн. або на 88,46%);

·                   Інші витрати перевищують план майже в 4 рази, на 216 тис. грн;

·                   Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування: перевиконано на 11,17 % ( 67 ти. грн..);

·                   Прибуток від звичайної діяльності ( перевиконання на 101 тис. грн. ,що у відносному вимірі становить 25, 31% )

·                   Чистий прибуток ( перевиконання на 101 тис. грн., що у відносному вимірі становить 25, 31% )

Натомість недовиконання плану відбулося із:

·                   Валовим прибуток, який був менший за плановий на 57 тис. грн., відбулося недовиконання цього показника на 3,18%;

·                   Іншими операційними доходами, які недовиконані на 84 тис. грн.., що у відносному вимірі становить 41,18%;

·                   Адміністративними витратами, що також менші в порівнянні з плановими на 37,1 % (512 тис. грн..);

·                   Іншими операційними витратами, що менші на 43 тис. грн. в порівнянні з плановими;

·                   Податком на прибуток, який зменшився на 34 тис грн.. (16,92%).

Таким чином, можна стверджувати, що відхилення чистого прибутку в бік зростання від планового показника було спричинено зростанням насамперед виручки від реалізації, прибутку від операційної та звичайної діяльності, зменшення адміністративних витрат та інших операційних витрат, зменшення податку на прибуток, проте такі події як недовиконання по валовому прибутку, зростання собівартості продукції, недовиконання інших операційних доходів, значне збільшення інших витрат негативно вплинули на зростання чистого прибутку.

Залежно вiд результатів дiяльностi плануються розширення виробництва товариством за власний рахунок.

Фінансовий аналіз та контроль виробничо-господарської діяльності підприємства – це діагноз його фінансового стану, який допомагає виявити недоліки, виявити та мобілізувати внутрішньогосподарські резерви, збільшити доходи та прибутки, зменшити витрати виробництва, підвищити рентабельність, поліпшити фінансово-господарську діяльність у цілому [17, c.181].

Процес фінансового аналізу можна поділити на два блоки:

1) аналіз фінансових результатів та рентабельності.

Основним показником, що характеризує валовий прибуток, є коефіцієнт валового прибутку, який визначається за такою формулою:

 (2.1)

Для ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» коефіцієнт валового прибутку становив:

·                   У 2006 році Квп = 1347 тис грн. / 11 070 тис. грн. *100= 12,17 %;

·                   У 2007 році Квп = 1793 тис. грн. / 12974 тис грн. *100 = 13,82 %;

·                   У 2008 році – Квп = 1736 тис. грн. / 13568 тис. грн. *100 = 12,79 %.

Отже, рівень прибутковості на кожну гривню обсягу продажу ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» або інакше кажучи потенційна дохідність товариства за 2006-2008 роки поступово зменшувалася, що було спричинено зростання обсягів продажу.

Реальний прибуток підприємство одержує після реалізації продукції, однак нова вартість утворюється тільки в процесі виробництва, отже, аналізуючи прибуток, який підприємство одержує в процесі виробництва, можна зробити висновки щодо ефективності цього виробництва: саме тут знаходяться резерви зростання прибутку. Проведемо аналіз прибутку від виробництва продукції ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» (табл.2.2)

Таблиця 2.2 Аналіз прибутку від реалізації продукції, тис. грн.

Як видно із даних із табл.2.2, прибуток від реалізації продукції зріс у порівнянні з попереднім роком на 455 тис. грн., а в сумі за весь період на 543 тис. грн. або більше ніж в 2 рази. Цьому сприяло зростання чистого доходу від реалізації на 6297,5 тис грн., зменшення адміністративних витрат на 154 тис. грн. Проте відбувалися й така негативна тенденція, як зростання повною собівартості продукції на 5736,5 тис грн.

У таблиці 2.3 (Додаток Г) наведені результати аналізу доходів та витрат аналізованого підприємства. Розрахунки засвідчують, що протягом трьох років доходи підприємства сформовані за рахунок доходів, отриманих у результаті операційної діяльності. Основну частку в загальній сумі доходу займає виручка від реалізації (у 2008 році 99,1%), хоча порівняно з 2006 роком вона скоротилася на 0,3%. Інші операційні доходи займають дуже малу частку в структурі доходів (05,-0,9 %), проте в 2008 році їх частка зросла на 0,3%.

Спостерігається також тенденція до збільшення загальної суми доходів в першу чергу за рахунок збільшення обсягів виробничої діяльності та виручки від реалізації. Розрахунки свідчать також про зростання у звітному році в порівнянні з 2005 роком суми та частки інших операційних доходів.

Порівнюючи тенденцію зміни доходів та витрат Відкритого Акціонерного Товариства «Енергія» можна відмітити як зростання витрат, так і зростання доходів. Проте спостерігається випереджальні темпи зростання доходів в порівнянні з темпами зростання витрат. Так, якщо порівнювати з 2007 роком загальна сума витрат зросла на 1,9 %, то загальна сума доходів зросла на 4,5 %.

2) аналіз фінансового стану підприємства.

В результатi аналiзу показникiв фiнансового стану вiдкритого акцiонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" станом на 31 грудня 2008р. встановлено наступне:

·                   Коефiцiєнт абсолютної лiквiдностi: дорiвнюючи 0,030 вказує на те,що тiльки 3 % поточних зобов'язань може бути сплачено негайно за рахунок власних грошових коштiв та їх еквiвалентiв Товариством, знаходиться нижче оптимального значення, i має тенденцiю до зменшення.

·                   Коефiцiєнт загальної лiквiдностi (покриття): дорiвнюючи 1,403 характеризує 100 % здатнiсть Товариства оплатити (покрити) поточну кредиторську заборгованiсть за рахунок продажу оборотних коштiв пiдприємства. К.заг.лiкв.має тенденцiю до зменшення, але фактичне значення вище нормативного.

·                   Коефiцiєнт фiнансової стiйкостi (або платоспроможностi, або автономiї): дорiвнюючи 0,591 вказує на те, що в разi використання всiх власних коштiв на покриття зобов'язань,майже всi вони залишаються погашеними, що характеризує хорошу платоспроможнiсть Товариства. В порiвняннi з попереднiм перiодом (0,781) коефiцiєнт фiнансової стiйкостi знизився,що вказує на погiршення фiнансової незалежностi.

·                   Коефiцiєнт покриття зобов'язань власним капiталом (або структури капiталу, або фiнансування): дорiвнюючи 0,691 вказує на те, що у Товариства вистачає власних коштiв. Порiвнюючи з попереднiм показником ( 0,102 ) коефiцiєнт фiнансування збiльшився що вказує про посилення залежностi Товариства вiд iнвесторiв i кредиторiв, тобто про незначне зниження фiнансової стiйкостi.

·                   Рентабельність продукції становить: 1736 тис. грн. / 17339 тис. грн. = 0,10 тис грн. або 100,12 грн. Отже, з кожної гривні, витраченої на виробництво продукції отримано 100,12 грн. прибутку.

·                   Коефiцiєнт рентабельності активів: дорівнюючи 0,0347 коефiцiєнт вказує на те, що кожна 1 грн. активiв принесла товариству прибуток у розмiрi 0,03 грн. В порiвняннi з попереднiм перiодом коефiцiєнт збiльшився, що вказує на більш раціональне використання Товариством своїх активiв для отримання прибутку у звiтному роцi.

·                   Валова рентабельність реалізації становила: (1736 тис грн. / 19075тис грн. )*100% = 9,1%. Це означає, що витрати становлять 90,9%.

·                   Операційна рентабельність реалізації становила: (882 тис грн. / 19075 тис грн.)* 100% = 4,62 %.

·                   Чиста рентабельність реалізації: (500 тис грн. / 19075 тис грн. ) * 100% = 2,62 %.

Сутність фінансового контролю зводиться до процесу вивчення, порівняння, виявлення, фіксації проблем змісту і відображення в обліку господарських операцій та вжиття заходів для їх розв’язання, усунення порушень, попередження в подальшому.

Організація фінансовго обліку на підприємстві регулюється законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 – XIV [1].

Щодо облікової політики аналізованого товариства можна сказати наступне:

·                   основнi засоби вiдображенi в облiку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, установку, спорудження та виготовлення;

·                   нарахування зносу основних засобiв проводилось по податковому облiку методом зменшення залишку, шляхом використання встановлених норм до залишкової вартостi основних засобiв на початок звiтного перiоду, а також вiдповiдає вимогам П(с)БО №7.

·                   для розрахунку собiвартостi реалiзованої продукцiї застосовується метод за iдентифiкованою собiвартiстю.

·                   зобов'язання товариства облiковуються вiдповiдно заборгованостi, яка виникла в наслiдок минулих подiй i погашення якої приведе до зменшення ресурсiв пiдприємства, що втiлюють в собi економiчнi визначення обсягу реалiзацiї, використовувався метод нарахувань, реалiзацiя визначається в момент надання послуг.

Фiнансова звiтнiсть вiдкритого акцiонерного товариства "Закордоненергокомплектбуд" вiдповiдає вимогам чинного законодавства та прийнятiй облiковiй полiтицi, реально та точно вiдображає його фiнансовий стан на дату складання звiтностi, ведення бухгалтерського облiку вiдповiдає роду дiяльностi пiдприємства, забезпечує регулярний збiр i належну обробку iнформацiї, необхiдної для складання фiнансової звiтностi.

Прогнозування – це система наукових досліджень про можливі напрямки майбутнього розвитку фінансової діяльності підприємства. Прогнозування, зокрема, використовується з метою оцінки ефективності перспектив розвитку підприємства та напрямів розміщення його інвестицій. Прогнозування є однією з форм наукового передбачення і має взаємозв’язок із плануванням, програмуванням, управлінням тощо.

Головною метою прогнозування діяльності ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» є оцінювання його майбутнього чистого прибутку, оскільки чистий прибуток безпосередньо впливає на фінансову стійкість підприємства.

2.3 Аналіз фінансових важелів ВАТ «Закордоненергокомплектбуд»

Дія фінансового важеля полягає в тому, що підприємство, використовуючи позикові кошти, змінює чисту рентабельність власних коштів та свої дивідендні можливості. Рівень ефективності фінансового важеля вказує на фінансовий ризик, пов’язаний з підприємством.

Фінансово важелями є:

—  прибуток;

—  дохід;

—  амортизаційні відрахування;

—  ціна;

—  податки;

—  орендна плата;

—  фінансові санкції;

—  відсотки;

—  цільові грошові фонди;

—  пайові внески;

—  інвестиції;

—  форма розрахунків;

—  види кредитів;

—  дисконт (курси валют, цінних паперів);

—  валютні курси.

Так як, матеріальним відображенням фінансових відносин та фінансового механізму є грошові потоки, проаналізуємо динаміку і структуру грошових потоків щодо їх надходжень та видатків (табл. 2.4), на основі звітів «Про рух грошових коштів» (Додаток Д).

Таблиця 2.4 Аналіз руху грошових коштів ВАТ «Закордоненергокомплектбуд», тис. грн.

Результати аналізу показують, що у поточному періоді приток від звичайної діяльності до оподаткування забезпечив ВАТ грошовий потік на суму 667 тис. грн., це більше ніж у минулому періоді на 67 тис. грн., а загалом з 2006 по 2008 рік включно, даний прибуток зріс на 312 тис. грн. З чистим доходом у поточному періоді підприємству надійшли кошти амортизаційних відрахувань на суму 482 тис. грн..

У цілому спостерігалося зменшення чистого грошового потоку від операційної діяльності на 302,5 тис. грн., що пов’язано із значним збільшенням оборотних активів (на 5120,1 тис грн.).

На підприємстві за аналізований період інвестиційна діяльність активізувалася незначно. Порівняння обсягів вкладень в різні форми інвестування свідчать, що пріоритетним напрямком залишаються реальні інвестиції, які забезпечують нарощення виробничого потенціалу товариства.

Дослідимо динаміку деяких фінансових важелів ВАТ «Закордоненергокомплектбуд» за період 2006-2008 роки (табл.2.5).

Таблиця 2.5 Динаміка основних фінансових важелів на ВАТ «Закордоненергокомплектбуд», тис. грн.

Як видно із табл. 2.5. у товаристві прослідковується тенденція до зростання впливу усіх вище аналізованих важелів, адже по кожному з них відбувається зростання. Так прибуток зріс за аналізований період на 257 тис. грн.,з окрема за рахунок зростання доходу на 6279,5 тис. грн., зростання ціни на 0,3 тис. грн. Негативним є зростання амортизація та податків, але їх зростання було спричинене збільшенням обсягів, тому така тенденція є нормальною.

Однією з основних проблем для ВАТ є податковий тягар, нестабiльнiсть та недосконалість законодавств, що не дозволяє використовувати кошти на оновлення основних засобів.

Штрафні санкції за порушення чинного законодавства на підприємству не накладались.

Згідно з балансом на 2008 рік (Додаток Е) пайові внески у Відкритому акціонерному товаристві відсутні, цільових грошових фондів немає.

Товариство займається такими видами інвестиційної діяльності, як:

·                   реалізація необоротних активів;

·                   придбання необробних активів;

·                   та інші платежі.

У товариства відсутні будь-які пільги та надання йому фінансових стимулів з боку держави.

Згідно звіту «Про рух грошових коштів за 2008 рік» товариство на сплачує та не отримує відсотки.

Розділ 3. Проблеми та шляхи вдосконалення фінансового механізму управління підприємством

Головною проблемою ефективного управління, є оптимальне розміщення капіталу підприємства. Від того, які асигнування вкладені в основні на обігові кошти, скільки їх перебуває у сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності й, відповідно, вся фінансова стійкість підприємства.

Якщо створені виробничі потужності підприємства використовуються не повною мірою через відсутність сировини, це негативно впливає на фінансові результати. Але негативним явищем є й створення надлишкових виробничих запасів та невиправданої дебіторської заборгованості, які не можуть бути своєчасно залучені до виробничого процесу, що призводить до замороження капіталу, уповільнення його обігу і, відповідно, погіршення фінансового стану підприємства.

В цілому діяльність аналізованого товариства є стабільною та ефективною. Виявленими проблемами є зростання витрати, зокрема собівартості. Тож якщо підприємство планує збільшити прибутки, йому потрібно зменшитися витрати. Цього можна досягти наприклад підвищенням технічного рівня виробництва.

Важливою задачею фінансового менеджменту в процесі управління грошовими активами є забезпечення ефективного використання тимчасово вільних грошових коштів. При цьому потрібно забезпечити збалансоване управління ліквідністю, доходністю та ризиком, враховуючи, що чим вище частка високоліквідних активів в балансі, тим вища доходність суб’єкта господарювання і менший ризик втрати платоспроможності.

Умовою ефективного фінансового плану має бути його реалістичність. Фінансовий план, його дохідна та витратна частини повинні якомога ближче відповідати реальним даним та виконувати одну із головних своїх функцій – бути ефективним інструментом в управлінні фінансами підприємства. Що ж відбувається на практиці:фінансовий план, як правило на багатьох підприємствах розробляється на рік. При цьому обов’язково виконується головна умова – підпорядкованість стратегічному плану розвитку підприємства. Проходить три місяці (за цей період, враховуючи вітчизняні реалії, зріс рівень інфляції, зросли ціни на сировину, матеріали і таке інше), ми вже не можемо стверджувати, що підприємство має реалістичний фінансовий план. Горизонт фінансового планування змінився рівно на три місяці. Через півроку горизонт передбачення скоротився вже до шести місяців. В наявності нереальні показники фінансового плану, в яких головне – це розбіжність прийнятого плану на початок фінансового року і фактичних даних на реальний період часу. В даній ситуації виходом є розроблення, за допомогою відомих загальнонаукових методів, гнучкого фінансового плану. Головною умовою якого є адаптація до змін ринкового середовища в умовах кризи.

Також підприємству було б корисно запровадити проведення оперативного аналізу виконання затвердженого фінансового плану і перепланування його при зміні ринкових умов. Для цього достатньо розробити комп’ютерну програму в MSExcel і в оперативному режимі проводити перевірку аналітичних показників фінансового стану підприємства ─ план-факт-відхилення. Програма повинна містити такі основні блоки:

- управління платоспроможністю підприємства;

- управління грошовими потоками підприємства;

- управління ліквідністю підприємства;

- управління діловою активністю.

Для ефективного управління платоспроможністю необхідно визначити, які

види діяльності і які елементи активу чи пасиву сприяють зростанню чи зменшенню грошових коштів і в якій мірі. При цьому обов’язково потрібно враховувати особливості та тривалість операційного та фінансового циклів підприємства в розрізі окремих видів діяльності, а потім вже визначити, в якому напрямку треба змінити актив чи пасив, щоб сума його грошових потоків збільшилась.

Чим менша тривалість фінансового циклу, тим менше фінансових ресурсів потрібно для фінансування виробничих потреб підприємства. Зменшити фінансовий цикл можна шляхом прискорення обороту виробничих запасів та дебіторської заборгованості і некритичного уповільнення обертання кредиторської заборгованості підприємства постачальникам.

Ефективність управління грошовими потоками товариства визначається синхронізацією надходжень і виплат з метою підтримки постійної платоспроможності і певною мірою залежить від організації оперативного фінансового планування, яке включає розробку платіжного календаря. При цьому фінансовий менеджер повинен акцентувати увагу на вирішенні наступних управлінських задач:

- визначення мінімально необхідного обсягу грошових коштів, достатнього для обслуговування поточної господарської діяльності;

- постійний моніторинг вхідних і вихідних грошових потоків;

- нівелювання коливань в обсягах надходжень і виплат грошових коштів з метою запобігання платіжної кризи в окремі проміжки часу;

- оптимізація системи розрахунків з постачальниками і покупцями, тобто обґрунтування політики надання комерційних кредитів і отримання відстрочки платежів.

Управління ліквідністю оборотних активів підприємства повинно обов’язково поєднуватися з управлінням поточними пасивами. При цьому визначається чистий оборотний капітал як різниця між поточним активами і поточними зобов’язаннями. Чим більший чистий оборотний капітал, тим більша частина оборотних активів підприємства фінансується на короткостроковій основі, а отже зростає ліквідність активів і зменшується ризик втрати платоспроможності.

Для підвищення рентабельності і прибутковості підприємства необхідно скоротити матеріальні та інші витрати на виробництво шляхом введення бюджетної або кошторисної системи управління витратами на виробництво, що передбачає чітке нормування й облік витрат за місцем їх виникнення, обґрунтування відхилень від кошторисів, оскільки такі відхилення практично неминучі, узгодження нормування витрат та дотримання бюджетів і кошторисів із системою матеріального стимулювання.

Для підвищення ділової активності підприємства кризи необхідно проводити комплекс заходів, пов’язаних з поліпшенням збуту продукції (робіт, послуг), підвищенням конкурентоспроможності підприємства щодо асортименту, цін та якості пропонованої продукції.

Для цього необхідно проводити наступні заходи:

·                   заходи щодо підвищення гнучкості та маневреності асортименту продукції у рамках виробничих або торговельно-технологічних можливостей підприємства;

·                   розробити особливу цінову тактику, що спрямована на розширення обсягів збуту за рахунок прийнятної ціни;

На відміну від інших заходів спрямованих на підвищення кредитоспроможності підприємства, заходи цього блоку носять стратегічний характер і вимагають значних витрат. Щодо кожного заходу обов’язково необхідно визначити очікуваний результат, які кошти необхідні для його досягнення і який реальний термін досягнення намічених результатів.

Для підвищення фінансової стійкості підприємства в умовах невизначеності необхідно ефективно управляти його капіталом. Капітал підприємства може бути використаний у внутрішньому обороті й за його межами, ризик існує при розміщені значної частини капіталу у виробничі запаси або дебіторську заборгованість.

Запропоновані рекомендації, щодо вдосконалення процесів управління платоспроможністю, ліквідністю, діловою активністю та фінансовою стійкістю підприємства дозволяють збільшити ефективність процесу управління підприємством за допомогою фінансового механізму.

Висновки

В процесі написання роботи було з’ясовано, що фінансовий механізм підприємства - це система управління фінансами, призначена для організації взаємодії фінансових відносин і грошових фондів з метою оптимізації їхнього впливу на кінцеві результати його діяльності. Оптимальна взаємодія фінансових відносин досягається використанням усіх фінансових категорій (виручка, прибуток, амортизація, оборотні кошти, кредит, бюджет, податки), нормативів, різного роду стимулів, пільг, санкцій та інших фінансових важелів. Загалом серед складових фінансового механізму найефективнішими є фінансові важелі, які приводяться в дію через відповідні фінансові методи.

Можна зробити висновки, що фінансовий механізм має велике значення у діяльності підприємства. Він охоплює всі виробничі, фінансові, трудові й інші відносини. Від правильної його організації, від правильного вибору методів, важелів у конкретних ситуаціях залежить ефективність діяльності підприємства. Він складає основу фінансової діяльності підприємства та дозволяє вирішувати практично всі проблеми, які виникають у фінансово-економічній діяльності підприємства.

У звітному 2008 році відбулося перевиконання плану товариства по таким показникам, як виручка від реалізації на 4,14%, собівартість реалізованої продукції на 4,96%, прибуток від операційної діяльності на 88,46%, прибуток від звичайної діяльності на 25,31% тощо. Проте план був недовиконаним щодо валового прибутку на 3,18%, інших операційних доходів на 41,48%, адміністративних та інших операційних витрат на 37,1% та 28,86% відповідно.

Потенційна дохідність товариства за 2006-2008 роки поступово зменшувалася, що було спричинено збільшенням обсягів продажу. Доходи товариства сформовані в цілому за рахунок доходів, отриманих у результаті операційної діяльності.

В діяльності товариства спостерігаються випереджальні темпи зростання доходів порівняно з темпами зростання витрат: 4,5% проти 1,9% відповідно.

Відбувалося зменшення чистого грошового потоку від операційної діяльності, що пов’язане із значним збільшенням оборотних активів.

У товаристві прослідковується тенденція до зростання впливу усіх фінансових важелів: прибутку, доходу, амортизаційних відрахувань, цін та податків.

На пiдставi аналізу показників фінансового стану Відкритого акціонерного товариства «Закордоненергокомплектбуд» можна зробити висновок, що товариство є прибутковим та характеризується високим рівнем лiквiдностi та платоспроможності, що свідчить про те що той фінансовий механізм, який розроблений у даному є ефективним, адже підприємство отримує стабільні зростаючі прибутки. Тому подальшою метою фінансового механізму даного ВАТ має бути подальше забезпечення стійкості фінансового стану товариства, зростання обсягів випуску якісної конкурентоздатної продукції, економія ресурсів, впровадження інновацій та також інвестування пріоритетних сфер виробництва.

Список використаної літератури

1.                Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 р. № 996 – XIV зі змінами, внесеними згідно із Законами N 3422-IV ( 3422-15 ) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 26, ст.210 (#"#">#"#">#"#">http://zakon.rada.gov.ua)

5.                Александрова М.М., Маслова С.О., Гроші. Фінанси. Кредит.: Навчально-методичний посібник. - 2-е видання.-К.: ЦУЛ,2002. -336с.

6.                Власова Н. О. Фінанси підприємств: навч. посіб. / Н. О. Власова, О. А. Круглова, Л. І. Безгінова. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 271 с.

7.                Грабовецький Б. Є. Економічний аналіз: навч. посіб. / Б. Є. Грабовецький. – К.: Центр учбової літератури, 2009. – 256 с.

8.                Гридчина М.В. Финансовый менеджмент: Курс лекций. - 3-е издание., стереотипное. - К.: МАУП. 2004. - 160 с.

9.                Онисько С.М.Фінанси підприємств: Підручник для студентів вищих закладів освіти/ С.М. Онисько, П.М. Марич. -2-ге вид., випр. і доп.. -Львів: Магнолія плюс, 2006. -367 с.

10.           Поддєрьогін А. М. Фінансовий менеджмент [Текст] : підручник / кер. кол. авт. і наук. ред. А. М. Поддєрьогін. – К.: КНЕУ, 2005. – 536 с.

11.           Подольська В. О. Фінансовий аналіз: навч. посіб. / В. О. Подольська, О. В. Яріш. – К. Центр навчальної літератури, 2007. – 488 с.

12.           Поспєлова Н. М. Визначення сутності фінансово-організаційного механізму діяльності підприємств сфери послуг / Н. М. Поспєлова // Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського. – 2008. - №3. – С. 36-42.

13.           Ситник Л.С. Фінансовий менеджмент: Навч. Посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 352с.

14.           Степаненко В. С. Економіка: навч. посіб. / за ред. С.В. Степаненка. – 2-ге вид. [доп.]. – К. : КНЕІ, 2001. – 306 с.

15.           Цал-Цалко Ю. С. Фінансовий аналіз. Підручник / Ю. С. Цал-Цалко. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 566с.

16.           Ільницька Г. Я. Формування фінансово-економічного механізму управління підприємством / Г. Я. Ільницька // Науковий вісник. - 2004. - №14. – С. 291-294.

17.           Кічко І. І. Нормативне регулювання фінансів підприємств у ринкових умовах / І. І. Кічко // Вісник Чернігівського державного технологічного університету. – 2009. - №35. – С.24-30.

18.           Козій І. С. Місце і значення фінансового забезпечення в структурі фінансового механізму / І. С. Козій // Науковий вісник НЛТУ України. – 2008. - № 18.9. – С.223-229.

19.           Колісова І. В. Теоретична концептуалізація поняття «фінансовий механізм» / І. В. Колісова // Вісник Національного університету "Львівська політехніка" 2007. - № .606– С.179-185.

20.           Льовочкін, С. В. Фінансовий механізм макроекономічного регулювання [Текст] / С. В. Льовочкін // Фінанси України. – 2000. – № 12.

21.           Осипов, Ю. М. Хозяйственный механизм государственно-монополистического капитализма [Текст] / Ю. М. Осипов. – М. : Изд-во Москов. ун-та, 1987. – 400 с.

Додаток А

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за 2006 р.

Форма N 2 Код за ДКУД 1801003

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Додаток Б

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за 2007 р.

Форма N 2 Код за ДКУД 1801003

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ

Додаток В

ЗВІТ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ

за 2008 р.

Форма N 2 Код за ДКУД 1801003

ІІ. ЕЛЕМЕНТИ ОПЕРАЦІЙНИХ ВИТРАТ