Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику

Електроосвітлювальна та опромінювальна установка в телятнику

Зміст

Вступ

1. Аналіз об’єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування

2. Вибір джерела світла

3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку

4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку

5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні

6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами

7. Світлотехнічна відомість проекту

8. Вибір та розрахунок опромінювальної установки УО-4М

9. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мереж

10. Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки

11. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів

12. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали

13. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування

14. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки

Список використаної літератури

Вступ

Електричне освітлення та оптичне випромінювання є важливим технологічним фактором, за допомогою якого можлива інтоксикація різноманітних процесів сільськогосподарського виробництва. Воно відіграє важливу роль у життєдіяльності людей і тварин, суттєво впливає на урожайність рослин.

Неможливо собі уявити якусь сучасну підприємницьку діяльність людей у темну пору доби без електричного освітлення. Тому, для забезпечення потреб народного господарства і різних видів засобів, фабрик тощо, наша промисловість випускає 2,5 млрд. шт.. ламп у широкому асортименті і різного призначення . Останнім часом розвивається ринок іноземних джерел оптичного випромінювання і світильників всесвітньо відомих фірм. На потреби освітлення в сільському господарстві витрачається більше 15% від усієї використаної електроенергії.

Якість освітлення, економія електричної енергії, матеріальних і трудових ресурсів знаходяться в прямій залежності від рівня інженерних рішень, які ми приймаємо, в першу чергу на стадії проектування освітлювальних та опроміню вальних установок.

Проектування освітлювальних установок пробує творчого підходу з використанням інженерних рішень.

Проектування освітлювальних і опромінювальних установок повинно базуватись, перш за все, на максимально використаних уже діючих перевірених практикою наукових і інженерних рішень, технічних проблем, їх економічному аналізі, оцінці умов застосування та можливості вдосконалення і модернізації.

В свою чергу ми, як майбутні працівники сільськогосподарського виробництва, в плані електричної енергії, повинні навчитись і засвоїти, як найкраще використовувати електроенергію без втрат матеріальних цінностей даного господарства на такий товар, як електрична енергія.

Отже, в даний курсовій роботі ми повинні спроектувати електроосвітлювальну та опромінювальну установку в телятнику, вибрати джерело світла та тип світильника.

1. Аналіз об’єкту проектування. Визначення коефіцієнтів відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування

Як об’єкт проектування вибираємо телятник на 122 голови телят, довжина якого 78 м, а ширина 9м. Висота стелі 3,5м. Він має 3 приміщення, характерис-тики яких наведені в таблиці 1.

Специфікація приміщень Таблиця 1

Коефіцієнти відбиття поверхонь в приміщеннях об’єкту проектування:

1       стеля 50 % ;

2       стіни 50 % ;

3       підлога 30 %

2. Вибір джерела світла

Із всього вибору ламп, що випускаються промисловістю серед джерел світла для освітлення приміщень найбільше використовують лампи розжарювання і люмінесцентні лампи. В основних виробничих приміщеннях призначених для утримання сільськогосподарських тварин і птиці при системі загального рівномірного освітлення рекомендуються газорозрядні лампи; для підсобних приміщень, а також вівчарень – лампи розжарювання. Лампи розжарювання допускається також використовувати і в приміщеннях основного виробничого призначення.

З газорозрядних ламп в даний час набули широкого розповсюдження люмінесцентні лампи низького тиску типу ЛБ, ЛБР, що мають переваги перед лампами розжарювання: висока світловіддача, великий строк служби і різноманітний спектральний склад випромінювання. Але вони мають і свої недоліки: висока собівартість, наявність ПРА, залежність роботи лампи від якості напруги живлення, температури і вологості в приміщенні..

Лампи розжарювання випускаються в широкому асортименті, прості за будовою, дешеві та надійні в експлуатації. Недоліки: низька світловіддача та обмежений строк роботи.

При рівнях нормативної освітленості до 50 лк при виборі джерела світла перевагу надають лампам розжарювання. Джерела світла, як і інші світлотехнічні вироби потрібно вибирати згідно діючим стандартам на напругу мережі 220 В.

Зовнішнє освітлення слід виконувати за допомогою ламп розжарювання.

3. Вибір системи і виду освітлення, норм освітленості, коефіцієнтів запасу використання світлового потоку

Для основного приміщення вибираємо систему загального освітлення з рівномірним і локалізованим розміщення світильників.

В освітлювальних установках існують такі види освітлення: робоче, чергове, аварійне, охоронне, архітектурне, декоративне та інші.

В нашому випадку ми застосовуємо лише робоче та чергове освітлення. Світлотехнічна арматура є частиною світильника, яка призначена для перерозподілу світла лампи, для її кріплення і підключення до системи живлення, для захисту лампи від механічних пошкоджень і ізоляції її від навколишнього середовища.

Світильник складається із світлотехнічної арматури і лампи, тому при комплектних поставках вибираємо тип світильника під лампу. Тип світлотехнічної арматури (світильника) вибирамо із врахуванням його світлорозподілу (класу світлорозподілу або кривої сили світла), умов навколишнього середовища в освітлюваному приміщенні і економічності.

В нашому випадку приймаємо світильники класу прямого світла (П), для яких найменша відносна відстань між світильниками має найменше значення. При цьому збільшується кількість світильників в приміщенні і зменшується їх одинична потужність.

В основних приміщеннях, висота яких становить 3,5 м , можна використати світильники з люмінісцентними лампами. У допоміжних виробничих приміщеннях можна використовувати світильники з лампами розжарювання. Розрахунок електричного освітлення приміщення для телят виконуємо за методом використання світлового потоку, що застосовується при розрахунках загального рівномірного освітлення горизонтальної поверхні в закритих приміщеннях, а також робимо перевірку за допомогою точкового методу. Інші приміщення розраховуємо по питомій потужності.

Коефіцієнт запасу вибираємо в залежності від характеристики приміщення і типу джерела світла по галузевим нормам освітлення, спеціальній довідковій літературі. При розрахунку освітленості в любій точці враховуємо світлові потоки найближчих світильників. Для урахування дії віддалених світильників і відбитих потоків в розрахунковій формулі використовуємо коефіцієнт додаткової освітленості. Його значення залежить від коефіцієнтів відбивання стін і стелі приміщення і від світлорозподілу світильників, тобто від їх типу. Коефіцієнт запасу для освітлювальних установок сільськогосподарських приміщень з лампами розжарювання приймається рівним 1,15 (Л.1 дод 7).

4. Розрахунок освітлення основних приміщень методом коефіцієнту використання світлового потоку.

Довжина приміщення для телят – А = 78 м, ширина – В = 9м, площа – S = 702м2, висота – Н = 3,5м.

Коефіцієнти відбиття - rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп =30 % .

Навколишнє середовище –нормальне.

Прийнята система загального рівномірного освітлення.

Вид освітлення - робоче.

Коефіцієнт запасу - к = 1,3 , коефіцієнт нерівномірності освітлення – Z = 1,15.

Світильники з люмінісцентними лампами ЛСП15 1 х 40. Найвигідніша відносна відстань - l = L / Нр= 1,5.

Число світильників в приміщенні визначаємо з умови найкращої відносної відстані між ними по відомих параметрах приміщення: довжині, ширині і розрахунковій висоті.

Розрахункова висота визначається по формулі:

Hр = H – hс – hр ,

де Hр – розрахункова висота, м;

Н – висота приміщення, м;

hс – відстань від стелі до світлового центру світильника;

hр – рівень робочої поверхні над підлогою, м .

Нр = 3,5 – 0,8 – 1 = 1,7 м

Для прийнятого типу світильника по кривій силі світла (КСС) приймаємо значення найвигіднішої відносної відстані між світильниками  і визначаємо розрахункову відстань між світильниками L,

L = l Hр, м

де L – відстань між світильниками, м.

l – найвигідніша відносна відстань.

l для даного типу світильника має слідуючі значення:  = 1,4  1,6;

Вибираємо l = L / Нр= 1,5.

L = 1,5· 1,7 = 2,55 м

Приймаєм L = 2,6 м.

Визначаємо кількість світильників по довжині приміщення

Nа =; Lc = 0,5 • L ;

де А – довжина приміщення, м;

Nа – кількість світильників в ряду

Nа =

Приймаємо Nа – 29 шт

Визначаємо кількість світильників по ширині приміщення

Nв = =

Приймаємо Nв – 4 шт

Визначаємо кількість світильників в приміщенні:

N = Nа ·Nв = 29 · 4 = 116 шт

Визначаємо розрахунковий світловий потік лампи

Фл =

де Ен− нормована освітленість у приміщенні, Ен = 100 Лк;

S – площа приміщення, S = 702 м2;

N – кількість світильників у приміщенні

Кз – коефіцієнт запасу, Кз = 1,3;

z – коефіцієнт нерівномірності світлового потоку для світильників з ЛЛ : z = 1,15;

η – коефіцієнт використання світлового потоку.

Для визначення η приймаємо коефіцієнт відбиття світлового потоку беремо згідно табличних данних [Л.1, дод. 5]

Далі визначаємо індекс приміщення по формулі:

і = =

Отже згідно (Л1 дод 5) коефіцієнт використання світлового потоку 41%

Отримані дані підставляєм у формулу:

Фл =  лм

По [Л.1 дод.1] вибираєм лампу світловим потоком наближаючи до розрахункового

Вибираєм лампу ЛДЦ 40, Рл = 40 Вт

Фл = 2340 лм

Визначаємо фактичну освітленість :

Еф = Ен ·

де m – кількість ламп у світильнику

Еф = 100 · лк

Визначаєм відхилення освітленості

Е % =

Для сільськогосподарських приміщень допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в межах -10% … +20 %, розрахунки виконані вірно.

Визначаєм встановлену потужність освітлювальних установок:

Руст = Рл · N = 40 ·116 = 4640 Вт

5. Перевірка точковим методом відповідності фактичної освітленості нормованій в контрольних точках (з найкращою і найгіршою освітленістю) в основному приміщенні

Точковий метод застосовуємо при розрахунку місцевого, локалізованого та вуличного освітлення, а також загального рівномірного освітлення світильниками прямого світла та негоризонтальних площин.

Намічаємо контрольні точки на робочій поверхні з вірогідними мінімальними та максимальними освітленостями.

Розрахункова формула :

еі=

де Е – горизонтальна освітленість в точці розрахунку, лк;

Іa - сила світла від світильника в напрямку до точки розрахунку, кд;

a - кут між віссю симетрії світильника та напрямком до точки розрахунку, град;

n –кількість світильників ,освітленість від яких враховується в даній точці поверхні.

Еі – освітленість у даній точці, створена від і-го світильника.

Нр – розрахункова висота підвісу світильника, м.

Послідовність перевірки освітленості в точці розрахунку точковим методом

Визначається тангенс кута падіння світлового променя в точку розрахунку .

tg a = d / Нр ,

де d – відстань від точки розрахунку до проекції осі симетрії світильника на площину, яка їй перпендикулярна і проходить через точку розрахунку, м. Дану відстань вимірюють на плані приміщення з урахуванням масштабу.

Нр – розрахункова висота підвісу, м.

1) tg a1 = 1,35/1,7 = 0,79

2) tg a2 = 2,5/1,7 = 1,47

1) tg a3 = 3,5/1,7 = 2,06

2) tg a4 = 5,6/1,7 = 3,3

По знайденому тангенсу вираховуємо  та сos3 :

a1 = 38 сos3a = 0,49.

a2 = 56 сos3a = 0,17.

a3 = 64 сos3a = 0,08

a4 =73 сos3a = 0,02

Користуючись [Л.1 дод.8] (І1)т = 150 кд; (І2)т = 106 кд; (І3)т = 80 кд; (І4)т = 54 кд

Визначаємо силу світла :

Іa = (Іa )т Фл / 1000 ,

де ( Іa )т – сила світла світильника з умовною лампою 1000 лм

Фл – світловий потік вибраної лампи, лм.

Іa1 = 150 · (2340 / 1000) = 351 кд

Iα2 = 106·(2340/1000) = 254 кд

Iα3 = 80•(2340/1000) = 187 кд

Iα4 = 54 • (2340/1000) = 126 кд

Визначаємо загальну освітленість в розрахунковій точці сумуючи освітленості від кожного світильника і розрахунки зводимо в таблицю 2.

Рорахунку в точці А.

Таблиця 2

ЕA=e1+e2+e3+e4=60+15+6+1=82 лк

Для точки В розрахунки проводимо аналогічно точці А.

Розрахунок в точці В

Таблиця 3

ЕB=2е1 + 2е3= 138 лк

Отже ми бачимо що даний метод набагато точніший ніж метод коефіцієнта використання світлового потоку. Внаслідок того ,що розрахунок проводився методом використання світлового потоку, результати перевірки дещо не співпали.

6. Розрахунок освітлення в допоміжних приміщеннях за методом питомої потужності, або за прямими нормативами.

Розрахунок освітлення для щитової

Нормована освітленість ЕН=50лк. Довжина приміщення А = 4,5 м,

Ширина В = 2,8 м, площа S = 12,6 м2, висота Н = 2 м

Коефіцієнти відбиття - rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп = 30 % .

Навколишнє середовище – нормальне.

Прийнята система загального рівномірного освітлення.

Вид освітлення - робоче.

Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:

Р =

де S – площа приміщення, м2 ;

Рпит – питома потужність, Вт/м2 ;

N – кількість світильників, шт;

N – кількість ламп у світильнику, шт.

Рр = = 139,44 Вт

Світильники типу НСП-021-200

З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-150

Фл = 2090 лм

Розрахунок освітлення для тамбура

Нормована освітленість ЕН=20 лк , довжина А = 4,5 м, ширина В = 3,3, площа S = 14,85 м2 , висота Н = 2 м.

Коефіцієнти відбиття- rс = 50 % ; rст = 50 % ; rп = 30 % .

Навколишнє середовище –нормальне.

Прийнята система загального рівномірного освітлення.

Вид освітлення - робоче.

Розрахункову потужність лампи визначаєм за формулою:

Рр = = 197,5 Вт

Світильники типу НСП-021-200

З [Л.1 дод.1] вибираємо тип лампи розжарювання: Г 220-230-200

Фл =2920 лм.

8. Вибір та розрахунок опромінювальної установки для опромінення телят у виробничому приміщенні

Розраховуємо опромінювальну установку УО-4М в приміщеннні для телят 78Ч9 висотою 3,5 м з джерелом випромінювання ДРТ – 400

Телята розташовані у 2 ряди. Отже приймаємо 1 установку.

Рекомендована доза опромінення корови за добу НЕР=120…140(мер•год)/м2.

Установка комплектується лампами ДРТ 400. Коєфіціент запасу k=1,3

Еритемний потік лампи Ф=4750 мер.

Висота підвісу світильників Нр=2 м.

Швидкість руху опромінювача V=18 м/год.

Коефіцієнт арматури К=1,3.

Максимальний кут дії опромінювача α=67

Визначаємо кількість проходів опромінювальної установки за добу за формулою:

n=

Тепер підставимо значення у дану формулу:

n=

Приймаємо 4 прохода за добу.

Визначимо фактичну висоту підвісу опромінювачів

hфакт=(2ЧnЧФЕРЧКaЧsina)/(p2ЧVЧHЕР)

hфакт=(2Ч3,7Ч4750Ч1,3Ч0,923,142Ч18Ч120)=2,1 м

hфакт=2,1 м

9. Компоновка освітлювальної та опромінювальної мереж

Вибір та розрахунок проводів, спосіб їх прокладки.

Джерелами живлення освітлювальних установок сільськогосподарських об’єктів більш частим служать трансформаторні підстанції, які живляться від енергосистем, в окремих випадках місцеві електричні станції, приймаються переважно трьохфазні чотирьохпроводні мережі змінного струму з напругою 380 / 220 В із заземленою нейтралью та 220 В при ізольованій нейтралі або на постійному струмі.

Зниження напруги у найбільш віддалених ламп в нормальному режимі роботи ліній не повинно перевищувати 7,5% номінальної.

Живильні щитки роміщуємо в службовому приміщенні.

В даному приміщенні все освітлення і опромінювальні установки розбиті на 6 груп:

1 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

2 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

3 група – 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

4 група -- 29 (по 40 Вт) світильників з люмінісцентними лампами;

5 група -- опромінювальна установка УО-4М (2000 Вт).

6 група – 4 (3Ч150 Вт, 1Ч200 Вт) світильника з лампами розжарювання, 1 розетка (розрахункова потужність 1300 Вт);

Вибір марки проводів, способів пркладки мережі і розрахунок переріз проводів.

Для приміщення для телят вибираємо кабель ВВГ зі способом прокладки на тросу.

В допоміжних приміщеннях вибираємо провід ППВ зі способом прокладки безпосередньо по поверхні стіни.

Розрахунок перерізу проводів.

Переріз проводів освітлювальної мережі вибирають їз умови довгострокового нагріву і достаньої механічної міцності з наступною перевіркою перерізу по втраті напруги. При цьому втрати напруги в мережі не повинні перевищувати допустимих значення.

Втрати напруги в освітлювальних мережах приймаємо рівними 2,5 %.

При виборі перерізу проводів необхідно виконувати умови.

Іроб ≤ Ідов. доп,

де Іроб – робоча (розрахункова) сила струму освітлювальної мережі, А;

Ідов. доп – довгострокова допустима сила струму для перерізу проводу, А.

Робочий струм групи і вводу в приміщення визначаємо по виразу:для трифазної мережі

Іроб = Р /Uн cosφн,

Для 1 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 2 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 3 групи: Р=1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 4 групи: Р =1160 Вт Іроб = 1160/380 =1,77 А;

Для 5 групи: Р =2000 Вт Іроб =2000/380 =3,04 А;

для однофазної мережі

Іроб = Р /Uн cosφн,

Для 6 групи: Р =1950 Вт Іроб =1960/220 = 8,9 А;

Вибираємо для першої групи чотирижильний кабель перерізом 1,5 мм2 ВВГ 4(1´1,5), Ідов. доп = 18А, що задовольняє Іроб ≤ Ідов. доп, 1,77 ≤ 18 А.

Для 2-5 груп розрахунок проводимо аналогічно.

Для 6 групи вибираємо трижильний провід перерізом 1,5 мм2 ППВ(3´1,5), Ідов. доп = 18А, що задовольняє Іроб ≤ Ідов. доп, 8,9 ≤ 18 А.

Вибираємо кабель на вводі.

Потужність найбільш завантаженої фази

Рф=4163 Вт.

Струм фази Іф=18,9 А.

Вибираємо кабель АВВГ4(1Ч4) з Ідов. доп = 24А, що задовольняє Іф ≤ Ідов. доп, 18,9 ≤ 24 А.

Для чергового освітлення використовуємо 5% світильників у кожному приміщенні, і вказівники виходу з приміщення.

Проведемо провірку по напрузі

1 група

або 1,8%

Втрати напруги в інших групах розраховуємо аналогічно.

2 група – 2%

3 група – 1,5%

4 група – 2,1 %

5 група – 1,5%

6 група – 2,2%

10. Вибір і розрахунок комунікаційно-захисних апаратів і щитів

Для захисту від короткого замикання освітлювальних мереж використовуємо автоматичні вимикачі. Вибір і електромагнітних уставок вимикачів для захисту мережі від короткого замикання виконується за умовою:

Іуст ≥ Іроб,

де Іуст – номінальний струм уставки автоматичного вимикача, А;

Іроб – розрахунковий струм освітлювальної лінії, А.

Приймаємо розподільчий освітлювальний щит ПР11 – 3074 – 21У3 з габаритними розмірами 600х650х150 мм

Автомат вводу приймаємо ВА – 5135 – 34

Вибираємо автоматичні вимикачі серії АЕ 2023 для 1 ч 5 груп

АЕ 1031 для 6 групи

11. Складання специфікації на світлотехнічне обладнання, провідники і матеріали

12. Розробка заходів щодо правильної експлуатації електрообладнання, техніки безпеки та екології на об’єкті проектування

Живлення освітлювальних установок повинно виконуватись від окремого розподільчого щитка шкафного типу. Щиток повинен мати вхідний автоматичний вимикач для вимикання усієї освітлювальної мережі, а також атоматичні вимикачі або запобіжники які забезпечують захист від перевантажень або коротких замикань.

В освітлювальних щитках потрібно вказувати номер освітлювальної групи та номінальний струм розчіплювача автоматичного вимикача або плавкої вставки запобіжника.

Найменша висота підвісу світильників з лампами розжарювання допускається 2,5…3 м., а світильників з люмінесцентними лампами – 2,5 м при умові що контактні частини недоступні для випадкового дотику (особливо в теплицях).

При підключенні патронів світильників до електричної мережі гвинтову різьбу приєднують до нульового провода.

Корпуси світильників необхідно заземлювати гнучкими перемичками між заземленим контактом корпусу та нульовим проводом.

З’єднання проводів, прокладених у трубах, виконуються в з’єднувальних коробах.

Прокладання освітлювальних мереж в трубах виконується тільки при техніко–економічному обгрунтуванні необхідності даного способу.

Вимоги електробезпеки до освітлювального обладнання:

1       забезпезпечити безперервність та надійність роботи джерела світла та освітлювального обладнання в конкретних умовах навколишнього середовища;

2       вимагати для виконання монтажних робіт мінімальних затрат коштів і дефіцитних матеріалів (особливо міді та стальних труб);

3       забезпечити безпеку відносно можливості пожежі, вибуху та ураження електричним струмом;

13. Техніко-економічне обгрунтування ефективності опромінювальної установки

Так як лампи розжарювання не зможуть забезпечити в достатній мірі ультрафіолетове випромінювання. Необхідно використовувати опромінювальні установки випромінюють ультрафіолетовий спектр випромінення.

Ультрафіолетові промені входять до складу сонячного спектра. Його електромагнітні хвилі мають різну довжину і частоту коливань, від чого залежить і їх дія: чим коротші хвилі, тим частіші їх коливання і тим більша їх енергія.

Ультрафіолетові промені знаходяться за межами видимої частини сонячного спектра після видимих фіолетових променів. Довжина їх хвиль—у межах від 180 до 400 мілімікрона (ммк) — одна тисячна мікрона.

Для практичних цілей ультрафіолетові промені прийнято поділяти, в залежності від довжини хвиль і їх специфічної дії, на три частини: А — довгохвильові з довжиною хвиль від 380 до 320 ммк, В — середньохвильові з довжиною хвиль від 320 до 280 ммк і С — короткохвильові з довжиною хвиль від 280 до 200 ммк.

Ультрафіолетові промені довгохвильові і середньохвильові відзначаються своєю активною біологічною, вітамінізуючою, антирахітичною і стимулюючою дією на тваринний організм. Короткохвильові промені мають специфічну бактерицидну і бактеріостатичну дію, тобто при певній дозі вбивають мікроорганізми або затримують їх розвиток.

Ультрафіолетове випромінювання характеризується еритемними і бактерицидними потоками. Еритемний потік викликає еритему, тобто почервоніння людської шкіри і наступну її пігментацію. Через те, що спектральна частина біологічної і еритемної дії ультрафіолетової

радіації збігається, загальнобіологічна дія оцінюється по еритемному потоку.

Максимальну еритемну дію мають промені з довжиною 297 ммк. Бактерицидний потік оцінюється по його дії. Найбільшу бактерицидну дію мають промені з довжиною хвиль 254 ммк.

За одиницю еритемного потоку прийнято 1 вт випромінювання з довжиною хвилі 297 ммк. Ця одиниця називається ер. У практиці користуються одиницею у 1000 разів меншою—мер (міліер).

Ультрафіолетове опромінювання телят, особливо молодняка, уже міцно увійшло в практику вирощування телят.

Опромінені телята краще ростуть і розвиваються, підвищується їх життєздатність і продуктивність. В одному з дослідів А. Є. Новикової в радгоспі "Петровське" Ухтомського району Московської області опромінювали 110 телят механізованою тролейною установкою з лампою ПРК-2. 70 телят, які знаходилися в однакових умовах, але не опромінювалися, були контрольними. Дослідні телята пройшли 40 сеансів опромінювання: 20 від народження до відлучення і 20 від відлучення до 4-місячного віку.

Добовий приріст відлучених телят контрольної групи становив 280 г, тоді як приріст телят опромінюваної групи дорівнював 417 г.

В цьому ж радгоспі в результаті опромінювання 300 телят при допомозі механізованої установки з лампою ПРК-2 було одержано 27% додаткової продукції. Собівартість цієї продукції знизилась на 26%.

Розрахунками встановлено, що витрати на обладнання телятника механізованою установкою для опромінювання за перші 2—3 місяці окупаються додатковою продукцією від цього заходу.

В останні часи проведені дослідження по годівлі телят концентрованими кормами, які перед згодовуванням опромінювалися ультрафіолетовими променями. Дані дослідів свідчать, що використання опромінюваних кормів при відгодівлі молодих телят підвищує їх приріст на 15—22% порівняно з відгодівлею неопроміненими кормами.

Список використаної літератури

1.     "Електричне освітлення та опромінення" методичні рекомендації щодо виконання курсової роботи для студентів вищих навчальних закладів по підготовці молодших спеціалістів із спеціальності 5.091903 „Електрифікація і автоматизація с.г." 2002р.

2.     "Електричне освітлення та опромінення" методичні вказівки для виконання курсової роботи. Київ. Видавництво НАУ 1998.

3.     Баев В.И. "Практикум по электрическому освещению и облучению" – М.: Агропромиздат. 1991

4.     Жилинский Ю.М., Кумин В.Д "Электрическое освещение и облучение" – М.: Колос 1982 г.

5.     "Применение электрической энергии в с/г. производстве". Справочник. Под ред. Акад. ВАСХИИЛ П.И. Листова, сост. А.М. Гомелин: "Колос", 1974 г.