Інфляція в Україні та шляхи її подолання в сучасних умовах

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Інфляція в Україні та шляхи її подолання в сучасних умовах

Інфляція в Україні та шляхи її подолання в сучасних умовах

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський національний економічний університет

Вінницький інститут економіки

Кафедра фінансів і кредиту

Індивідуальне науково-дослідне завдання

З дисципліни «Гроші та кредит»

На тему

Інфляція в Україні та шляхи її подолання в сучасних умовах

Вінниця - 2010

Огляд літератури

Хотілося б, для початку, дати визначення терміну «інфляція». Кожен науковець, дослідник прагне дати своє власне тлумачення того чи іншого поняття. Але зазвичай всі вони дуже схожі. Ось, наприклад, Сірко А.В. писав, що інфляція – це стійке зростання загального (або, що те саме, середнього) рівня цін товарів і послуг, унаслідок якого падає купівельна спроможність наявних в обігу грошей (гроші знецінюються).[1, c.28]

В свою чергу Івасів Б.С. зазначив, що інфляція – процес знецінення грошей внаслідок надмірної емісії та переповнення каналів обігу грошовою масою. [2, c.199]

Мамалуй О.О. дає таке визначення інфляції – це багатопланове соціально-економічне явище, яке характеризує співвідношення між кількістю паперових грошей, обсягом вироблених товарів та послуг і темпами зростання рівня цін. [3]

Сучасні американські підручники подають приблизно таке тлумачення інфляції – це грошове явище, але вона не обмежується знецінюванням грошей. Вона проникає у всі сфери економічного життя і починає руйнувати ці сфери. Від неї страждає держава, виробництво, фінансовий ринок, але більше за все страждають люди.

Ми вважаємо всі ці визначення правильними, відмінності в них виявляються лише, коли проводиться наукове дослідження і в залежності в якому напрямку рухається дослідник (вивчає інфляцію як процес, явище, або досліджує якісь її певні характеристики чи особливості), одне із цих визначень буде яскравіше відображувати суть цього терміну.

В даній роботі ми спробуємо висвітлити особливості розвитку, причини та наслідки інфляційного процесу саме в Україні.

Загальні відомості про види та суть інфляції як економічного явища

Спираючись на визначення А.В. Сірка далі проведемо класифікацію видів інфляції за темпом зростання цін. Отже, є три види інфляції за цим показником:

1.Помірна, коли ціни зростають у середньому до 10% на рік. Такий вид інфляції вважається безпечним, а, враховуючи неможливість забезпечення ідеальної рівноваги грошового обігу, навіть бажаним, оскільки надлишок грошової маси у декілька відсотків може «підхльостувати» економіку. Це так, адже при зростанні цін люди більше купують, очікуючи, що у майбутньому ці ж купівлі обійдуться ще дорожче. Активізація попиту відповідно стимулює виробництво.

2. Галопуюча, коли ціни зростають понад 10% на рік.

3. Гіперінфляція – найнебезпечніша, коли ціни зростають понад 1000% на рік або 50% на місяць, чи 1% на день. Гіперінфляція руйнує економіку. Це проявляється, зокрема, у різкому знеціненні боргових зобов’язань, доходів і заощаджень. Зникають стимули до виробництва, зате процвітає спекулятивний бізнес. Руйнівні процеси досягають апогею, коли економічні суб’єкти знову повертаються до бартерних взаєморозрахунків, виплат зарплати працівникам продукцією тощо.

Також розрізняють такі причини інфляції:

1) Надлишковий сукупний попит, зумовлений, головним чином, неефективною політикою уряду і надмірною емісією грошей (інфляція попиту) Це відбувається, коли ухвалюються популістські закони, щоб купити голоси виборців; коли розбухає державний апарат, надмірно підвищуються витрати на утримання високо посадовців і через це втрачається ефективність утримання держави суспільством (держава стає надто дорогою);

2) Зростання витрат виробництва, зумовлене необґрунтованим підвищенням заробітної плати, підвищенням цін монополіям, різким збільшенням витрат на оплату імпортних ресурсів тощо (інфляція пропозиції або витрат). [1, c.29-30]

Основні фактори інфляції в Україні в 2007-2008 роках

Різкий сплеск інфляції припадає саме на 2007 рік. Тому для подальшого дослідження цього процесу, варто зупинитись на його зародженні.

Протягом 2007-2008 років інфляція споживчих цін зросла аж до 30,2%. Щомісяця за цей період споживчі ціни зростали на 2-4%.

Зростання індексу цін виробників також різко прискорилась – до 37,5% у 2008 році. Серед цін виробників насамперед зростали ціни на енергоносії – на 45% для сировини і на 69% для продуктів переробки – і на продукцію металургії, де ціни на руду зросли на 89%, а на готовий продукт на 53%.

Основними причинами такого «здуття» економіки були:

·                    підвищення цін на імпортований газ;

·                    стимулююча монетарна політика, імпортована із США за режиму фіксованого валютного курсу, та вторинні наслідки високої інфляції;

·                    завдяки прив’язці гривні до долара США велика різниця між процентними ставками в Україні й закордоном стимулювала значні потоки капіталу в Україну;

·                    банки продовжували кредитну експансію, що спричинило зростання грошового мультиплікатора на 12%. Як наслідок пропозиція грошей зросла на 52,2%;

·                    Зростання доходів бюджету.

Але вже наприкінці 2008 року інфляція уповільнилась до 29,3%. На динаміку цього показника вплинули сезонні фактори, послаблення споживчого попиту та адміністративний тиск. Національний банк України зобов’язав комерційні банки розміщувати резерви в розмірі 20% від короткострокових позик і депозитів нерезидентів на окремих рахунках НБУ. [3, c.77-79]

Основні причини інфляції в 2010 році

Президент центру ринкових реформ Володимир Лановий вважає, що причиною інфляції в серпні і вересні в Україні стало підвищення ціни на газ і житлово-комунальні послуги, а також випуск ПДВ-облігацій і запозичення коштів на внутрішньому ринку в результаті розміщення ОВДП, внаслідок чого обсяг коштів на ринку істотно збільшився.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він заявив 27.10.2010 на брифінгу в Києві.

Лановий підкреслив, що значна частина отриманих коштів пішла на виплату боргів із зарплати. "Уряд почав активно фінансувати бюджетні витрати. У першій половині року через брак грошей почали зростати борги із зарплат. І ситуація тут така - або не платити із зарплаті, або інфляція. Уряд вирішив скинути облігації. Банки їх купили і пустили ці гроші в обіг. Виправили ситуацію із зарплатою, але це відгукнулось зростанням цін. У вересні уряд сам збільшив фінансування бюджету на 11-13 млрд. грн. на місяць. Якщо план на місяць 20 млрд., то збільшення на 11 млрд. це істотне збільшення готівкових коштів в економіці", - зазначив Лановий.

При цьому він підкреслив, що у багатьох випадках зростання цін на товари було необґрунтованим і відбувалося за принципом "якщо хтось підняв ціну, то чому мені їх не підняти". Як приклад він навів ситуацію з підвищенням цін на яйця. "Те, що яйця подорожчали - це змова постачальників цього товару. Цей продукт падав в ціні в першій половині року, тепер постачальники вирішили компенсувати свої збитки", - зазначив Лановий. Також він прогнозує подальше зростання цін в разі, якщо уряд продовжить здійснювати вливання коштів на внутрішньому ринку. Як повідомляв УНІАН, інфляція в Україні у вересні 2010 року в порівнянні із серпнем ц.р. склала 2,9%, з початку року (до грудня 2009 року) - 7,4%. Інфляція в серпні 2010 року в порівнянні з липнем т.г. склала 1,2%.

На початку жовтня МВФ погіршив прогноз середньорічної інфляції в Україні в 2010 році з 9,2% (квітневий прогноз) до 9,8%. В бюджеті-2010 закладена інфляція (грудень до грудня) на рівні 13,1%. [6]

Сергій Чигир про причини інфляції в Україні в 2010 році

Дещо іншу позицію та тези висуває Сергій Чигир в своїй статті в одному з інтернет-видань «Економічна правда». Сподівання уряду на низьку інфляцію виявилися марними. У серпні споживчі ціни виросли на 1,2%, поставивши хрест на чотирьох місяцях дефляції. З початком осені ціновий маховик лише набиратиме силу, тож невдовзі знову спостерігатиметься двозначний рівень інфляції. Виробники ще влітку встигли відреагувати на негативні очікування населення щодо низького врожаю та зростання цін на житлово-комунальні послуги, підвищивши ціни на основні товари.

Дорогий серпень

В уряді сподівалися, що і в серпні інфляція буде або нульовою, або із знаком "мінус". Сезонне зниження цін на продукти харчування мало б компенсувати серпневе подорожчання газу на 50%. І справді, востаннє у цьому місяці інфляція була високою 14 років тому, у 1996 році, - 5,7%.

Серпнева інфляція у 2010 році на рівні 1,2% призвела до того, що з початку року зростання споживчих цін становить 4,3%, тоді як у держбюджеті-2010 закладений річний показник 9,7%.

За даними Держкомстату, серпневий стрибок викликаний зростанням цін на житлово-комунальні послуги на 9,6%. Оскільки "комуналка" складає 11% споживчого кошика, то це найбільше вплинуло на інфляцію.

Оскільки місцева влада буде переглядати тарифи на початку опалювального сезону, то нового зростання цін варто очікувати вже у вересні-жовтні. У цей період, прогнозують у Мінекономіки, інфляція буде рости на 2-2,5% на місяць

Сподівання, що дорогу "комуналку" компенсують дешеві харчі, виявилися марними. Спека спричинила зменшення врожайності зернових та овочів. Отже, продукти у вересні-жовтні будуть не дешевшати, а стрімко дорожчати.

Темпи інфляції в 2010році. (%) (за даними Держкомстату)

Спекотні продукти

Тривала посуха призвела до зростання цін не тільки в Україні, але й у Росії, проте там інфляція менша - 0,6% за серпень, за рік прогнозують 7%. І це при тому, що Росія постраждала від посухи значно більше, ніж Україна. ЄС тримає низькі темпи інфляції - у серпні вона уповільнилася до 1,6% у річному вимірі.

В Україні продукти дорожчають не лише через посуху, але й недофінансування галузі. У 2009 році уряд усунувся від фінансування програм з підтримки АПК, не повертав борги трейдерам, невчасно сплачував дотації власникам худоби.

Як наслідок, вже у серпні стали стрімко дорожчати продукти: хліб - на 2,4%, масло - на 5,8%, алкоголь і тютюн - на 3,7%, молоко, сир і яйця - на 2,3%. Ситуація у м'ясо-молочній галузі не змінилася на краще. Поголів'я худоби і далі скорочується, дорожчають корми, відповідно, зростає у ціні і продукція.

Невтішні і споживчі настрої населення. За даними МЦПД, українці очікують прискорення темпів інфляції в осінньо-зимовий період, зростання рівня безробіття і уповільнення розвитку економіки.

Населення не збирається купувати товари тривалого користування. Свої доходи люди витрачатимуть передусім на харчі. Це свідчить про можливі нові цінові ажіотажі на ринку продуктів, адже населення схильне запасатися їжею.

Як приклад - ціновий сплеск на гречку, яка подорожчала більш ніж удвічі. На ажіотажний попит вплинули новини про дефіцит продукту у Росії та негативні очікування бідного населення, яке запасається цим продуктом на чорний день. Дотепники жартують, що гречка стала дорожчати, бо її скупили політичні партії для своїх традиційних передвиборних подарунків.

Ситуація з картоплею набагато серйозніша. У 2010 році її зібрали значно менше, ніж зазвичай, але товару цілком вистачає для потреб населення. Тим не менше, через негативні очікування ціни на цей продукт уже виросли на 50%. Оскільки понад 90% картоплі вирощується приватними господарствами, то держава ніяк не зможе змусити їх продавати картоплю дешевше.

"Комуналка" розкручує ціни

З початком опалювального сезону інфляційну естафету перебирає "комуналка". Під тиском МВФ Кабмін з 1 серпня підняв ціни на газ для населення на 50%, що, за підрахунками експертів, розкрутить маховик інфляції на 5% за рік. Тарифи на житлово-комунальні послуги зростуть в середньому на 30%.

Оскільки у 2010 році пальне вже подорожчало на 30-40%, то далі зростатиме вартість мазуту і опалення загалом, що позначиться на цінах на товари. Виробники вже відреагували на подорожчання газу для населення. Так, у серпні ціни виробників промислової продукції зросли на 0,9% порівняно з липнем, а порівняно з серпнем 2009 року - на 23,3%. Оскільки інфляція реагує на цей показник із запізненням, то у вересні він може перевищити 2%. Тепер рівень інфляції залежатиме від того, на скільки місцева влада підвищить ціни на комунальні послуги, і чи вистачить у держави грошей на субсидії бідним.

Експерти вважають підвищення цін на "комуналку" необхідним кроком. Він, мовляв, підвищить рівень інфляції, але дозволить зменшити державні витрати.

"Україна живе в умовах двозначного зростання цін вже кілька років, і 10-12% інфляції на рік - не катастрофа", - каже економіст ІК "Тройка Діалог Україна" Ірина Піонтківська. За її словами, це сповільнює тренд до зниження банківських процентних ставок, але великий дефіцит бюджету і субсидування споживання газу за рахунок бюджету призводить до того, що уряду треба позичати гроші у банків. "Ставки залишаються високими, бо банкам вигідніше купувати державні облігації, ніж кредитувати реальний сектор, адже це менш ризиковий і короткостроковий заробіток. А от погана прогнозованість і висока мінливість інфляції справді погано впливає на економіку", - додала Піонтківська.

Головний економіст інвесткомпанії Dragon Capital Олена Білан побачила зовнішній фактор. "Якби не було вимоги МВФ збільшити тарифи, то уряд міг би відкласти прийняття цього рішення, але врешті-решт змушений був би підвищити їх не на 50%, а щонайменше удвічі", - сказала вона.

Уряд "загасить" ціни?

Люди зовсім не відчули чотирьох місяців дефляції. Ціни падали лише щодо попереднього місяця, а щодо такого ж періоду минулого року - лише росли. Достатньо порівняти літні ціни на оптових ринках у 2009 році та 2010 році. Торік картопля коштувала 1,5-2 гривні за кілограм, 2010 року - 3,5 гривні за кілограм, цибуля - 2,2 і 4,5 гривні за кілограм, огірки - 2,25 і 5-6 гривень за кілограм. Україна вже кілька років живе в умовах високої інфляції, причому ціни ростуть і при падінні, і при незначному зростанні економіки. У такій ситуації уряду буде складно виконати свої обіцянки перед МВФ не нарощувати дефіцит бюджету. Як відомо, Кабмін погодився не збільшувати зарплати бюджетникам, продовжити пенсійний вік для жінок на півроку кожен рік і зрівняти внутрішні ціни на газ з імпортними. Однак за умови, коли доходи населення не ростуть, а їх ще з'їдає інфляція, втримати високий рейтинг владі буде непросто.

Аби мінімізувати наслідки зростання цін напередодні виборів, уряд, скоріш за все, стримуватиме інфляцію адміністративними методами. Перш за все, Кабмін "заморозить" ціни на гречку шляхом внесення цього продукту до переліку соціально значущих товарів. Не виключно, він також обмежить рентабельність торгових точок. Однак ці дії навряд чи призведуть до охолодження інфляції, яка восени стрімко набирає обертів.[5]

Шляхи подолання інфляції в Україні

Ряд економістів пояснюють високий рівень інфляції насамперед штучно завищеним доходам населення. Так, на думку колишнього голови ради Нацбанку А. Гальчинського, інфляційна модель економіки сформувалась в нас з 2005 рок, оскільки із цього часу темпи приросту заробітної плати істотно перевищили темпи приросту ВВП. Тому для подолання інфляції необхідно зменшити соціальне навантаження на економіку.

Постійне вилучення у працівників значної частини необхідного продукту негативно впливає на економіку, призводить до злиденності значної частини населення, «відтоку мізків» за кордон, тому без радикальної зміни існуючих пропорцій розподілу доходів не обійтись. Це – найважливіша умова подолання бідності, збільшення обсягу внутрішнього ринку, соціальної переорієнтації економіки. Однак наближення частки заробітної плати у ВВП до рівня розвинених країн потребує випереджаючого зростання реальної зарплати порівняно із продуктивністю праці.

Хоча зростання цін на енергоносії, підвищення зарплати та монетарні чинники вплинули на динаміку цін, ці фактори далеко не повною мірою пояснюють причини спалаху інфляції. Існують більш важливі чинники, що чомусь випали з поля зору дослідників.

Як відомо, будь-який підприємець прагне до збільшення прибутку. На перший погляд, найпростіший шлях досягнення цієї мети – механізм конкуренції. Підприємець знає, що при необґрунтованому підвищенні цін він втратить значну частину ринку. Існуюча структура ринків серйозно впливає на цінову політику підприємств, робить нашу економіку вразливою до інфляції. Адже, якщо у підприємства, що діє в конкурентному середовищі, збільшуються витрати, його керівництво починає серйозно думати, як їх зменшити. Однак монополіст рідко обтяжує себе такими турботами, оскільки може перекласти додаткові витрати на споживача. Збереження існуючих проблем супроводжувалося появою нових. Вони пов’язані в першу чергу з істотним посиленням рейдерства. Захоплення ряду ефективних підприємств завдали економіці значної шкоди. Слід також зазначити, що рейдерство безпосередньо впливає на інфляцію. В ринковій економіці одним із найважливіших джерел інвестицій є кошти громадян. Однак в умовах, коли надійний захист прав власності відсутній, інвестори вкладають гроші переважно в ті активи, які вилучити складніше, насамперед у нерухомість. У цьому – одна з найважливіших причин швидкого зростання цін на нерухомість в Україні, утворення «мильної бульки» на відповідному ринку. Замість того, щоб збільшити виробництво, кошти інвесторів сприяють зростанню попиту на будівельні матеріали і ряд інших товарів, порушуючи баланс попиту та пропозиції. При виробленні дієвої антиінфляційної політики необхідно використовувати світовий досвід. Наприкінці 70-х – на початку 80-х років минулого століття США зіштовхнулися зі спадом виробництва та високою інфляцією. Для боротьби з нею Федеральна резервна система впровадила жорсткий контроль за зростанням грошової маси. Однак в антиінфляційній політиці адміністрації Рейгана, обраного президентом у 1980 році, наголос був зроблений на інші заходи. Було здійснено перегулювання економіки, внаслідок чого обсяг державного втручання скоротився, посилилась конкуренція. Варто згадати і власний повчальний досвід. Наприкінці 90-х років минулого століття був здійснений комплекс заходів, спрямованих на дерегулювання економіки і розвиток підприємництва. Істотно скоротився перелік видів діяльності, що підлягають ліцензуванню, зменшилась кількість перевірок, була впроваджена спрощена система оподаткування, обліку та звітності для малого бізнесу. Суттєво зросла і чисельність зайнятих на підприємствах. А кількість суб’єктів підприємницької діяльності – фізичних осіб збільшилась в півтора рази.

Ці заходи сприяли виходу економіки із кризи, вплинули також на динаміку цін. Якщо у 2000 році споживчі ціни в Україні зросли на 25,8%, то в 2001 – на 6,1%, а в 2002 році спостерігалось небачене протягом багатьох десятиліть явище – дефляція. На жаль, надалі програма дерегулювання була згорнута. [4, с.43-45]

Список використаних джерел

1.             Сірко А.В., Найдич Н.М. Макроекономіка: навч-метод. пос.-Тернопіль: СПП «Тайп», 2009.-105с.

2.             Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник.-Вид. 3-тє, змін. й доп.-Тернопіль: Карт-бланш, К.:Кондор, 2008.-528с.

3.             Безкровний А.В. Розвиток інфляційного процесу в Україні // Економіка АПК.-2009.-№1.-с.77-79

4.             Щербак А. Як приборкати інфляцію в Україні // Економіст.-2009.-№9.-с.43-45

5.             www.refine.org.ua

6.             www.zaxid.net