Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Міністерство освіти і науки України

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

«Методика організації навчання учнів на уроках технічної праці на матеріалі вивчення теми «Екскурсії на підприємство»

Студента IV курсу

м. Кривий Ріг

2009р.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ I. Сучасні підходи до навчання і виховання учнів загальноосвітньої школи та шляхи їх реалізації

1.1. Введення проектно-модульної технології на уроках технічної праці

1.2. Виховання відповідального ставлення учнів до праці на уроках

Розділ II. Методика проведення екскурсій

2.1 Значення екскурсій в навчальному процесі

2.2 Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів

2.3. План-конспекту уроку за темою «Організація і структура механічного цеху промислового підприємства»

2.4. План-конспект урока - експеремента з трудового навчання в 6 класі

2.5 Аналіз результатів педагогічного експерименту

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Напередодні екскурсії вчитель має ознайомити школярів із планом її проведення, поставити ряд запитань, відповіді на які учні повинні дізнатися під час огляду. З метою підвищення зацікавленості школярів екскурсією, сприяння розвитку в них ініціативи та самостійності можна запропонувати індивідуальні та групові завдання щодо вивчення окремих об'єктів, складання задач, збирання колекційного матеріалу, підготовки звітних матеріалів. Обов'язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів з техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 01.08.2001 № 563 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 969/6160.

Під час огляду екскурсійних об'єктів учні повинні спостерігати, робити замальовки, записувати необхідні відомості тощо.

Підбиття підсумків екскурсій може здійснюватися залежно від віку школярів у різних формах:

бесіди, під час якої вчитель з'ясовує враження учнів від об'єкта, обговорює найважливіші етапи екскурсії,

конференції - під час якої учні звітують щодо виконання запропонованих раніше завдань (проектів),

диспуту, під час якого учні висловлюють власну позицію щодо побаченого та почутого;

виставки колекцій, стіннівок, малюнків, альбомів тощо.

Якщо екскурсію передбачено змістом навчальної програми, то вона обліковується на відповідних сторінках навчальних предметів класного журналу та може оцінюватися вчителем.

Усі інші навчальні екскурсії, їх зміст і дата проведення обліковуються в класних журналах на спеціально відведених сторінках. Якщо тривалість навчальної екскурсії визначено більше однієї академічної години, то під час обліку в журналі поруч з тематикою екскурсії вказується в дужках відповідна кількість годин. Оцінювання навчальних досягнень учнів за результатами таких екскурсій здійснюється на розсуд учителя.

Професійна орієнтація учнів основної школи у процесі трудового навчання

У Законі України «Про освіту» та ряді державних документів наголо-шується на тому, що одним із голов-них завдань загальноосвітньої шко-ли є забезпечення професійного са-мовизначення учнів. У зв'язку з цим у нашій країні створюється відпо-відна система професійної орієнта-ції, як невід'ємна ланка системи від-творення трудових ресурсів. Проф-орієнтаційна робота в 5 -- 9 класах за своїм змістом може бути розбита на два етапи. Так, у 5 -- 7 класах пе-редбачається: формування цінніс-них орієнтацій, мотивації самопі-знання, установки на власну актив-ність у професійному самовизначенні та оволодінні професійною діяль-ністю; систематичне ознайомлення з найбільш поширеними професія-ми; формування умінь самооцінки, самоаналізу з метою усвідомлення власної професійної спрямованос-ті; консультування відносно вибору профілю подальшої освіти та трудо-вої діяльності (навчальних закладів, факультативів, спец предметів, гурт-ків, секцій); створення умов для про-би сил та розвитку здібностей у різ-них видах трудової (та наближеної до професійної) діяльності; форму-вання загально трудових і загальновиробничих умінь. Результатом такої роботи повинен бути вибір на-пряму (профілю) продовження осві-ти в старших класах та сфери самореалізації.

На етапі 8 -- 9 класів передбача-ється: вивчення наукових основ ви-бору професії (класифікаційних ознак професій, їх вимог до людини та спорідненість за психологічними ознаками, основних професійно важ-ливих якостей, правил вибору про-фесії); оволодіння методиками са-мопізнання, самооцінки, розвитку індивідуальних професійно важли-вих якостей; формування уміння зі-ставляти вимоги професій з власни-ми можливостями та кон'юнктурою ринку праці; створення умов для професійної проби в різних видах професійної (чи наближеної до про-фесійної) діяльності; консультування відносно вибору професії та навчаль-ного закладу, формування психоло-гічної готовності до стану профе-сійно незайнятого і в майбутньому до зміни професії. В результаті по-винні бути сформовані особистісно-значимий смисл вибору профе-сії, стійка професійна спрямованість (професійні наміри, плани оволо-діння професією, професійна пер-спектива), психологічна готовність до стану незайнятого і зміни професійної діяльності та переорієнта-ції на нову діяльність.

Особливо важливу роль у реалі-зації такого змісту професійної орієн-тації школярів має і може відіграва-ти трудове навчання. Не випадково в програмах цього шкільного пред-мета визначено профорієнтаційні завдання, які спрямовують роботу вчителя з підготовки учнів до сві-домого вибору професії. Включен-ня профорієнтаційної роботи в про-цес трудового навчання має дві ці-лі: інформаційну, тобто ознайомлення учнів з різними професіями, і ви-ховну -- орієнтацію учнів на необ-хідні в ринковій економіці масові професії та спеціальності. Відмін-ності в цільовій установці визнача-ють також відмінність форм і мето-дів їх реалізації в профорієнтацій-ній роботі з учнями, визначають діяльність самих учнів. Досвід тру-дового навчання в школі показав, що в цій роботі можуть бути вико-ристані майже всі форми і методи, напрацьовані педагогічною практи-кою. Обираючи форми і методи про-ведення профорієнтаційної роботи, слід враховувати, що вона повинна бути органічною частиною навчаль-но-виховного процесу, в якому і тру-дове навчання і профорієнтація не-віддільні одне від одного.

Для проведення цілеспрямова-ної профорієнтаційної роботи по-трібно враховувати сучасний стан нашої економіки, перспективи роз-витку окремих її галузей, приватно-го сектору, а також вікові особли-вості учнів, їхню трудову підготов-ку, рівень знань і навичок. Зрозуміло, що рівень і кількість профорієнта-ційного матеріалу слід постійно збіль-шувати й розширювати. Все це пе-редбачається в перспективних планах профорієнтаційної роботи для різних класів. Наприклад, у 5 класі учням належить давати загальні по-няття про професію (назва профе-сії, чим займаються люди даної про-фесії і якими основними інструмен-тами користуються під час роботи, яка користь від їхньої праці нашо-му суспільству). В 6 --7 класах уч-ням можна уже розповідати про зміст праці даної професії, в якій галузі працюють люди цієї професії, про предмет та знаряддя праці, яку ви-пускають продукцію, про значення професії в сучасних умовах, істо-ричні відомості про виникнення і розвиток професії. Учнів 8 -- 9 кла-сів, крім вищезгаданих відомостей, інформують про умови праці, хід ро-боти, якими спеціальними загально-трудовими і загально технічними знаннями, уміннями і навичками повинен володіти працівник даної спеціальності, про психофізіологіч-ні вимоги професії до людини, сис-тему оплати праці, пільги, систему підготовки і підвищення кваліфіка-ції з даної професії.

Матеріал з професій доцільно систематизувати у формі професіограм -- перелік і опис загально трудових і спеціальних умінь та навичок, необхідних для успішного виконан-ня певної професійної діяльності та її вимог до людини. їх структура мо-же бути різноманітною, але за зміс-том вони мають включати:

* соціально-економічну харак-теристику професії, де подаються історичні відомості про її виникнен-ня і розвиток, галузі економіки, в яких вона розповсюджена, потреби регіону в кадрах даної спеціальнос-ті, географію її поширення, про під-приємства, організації, фірми, де працюють фахівці, форму організа-ції праці;

* виробничу характеристику про-фесії: умови праці, робоче місце та його особливості, головний пред-мет праці, продукція або результат праці, основна мета праці, основні знаряддя праці та їх особливості, го-ловні виробничі функції, операції та дії, найважливіші професійно не-обхідні знання, вміння та навички;

* санітарно-гігієнічні умови пра-ці, тобто рівень важкості і напруже-ності праці, обмеження у виборі про-фесії за статтю та віком, режим пра-ці та відпочинку, змінність праці, завантаження аналізаторів під час роботи, несприятливі фактори робочої зони, медичні перестороги та обмеження вибору професії;

* вимоги професії до індивідуа-льно-психологічних особливостей спеціаліста, де вказуються добова біоритміка та нейродинаміка, психомоторика (рухові дії, їх сила, темп, швидкість, точність, ритм, коорди-нація рухів), сенсорно-перцептивні особливості сприймання (сприй-мання предмета, швидкість реакції на подразники), особливості різно-видів пам'яті, уваги, мислення, уяви та мовлення, інтелектуального роз-витку, емоційно-вольової сфери, рис характеру та темпераменту фахівців;

* відомості про підготовку кад-рів: типи навчальних закладів, тер-міни та форми навчання, необхід-ний рівень загальноосвітньої підго-товки, перспективи професійного зростання та розвитку фахівця.

Ознайомлювати учнів з професіограмами у повному обсязі доціль-но у 8 -- 9 класах. У школі їх можна гарно оформити у вигляді катало-гів професій за їх типами, стендів-вертушок, з фотокартками робочо-го місця даної професії тощо та ви-ставити в куточку профорієнтації в шкільній майстерні чи кабінеті на видному й доступному для учнів місці.

Професіографічна інформація про різні спеціальності не може бу-ти шаблонною і залежить від актуа-льності й характеру професії, від перспективності й потреби в кадрах працівників даної професії в місті, районі, області і навіть від наявнос-ті конкретного матеріалу з даної про-фесії. Тому в деяких випадках на-водяться історичні відомості про професію, в іншому -- дається ха-рактеристика санітарно-гігієнічних умов праці тощо. Ставлення підліт-ків 10 -- 15 років до праці часто за-лежить від того, як вони ставлять-ся до конкретної людини -- пред-ставника даної професії. Отож, для виховання поваги до людей праці і масових професій велике значення мають конкретні приклади із жит-тя новаторів підприємства даного міста.

У підлітків 5 -- 9 класів інтерес до професії під впливом різних внут-рішніх факторів часто і швидко змі-нюється. Іноді вони невірно уявля-ють зміст праці і перспективи вдо-сконалення масових професій; неправильно оцінюють свої можли-вості; ігнорують психофізіологічні особливості, часто переоцінюють свої сили. Мало хто з них цікавить-ся своєю майбутньою професією, ще менше вони беруть участь у тех-нічних та інших гуртках, спеціаль-них школах тощо. Із цього випли-ває, що в профорієнтаційній робо-ті з учнями цього віку слід приділяти велику увагу виявленню і розвитку у них стійкого інтересу до визначе-ного виду трудової діяльності, який відповідає їхнім нахилам та індиві-дуально-типологічним особливос-тям, стану здоров'я і психофізіоло-гічним даним. Значну увагу треба приділяти також вихованню в учнів інтересу до тих професій, які по-трібні в даний час країні, розкрива-ючи при цьому позитивні та нега-тивні сторони професії. Цьому сприяє вивчення курсу «Основи вибору про-фесії». Однак він не вирішує всіх проблем професійного самовизна-чення школярів.

Основною формою організації профорієнтаційної роботи в проце-сі трудового навчання є заняття з класом чи групою в навчальних шкільних майстернях або кабінетах обслуговуючої праці. На будь-якому занятті і з будь-якої теми можна і потрібно подавати профорієнтацій-ний матеріал, використовуючи такі методи як: розповідь, короткі лекції, бесіди, демонстрування відеофільму чи кінофільму, прослуховування фонограм, виробничі ілюстрації, завдання і вправи з практичним і виробничим змістом, повідомлен-ня учнів тощо. Вибір методу зале-жить від типу заняття, вікових особ-ливостей учнів, наявності потрібно-го матеріалу та інших умов.

У 5 --7 класах поширеним ме-тодом є розповідь, пояснення з ви-користанням різноманітної наоч-ності: демонстрування діа-, відео- і кінофільмів, готових об'єктів пра-ці й різних промислових виробів, інструментів, обладнання тощо. Ознайомлення з тією чи іншою про-фесією, пов'язаного з темою окре-мого заняття або цілого розділу про-грами, можна здійснювати під час вивчення нового матеріалу, його за-кріплення, на вступному інструк-тажі до лабораторної чи практич-ної роботи, в процесі самостійної діяльності учнів або на заключно-му інструктажі.

Найпоширенішими методами у 5 -- 9 класах є бесіда з профорієнта-ції, повідомлення про професії, написання професіографічних рефе-ратів, проведення професіографіч-них досліджень учнями. Важливим при цьому є те, що отримана таким чином інформація більше переко-нує, поглиблює потребо-мотивацій-ну сферу особистості учня, суттєво впливає на його самовизначення і самооцінку в процесі подальшої профконсультації та профвідбору.

Бесіда завжди повинна бути ло-гічним продовженням навчального матеріалу, який вивчається, і готу-ється заздалегідь за визначеним пла-ном, що відображає структуру лрофесіограми або окремі її складові частини. Учням дається завдання: зібрати інформацію з даної профе-сії на підприємстві, в організації, на фірмі, у своїх родичів, знайомих, використовуючи літературні джере-ла, виступи по радіо і передачі те-лебачення тощо. Це дає можливість жвавіше провести бесіду, оскільки учні є не тільки слухачами, а й ак-тивними учасниками, які пізнали деякі секрети певної професії. Під час бесіди учні повинні отримати максимум інформації про профе-сію, зацікавитись нею, тому її слід проводити зрозумілою чіткою мо-вою, образно, емоційно, з підкріп-ленням окремих положень прикла-дами з життя. Важливо у процесі бе-сіди демонструвати різне обладнання, інструменти, пристрої, вироби, пока-зувати фотографії, демонструвати різні прийоми роботи, які розкри-вають найбільш привабливі сторо-ни даної професії. Потрібно підкрес-лювати творчий характер праці в да-ній сфері діяльності.

Такі бесіди про професії продов-жуються і на лабораторно-практич-них і практичних заняттях у вигля-ді коротких профорієнтаційних ко-ментарів. Важливо відмітити, в якій професійній діяльності застосову-ються операції, які виконують учні на даному занятті чи в процесі про-дуктивної праці, які знання, вмін-ня та навички потрібні робітникам даної спеціальності. На заключно-му занятті в кінці навчального ро-ку проводиться підсумкова бесіда, на яку можуть бути запрошені ви-пускники школи, які успішно пра-цюють за обраною спеціальністю. Таким чином, бесіда не є «чистим» методом, а використовується в поєд-нанні з іншими методами і прийо-мами профорієнтаційної роботи вчи-теля з учнями. Під час її проведення бажано використовувати аудіо-візуальні засоби (телебачення, маг-нітофони, діафільми, відеофільми та кінофільми), а також стенд-професіограму даної професії, яка ви-конує роль плану бесіди.

До бесіди слід готуватися зазда-легідь, як відмічалось раніше, за ви-значеним планом. Нижче наводи-мо примірний план бесіди:

1. Ознайомлення з історією ви-никнення і розвитку даної професії.

2. Основний зміст професії: що роблять люди даної професії, в яких галузях економіки вони працюють, потреби підприємств, фірм міста, району в цій професії.

3. Матеріали та знаряддя праці, які використовуються в даній тру-довій діяльності.

4. Умови праці.

5. Загальнотрудові, загальнотехнічні й спеціальні знання, вміння і навички, якими повинен володіти працівник даної професії.

6. Психофізіологічні вимоги про-фесії до людини.

7. Економічні відомості про про-фесію.

8. Підготовка кадрів та етапи про-фесійного і творчого зростання.

У 9 класі можна рекомендувати метод підготовки повідомлень са-мими учнями. Він вимагає ретель-ної підготовки і повинен проводи-тись за рекомендованим вчителем планом, який має включати ті самі питання, що й план бесіди, наведе-ний вище. Матеріал для повідом-лення про професії учні можуть бра-ти з енциклопедій та довідників, з журналів та газет, бесід із знайоми-ми, рідними та з інших джерел. Отри-мана таким чином інформація сприяє розвитку професійного інтересу. То-му доцільно залучати школярів до такої діяльності вже з 5-- 6 класів.

Під час планування занять з тру-дового навчання вчитель повинен вказувати як навчальну, виховну, розвивальну, так і профорієнтацій-ну мету. В плані-конспекті заняття відображається конкретний харак-тер профорієнтаційного матеріалу, тісно пов'язаний з темою заняття та його змістом. Учитель чітко й ко-ротко повинен відобразити в плані заняття профорієнтаційний мате-ріал, вказавши можливі методи і прийоми його реалізації. Нижче на-водиться приклад плану заняття в 7 класі з включенням матеріалу проф-орієнтаційного змісту.

Тема. ТОКАРНІ РОБОТИ

Мета: 1. Навчальна: повторити знання про будову токарно-гвинто-різного верстата; сформувати знан-ня про організацію робочого місця токаря, токарні різці, їх різновиди та кути, режими різання, підготов-ку верстата до роботи, прийоми об-точування циліндричних поверхонь; навчити учнів встановлювати і за-кріплювати різці і заготовки, нала-годжувати верстат на задані режи-ми різання, обточувати циліндрич-ні поверхні з виступами.

2. Виховна: виховувати в учнів працелюбність, культуру праці, бе-режливість, естетичний смак під час виготовлення деталей на токарно-гвинторізному верстаті.

3. Розвивальна: розвивати у шко-лярів технічне мислення, творчі й технічні здібності, просторову уяву, уважність, координацію і точність рухів рук під час роботи на токар-ному верстаті..

4. Профорієнтаційна: формувати в учнів повагу до людей праці, про-довжити ознайомлення зі змістом та умовами праці токаря.

Дидактичні засоби: плакат «Організація робочого місця тока-ря», таблиця з правил безпечної праці під час роботи на токарно-гвинто-різному верстаті; діафільм «Спосо-би обробки зовнішніх циліндричних, торцевих поверхонь та канавок на токарному верстаті»; стенд-професіограма «Токар»; вироби, виготов-лені на токарних верстатах.

Обладнання, інструмен-ти та матеріали: токарно-гвин-торізні верстати ТВ-4, різці прохід-ні та підрізні; креслення та інструк-ційно-технологічні карти на деталі циліндричної форми; штангенцир-кулі, кутоміри, шаблони; заготовка зі сталі для ступінчастих валів від-повідного діаметра.

Об'єкт праці: вал ступінчас-тий (кількість валів визначається, виходячи з матеріальної бази май-стерні та замовлень).

Хід заняття

Після організаційного моменту вчитель вручає перехідний вимпел кращій бригаді за результатами ро-боти на попередньому занятті й пе-реходить до опитування учнів про будову токарно-гвинторізного вер-стата. Після опитування вчитель роз-починає виклад техніко-технологіч-них відомостей про організацію робочого місця токаря, про будову і призначення прохідного та підріз-ного різців, кутів цих різців, вибір режимів різання. Тут доцільно про-демонструвати різці, які викорис-товує у своїй роботі токар; поясни-ти, чим вони відрізняються від різ-ців, якими будуть користуватись учні. Також слід показати і вироби, виготовлені за допомогою цих різ-ців на шкільному та промисловому верстатах.

Під час проведення вступного інструктажу вчитель пояснює і де-монструє прийоми встановлення та закріплення різця й заготовки. Обо-в'язково звертає увагу на вимоги на-дійності та жорсткості, які висува-ються до встановлення різця й за-готовки. Після того переходить до пояснення послідовності підрізан-ня торця, обточування зовнішньої циліндричної поверхні і підрізання виступу за заздалегідь підготовле-ними схемами. Учні замальовують схеми в зошитах. Учитель показує почергово прийоми виконання цих операцій на токарно-гвинторізно-му верстаті й по ходу пояснює зна-чення їх у роботі токаря. І від того, як він виконує ці операції, якими при цьому користується прийома-ми, залежить якість кінцевої про-дукції та продуктивність його пра-ці. Тому токарю необхідно заздале-гідь правильно дібрати різальний та вимірювальний інструмент, розра-хувати і задати верстату найбільш раціональні та ефективні режими різання. Таким чином, робота тока-ря носить творчий і новаторський характер, який полягає у винахід-ництві і впровадженні нових при-стосувань, що полегшують працю та підвищують її продуктивність. Для цього токар повинен володіти технічною кмітливістю, сенсомоторними здібностями, просторовою уявою, бути акуратним, любити тех-ніку, а також вміти читати і вико-нувати креслення, технологічні та операційні карти, знати основи ма-теріалознавства.

Працює токар у майстерні, сто-ячи біля верстата, трішки нахилив-шись уперед, виконуючи операції з керування верстатом руками. Тому в його роботі велике значення має правильна організація робочого міс-ця. Вчитель за допомогою плаката і верстата пояснює та показує, як і де мають бути розміщені різальний та вимірювальний інструмент, пристрої, заготовки та готові деталі, щоб під час роботи ними було зручно ко-ристуватися. Після виконання уч-нями пробних вправ з виконання операцій, які вивчаються, вчитель може детальніше зупинитись на зміс-ті та умовах праці токаря, викорис-товуючи для цього стенд-професіограму «Токар». Змістовнішою роз-повідь про роботу токаря буде тоді, коли вчитель використає місцевий матеріал про участь робітників-токарів промислових підприємств міс-та чи району в раціоналізаторській та винахідницькій діяльності.

У процесі самостійної практич-ної роботи на токарному верстаті учні засвоюють операції підрізання торця та уступів, обточування зов-нішньої циліндричної поверхні. Важ-ливо формувати в учнів уміння еко-номного вибору заготовки з ураху-ванням припуску на обробку та раціонального процесу виготовлен-ня деталі. Це активізує діяльність учнів, дає змогу розвивати в них тех-нічну кмітливість та економічне мис-лення. Цими якостями володіють передові працівники і, насамперед, верстатники.

Під час заключного інструктажу вчитель підводить підсумки роботи і повідомляє оцінки, відмічає кра-щі вироби й аналізує допущені по-милки. При цьому доцільно дати ок-ремим учням завдання, щоб вони на наступні заняття підготували ко-роткі повідомлення про токаря-універсала.

І" Однією з важливих форм ознайом-лення учнів з організацією вироб-ництва, технікою, технологією й ос-новними професіями різних під-приємств, організацій міста і району та навчально-виховним процесом у професійних навчальних закладах є екскурсія. Для успішного її прове-дення треба чітко визначити мету, дату і час проведення екскурсії. Ви-діляють три етапи її проведення: під-готовчий, основний, заключний. На підготовчому етапі вчитель знайо-миться з економікою міста, району, відвідує підприємства, організації і фірми, вивчає техніку, технологію й організацію праці на них, зміст пра-ці масових професій і зміни, які від-буваються в ньому під впливом рин-кових перетворень та науково-тех-нічного прогресу. Все це дає йому змогу спланувати тематику екскур-сій по класах з урахуванням місце-вих умов, тенденцій розвитку місцевого виробництва, його потреба-ми в кваліфікованих кадрах і відіб-рати об'єкти для проведення екскур-сій. Критерієм відбору виступає ви-сокий рівень організації виробництва, широка можливість демонстрації тех-ніки і технологій, різноманітність і сучасність професій та спеціальнос-тей. На цьому етапі вчитель зустрі-чається зі спеціалістами підприємства, домовляється про час проведення екскурсії, про виділення екскурсо-вода, з яким узгоджує план екскур-сії та її маршрут. Перед екскурсією педагог повідомляє учням її тему, мету, план і порядок проведення спостережень, визначає індивідуаль-ні й групові завдання щодо збору не-обхідної інформації, поділяє дітей на ланки і призначає ланкових.

Безпосередньо екскурсія розпо-чинається зі вступної бесіди екскур-совода, ознайомлення учнів з пра-вилами поведінки і правил безпеч-ної праці на підприємстві. Під час екскурсії школярі спостерігають за роботою працівників різних профе-сій та спеціальностей безпосередньо у виробничих умовах, проводять за-писи відповідей на поставлені пе-ред ними запитання у свої робочі зошити. Завершується екскурсія за-ключною бесідою, під час якої екс-курсовод дає відповіді на запитан-ня учнів, які виникли в них у про-цесі огляду підприємства. На третьому етапі відбувається підведення під-сумків екскурсії у вигляді бесіди з учнями про підприємство, професії і спеціальності, з якими вони ознайо-милися, висуваються пропозиції сто-совно використання зібраної інфор-мації в подальшій роботі. Як при-клад наводимо план підготовки і проведення екскурсії в механічний цех промислового підприємства, яку можна провести у 7 чи 8 класах.

2.3 План-конспекту уроку за темою «Організація і структура

механічного цеху промислового підприємства»

Тема. ОРГАНІЗАЦІЯ І СТРУКТУРА МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Мета: /. Навчальна: ознайоми-ти учнів з організацією і структурою механічного цеху промислового під-приємства, з технікою і технологією виготовлення продукції, яку випус-кають у ньому, економічними по-казниками підприємства.

2. Виховна: виховання в учнів пова-ги до працівників та любові до праці.

3. Розвивальна: розвивати в уч-нів спостережливість, уміння аналізувати отримані відомості, виді-ляти головне, прагнення до творчої діяльності в галузі техніки.

4. Профорієнтаційна: забезпечити формування в учнів знань про зміст та умови праці робітників-верстатників з механічної (фрезерувальник, токар, свердлильник, шліфувальник та ін.) і ручної обробки металів (слюсарів-складальників, монтажників, ремонтників), розвивати професій-ні інтереси до цих професій.

На підготовчому етапі вчитель трудового навчання відвідує кілька механічних цехів промислових під-приємств міста, району, знайомить-ся із обладнанням, технологічним процесом цехів, їх потребою в кад-рах та відбирає один із них для про-ведення екскурсії учнів. При цьому він враховує високий рівень техно-логії виробництва, можливість ілюст-рації різних способів обробки мате-ріалів, використання новітньої тех-ніки, різноманітність професій. Вчитель домовляється з керівницт-вом цього цеху про виділення екс-курсовода на час екскурсії, розроб-ляє з ним хід екскурсії та повідом-ляє дату проведення екскурсії.

Підготовка учнів до екскурсії про-водиться на заняттях з технічної пра-ці. Вчитель пояснює тему, мету, план майбутньої екскурсії та дає учням завдання, які вони записують у спе-ціальних зошитах. Питання цих зав-дань можуть бути різноманітними, але вони повинні відповідати про-грамі з технічної праці та меті екскур-сії. Орієнтовний перелік запитань:

1. Якими металорізальними вер-статами обладнаний механічний цех?

2. Які деталі та вироби виготов-ляють в даному цеху, яка їх назва, для чого та де вони використову-ються?

3. Із яких матеріалів (металів) ви-готовляють ці деталі?

4. Який різальний та вимірюваль-ний інструмент використовує робіт-ник під час виготовлення деталі на токарному (фрезерному, свердлиль-ному) верстаті?

5. Якими технічними і техноло-гічними документами (технологіч-ні карти, креслення, ескізи) корис-тується робітник?

6. Робітники яких професій та спеціальностей працюють у цеху?

7. Які можливості мають верстат-ники з металообробки та слюсарі для підвищення кваліфікації, просуван-ня по службі і продовження освіти?

8. Яка професія у механічному цеху тобі найбільше всього сподо-балася і чому?

9. Де можна отримати підготов-ку з даної професії?

Відповіді на ці запитання учні дають в письмовому вигляді у робо-чому зошиті.

Екскурсія розпочинається зі вступної бесіди екскурсовода. Він коротко розповідає про історію під-приємства, про продукцію, яку ви-пускає підприємство і, зокрема, про продукцію механічного цеху, успі-хи колективу підприємства, його традиції, потребу в кадрах. Далі екс-курсовод повідомляє про порядок проведення екскурсії, звертає увагу на необхідність дотримання правил безпечної праці у механічному це-ху. Потім учні оглядають обладнан-ня цеху, стежать за ходом техноло-гічного процесу. Під час огляду уч-ні ознайомлюються з професіями токаря, фрезерувальника, стругаль-ника, налагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ін., зустрічаються в цеху з пере-довиками та новаторами підприємст-ва, слухають їхні розповіді про свою роботу, задають робітникам та екс-курсоводу запитання. Так вони знайомляться з професіями токаря, фрезерувальника, стругальника, на-лагоджувальника, слюсаря-монтажника і слюсаря-складальника та ря-дом інших спеціальностей.

Особливу увагу слід звернути на роботу токаря і слюсаря. Про зміст та умови праці цих спеціалістів по-винні розповідати самі робітники, їх до цього потрібно підготувати за-здалегідь. Потім клас ділять на лан-ки по 3--4 учні, які призначають ланкового, і приступають до спо-стереження за роботою токаря чи слюсаря. Спостереження проходять відповідно до наведених вище за-питань.

Закінчується екскурсія заключ-ною бесідою. Учні задають запитан-ня, які виникли в ході екскурсії, а екскурсовод дає на них відповіді. На цьому екскурсія закінчується.

На наступному занятті у шкіль-ній майстерні проходить підведен-ня підсумків екскурсії. Учні здають письмові звіти, обговорюють їх, від-повідають на додаткові запитання вчителя. Вчитель оголошує оцінки за урок-екскурсію.

Велике значення в проведенні профорієнтаційної роботи мають

олімпіади з трудового навчання, які проводяться в шкільних майстер-нях для учнів 5 -- 9 класів. На таких олімпіадах здійснюється масовий огляд досягнень учнів в їхній тру-довій політехнічній підготовці. Во-ни активізують пізнавальну діяль-ність учнів на уроках і позаурочний час, поглиблюючи їхні знання, вдо-сконалюючи вміння та навички як загально технічного і загально трудового, так і спеціального характе-ру, розвивають у них професійні ін-тереси і творче ставлення до праці. Слід відмітити, що такі олімпіади можна розглядати як одну із форм профорієнтаційної роботи з вихо-вання в учнів інтересу до масових професій.

Певну роль у проведенні проф-орієнтаційної роботи відіграють за-соби наочної агітації та інформації в навчальних майстернях школи. Це можуть бути стенди, плакати, ло-зунги, різноманітні виставки: вітри-ни, альбоми, стінні газети тощо. Стенди, які відображають досягнен-ня нашої країни в галузі науки, тех-ніки та виробництва, під заголовка-ми «Наука і техніка в епоху НТП», «Новини науки, техніки та вироб-ництва» або інші можна розмісти-ти в коридорі майстерень. Тут же розміщують стінгазету, яка відобра-жає роботу майстерень, гуртків тех-нічної творчості, містить відомості про підприємства міста і району. Необхідно також оформити май-стерні стендами з профорієнтації «Наші батьки -- передовики вироб-ництва», «Ким бути?» та ін.

У майстернях обладнують куто-чок профорієнтації, який гарно оформляють і розміщують на само-му видному місці. Оформлення ви-конують учні під керівництвом учи-теля трудового навчання. Куточок має включати матеріали про про-мислові галузі економіки нашої краї-ни, місцеві підприємства даних га-лузей, їх структуру, значення, пер-спективу розвитку, потребу в кадрах; основні масові професії цих під-приємств, їх передовиків і новато-рів. Усе це оформлюють у вигляді альбомів, стендів, вітрин, відеофільмів, які також включають відомос-ті про ПТУ свого району та області, про вищі навчальні заклади облас-ті й країни. Опис масових професій даного економічного району вико-нують у вигляді карток-професіограм. Професіограми про найбільш поширені професії та спеціальності можна оформити у вигляді стендів-розсувок або каталогів. Це можуть бути професіограми столяра, слю-саря, токаря, електромонтера, елект-ромонтажника та інших, ознайомлен-ня з якими передбачено програмою трудового навчання. Стенди-розсув-ки дають можливість звернути ува-гу школярів на більш важливе і ці-каве в професії.

У куточку профорієнтації мож-на розмістити також матеріали для самостійної роботи учнів з розвит-ку інтересу до певної галузі праці і професії; творчі завдання для пере-вірки здібностей, яких вимагає ця діяльність; довідники про професії

та спеціальності й рекомендований список літератури про різні галузі економіки і професії. Тут же мож-на розмістити дошку показників тру-дового змагання учнів і планів ро-боти школярів у майстернях з ви-конання замовлень школи, дитячих закладів, ясел, підприємств чи ін-ших господарств та фірм; вітрину-виставку кращих виробів школярів, виконаних на уроках з технічної пра-ці й на гурткових заняттях.

Усе це сприяє формуванню в уч-нів мотивів свідомого вибору про-фесії, розвиває інтерес до певної трудової діяльності й до майбутньої професії, яку хоче обрати школяр. Кожна форма і кожен метод мають

свої переваги та недоліки. Найбіль-шого виховного ефекту в профорієн-таційній роботі можна досягти ли-ше тоді, коли з цією метою буде ви-користана вся система форм і методів цієї роботи у комплексі.

Підвищення ролі занять з тру-дового навчання у справі проф-орієнтації учнів відповідає меті і змісту сучасної освіти, оскільки, готуючи учнів до свідомого вибору професії, вчитель вирішує основне виховне завдання з підготовки шко-лярів до праці і життя. Тому ціле-спрямована робота з профорієнта-ції на уроках трудового навчання стає важливою професійною якіс-тю педагога.

2.4. План-конспект урока - експеремента з трудового навчання в 6

класі

Тема. Технологія токарної об-робки металів та виготовлення ви-робів.

Мета: навчальна -- формуван-ня умінь творчо застосовувати знання, уміння та навички ро-боти на токарному верстаті, фо-кусуючи їх на виготовлення ко-рисних виробів;

виховна -- закріплювати праг-нення дотримуватися виробничої і технологічної дисципліни та пра-вил безпечної праці;

розвивальна -- розвивати технічне та абстрактне мислення , уяву,увагу, координацію рухів.

Міжпредметні зв'язки: фізика {Механічний рух. Поступальний і обертальний рух. Рівномірний рух. Швидкість. Сила тертя), геомет-рія {Паралельність та перпенди-кулярність прямих. Кути).

Об'єкти праці: заготовки для гвинтів і гайок.

Оснащення: токарно-гвинто-різні верстати; свердлильні вер-стати; ключі до верстатів; токарні різці; слюсарні ножівки; напил-ки; молотки; кернери; рисувалки; штангенциркулі; лінійки; олів-ці; свердло 0 5,0; зенківка; скла-дові універсальної малки -- ос-нова і перо; зразки гвинтів і га-йок (баранцеві, круглі, чотири-і шестигранні); чорнові заготов-ки для виготовлення виробів; плакат «Виготовлення болта».

Тип заняття: комплексне засто-сування знань, умінь та навичок.

Метод: проектно-техноло-гічний.

Час: 90 хвилин.

План заняття:

1. Організація учнів.

2. Актуалізація опорних знань.

3. Мотивація навчальної ді-яльності учнів.

4. Оголошення теми і мети заняття.

5. Вступний інструктаж.

6. Практична робота.

7. Заключна частина.

8. Прибирання робочих місць і майстерні в цілому, виконан-ня своїх обов'язків інструмен-тальником та верстатником.

Хід заняття І. Організація учнів

Привітання, призначення чер-гових, виконання своїх обов'яз-ків інструментальником та вер-статником, перевірка присутності й підготовленості учнів до заняття.

Поки проводиться перевірка, учні повторюють попередню вив-чений матеріал.

II. Актуалізація опорних знань

1. На яку найбільшу величи-ну може виступати кінець заго-товки із токарного патрона?

2. Яку глибину різання виз-начають для чорнового, напів-чистового і чистового точіння?

3. На скільки поділок треба повернути маховичок лімба по-перечної подачі з ціною поділки 0,025 мм, щоб діаметр заготовки після проточування зменшився на 2 мм; 1,4 мм; 0,6 мм; 0,1 мм?

4. Як ви будете точити деталь, якщо потрібно, щоб її діаметр зменшився на 7 мм?

Повторення основних етапів роботи на токарному верстаті, використовуючи плакат «Виго-товлення болта».

III. Мотивація навчальної діяльності учнів

У 6 класі ми розпочали виго-товляти універсальні малки: ви-різали за розмірами згідно з крес-ленням по дві металеві пласти-ни (основу і перо) із листового металу завтовшки 2 мм. В одній пластині просвердлили 5 отво-рів 0 6, а в другій виготовили поздовжній отвір завширшки 6 мм. Але щоб користуватися цими малками, треба виготови-ти ще по три деталі: гвинт, гай-ку і шайбу. У 7 класі ми повин-ні виготовити шайби, а також заготовки для гвинтів і заготов-ки для гайок. А у 8 класі буде тема «Технологія нарізання різь-би», під час вивчення якої на-ріжемо різьбу на гвинтах і в гай-ках. Після складання всіх дета-лей у виріб малками можна буде користуватися.

І ви вже здогадалися, що за-готовки для гвинтів будемо ви-готовляти на токарних верстатах.

IV. Оголошення теми і мети заняття

Дату і тему записую на дошці, а учні -- в зошитах. Усно повідом-ляю навчальну мету.

V. Вступний інструктаж

1. Коротка бесіда про профе-сії токаря і технолога з обробки металів.

2. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на токарному верстаті по ме-талу.

3. Стисле повторення правил безпечної праці під час роботи на свердлильному верстаті.

Повідомлення завдань:

а) сконструювати і в робочих зошитах зробити ескізи загото-вок гвинта і гайки. Врахувати, що в гайці отвір 0 5,0, а на гвинт проміжок під різьбу завдовжки 10 мм і 0 5,9 "°"5 {Дані записую на дошці). В усьому іншому (фор-ма, конструкційні особливості тощо) пропоную проявляти твор-чість. Під час конструювання слід пам'ятати, що вироби мають бу-ти прості, легкі у виготовленні, зручні у роботі і максимально підходити до нашого основного виробу. (Демонстрування зразків гвинтів і гайок);

б) виготовити заготовку гвин-та на токарному верстаті;

в) слюсарним способом ви-готовити заготовку гайки;

г) на свердлильних верстатах просвердлити отвори в гайках, і з двох сторін отвору зняти фас-ки (виконати зенкування отвору).

Організація навчально-трудо-вої діяльності:

Призначення консультантів. Консультантів призначаю з уч-нів, які добре встигають з тру-дового навчання і зацікавлено ставляться до предмета, виявля-ють бажання допомагати това-ришам, вміють знаходити кон-такт з іншими учнями, не про-являють зазнайства і лицемірства, вимогливі до себе і до інших. Може бути 2--6 консультантів, залежно від кількості учнів і внут-рішньої структури класу.

Розподіл учнів на пари. Ство-рюю пари учнів, враховуючи сим-патії та працездатність школярів.

VI. Практична робота

Учні розташовуються за слю-сарними верстаками по парах і

ТВОРЧИЙ ПІДХІД ДО УРОКУ

розпочинають конструювання виробів, виконуючи в робочих зошитах ескізи заготовок гвин-та і гайки. Щоб визначитися зі своєю конструкцією, вони роз-дивляються зразки гвинтів і га-йок деяких існуючих конструк-цій (у цей час проводжу поточ-ний інструктаж з консультантами, роз'яснюю їхні обов'язки).

Пари, які першими сконстру-ювали і зробили ескіз заготовки гвинта, можуть займати робочі місця біля токарних верстатів. Кожна пара працює за одним верстатом. Виготовивши заго-товку гвинта, продовжують про-ектувати і робити ескіз заготов-ки гайки. Після чого розмічають і вирізують заготовку гайки. На-кернивши центри отворів, пари на одному свердлильному вер-статі свердлять отвори, а на дру-гому їх зенкують. Потім вико-нують необхідні слюсарні опе-рації (обпилюють, гнуть тощо).

Якщо якась пара зробила ес-кіз заготовки гвинта і ескіз за-готовки гайки, а за верстатами працюють інші пари, то вона ви-конує необхідні слюсарні робо-ти (розмічання, пиляння слю-сарною ножівкою, обпилюван-ня напилками тощо), поки не звільниться один з верстатів.

Треба стежити за тим, щоб на верстатах весь час працювали пари, щоб учні були зайняті роботою.

Учні в парах постійно допо-магають один одному, навчають-ся один в одного і навчають один одного. В разі потреби зверта-ються за порадою до консуль-тантів або до вчителя.

Консультанти разом з учите-лем спостерігають за дотриманням виробничої і технологічної дисципліни та правил безпечної праці, надають парам необхідні поради, допомогу, перевіряють якість виконаної роботи, додер-жання основних розмірів.

У разі потреби проводжу по-точний інструктаж (індивіду-альний, парний, груповий або фронтальний).

VII. Заключна частина

Демонстрація робіт. Пари де-монструють свої роботи перед однокласниками, відповідають на їхні запитання. Активну участь в оцінюванні робіт беруть чле-ни інших пар та консультанти. Вони висловлюють свою кри-тичну думку про позитивні й не-гативні сторони виготовленого виробу. Консультанти,"врахову-ючи думку своїх колег і свою про виготовлений виріб, дотриман-ня парами виробничої і техно-логічної дисципліни, правил без-печної праці, пропонують виста-вити певні бали кожному учневі.

Виставлення оцінок. Зважаю-чи на пропозиції консультантів, об'єктивно і вмотивовано чле-нам пар виставляю в класний журнал бали за навчальні досяг-нення. Консультантам вистав-ляю бали за те, як вони справля-лися зі своїми обов'язками.

Завдання додому. Обміркува-ти: як в умовах шкільної навчаль-ної майстерні швидко виготови-ти багато однакових шайб. У зо-шитах, у разі можливості, нарисувати ескіз.

VIII. Прибирання робочих місць

і майстерні в цілому,

виконання своїх обов'язків

інструментальником

та верстатником.

План -- конспект уроку з трудового навчання

Тема заняття: Догляд за ТВ - 6. Утилізація стружки. Правила безпечної роботи на верстатах

Мета заняття:

1. Навчальна: сформувати знання, вміння та навички догляду за ТВ-6, утилізацією стружки, правил безпечної роботи на верстаті.

2. Виховна: виховувати в учнів культуру праці та бережливе ставлення до технічного обладнання.

3. Розвиваюча: розвивати у школярів спеціальні здібності і технічне мислення; сприяти розвитку технічних вмінь.

4. Профорієнтаційна: формувати в учнів стійкі професійні інтереси та продовжити ознайомлення учнів з професією токаря.

Об'єкти праці: заготовка під болт.

Дидактичні засоби: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, штангенциркуль, інструкція правил техніки безпеки.

Обладнання, інструмент та заготовки: заготовки, готовий виріб, верстат ТВ-6, ШЦ-2, різці, заготовка.

Трудові дії, прийоми та операції:

– установка різця;

– установка заготовки;

– точіння циліндричної поверхні;

– зріз фаски;

– вимірювання заготовки;

– відрізання заготовки.

Хід та зміст заняття.

І. Організаційний момент.

1. Вхід учнів до майстерні після дзвоника у спецодязі.

2. Перевірка присутності за журналом.

3. Перевірка підготовки учнів до заняття: зошит, підручник, спецодяг.

4. Призначення чергових за графіком.

5. Організація робочих місць перевіряється візуально.

ІІ. Повторення раніше вивченого матеріалу.

1. Аналіз домашнього завдання.

2. Контрольні запитання для повторення.

б) В чому суть методу повороту верхніх салазок?

в) В чому суть методу зміщення задньої бабки?

г) В чому суть методу конусної лінійки?

д) В чому суть методу комбінації подач?

є) В чому суть методу широкого різця?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Тема: Правила безпечної роботи на ТВ-6. Догляд за ТВ. Утилізація стружки.

2. Догляд за верстатом. Продуктивність і точність верстата залежить від догляду за ним. Токар зобов'язаний систематично чистити верстат від стружки та пилу, регулярно змащувати його. Очистку верстата необхідно проводити по закінченню роботи на ньому. Щіткою змітається стружка, а ганчіркою, змоченою в розчиннику, грязь та залишки засохлого масла. Після очистки верстат змащують.

Особливо велике значення має своєчасне змащування всіх необхідних частин верстата. В корпус коробки швидкостей повинно бути налито достатньо масла. Коробки швидкостей багатьох верстатів мають показчики рівня масла.

Дуже уважно необхідно змащувати підшипники шпінделя верстата. Коробка подач змащується так само як і коробка швидкостей. Хоча б раз у зміну змащуються всі поверхні по яких відбувається ковзання чи тертя.

Техніка безпеки.

Небезпека при роботі:

а) відсутнє (несправне) захисне обладнання;

б) ненадійне закріплення заготовок та ріжучого інструменту;

в) несправності ріжучого інструменту;

г) несправності електрообладнання;

д) безпорядок на робочому місці.

До початку роботи:

а) вірно одягти спецодяг;

б) перевірити наявність і надійність закріплення захисного огородження та заземлення.

в) покласти заготовки і інструменти в певному порядку;

г) надійно закріпити різець та заготовку, що обробляється;

д) перевірити роботу верстата на холостому ходу;

Під час роботи:

а) для запобігання травм забороняється:

– нахиляти голову близько до патрона і ріжучого інструменту

– передавати і приймати деталі через частини, які обертаються;

– опиратися на верстат;

– вимірювати заготовку, частини і збирати стружку з верстата до його повної зупинки;

– охолоджувати ріжучий інструмент або заготовку з допомогою ганчірки;

– вихід з-під різця довгої стружки;

– зупиняти верстат шляхом гальмування патрона рукою;

– відходити від верстата, попередньо не вимкнувши його;

– підтримувати (ловити) рукою заготовку, що відрізається;

б) перед включенням верстата різець потрібно відвести від заготовки;

в) при роботі у центрах необхідно перевірити надійність закріплення задньої бабки;

г) користуватися ключами, що відповідають гайкам і головкам болтів;

д) плавно підводити різець до заготовки;

е) не допускати поперечного перерізу стружки;

Після закінчення роботи:

а) відвести супорт і вимкнути двигун;

б) прибрати стружку з верстата з допомогою щітки;

в) перевірити верстат, привести в порядок інструмент;

г) передати верстат викладачу або навчальному майстру.

IV. Закріплення нового матеріалу.

1. Питання для закріплення.

а) Як потрібно доглядати за верстатом?

б) Яка небезпека при роботі на ТВ-6?

в) Що потрібно зробити до початку роботи?

г) Що не можна робити під час роботи?

д) що потрібно зробити після закінчення роботи?

V. Вступний інструктаж.

1. Тема: Правила безпечної роботи на верстаті

2. Показ і пояснення прийомів виконання дій та операцій:

3. Брак і помилки виникають через неуважність учнів і невірне засвоєння матеріалу.

4. Перевірка вірності засвоєння прийомів та операцій здійснюється візуально.

5. Показуємо зразок кінцевого виробу.

VI. Самостійна робота учнів і інструктаж вчителя.

1. Учні отримують завдання і заготовку.

2. Виконують трудові дії та операції, спираючись на техніку безпеки при роботі на ТВ-6, оголошуючи можливі помилки.

3. Форма організації групова (по 3 учні).

4. Обходи вчителя:

1-й обхід: перевірка вірності організації робочого місця.

2-й обхід: перевірка вірності виконання трудових прийомів.

3-й обхід: перевірка вірності проведення самоконтролю.

5. Прийняття і оцінка робіт.

VII. Заключний інструктаж.

1. Підведення підсумків практичної роботи.

2. Повідомлення оцінок.

3. Відзначення кращих робіт.

4. Аналіз помилок.

5. Характеристика заняття.

6. Домашнє завдання: конспект, підготуватися до контрольної роботи “Металообробка на верстатах”. Повторити параграф 3-4.

VIII. Прибирання робочих місць за 10 хвилин до кінця заняття черговими.