Музичне виховання в дитячому садку

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Музичне виховання в дитячому садку

Музичне виховання в дитячому садку

План

1.Перша молодша група (від двох до трьох років)

2.Друга молодша група (від трьох до чотирьох років)

3.Середня група(від чотирьох до п'яти років)

4.Старша група(від п'яти до шести років)

5.Підготовча до школи група(від шести до семи років)

Список використаної літератури

Перша молодша група (від двох до трьох років)

У цьому віці у дитини вже проявляються|виявляються| естетичні почуття|відчуття| при сприйнятті музики, підспівуванні, участі в грі або танці і|та| виражаються|виказують| в емоційному|емоціональному| відношенні|ставленні| дитини до власних дій. Тому пріоритетними завданнями|задачами| стають розвиток уміння вслухуватися в музику, запам'ятовувати і|та| емоційно|емоціональний| реагувати на неї, зв'язувати рухи з|із| музикою в музично-ритмічних рухах.

Музичний розвиток дітей здійснюється на заняттях і|та| в процесі культурно-побутовій |діяльності, а також в повсякденному житті.

Як правило, музичні заняття складаються з|із| трьох компонентів.

1. Ввідна частина|частка|. Музично-ритмічні вправи. Мета|ціль| - настроїти|набудувати| дитину на заняття і|та| розвивати навички|навики| основних і|та| танцювальних рухів, які будуть використані в танцях, танцях|танку|, хороводах.

2. Основна частина|частка|. Слухання музики. Мета|ціль| - навчити дитину вслухуватися в звучання мелодії і|та| акомпанементу, що створюють художньо-музичний образ|зображення|, і|та| емоційно|емоціональний| на нього реагувати.

Підспівування і|та| спів. Мета|ціль| - розвивати вокальні завдатки дитини, учити|вчити| чисто інтонувати мелодію, співати без напруги|напруження| в голосі, а також починати|зачинати| і|та| закінчувати спів разом з вихователем.

У основну частину|частку| занять включаються і музично-дидактичні ігри, спрямовані|направлені| на знайомство з|із| дитячими музичними інструментами, розвиток пам'яті і|та| уяви, музично-сенсорних здібностей.

3. Завершальна частина|частка|. Гра або танець. Мета|ціль| - доставити емоційну|емоціональну| насолоду|втіху| дитині, викликати|спричиняти| почуття|відчуття| радості від здійснюваних|скоювати| дій, інтерес і|та| бажання приходити на музичні заняття.

Заняття проводяться двічі в тиждень, і|та| їх тривалість складає до 15 хвилин|мінут|. На заняттях використовуються колективні і|та| індивідуальні методи навчання, здійснюється індивідуально-|диференційований підхід з урахуванням|з врахуванням| можливостей|спроможностей| і|та| особливостей кожної дитини.

Сприйняття музики

Музичний керівник, розвиваючи інтерес до музики, перед кожним виконанням твору|добутку| розповідає|розказує| про те, що він виконуватиме, про що говориться|мовиться| в творі|добутку|; привчає дітей до того, що кожен музичний твір|добуток| має назву і|та| характерне звучання. У першій половині року діти краще сприймають вокальні твори|добутки| завдяки тому, що в них поєднуються|сполучаються| і яскрава музична основа художнього образу|зображення|, і художнє слово.

Перед початком прослуховування|прослухувати| нової пісні слід підвести дитину до її сприйняття, настроїти|набудувати| на те, що він зараз почує. Наприклад, планується|планерує| заспівати пісню "Кішка", муз. Ан. Александрова, сл|. Н. Френкель. Педагог показує іграшкову кішку, дає можливість|спроможність| розглянути|розглядувати| її, погладити, згадати|пригадати|, як вона "нявкає", і|та| тільки|лише| після цього пропонує послухати пісню про те, як "Кішка просить|прохає| молочка". При цьому необхідно|треба| запропонувати дітям показати, як вона це робить|чинить|.

Формування інтересу до сприйняття музики і|та| стійкої уваги багато в чому залежить від того, чи уміє музичний керівник поставити завдання|задачу| перед дитиною, наскільки вона посильна і|та| здійснима. З метою розвитку умінь вслухуватися в слова і|та| мелодію пісні, музичний акомпанемент і|та| музичні характеристики можна показати виконання пісні на різних інструментах.

На третьому році життя малюки|малята| з цікавістю слухають інструментальну музику, для якої характерні багаті виразні засоби|кошти| і|та| яскраві образи|зображення|. Зазвичай|звично| діти швидко запам'ятовують її. Приблизно на третьому занятті малюки|малята| дізнаються|взнають| мелодію і|та| можуть відповісти на питання: "Про що цей твір|добуток|"? Для формування основ музичної культури в цьому віці вже можна використовувати методи контрастних зіставлень, які сприяють активізації емоційної|емоціональної| чуйності і|та| розвитку мислення.

Метод контрастних зіставлень дозволяє використовувати твори|добутки| з|із| однією назвою, але|та| що створюють різні художні образи|зображення|; одного жанру і|та| різних жанрів, що поєднують|сполучають| спів і|та| інструментальний супровід. Так, наприклад, на початку звучить російська народна пісня "Півник", а потім латвійська народна мелодія "Півник".

При сприйнятті музики важливо|поважний| викликати|спричиняти| активність дитини, яка проявляється|виявляється| в пізнаванні музичних творів|добутків|, прояві позитивних емоцій, здатності підібрати|добирати| до музики іграшку, ілюстрацію.

Особливим видом|виглядом| слухання музики є оповідання з|із| музичними ілюстраціями. Методика проведення такого виду|вигляду| слухання припускає|передбачає|, як правило, роботу зі|із| знайомими творами|добутками|, але|та| іноді|інколи| можна включати і|та| нові, але|та| не більш одного-двох|. Музичний керівник спочатку дає словесний, а потім музичний образ|зображення|, обов'язково включаючи завдання|задавання| на активізацію музичної пам'яті, уяви і|та| музичної творчості. Цей вид|вигляд| слухання музики проводиться як розвага або на початку заняття, коли дитина ще не стомлена|втомлена| і|та| яскраво сприймає те, що відбувається|походить|.

Спів і|та| підспівування

Вони мають особливе значення, оскільки|тому що| припускають|передбачають| активну музичну діяльність самих дітей, але|та| для цього необхідно|треба| дотримувати ряд|низку| правив. Пісні мають бути цікавими за змістом, простими по побудові|шикуванню| мелодії, легенями по вимові тексту і|та| короткими з|із| фразами, що повторюються. Перед розучуванням нової пісні діти повинні почути її у виразному виконанні, щоб у них з'явився|появлявся| інтерес до цієї пісні.

При розучуванні пісні музичний керівник, прагнучи полегшити дітям сприйняття, чітко вимовляє|виголошує| усі слова, при цьому артикуляція не має бути утрируваною, інакше хлопці|хлоп'ята|, наслідуючи педагога, стануть|почнуть| її копіювати. Педагог хвалить дітей за те, що вони стараються підспівати|; заохочує тих, які доки|поки| не співають, але|та| вже готові до підспівування, тобто|цебто| губами артикулюють слова. Можна погладити дитину по голові і|та| сказати "молодець", "розумниця".

Необхідно|треба| поступово підводити дітей до узгодженого|погодженого| співу. Якщо стрункий|злагоджений| спів доки|поки| не виходить, то переривати їх не слід. Краще дати малюкам|малятам| доспівати до кінця, а потім повернутися до тих фрагментів, де дружного співу не вийшло.

При формуванні уміння чисто передавати звучання мелодії необхідно|треба| запропонувати спочатку дитині заспівати разом з музичним керівником, при цьому дорослий від разу до разу співає все| тихіше|тихше|, щоб дати дитині можливість|спроможність| співати самостійно і|та| чисто. Досвід|дослід| показує: малюки|малята| співають чистіше, якщо розучують пісню з голосу без музичного супроводу. При розучуванні пісні використовуються різні методичні прийоми: пояснення, показ, гра і|та| т.| д.

Доцільно включати пісні в різні форми роботи з метою створення|створіння| пісенного репертуару.

Ігри і|та| ігрові вправи

Діти цього віку, граючи, із|із| задоволенням виконують ролі птахів|птиць|, тварин, передаючи особливості їх звичок. Для розширення сюжету гри слід використовувати музичний супровід. Діти, вслухуючись в музику, вже здатні|здібні| передати особливості її характеру, але|та| ще потребують підтримки дорослого. Перед проведенням гри використовується музично-руховий|рушійний| показ рухів, який проводиться з метою уточнення того, чому в даний момент слід поводитися та|ким| чином, а не інакше. Передавати художній образ|зображення| дітей учать|вчать| поступово. Якщо у них щось не виходить, можна відпрацьовувати|відробляти| ці моменти за допомогою спеціальних тематичних вправ.

Новими для дітей є побудова|шикування| в круг|коло| і|та| рух по кругу|колу|. Навички|навики|, необхідні для цього, будуть сформовані згодом. Поки|доки| ж йдеться про те, що дітей починають|зачинають| привчати робити|чинити| такі побудови|шикування|.

Музично-ритмічні рухи

Щоб добитися ефективних результатів в розвитку музикально-| ритмічних рухів, необхідно|треба| ширше використовувати наслідування з боку дітей діям дорослого. Педагог звертає увагу дітей на те, що починати|зачинати| рухатися|сунути| потрібно з|із| початком|началом| звучання музики, а закінчувати - з|із| її закінченням; учить|вчить| виразно виконувати рухи, відчувати|почувати| контрастність звучання музики і|та| відповідно до неї міняти|замінювати| рухи. Після того, як діти засвоять рухи танцю, зміст|вміст| і|та| дії в грі, їм надається самостійність (дорослий надає допомогу тільки|лише| тим, хто її потребує).

Музыка повинна звучати і|та| в повсякденному житті дітей в дитячому саду, в процесі окремих режимних моментів, в ході занять, під час самостійної діяльності, при розвагах і|та| на святах. Наприклад, малюки|малята| лягають спати (під час денного сну), а вихователь наспівує їм колискову|колисанку| або, коли малюки|малята| збираються на прогулянку, співає їм улюблену|кохану| веселу пісеньку. Нерідко|незрідка| музичний супровід використовується на заняттях по образотворчій діяльності і|та| фізичному вихованню.

До трьох років у дітей проявляється|виявляється| музично-емоційна|емоціональна| активність: вони вже називають улюблені|кохані| пісні до початку|начала| музичного заняття, просять|прохають| зіграти їх або заспівати, тим самим налаштовуючись на слухання. Дізнаються|взнають| знайомі пісні по фортепіанному вступу. З цікавістю слухають оповідання педагога, що супроводжуються музичними ілюстраціями, запам'ятовують музику і дізнаються|взнають|, про якого персонажа або епізод вона "говорить". Діти голосно|гучно| сміються, дають поради персонажам комічних сценок, що розігруються дорослими; охоче грають в хованки і|та| піжмурки з|із| музичним керівником; "допомагають" (по одному або по двоє-троє|) дорослому співати пісні, виражаючи|виказувати| задоволення від своєї участі в співі; швидко запам'ятовують і|та| відтворюють відповідно до музики нові рухи, показані дорослими. До кінця року в танцювальних рухах і|та| груповій маршировці з'являється|появляється| ритмічність.

В процесі самостійної діяльності або гри діти намагаються|пробують| витягати|витягувати| звуки з|із| музичних інструментів, на яких грає музичний керівник в їх присутності. Відтворюють рухи, розучені на музичних заняттях, наспівуючи при цьому знайому пісню, і|та| доповнюють зорові враження піснею відповідного змісту|вмісту|.

Друга молодша група (від трьох до чотирьох років)

Розвиток дітей цього віку дозволяє проводити планомірну роботу по формуванню основ музичної культури на заняттях і|та| в процесі використання музики в повсякденному житті, а також в ході культурно-дозвільної| діяльності.

Музичні заняття мають ту ж структуру (ввідна частина|частка|, основна і|та| завершальна), що і в першій молодшій групі, і|та| проводяться двічі в тиждень. Заняття можуть бути різних видів: типові, тематичні, домінантні, комплексні і|та| інтегровані.

Музичному керівникові слід пам'ятати: будь-яке музичне заняття повинне навчати і|та| розвивати дитину, а головне|чільне| - формувати його базову культуру. Музичні заняття включають слухання, спів, музично-ритмічну і|та| ігрову діяльність. Педагог повинен створити естетично-розвиваюче середовище|середу|, сприяюче цілеспрямованому|ціленаправленому| навчанню, розвитку і|та| що викликає у хлопців|хлоп'ят| інтерес до того, що вони роблять|чинять|.

Будь-яке музичне заняття буде успішним, якщо воно продумується |заздалегідь|наперед| музичним керівником, а вихователь знайомий з|із| матеріалом, який даватиметься дітям і|та| відповідає вимогам програми. Знання, уміння і|та| навички|навики|, що формуються таким чином, сприяють розвитку музичних здібностей дітей. Дотримується послідовність в розучуванні матеріалу, забезпечується взаємодія усіх видів музичної діяльності. Використовуються різні методичні прийоми, вибір яких залежить від етапу розучування музичного твору|добутку|.

Слухання музики

Слід виходити з того, що діти вже мають деяку навичку|навик| в цьому виді діяльності. Сприйняття музики стає емоційнішим|емоціональним| і|та| диференційованим. Твори|добутки|, пропоновані для слухання, за своєю музичною характеристикою мають бути яскраво емоційними|емоціональними|. Їх краще давати попарно: спочатку з|із| різко контрастним характером, потім - з|із| менш яскраво вираженим|виказувати|. Дітей учать|вчать| порівнювати твори|добутки|, для чого доцільно прослуховувати|прослухувати| їх кілька разів; підказують відповідні епітети для їх характеристики. Перше прослуховування|прослухувати| - це знайомство з|із| твором|добутком| і|та| його естетичне сприйняття в цілому|загалом|. Друге і|та| третє прослуховування|прослухувати| - це сприйняття музичного твору|добутку| з|із| детальнішим|докладним| обговоренням характеру і|та| змісту|вмісту|, виконання найбільш яскравих фрагментів. На наступних|подальших| заняттях діти, як правило, вже дізнаються|взнають| твір|добуток| по вступу, ув'язненню|укладенню| і|та| окремим фрагментам.

З метою вдосконалення уміння вслухуватися в музику педагога наслідує більше уваги приділяти|уділяти| виразному, грамотному виконанню музичного твору. Із самого початку|з самого початку| слідує|прямує| привчати дітей слухати музику.

Музично-дидактичні ігри

У цій групі вони ширше, ніж раніше, використовуються з метою розвитку музичного слуху|чутки| і|та| сенсорних здібностей. Музичний керівник знайомить і|та| розучує гру, потім діти учать|вчать| гру разом з вихователем. На останньому етапі діти вже можуть грати самостійно, проявляючи ініціативу, а дорослий сприяє тому, щоб гра увійшла до їх повсякденного життя.

Спів

Будучи яскравою і|та| образною формою музичної діяльності, спів сприяє поглибленню представлень дітей про навколишню|довколишню| дійсність. Це найбільш доступний дітям вид музичної діяльності, що розвиває уміння сприймати музику, а також музичні здібності в цілому|загалом|. Дитина цього віку намагається|пробує| співати природним голосом, без напруги|напруження|, правильно передавати мелодію в діапазоні мі - сі. Для того, щоб розвинути голос дитини, привчити його співати чисто, правильно і|та| погоджено|узгоджено| з|із| іншими дітьми, необхідно|треба| якомога більше співати з|із| дітьми, розвиваючи у них любов і|та| інтерес до співу (на заняттях, в побуті, іграх, на прогулянках). До розучування пісні необхідно|треба| сформувати у дитини цілісне уявлення про її мелодію. З цією метою спочатку з|із| дітьми слухають пісню, уточнюють її характер і|та| зміст|вміст|, а потім йде робота над чистотою інтонації : | диханням, дикцією. Вокальні навички|навики| формуються в процесі роботи над розспівами. З метою досягнення легкого і|та| чистого звуку проспівують склади: га|, но, ку|, го|, гу| використовують вправи для правильного формування голосних, наприклад, звук "а"| - лялька плаче "а"| або вколиши|заколисуй| ведмедика "а - а-а-а-а|"..; звук "о"| - курочка зве|кличе| курчат "до, до, ко|".

Для того, щоб проявилася|виявлялася| вокальна специфіка пісні і|та| було вирішено|розв'язати| учбове завдання|задачу|, слід використовувати комплекс методичних прийомів, які доповнюють один одного, : підкреслено чіткий початок|начало| виконання пісні, дотримання ритму співу, виділення важких|скрутних| для вимови слів, інтонаційних оборотів|зворотів|; простягання кінців музичних фраз і|та| т.| д. Залежно від поставленого завдання|задачі| змінюється характер співу. В процесі навчання важливе|поважне| значення мають вказівки музичного керівника, передуючі показу. Вказівки можуть бути образні (звернені до дитячого мислення, емоцій) і|та| прямі (спрямовані|направлені| на розуміння дітьми вимог педагога).

Для чистого звучання пісні необхідно|треба| дотримувати співецьку установку, тобто|цебто| правильну позу дитини під час співу: діти сидять прямо і|та| глибоко на стільці, притулившись до спинки; не нахиляючи корпус і|та| голову вперед. Розучування пісні здійснюється, коли діти сидять на стільці. Стоячи співають ті пісні, які знайомі. Для того, щоб розвивати дитячий голос, репертуар повинен відповідати наступним|таким| вимогам: ясність будови|споруди| ладу мелодії; доступність тексту для співу і|та| мелодії голосовим можливостям|спроможностям| дітей. При цьому не потрібно квапитися|поспішати| з|із| розширенням діапазону пісенного репертуару.

В цілях розвитку пісенного виконання дітям пропонують творчі завдання|задавання|, дидактичні ігри типу|типа| "Поклич кішечку", "Курочка і|та| циплятка|", "Погойдай|покачай| і|та| заколиши лялечку" та ін.

Музично-ритмічні рухи

Заняття музично-ритмічними рухами спрямовані|направлені| на розвиток музичних здібностей, емоційній|емоціональній| чуйності на музику, і|та| раніше|до| усього почуття|відчуття| ритму. Дитина цього віку вже здатна|здібна| звертати увагу на якість руху - головним чином при ходьбі, бігу; на узгодженість|погодженість| рухів рук і|та| ніг при ходьбі.

Під час розучування музично-ритмічних рухів з урахуванням|з врахуванням| вікових особливостей дітей музичний керівник використовує різні методичні прийоми: виразне виконання музики, наочний|наглядний| показ окремих танцювальних рухів, пояснення того, як слід виконувати ритмічну вправу; показ рухів дітьми або вихователем. До кінця року діти вже чують трьохприватну музику, голосно|гучно| і|та| тихо звучну; емоційно|емоціональний| реагують на різнохарактерну музику (веселу, сумну).

В цілях ефективного розвитку музично-ритмічних рухів педагогові доцільно дотримуватися наступних|таких| методичних рекомендацій. Навчання рухам повинне починатися із сприйняття музики до гри (танцю|танку|, танцю), щоб сформувати загальне|спільне| уявлення про неї. Розучування ігор і|та| танців починається з показу, і|та|, тільки|лише| побачивши, що діти добре рухаються|сунуть| під музику, педагог може обмежуватися вказівками по ходу виконання танцю|танка|, танцю або гри. При цьому слід домагатися|добиватися| не просто правильного і|та| виразного виконання руху. Для цього педагог використовує образні порівняння (йдемо як солдати, стрибаємо як зайчики, літаємо як пташки), що допомагають дітям передавати характер руху.

В процесі розучування музично-ритмічних рухів в цьому віці слід використовувати наступні|такі| методичні прийоми: виразне виконання музики, гра, вправи, пояснення, художнє слово, показ.

На заняттях і|та| під час святкових заходів не слід використовувати аудіозаписи. Дітям треба танцювати під "живу|жваву|" музику, щоб випробовувати|зазнавати| задоволення від виконуваного танцю.

Гра на дитячих музичних інструментах

Триває|продовжується| закріплення знань дітей про музичні іграшки і|та| дитячі .

Знайомство з|із| інструментом треба проводити так, щоб у дітей виник інтерес до нього. Тому спочатку доцільно провести бесіду, але|та| побудувати|спорудити| її так, щоб музичний інструмент, з|із| яким знайомлять дітей, був піднесений в привабливій формі. Так, знайомлячи дітей з|із| металлофоном|, слід показати їм пластинки|платівки|, молоточок; зіграти веселу танцювальну мелодію, знайому пісеньку, запропонувати малюкам|малятам| спробувати самостійно витягнути|витягувати| звуки. В ході навчання грі на музичних інструментах велике значення має розвиток почуття|відчуття| ритму і|та| музичного слуху|чутки|. З цією метою проводяться музичні дидактичні ігри.

Якщо програмні|програмові| завдання|задачі| будуть вирішені|розв'язати| в повному|цілковитому| об'ємі|обсязі|, то музична активність дітей проявиться|виявлятиметься| в наступному|слідуючому|: вони зацікавлено слухають музику і|та| емоційно|емоціональний| реагують на неї, дізнаються|взнають| знайомі пісні і|та| п'єси, прагнуть чисто інтонувати мелодію, уміють передавати елементарну ритмічність в основних, образних і|та| танцювальних рухах; підігравати на ударних інструментах ритм знайомих музичних творів|добутків|.

Середня група (від чотирьох до п'яти років)

Діти вже мають достатній музичний досвід, завдяки якому починають|зачинають| активно включатися в різні види музичної діяльності : слухання, спів, музично-ритмічні рухи, гру на дитячих музичних інструментах і|та| творчість.

Заняття є основною формою навчання, структура залишається колишньою, але|та| характер дещо міняється|змінюється|. Дітям дають складніші завдання|задавання|, які вимагають зосередженості і|та| усвідомленості дій, хоча до якоїсь міри|ступеня| зберігається ігровий і|та| розважальний характер навчання. Заняття проводяться як завжди двічі в тиждень по 20 хвилин|мінути|. Їх побудова|шикування| грунтується на загальних|спільних| завданнях|задачах| музичного виховання, викладених в програмі.

Вибір методичних прийомів залежить не лише|не тільки| від етапу розучування твору|добутку|, але і від особливостей віку і|та| можливостей|спроможностей| дітей. По- колишньому активно використовується показ: у дітей ще недостатньо розвинена координація рухів, вони не дуже добре орієнтуються в просторі, у них маленький запас танцювальних рухів. В той же час|разом з тим| дітям вже надається можливість|спроможність| самостійно шукати виразні засоби|кошти| передачі художнього образу|зображення|. Також активно використовуються наочні|наглядні| і|та| ігрові методи, які дозволяють викликати|спричиняти| інтерес і|та| емоційне|емоціональне| відношення|ставлення| до діяльності, активність.

Слухання музики

Діти цього віку виявляють значно більшу цікавість до інструментальної музики. Вони розрізняють не лише|не тільки| характер твору|добутку|, але і його жанр (танець|танок|, марш, пісня), починають|зачинають| висловлювати своє відношення|ставлення| до нього. У цій групі продовжують виховувати навички|навики| сприйняття. При цьому важливим|поважним| є створення|створіння| невимушеної обстановки під час слухання музики. Позитивний емоційний|емоціональний| настрій виникає у дитини у тому випадку, якщо|в тому випадку , якщо| йому цікаво; він є співучасником що відбувається|походить|, тому педагогові слід виконувати твір емоційно|емоціональний|. Розбудити|збудити| фантазію і|та| уяву дітей допоможуть рядки із поетичних творів|добутків|, показ ілюстрацій або коротка бесіда, націлена на розвиток емоційних|емоціональних| почуттів|відчуттів| дитини при сприйнятті художнього образу|зображення|. Майстерність педагога проявляється|виявляється| в тому, що його слова і|та| дії повинні викликати|спричиняти| у дітей активність при сприйнятті і|та| обговоренні музичного твору|добутку|.

Для того, щоб навчити дитину слухати музику, розвивати його слухове сприйняття і|та| музичну пам'ять, слід широко використовувати музично-дидактичні ігри ("Буратино", "Упізнай пісню по ритму", "Подумай і|та| дізнайся|взнавай|"). Методика їх розучування має свою специфіку: спочатку діти слухають твір|добуток|, звертаючи увагу на виразні засоби|кошти|; потім запам'ятовують мелодію, під яку діятимуть; на останньому етапі за допомогою вихователя включаються в гру і потім|і тоді| грають самостійно.

Спів

Діти цього віку вже можуть співати виразно, брати дихання між фразами, вимовляти|виголошувати| слова правильно і ясно; співати погоджено|узгоджено|, починати|зачинати| і|та| закінчувати разом, мелодію співати чисто.

Для правильної організації роботи над піснею необхідно|треба| знати можливості|спроможності| і|та| особливості дітей, їх голосовий діапазон і|та| на яких звуках їм зручно співати. У цьому віці діти співають від "до" першої октави до "ля" першої октави. Навчати співу необхідно в сприятливій обстановці: педагог повинен вселяти в них упевненість в тому, що у них усе вийде; що вони можуть і|та| уміють співати виразно і|та| красиво, постійно працювати над чистотою інтонації і|та| звукоутворенням|. При цьому необхідно|треба| налаштовувати дітей на потрібну тональність, проспівувати для зразка|взірця| початкові звуки пісні з|із| наступним|подальшим| їх повтором дітьми. При розучуванні мелодії можна дати її проспувавуння на різні склади: ля, ма|, але|та|, що одночасно сприяє розвитку дикції. Для поліпшення|покращання| артикуляції можна використовувати скоромовки, чотиривірша; вимовлення|вимовляння| шепотом коротких фраз, проспівування куплетів, виконання приспіву групою, а заспіву - сольно.

Коли ускладнено проспівування якого-небудь інтервалу, можна потренувати дітей і|та| використовувати характерну інтонацію для вираженого|виказувати| в пісні художнього образу|зображення|. Наприклад, якщо розучується пісня "Ку - кушечка|", муз. М. Красева, то використовується звуконаслідування "ку-ку".

Необхідно|треба| розвивати дитячу пісенну творчість за допомогою завдань|задавань|: "Заспівай власну колискову|колисанку|", "Допой пісеньку", "Поклич подругу або друга", "Питання і|та| відповіді" і тому подібне

|тощо|

Музично-дидактичні ігри

Музично-дидактичні ігри сприяють розвитку сенсорних здібностей дітей, стимулюють їх на прослуховування|прослухувати| твору|добутку|, пізнавання, порівняння або виділення виразних музичних засобів|коштів| (висота звучання, тембр, динаміка, ритм). В середньому за рік розучується 10-12 ігор, при цьому кожна гра розучується як на заняттях, так і поза|зовні| заняттями. Після того, як гра вивчена дітьми, вона переноситься в самостійну музичну діяльність дітей.

Музично-ритмічні рухи

Діти цього віку вже можуть проявляти|виявляти| самостійність при виконанні танців|танка|, ігор і|та| вправ : починати|зачинати| рухи після вступу, міняти|замінювати| їх залежно від форми , динаміки (голосно|гучно| - тихо), регістра|реєстру| (високий - низький); виконувати рухи погоджено|узгоджено|, дотримуючи заданий темп; передавати ігрові і|та| танцювальні художні образи|зображення|; рухатися|сунути| по кругу|колу|.

На заняттях активно використовуються ігрові методи і|та| прийоми, які допомагають звернути увагу дитини на характер музики, добитися виразнішого і|та| емоційнішого|емоціонального| виконання. Використання яскравої атрибутики супроводить підвищення якості руху, доповнює емоційний|емоціональний| настрій. Наприклад, при виконанні вальсу дітям можна дати в руки кульки, квіти; а російського танцю - хустки|платки|, стрічки та ін.

Навчаючи музично-ритмічним рухам, слід здійснювати індивідуально-диференційований| підхід до дітей. Це дозволяє враховувати можливості|спроможності| кожної дитини і|та| надавати допомогу слабким|слабим| і|та| соромливим.

Дітей п'ятого року життя треба учити|вчити| інсценуванню нескладних пісень, музичних казок, імпровізації танцівГра на дитячих музичних інструментах

Навчання відбувається|походить| систематично на заняттях і|та| в повсякденному житті. Методика навчання грі на будь-якому інструменті складається з|із| наступних|таких| етапів: знайомство з|із| ударними дитячими музичними інструментами (розповідь|оповідання| про історію створення|створіння| кожного інструменту); постановка корпусу, рук; розучування музичного твору|добутку|.

Дітей учать|вчать| тримати інструмент без напруги|напруження|, але|та| міцно. При цьому м'язи кисті руки не мають бути напружені. При грі на ударному інструменті головна|чільна| роль належить кисті руки, хоча - в тій або іншій мірі|ступені| - беруть участь плече і|та| передпліччя. Основним способом звуковиведення| є удар, який складається з|із| декількох фаз, : помах руки, її спрямований|направлений| рух до інструменту, зіткнення з|із| джерелом звуку і|та| відтворення звуку, відскік|відскок| і|та| поворотний рух руки. Дітей слід привчати до постійного слухового контролю, це дозволяє отримувати|одержувати| красивий звук. Розвиток м'язів кистей|пензлів| рук, координація рухів досягаються в результаті|внаслідок| систематичних занять, а уміння виробляються в процесі спеціальних вправ. Необхідно|треба| формувати у дітей інтерес і|та| бажання музичити на дитячих інструментах.

При правильній постановці роботи по музичному розвитку до кінця п'ятого року життя діти можуть висловлювати судження|думки| про музику, оцінювати її і|та| якість співу; у них вже є улюблені|кохані| твори|добутки|; проявляють|виявляють| самостійність при виконанні пісень, танців|танка|; інтерес до колективного співу з|із| супроводом фортепіано, без нього і|та| сприйняттю музики; дізнаються|взнають| мелодії по вступу і|та| ув'язненню|укладенню|; люблять|кохають| ритмічні рухи; у іграх, вправах і|та| танцях|танку| передають характер твору|добутку|; виконують програмні|програмові| танцювальні рухи і|та| можуть використовувати їх у вільному танці.

Старша група (від п'яти до шести років)

Діти з|із| великим інтересом відносяться до занять; у кожної дитини є свій улюблений|коханий| вид діяльності, їх інтереси вже носять стійкий характер. Основна увага приділяється формуванню уміння сприймати і|та| порівнювати різні музичні твори|добутки| подальшому|дальшому| розвитку музичних здібностей. Зміст|вміст| занять ускладнюється: розширюється репертуар і|та| зростають вимоги до якості виконання завдань|задавань|. Тривалість занять складає 25 хвилин|мінути|. Виділяються наступні|такі| розділи|поділи|: слухання музики, виконання (пісні, рухи, гра на дитячих музичних інструментах), творча діяльність.

Слухання музики

Роботу по цьому розділу|поділу| ми рекомендуємо вести по трьох пізнавальних напрямах|направленнях|, кожне з яких має свої цілі і|та| завдання|задачі|.

• Знайомство з|із| жанрами, характером музики : дітям пропонують слухати твори|добутки| контрастного характеру, що допомагає їм зрозуміти почуття|відчуття|, виражені|виказувати| в музиці.

• Знайомство з|із| особливостями твору|добутку| : дітей учать|вчать| розуміти, що музика завжди передає і|та| виражає|виказує| почуття|відчуття|, настрій, переживання|вболівання| людини; педагог і|та| діти спільно прагнуть розповісти|розказувати| про сенс|зміст| твори|добутки|. Так у дитини виробляється індивідуальність суджень|думок| і|та| висловлювань|висловів|. Важливо|поважний|, щоб діти відчули відношення|ставлення| композитора до зображуваних|змальовувати| подій, тому, характеризуючи музичний твір|добуток|, необхідно|треба| детально аналізувати особливості виразних засобів|коштів|, показувати Їх зв'язок із|із| змістом|вмістом|.

• Знайомство з|із| прийомами музичної виразності, основними і|та| супутніми художніми засобами|коштами|, що допомагає дитині усвідомити і|та| сприйняти твір|добуток| в цілому|загалом|. Цілісне сприйняття твору|добутку| залишається одним з основних методів роботи : це дає педагогові можливість|спроможність| учити|вчити| дітей диференційованому сприйняттю музики, тобто|цебто| показувати, як поступово розвивається музично-художній образ|зображення| і|та| яким його бачив і|та| відчував|почував| композитор в процесі творчості. Навички|навики| музичного сприйняття закріплюються, якщо прослуховування|прослухувати| п'єси супроводжується|супроводиться| діями. Наприклад, твір|добуток| для слухання музики "Танець птахів|птиць|", муз. Н. Римского-Корсакова, може супроводжуватися|супроводитися| творчим завданням|задаванням| - зображувати|змальовувати| танець|танок| птахів|птиць| і|та| передати радість прильоту в рідні краї. Сприйняття формується не лише|не тільки| в процесі музичних занять, але і в культурно-дозвільній| діяльності: на святах, під час розваг, відпочинку, спортивних змагань; на заняттях по розвитку мови|промови|, математиці, образотворчій діяльності і|та| т.| д.

Спів

Діти цієї вікової групи, що мають музичний слух|чутку| і|та| голос, вже можуть співати, чисто інтонуючи мелодію, і|та| здатні|здібні| освоїти ряд|низку| співецьких навичок|навиків|. Першоосновою вокального виховання є наслідувальний спів, тому дитині треба показувати хороші|добрі| зразки|взірці| співу, продовжувати учити|вчити| слухати, повторювати почуте; порівнювати свій спів з|із| оригіналом і|та| виправляти недоліки|нестачі|.

Спів педагога повинен відповідати високим вимогам з точки зору|з погляду| вокальної техніки, чистоти інтонації, виразності, образності. Кожен вокальний зразок|взірець| звучить багаторазово|багато разів| і|та| в різноманітних|всіляких| варіантах, тобто|цебто| в різній тональності, різних темпах, у виконанні педагога і|та| добре співаючих дітей.

Музичному керівникові слід дотримуватися ряду|низки| положень|становищ|, вироблених практикою. При першому показі твору|добутку| діти слухають мовчки, зосереджено, не намагаючись|пробувати| наслідувати. Це дає можливість|спроможність| уникнути неправильного співу. Вокальний зразок|взірець| може звучати в двох варіантах: з|із| музичною підтримкою (підіграванням або підспівуванням) або без нього. Постійне підігравання або підспівування педагога заважають|мішають| розвитку слуху|чутки| дітей. Проте|однак| у будь-якому випадку|в будь-якому разі| музична підтримка повинна звучати, не заглушаючи співу самої дитини. В процесі навчання дітей співу потрібні|необхідні| пояснення педагога. При цьому особлива увага приділяється роботі над співецьким диханням, яке має бути спокійним, безшумним, регулюватися музичними фразами, не розриваючи слова. Для вироблення дихання слід використовувати ігрові вправи: понюхай троянду або гвоздику; зроби видих, як би задувши свічку; хто довше гуде (як паровоз або пароплав).

Музичному керівникові слід пам'ятати: у кожної дитини є звуки, які йому зручніше співати природним голосом, - так звані примарні| зони. Найбільш природний діапазон для дітей старшого віку в межах квінти "ре" першої октави - "сі" першої октави. Якщо дитина співає вище або нижче за ці звуки, то у нього втрачається|розгублює| чистота інтонації; необхідно|треба| визначати примарні| зони кожної дитини.

В ході поетапного розучування пісні застосовуються прийоми, які сприяють розвитку голосу і|та| музичних здібностей.

Перший етап навчання включає вступне слово педагога, художній показ, бесіду і|та| повторний показ. Чим яскравіше і|та| емоційніше| проходить|минає| цей етап, тим більшу активність проявляють|виявляють| діти. В ході бесіди вони вчаться відмічати|відзначати| звукові особливості пісні і|та| висловлювати свою думку. І усе це завершується колективним виконанням пісні.

Другий етап - власне розучування. Він починається із співу разом з педагогом. Спочатку краще заспівати пісню один-два| рази від початку до кінця без фортепіанної підтримки. Це дозволить виділити дітей, на яких можна спиратися|обпиратися| під час співу. Потім починається тривалий процес розучування мелодії по фразах. Темп проспівування фраз повинен забезпечувати нормальне співецьке дихання.

При розучуванні добре використовувати наступні|такі| прийоми: педагог доручає дітям виконання однієї фрази, а сам співає усю пісню.

Сенс|зміст| цього прийому полягає в тому, що дитина виконує одну фразу, але|та| активно слухає усю мелодію і|та| учить|вчить| її. Складніший прийом - розподіл окремих фраз між декількома виконавцями|виконувачами|. З одного боку, це сприяє цілісному сприйняттю пісні, а з іншої - допомагає показати тотожність і|та| відмінність фраз. Наприклад, пісню "Прогулянка", муз. Е. Тиличеевой, сл|. Н. Найденовой, можна співати по фразах: одна дитина - першу музичну фразу куплета; інша дитина - другу, а потім навпаки.

На третьому етапі йде робота над виразністю співу, і|та| перед педагогом стоїть завдання|задача| активізувати дітей. Для цього використовується спів усією групою, індивідуально і|та| по підгрупах у супроводі фортепіано або без нього.

Пісенна творчість

Діти старшої групи виявляють підвищену цікавість до пісенної творчості, яка починається з навчання звуконаслідуванню голосам птахів|птиць| і|та| домашніх|хатніх| тварин, звучання музичних інструментів (із|із| зміною висоти звучання, ритму, музичних інтонацій), імпровізації нескладних музичних питань і|та| відповідей типу|типа| : "Де ти"? - "Я тут"!. Неодмінною рисою|межею| імпровізації є те, що вона має бути схожа із|із| зразком|взірцем|, але|та| відрізнятися від нього мелодійними і|та| ритмічними оборотами|зворотами|.

Дидактична гра

Разом і|поряд з|з слуханням музики, співом важливе|поважне| місце продовжує займати|посідати| дидактична гра, спрямована|направлена| на розвиток сенсорних здібностей дітей, тобто|цебто| уміння сприймати і|та| відтворювати висоту, силу, тембр і|та| рух музичних звуків. Розучування гри відбувається|походить| на заняттях, потім|після| діти грають в неї разом з дорослим або один з|із| одним ("Упізнай пісню по вступу", "Скільки нас співаю"?, "Дзвінкі дзвіночки"). Технологія навчання дидактичній грі та ж, що і в середній групі.

Музично-ритмічні рухи

Навчання ритміці спрямоване|направлене| на розвиток музичного сприйняття, прагнення рухатися|сунути| відповідно до характеру музики, форми твору|добутку|; формування любові до танцювальних і|та| ритмічних рухів: навчання умінню рухатися|сунути| легко і|та| пластично, отримуючи від цього задоволення.

Заняття традиційно містять|утримують| вправи для засвоєння елементів рухів танцю|танка|, гімнастики, бігу, кроку, підскоків, ігор, хороводів, танців, танців|танка|, а також танцювальна і|та| ігрова творчість. В процесі розучування вправ слід стежити за поставою, координацією рухів рук і|та| ніг, взаємозв'язком рухів з|із| музикою, пластичністю, чіткістю і|та| легкістю рухів.

Музичний керівник, працюючи над рухом, прагне створити атмосферу творчості, в якій кожна дитина може розкрити себе. Змусити|примусити| дітей забути про власну невмілість допомагають образні ситуації.

При виборі методичних прийомів слід орієнтуватися на можливості|спроможності| дітей і|та| на особливості кожного твору|добутку|. Для активізації творчих проявів в програму включено інсценування пісень, ігор, хороводів, яке вимагає від дитини уміння виразно рухатися|сунути|, танцювати, зображувати|змальовувати| дії героя ("Зайченя", русявий. нар. пісня). Участь в інсценуваннях дозволяє дітям легко включатися в образний простір твору|добутку| і|та| сприяє прояву ними творчості. В цілях його розвитку використовуються творчі завдання|задавання|, які сприяють продумуванню комбінацій танцювальних рухів (зображуй|змальовуй| хитру лисицю, сердитого вовка, ведмедя, що йде, і тому подібне|тощо|).

Гра на дитячих музичних інструментах

Для навчання потрібні|необхідні|: систематичний музичний розвиток дітей, створення|створіння| дитячого оркестру і|та| формування бажання грати в нім.

Методика навчання грі на дитячих музичних інструментах визначається послідовністю освоєння конкретного інструменту. Наприклад, при навчанні грі на металофоні| діти спочатку виконують прості наспівки| на одному звуці, що дозволяє їм навчитися виконувати ритмічний малюнок наспівки|, дотримуватися загального|спільного| темпу, одночасно починати|зачинати| і|та| закінчувати гру. Потім розучуються наспівки|, побудовані|спорудити| на двох звуках, що сприяє розвитку звуковисотного слуху|чутки|. Надалі дітей учать|вчать| виконувати наспівки|, побудовані|спорудити| на трьох-чотирьох| і|та| більш звуках. В процесі навчання грі на музичних інструментах слідує|прямує| частіше використовувати музично-дидактичні ігри. Коли дитина вивчить твір|добуток|, можна підключати і інші дитячі музичні інструменти.

До кінця року діти здатні|здібні| сприймати різні жанри (марш, вальс, полька, колискова|колисанка|); мають улюблені|кохані| п'єси, пісні, танці|танок|, ігри; мають музичну пам'ять, співецькі навички|навики|; співецьким слухом|чуткою|, вокально-слуховою координацією; уміють імпровізувати в співі, танці|танку|; творчо передавати різні музично-ігрові образи|зображення|; володіють танцювальними рухами.

Підготовча до школи група (від шести до семи років)

У цьому віці у дітей з'являється|появляється| інтерес до музичної грамоти, яскравішим стає прагнення виразно виконати пісню, танець|танок|, виявити творчість; бажання висловити свою думку про почуте. Діти мотивують свої переваги, виявляють підвищену цікавість до імпровізації і|та| письменництва. Формування особи|особистості| дитини з|із| опорою на музичне мистецтво як і раніше залишається стержнем|стрижнем| музичного виховання.

Заняття мають ту ж структуру, що і в старшій групі. Тривалість занять 30 хвилин|мінути|. При організації занять необхідно|треба| враховувати наступні|такі| положення|становища|.

• Сприйняття музики відбувається|походить| як діалог з|із| композитором, як переживання|вболівання| певного емоційного|емоціонального| стану|статку| і|та| естетичних почуттів|відчуттів|.

• Усвідомлення своїх естетичних емоцій, пов'язаних з музикою, означає кінець кінцем|зрештою| розвиток музичного смаку і|та| свідомості. Це залежить від педагога, який повинен побудувати|спорудити| роботу так, щоб дитина придбала|набула| знання, навички|навики| і|та| уміння відчувати|почувати| образ|зображення| і|та| передавати його за допомогою різних видів художньої діяльності. Синтез різних видів мистецтв і|та| інтеграція художньої діяльності в естетичному вихованні дітей грунтуються на пізнанні|знанні| дитиною виразних засобів|коштів| кожного виду мистецтва і|та| поступовому розумінні того, що образ|зображення| одного і|та| того ж об'єкту, явища в різних видах мистецтва створюється специфічними для кожного з них засобами|коштами|.

• Втілення переживаного в творчій діяльності дошкільника 6-7 років є обов'язковим. Синтезуючи художній досвід|дослід|, що мається у нього, він випробовує|зазнає| потребу утілити|втілювати| свої переживання|вболівання| і|та| фантазії в об'єктивній формі. Відомо: чим багатше його художній досвід|дослід|, тим точніше критерії оцінки, тим виразно творчість.

Слухання музики

Дітям надається можливість|спроможність| пізнати, як одне і|та| те ж явище відбивається в різних видах мистецтва, які художні засоби|кошти| при цьому використовуються в музиці, живописі, літературі. Так, тема "Море" описана А. С. Пушкіним у вірші "До моря" і|та| відбита|відображати| Н. Римским-Корсаковым в опері "Садко", а И. К. Айвазовский яскраво зображував|змальовував| стан|статок| моря в картині "Дев'ятий вал". Такі заняття дозволяють музичному керівникові не лише|не тільки| дати дітям знання, уміння, але і узагальнити їх, представити|уявляти| те або інше явище цілісне.

Формування смаку, інтересів, уяви, розвиток емоцій відбуваються|походять| з|із| опорою на кращі зразки|взірці| народної і|та| класичної музики. Велика увага приділяється розбиттю словника естетичних емоцій - дитина вчиться підбирати|добирати| точні слова для характеристики музичного твору|добутку|. Так, після прослуховування|прослухувати| п'єс П. И. Чайковського "Хвороба ляльки" і|та| "Нова лялька" діти, як правило, вживають|використовують| до першого твору|добутку| епітети: тривожна, сумна, зворушлива музика; а до другої п'єси - радісна, дзвінка|, грайлива, світла музика.

Методи і|та| прийоми, сприяючі формуванню у дітей активності в процесі слухання музики, ті ж, що і в попередніх групах. При цьому необхідно|треба| враховувати можливості|спроможності|, досвід|дослід| дітей і|та| при проведенні бесіди, яка в цій групі носить більш розгорнутий|розгорнений| характер. Це дає кожній дитині можливість|спроможність| емоційно|емоціональний| і|та| образно висловити свої враження; визначити структуру твору|добутку|, виразні засоби|кошти|, характер твору|добутку| в повному|цілковитому| об'ємі|обсязі|.

З метою активізації слухового сприйняття слід використовувати слухання музичного твору|добутку| в різному виконанні: фортепіанному, оркестровому, камерно-ансамблевому.

Спів

Провідним видом музичної діяльності залишається спів, тому на музичних заняттях педагог прагне зміцнити|укріпити| у дітей інтерес до співу, бажання співати, особливо сюжетні пісні. В процесі навчання співу на кожному занятті пропонуються нові, додаткові завдання|задавання|: співати важкі|скрутні| мелодійні ходи, виконати окремі фрази; пошепки, чітко вимовляти|виголошувати| текст, дотримуючи правильний ритм; співати без супроводу. Багато уваги також приділяється|уділяє| співецьким навичкам|навикам| і|та| співецькій установці : правильному положенню|становищу| корпусу, голови, плечей, рук і|та| ніг. На стілець діти сідають так, щоб ноги, зігнуті в колінах, були розташовані|схильні| прямо, упираючись в підлогу|стать| усією ступнею. Сидять вони на половині стільця, тримаючи спину прямо, а руки лежать на колінах. Голову, не опускаючи і|та| не піднімаючи|підіймати| вгору|угору|, тримають прямо. При співі стоячи корпус і|та| шия випрямлені, ноги трохи|ледве| розставлені, руки уздовж|вздовж| тулуба. Особливу увагу необхідно|треба| приділяти положенню|становищу| підборіддя : він не має бути піднятий або опущений.

Педагог продовжує формувати співецьке дихання: учить|вчить| робити|чинити| видих за рахунок поступової витрати дихання на усю тривалість музичної фрази; навчає короткому, енергійному, обов'язково з|із| невеликою затримкою вдиху, не допускаючи при цьому підняття|піднімання| плечей. В даному випадку може бути використана наступна|така| гра. Дитина кладе праву руку на живіт. По команді педагога "Вдих" і|та| одночасному підняттю|підніманню| руки вгору|угору| він робить|чинить| вдих і|та| затримує дихання. При цьому дихати необхідно|треба| носом. Слід пам'ятати, що основною вимогою, що пред'являється до художнього вокального виконання, є правильний красивий співецький звук. Головними|чільними| методами вокальної роботи є вокальний показ усне пояснення і|та| співецькі вправи. Не слідує|прямує| |дітям співати погано вивчений матеріал і|та| дозувати тривалість співу без супроводу; на кожному занятті необхідно|треба| закріплювати засвоєний матеріал.

Необхідно|треба| звертати увагу дітей на активність губ, чітку вимову приголосних, особливо у кінці|в кінці| слова; виробляти дикцію за допомогою спеціальних вправ - жартів-примовок, скоромовок: "Йшла Саша по шосе і|та| смоктала|ссала| сушку".В ході роботи над співом велика увага приділяється творчим завданням|задаванням|, які умовно діляться на три цикли.

Перший цикл - закріплення досвіду|досліду|, що вже мається, наслідування звуків, які дитина не раз чула (як звучить барабан, грає труба і так далі); твору|вигадування| своєї мелодії колисковою|колисанкою|.

Другий цикл завдань|задавань| - це питання і|та| відповіді в ігровій формі. При цьому важливо|поважний| активізувати дітей в передачі різних інтонацій : тужливих, прохальних|благальних|, сердитих, радісних. Наприклад, виконання пісеньки кози з|із| казки "Вовк і|та| семеро брикаються" - то від імені кози, то від імені вовка.

Третій цикл - це імпровізація на заданий текст, який має бути контрастним по настрою, коротким і|та| образним (можна використовувати вірші С. Маршака і|та| А. Варто). Спочатку діти вигадують|складають| на текст мелодію, потім самі придумують|вигадують| слова і|та| мелодію, а надалі імпровізують в одному певному жанрі: марш, пісня, танець|танок|.

Музично-дидактичні ігри

Вони залишаються ефективним засобом|коштом| формування ритмічного, тембрового і|та| динамічного слуху|чутки| у дітей 6-7 років. Ці ігри, як і в попередніх групах, розучуються на заняттях, потім переносяться в самостійну ігрову діяльність. У цій віковій групі особливе місце займають|посідають| дидактичні ігри, придумані|вигадувати| дітьми аналогічно|за аналогією|, з|із| якими вони знайомляться|ознайомлюються| на заняттях.

Ігри бажано проводити перед співом, оскільки|тому що| вони сприяють розвитку слухової зосередженості, такої|настільки| необхідної саме в співі.

Музично-ритмічні рухи

Вони мають особливе значення в роботі з|із| дітьми цього віку, оскільки|тому що| діти вже здатні|здібні| за допомогою рухів розвинути і|та| передати художній образ|зображення|, в якому обов'язково відбиваються зіставлення контрастних і|та| схожих структур твору|добутку|, забарвленість|пофарбований| ладу, розмір, ритмічний малюнок, динаміка, відтінки, темпові зміни. Педагог повинен навчити дітей передавати свої емоційні|емоціональні| переживання|вболівання| через рухи. Для цього необхідно|треба| сприяти розвитку у них здібності володіти своїм тілом. Усвідомлений рух дозволить глибше сприйняти музику і|та| виразніше передати те емоційний|емоціональний| стан|статок|, який викликає|спричиняє| музичний твір|добуток|. Існують вправи, що розвивають уміння танцювати, гнучкість, стійкість або злиту рухів. Так, вправа "Передача хусточки" розвиває ритмічну чіткість рухів, готує до виконання плавних рухів.

Не менш важливою|поважною| залишається проблема вибору прийомів і|та| методів навчання, покликаних створити на заняттях атмосферу захопленості, щоб діти займалися музично-ритмічними рухами не з примусу, а тому, що це цікаво і|та| подобається ім. Тут можна використовувати ігровий метод, сприяючий органічному проникненню дитини в художній задум, що налаштовує його на емоційне|емоціональне| освоєння рухів і|та| допомагає скоординувати |рухи з|із| музикою. Наприклад, вправа "Поїдемо на каток", згідно з|згідно| яким діти повинні уявити, на якому виді|вигляді| транспорту поїдуть на каток, і|та| зображувати|змальовувати|, як вони "їдуть", передаючи характер руху; а потім показати, як катаються на ковзанах.

Виразна розмовна мова|промова|, тісно пов'язана з рухом (жестом), музичною інтонацією, стає тим самим містком, який зв'язує рух і|та| музику.

У роботі над рухом доречно розвивати дитячу творчість, використовуючи різні прийоми, наприклад, прослуховування|прослухувати| музики, визначення її характеру, настрою і|та| форми. Можна запропонувати дітям намітити можливі варіанти побудови|шикування| танцю|танка| або гри; виконати вправу з|із| уявним предметом; вгадати, що показують хлопчик, дівчинка|дівчатко| або усі діти; виконати танок, зображувати|змальовувати| виразний рух персонажа; відобразити|відображати| взаємини персонажів в тій або іншій грі (спектаклі), в емоційному|емоціональному| стані|статку| (сумує, радіє і тому подібне|тощо|); придумати|вигадувати| самостійно гру, танець|танок|.

Гра на дитячих музичних інструментах

До кінця року діти можуть

• Уважно слухати музику, емоційно|емоціональний| і|та| радісно відгукуватися на виражені|виказувати| в ній почуття|відчуття| і|та| настрої; назвати|накликати| улюблений|коханий| г твір|добуток|, пояснити, чому воно подобається; дізнаватися|взнавати| знайомі твори|добутки| по вступу, другій частині|частці|, ув'язненню|укладенню|, яскравому фрагменту; дізнаватися|взнавати| мелодію Державного гімну Росії; визначати, до якого жанру належить прослуханий|прослухувати| твір|добуток| (марш, пісня, танець|танок|); чути в музиці образотворчі моменти, відповідні назві п'єси, дізнаватися|взнавати| їх характерні образи|зображення|;

• Заспівати на власний вибір знайомі пісні з|із| фортепіанним супроводом, правильно передаючи мелодію; знайому пісню без супроводу в двох різній тональності; тримати правильно положення|становище| корпусу і|та| голови при співі, відносно вільно артикулюючи і|та| правильно розподіляючи дихання; визначити високі і|та| низькі звуки в межах квінти; відповісти, чи правильно заспівана пісня іншою дитиною;

• Виразно і|та| ритмічно рухатися|сунути| відповідно до різноманітного|всілякого| характеру музики; прослухавши|прослухувати| незнайому музику по вибору педагога, виразно зображувати|змальовувати| персонаж; виконати парний танець|танок|; вигадати|складати| танець|танок| по цьому плану; активно брати участь у виконанні творчих завдань|задавань|; імпровізувати танець, використовуючи знайомі елементи народного танцю|танка|; інсценувати ігрові пісні, придумувати|вигадувати| варіанти образних рухів в іграх і|та| хороводах;

• Прослухати|прослухувати| і|та| визначити на слух|чутку|, на яких інструментах грали дорослі в оркестрі; виконати сольно і|та| в ансамблі на ударних і|та| звуковисотних дитячих музичних інструментах нескладні пісні і|та| мелодії; виконати одну знайому пісеньку, мелодію на інструменті з|із| діатонічним або хроматичним звукорядом;

• Для успішного музичного розвитку дітей потрібна|необхідна| наявність музично-педагогічного устаткування|обладнання| : дитячих музичних інструментів (бубон, барабан, металофон|, ложки, ксилофон, трикутник, тріскачка, брязкальце, калатало та ін.); музичних іграшок (орган, музичні дзиги, іграшкове піаніно, дитяча гітара та ін.); настільних музично-дидактичних ігор; екранних, звукових і|та| екранно-звукових (аудіовізуальних) посібників і|та| спеціального устаткування|обладнання| до них із|із| записами класичної музики і|та| дитячим музичним репертуаром; устаткування|обладнання| для художньо-театральної діяльності в дитячому саду; атрибутів і|та| костюмів для ігор.

Список використаної літератури

1.Вітлугіна Н. Музичне виховання в дитячому садку. Київ. Вища школа. -1978.

2.Гураш Л. Відчути і збагнути: теорія і методика. Київ // Дошкільне

виховання. - 2002.

3.Дорошенко Т. Розвиток творчих здібностей на уроках музики: методичні рекомендації. Київ // Початкова школа. 2001 - №4. - с.34-37.

4.Дронова О. Чистова Т. Під звуки музики: методичні рекомендації. Київ /Дошкільне виховання. - 1997- №7. - ст.6-7.

5.Луцак Н. Народні ігри як засіб збагачення дитячої лексики “Дрібу, дрібу,дрібушечки”: методичні рекомендації. Київ // Дошкільне виховання. - 1999- №4. - ст. 5-7.

6.Проскура О. Методичні рекомендації та матеріали до програми “Дитина”.Київ. Освіта 1994.