Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

Маахстріхська угода, новий етап західноевропейської інтеграції

Мінестерство освіти  України

Київський  Державний Економічний Університет

Кафедра  Міжнародних відносин

Р Е Ф Е Р А Т

на тему :

“ Маахстріхська угода ,

 новий етап  західноевропейської інтеграції . “

                                                                                                        студента  7 групи 

 3  курсу ФЕФ        

Вертелецького Д. Б.

К и ї в  -  1 9 9 6

В 1991 році країнами ЕС приймається Маастріська  угода , суть якої характерезує якісно новий етап  в еволюції ЕС . На основі зазначеної угоди передбачається створення економічного та валютного союзу , який має наметі :

·  усунути ще діючі обмеження вільного  руху  капіталів  в Португалії та Греції . Країни ЕC орієнтуються на прийняття заходів щодо стабілізації грошової системи і закріплення бюджетної дісципліни , хоча проведення економічної , грошової і валютної політики залишається прирогативою окремих країн ;

· створити Европейський валютний інститут , який має готувати документи , заходи та інструментарій для проведення з 1999 року єдиної грошової та валютної політики ;

· створити Европейський центральний банк в 1999 році , який разом з Центральними банками держав-членів становить Европейську систему центральни ;

Але новий рівень економічної інтеграції може бути досягнений лише за умови , що країни-учасниці відповідають деяким принциповим крітеріям :

· стабільність цін , коли середньорічний рівень інфляції в окремій країні не перевищує відповідного рівня в трьох країнах з найкращими показниками  і вцілому не буде вищий за 1,5 % ;

· внутрішній борг країни не перевищує 60 % ВВП а зовнішній -  3  % ;

· збалансованість процентних ставок , коли їх середньорічний рівень  в окремій країні не перевищує відповідного рівня в країнах з найкращими показниками  і вцілому не буде вищий за 20 % ;

·  стабільність валютних курсів , коли валюта окремих країн не девальвується  без згоди інших країн-учасниць і має відповідати нормам ЕС ;

Зауважимо , що на данний момент цім нормам відповідають лише ФРН , Франція та Люксимбург .

Згідно з Маастіською угодою значно посилюється політична взаємодія країн ЕС . Формується політичний союз з такими завданнями :

· провадити загальну зовнішню політику та політику в галузі безпеки ;

· посилювати роль Европарламенту ;

·  провадити загальну політику в галузі юстиції та зовнішніх справ ;

У цілому підводячи риску під сорокарічним перерозподілом цілей та завдань у межах ЕС , Маастріська угода надала Союзу таких функцій :

1. Створення та управління єдиною валютою .

2.  Координація та контроль у проведенні єдної економічної політики .

3. Заснування та захист Єдиного ринку  на засадах вільної та справедливої конкуренції .

4. підтримання рівності з певним перерозподілом коштів між багатими та бідними регіонами .

5. Підтримка законності та правопорядку .

6.  Визначення і  розвиток фундаментальних прав і свобод окремих громадян .

7. Управління зовнішньою політикою , включаючи всю галузь закордонних справ і політики безпеки .

8. Формування спільної оборонної політики .

Як реальність формується конфедеративне співтовариство держав , що мають єдиний парламент та уряд , об’єднане громадянство  ( поряд з     національним),  єдину економічну і соціальну політику з координацією зовнішньоекономічної діяльності  всіх країн учасниць .

Але у процесі західноевропейської інтеграції  виявилися внутрішні та зовнішні суперечності .

Головною причиною внутрішніх суперечностей є нерівномірність госрподарського розвитку та диспропорції економічної структури за теріторією , які доцільно розглядати в трьох аспектах :

1 ) з точки зору різниці в ресурсному потенціалі та розвитку окремих країн ЕС ;

2 ) у межах економік кожної країни .

3 ) за регіонами Европи .

Різниці в наявності і стані ресурсного потенціалу , структурі , темпах та ріівнях економічного розвитку спричинили появу в межах ЕС двох груп країн - економічно сильних  ( ФРН , Франція , Італія , Великобританія та ін . )  і економічно відносно слабких ( Ірландія , Іспанія , Португалія , Греція ) .

Найбільші диспропорції в межах національних економік притаманні Італії  ( високорозвинена північ  та менш розвинутий південь ) , Великобританії ( відносна економічна відсталість Північної Ірландії та   Уельсу ) , Франції , Іспанії , Португалії .

Згадані  диспрпорції формують нерівномірний економічний розвиток  Західної Европи вцілому : найбільш розвинені ройони ЕС  за величиною ВВП на душу населення у 6 разів превищують відсталі . Існує поділ на багату північ та бідний південь.  У бідних регіонах найвищий рівень інфляції , безробіття наявні аграрні проблеми .

Функціоування ЕС як інтеграційного угрупування з єдиною наднаціональною системою управління породжує нову групу суперчностей : диспропорції регульованої та ринкових сфер ; суперечності між національними та над національними органами . Актуальними для ЕС залишаються інстуціональні проблеми інтеграції : демократичний контроль над політикою ЕС , розподіл повноважень та функцій між органами ЕС , політика щодо прийняття нових членів  .

Список використаної літератури .