 |
 |
 |
|
|||||||||
|
 | |||||||||||
|
 |
||||||||
|
МЕНЮ
|
БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Определение риска и эффективности каждой из стратегий развития фирмыОпределение риска и эффективности каждой из стратегий развития фирмыЗавдання № 1. · УмоваФірма планує розвиток економічної діяльності, який можливий за шістьма стратегіями. Зовнішньоекономічні умови, які будуть впливати на показники ефективності кожної стратегії мають певні ймовірності настання. Виграші при реалізації кожної стратегії та ймовірності зовнішньоекономічних умов приведеш в таблиці. | |||||
|
S |
Прибуток за з/е умов |
|||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||
|
S1 |
17 |
5 |
24 |
10 |
4 |
|
|
S2 |
11 |
20 |
14 |
32 |
46 |
|
|
S3 |
35 |
5 |
3 |
37 |
2 |
|
|
S4 |
15 |
14 |
10 |
30 |
6 |
|
|
S5 |
17 |
23 |
20 |
9 |
12 |
|
|
S6 |
19 |
4 |
16 |
2 |
1 |
|
|
РІ |
0.64 |
0.18 |
0.05 |
0.08 |
0.05 |
|
* Необхідно визначити ефективність та ризикованість кожної стратегій розвитку фірми та зробити висновок, в яку стратегію доцільно вкладати кошти і чому.
1. Щоб оцінити ефективність кожної стратегії необхідно розрахувати її середню ефективність:
( і = № стратегії, j - номер зовнішньоекономічної умови, aij – прибуток який може отримати фірма від і- стратегії за j- умов).
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
Mi
S1
17
5
24
10
4
14
S2
11
20
14
32
46
16,2
S3
35
5
3
37
2
26,5
S4
15
14
10
30
6
15,3
S5
17
23
20
9
12
17,3
S6
19
4
16
2
1
13,9
Так як ми знаємо, що чим більша середня ефективність стратегії тим вигіднішою є стратегія.
То за таблицею бачимо що: стратегія 5; має найбільшу середню ефективність, тобто за цим показником вищезгадана стратегія є найвигіднішою, а стратегії № 1; 2; 3; 4; 6; є найменш ефективними.
2. Оцінимо кількісну оцінку ризикованості кожної стратегії на основі показників варіації:
а) за дисперсією:
Di – дисперсія,
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
Di
S1
17
5
24
10
4
31,620
S2
11
20
14
32
46
84,520
S3
35
5
3
37
2
195,890
S4
15
14
10
30
6
23,378
S5
17
23
20
9
12
13,184
S6
19
4
16
2
1
54,158
Знаємо, що чим більша дисперсія тим більше ризик яким володіє стратегія, виходячи з цього маємо що: стратегія № 5 володіє меншим ризиком ніж стратегії № 1; 2; 3; 4; 6; тобто за цим показником 5 стратегія є вигіднішою.
|
б) розрахуємо ризик на основі стандартного відхилення: (сигма)
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
di
S1
17
5
24
10
4
5,623
S2
11
20
14
32
46
9,193
S3
35
5
3
37
2
13,996
S4
15
14
10
30
6
4,835
S5
17
23
20
9
12
3,631
S6
19
4
16
2
1
7,359
Сигма – це середнє лінійне відхилення від фактичного значення прибутку, показник мобільності ефективності (в світовій літературі – ризик). Звідси чим менше сигма, тим надійнішою є стратегія. Тоді за цим показником вигіднішою є 5 – стратегія.
в) за коефіцієнтом варіації:
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
Ki var
S1
17
5
24
10
4
0,402
S2
11
20
14
32
46
0,567
S3
35
5
3
37
2
0,528
S4
15
14
10
30
6
0,316
S5
17
23
20
9
12
0,209
S6
19
4
16
2
1
0,530
Знаємо, що чим більше значення коефіцієнта варіації, тим більш ризикованою і менш ефективною є стратегія. За цим показником вигіднішою є 5 стратегія.
г) за семі варіацією:
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
S+var
S-var
S1
17
5
24
10
4
15,73
66,98
S2
11
20
14
32
46
216,04
25,43
S3
35
5
3
37
2
12,23
503,41
S4
15
14
10
30
6
215,50
21,69
S5
17
23
20
9
12
26,61
9,17
S6
19
4
16
2
1
24,54
120,08
Додатня семіваріація (S+var) характеризує середні квадратичні відхилення тих значень прибутку які більші за нього. Тобто чим більше значення вона має, тим більшим є очікуваний від стратегії прибуток. Тут вигіднішою є 2 стратегія.
Від¢ємна семіваріація (S -var) характеризує середні квадратичні відхилення тих значень прибутку які менші за нього. Тобто чим меньше від’ємна семіваріація тим менше очікувані втрати. За цим показником вигіднішою є 5 стратегія.
д) за семіквадратичним відхиленням:
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
SS+var
SS-var
S1
17
5
24
10
4
3,97
8,18
S2
11
20
14
32
46
14,70
5,04
S3
35
5
3
37
2
3,50
22,44
S4
15
14
10
30
6
14,68
4,66
S5
17
23
20
9
12
5,16
3,03
S6
19
4
16
2
1
4,95
10,96
Додатне семіквадратичне відхилення характеризує відхилення абсолютного значення очікуваного прибутку (можливе збільшення прибутку), тобто чим більше додатне семіквадратичне відхилення, тим більшим може виявитись абсолютне значення фактичного очікуваного прибутку. Кращою є 2 стратегія.
Від’ємне семіквадратичне відхилення характеризує відхилення абсолютного значення очікуваних втрат (можливе збільшення втрат), тобто більше значення від’ємного семіквадратичного відхилення вказує на можливість збільшення абсолютного значення очікуваних втрат. Це свідчить про перевагу 5 стратегії.
е) за коефіцієнтом ризику:
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
Kr
S1
17
5
24
10
4
2,06
S2
11
20
14
32
46
0,34
S3
35
5
3
37
2
6,42
S4
15
14
10
30
6
0,32
S5
17
23
20
9
12
0,59
S6
19
4
16
2
1
2,21
Чим менше коефіцієнт ризику (Kr) тим менше ризик
За цим показником найвигіднішою є 4 – стратегія.
3.
Зробимо
інтервальну оцінку ефективності кожної стратегії та визначити тип
ризику кожної з них.
Щоб визначити інтервальну оцінку ефективності необхідно розрахувати граничну похибку.
Гранична похибка характеризує граничні відхилення від запланованої.
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
∆i
S1
17
5
24
10
4
15,61
S2
11
20
14
32
46
25,53
S3
35
5
3
37
2
38,86
S4
15
14
10
30
6
13,42
S5
17
23
20
9
12
10,08
S6
19
4
16
2
1
20,43
Чим менше значення граничної похибки (граничного відхилення), тим безпечнішою і надійнішою є стратегія. Такою є 5 стратегія.
Додавши та віднявши граничну похибку до середньої ефективності отримаємо граничні межі, в яких буде коливатися фактичний прибуток по кожній стратегії.
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
ai max
ai min
S1
17
5
24
10
4
29,59
-1,63
S2
11
20
14
32
46
41,73
-9,33
S3
35
5
3
37
2
65,37
-12,35
S4
15
14
10
30
6
28,74
1,90
S5
17
23
20
9
12
27,42
7,26
S6
19
4
16
2
1
34,32
-6,54
За цією таблицею ми можемо бачити зміни граничних інтервалів ефективності стратегій:
ai max характеризує максимальну границю інтервалу ефективності, тобто очікувані прибутки. Тут кращою є 3 стратегія.
ai min характеризує мінімальне значення інтервалу ефективності, якщо воно є від’ємним тоді ми можемо бачити розмір втрат, виходячи з цього вигіднішою є 5 стратегія, так як вона є не збитковою і має найбільше додатне значення.
- Визначимо ризик на основі розмаху варіації:
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
Rivar
S1
17
5
24
10
4
31,22
S2
11
20
14
32
46
51,05
S3
35
5
3
37
2
77,72
S4
15
14
10
30
6
26,85
S5
17
23
20
9
12
20,16
S6
19
4
16
2
1
40,86
Чим більше розмах варіації тим більшим ризиком володіє стратегія.
Значить стратегія №5 є найменш ризикованою.
Для того, щоб простежити динаміку стратегій зобразимо графічно три останні показники
- Встановимо тип ризику. Для цього підрахуємо відсоток втрат для кожної стратегії.
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
%
Супінь ризику
S1
17
5
24
10
4
-11,68
Допустимий
S2
11
20
14
32
46
-57,56
Критичний
S3
35
5
3
37
2
-46,58
Допустимий
S4
15
14
10
30
6
12,3744
Ризик допустимий
S5
17
23
20
9
12
41,861
Ризик допустимий
S6
19
4
16
2
1
-47,1
Допустимий
- Висновок:
За вище наведеною таблицею ми бачимо, що:
- Стратегія №1 принесе збитки в розмірі 11,68% .
Ця стратегія збиткова, але ризик – допустимий.
- Стратегія №2 принесе збитки в розмірі 57,56%.
Ця стратегія збиткова, ризик – Критичний.
- Стратегія №3 принесе збитки в розмірі 46,58%.
Ця стратегія збиткова, але ризик – допустимий.
- Стратегія №4 принесе прибуток в розмірі 12,374%.
Стратегія є прибутковою.
- Стратегія №5 принесе прибуток в розмірі 41.861%.
Це прибуткова стратегія, яка є найвигіднішою за всіма показниками.
- Стратегія №6 принесе збитки в розмірі 47,1%.
Ця стратегія збиткова, але ризик – допустимий.
4. Побудувати матрицю ризиків:
bj – максимальне значення прибутку за реалізації кожної умови.
18
18
0
27
42
24
3
10
5
0
0
18
21
0
44
20
9
14
7
40
18
0
4
28
34
16
19
8
35
45
r=
5.
Розрахувати систему статистичних критеріїв ефективності та ризикованості
рішень:
· Розрахуємо критерій Байеса (К1):
S
K1
S1
13,98
S2
16,2
S3
26,51
S4
15,32
S5
17,34
S6
13,89
Чим більше значення критерію К1, тим ефективнішою є стратегія. За цим показником кращою є стратегія №3.
· Критерій мінімального ризику (К2):
S
K2
S1
19,02
S2
16,8
S3
6,49
S4
17,68
S5
15,66
S6
19,11
Критерій (К2) характеризує мінімальний ступень ризику, тобто чим менше (К2), тим меншим ризиком володіє стратегія. За цим критерієм кращою є стратегія №3.
· Критерій Гурвіца:
1. для виграшів (К3):
l - параметр впевненості інвестора щодо отримання максимального виграшу (від 0 до 1)
S
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
K7
K3
K5
K3
K9
S1
4
6
8
10
12
14
16
18
20
22
24
S2
11
14,5
18
21,5
25
28,5
32
35,5
39
42,5
46
S3
2
5,5
9
12,5
16
19,5
23
26,5
30
33,5
37
S4
6
8,4
10,8
13,2
15,6
18
20,4
22,8
25,2
27,6
30
S5
9
10,4
11,8
13,2
14,6
16
17,4
18,8
20,2
21,6
23
S6
1
2,8
4,6
6,4
8,2
10
11,8
13,6
15,4
17,2
19
За цим показником бачимо, що вигіднішою є стратегія №2.
2. для ризиків (К4):
S
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
K8
K4
K6
K4
K10
S1
42
37,8
33,6
29,4
25,2
21
16,8
12,6
8,4
4,2
0
S2
24
21,6
19,2
16,8
14,4
12
9,6
7,2
4,8
2,4
0
S3
44
39,6
35,2
30,8
26,4
22
17,6
13,2
8,8
4,4
0
S4
40
36,7
33,4
30,1
26,8
23,5
20,2
16,9
13,6
10,3
7
S5
34
30,6
27,2
23,8
20,4
17
13,6
10,2
6,8
3,4
0
S6
45
41,3
37,6
33,9
30,2
26,5
22,8
19,1
15,4
11,7
8
За цим показником найменш ризикованою є стратегія №2.
· Критерій компромісу (К5), (К6):
l = 0,5
S
K5
S1
14
S2
28,5
S3
19,5
S4
18
S5
16
S6
10
Критерій К5 вказує на те, шо стратегія №2 є найбільш ефективною.
l = 0,5
S
K6
S1
21
S2
12
S3
22
S4
23,5
S5
17
S6
26,5
Критерій К6 вказує на те, що стратегія №2 є менш ризикованою, тобто вона передбачає найменші очікувані збитки.
· Критерій крайнього оптимізму (К7), (К8):
Для матриці виграшів:
l = 0
S
K7
S1
4
S2
11
S3
2
S4
6
S5
9
S6
1
За цим критерієм найефективнішою є стратегія №2, так як вона вказує на найбільший очікуваний прибуток.
Для матриці ризиків:
l = 0
S
K8
S1
42
S2
24
S3
44
S4
40
S5
34
S6
45
За цим критерієм найменш ризикованою є стратегія №2, так як передбачає найменші очікувані збитки.
· Критерій Ходжена-Лємана (К9), (К10):
Для матриці виграшів:
l = 1
S
K9
S1
24
S2
46
S3
37
S4
30
S5
23
S6
19
Знаємо що чим більше значення даного критерію, тим більше можливе значення очікуваного прибутку, значить за цим показником кращою є стратегія №2.
Для матриці ризиків:
l = 1
S
K10
S1
0
S2
0
S3
0
S4
7
S5
0
S6
8
Цей критерій характеризує очікувані втрати, значить чим менше значення К10, тим краща стратегія. За цією таблицею бачимо, що кращими є стратегії №1; 2; 3; 5.
· Критерій Лапласа (К11), (К12):
Критерій Лапласа дає змогу відокремити кращу стратегію в тому випадку, якщо жодна з зовнішньоекономічних умов не має істотної переваги. В моїй задачі стратегії мають неоднакові ймовірності, тому цей критерій не є вирішальним для вибору кращої стратегії, а лише додає більшої точності розрахункам.
Для матриці виграшів (прибутків):
l = від 0 до 1
S
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
S1
4
4,998
5,996
6,994
7,992
8,99
9,988
10,986
11,984
12,982
13,98
S2
11
11,52
12,04
12,56
13,08
13,6
14,12
14,64
15,16
15,68
16,2
S3
2
4,451
6,902
9,353
11,804
14,255
16,706
19,157
21,608
24,059
26,51
S4
6
6,932
7,864
8,796
9,728
10,66
11,592
12,524
13,456
14,388
15,32
S5
9
9,834
10,668
11,502
12,336
13,17
14,004
14,838
15,672
16,506
17,34
S6
1
2,289
3,578
4,867
6,156
7,445
8,734
10,023
11,312
12,601
13,89
За цією таблицею бачимо, що найприбутковішими можуть бути стратегії №2 і №3, так як значення цього критерію для цих стратегій є найбільші.
Для матриці ризиків (втрат):
l = від 0 до 1
S
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
S1
42
39,702
37,404
35,106
32,808
30,51
28,212
25,914
23,616
21,318
19,02
S2
24
23,28
22,56
21,84
21,12
20,4
19,68
18,96
18,24
17,52
16,8
S3
44
40,249
36,498
32,747
28,996
25,245
21,494
17,743
13,992
10,241
6,49
S4
40
37,768
35,536
33,304
31,072
28,84
26,608
24,376
22,144
19,912
17,68
S5
34
32,166
30,332
28,498
26,664
24,83
22,996
21,162
19,328
17,494
15,66
S6
45
42,411
39,822
37,233
34,644
32,055
29,466
26,877
24,288
21,699
19,11
Знаємо, чим менше значення даного критерію тим менше можливі очікувані збитки від стратегії. Цей показник вказує на перевагу 2 і 3 стратегій.
· Критерій Вальда (К13):
Цей критерій розраховується для матриці виграшів (прибутків), значить більше його значення позитивно характеризує стратегію.
S
Прибуток за з/е умов
1
2
3
4
5
K13
S1
17
5
24
10
4
12
S2
11
20
14
32
46
24,6
S3
35
5
3
37
2
16,4
S4
15
14
10
30
6
15
S5
17
23
20
9
12
16,2
S6
19
4
16
2
1
8,4
За цим критерієм стратегія №2 є вигіднішою, тому що очікувані при ній прибутки є найбільшими.
· Критерій Севіджа (К14):
Цей критерій розраховується для матриці ризиків (втрат), тому його менше значення вказує на перевагу певної стратегії.
S
Ризик за з/е умов
1
2
3
4
5
K14
S1
18
18
0
27
42
21
S2
24
3
10
5
0
8,4
S3
0
18
21
0
44
16,6
S4
20
9
14
7
40
18
S5
18
0
4
28
34
16,8
S6
16
19
8
35
45
24,6
За цим критерієм стратегія №2 переважає, тому що очікувані при ній збитки є найменшими.
· Висновок:
Для того щоб визначити яку із стратегій для фірми доцільно фінансувати
проаналізуємо всі кількісні характеристики рівня ефективності та ризикованості стратегій, тобто оцінимо стратегії за отриманими критеріями.
Для полегшення цієї задачі відобразимо отримані результати в таблиці.
K1
K2
K3
K4
K5
K6
K7
K8
K9
K10
K11
K12
K13
K14
S3
S3
S2
S2
S2
S2
S2
S2
S2
S1
S3
S2
S2
S2
S2
S2
S3
S3
S5
· Тепер відобразимо частоту появи кожної стратегії:
S1
1
S2
12
S3
5
S4
0
S5
1
S6
0
Робимо висновок, що за критеріями від К1 до К14 кращою з стратегій є стратегія №2, тобто саме цю стратегію рекомендую обрати фірмі для інвестування.
 |
НОВОСТИ | |
| Изменения | ||
| Прошла модернизация движка, изменение дизайна и переезд на новый более качественный сервер | ||
|
СЧЕТЧИК | |
| БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА | ||
 |
© 2010 | |