|
|
|
 |
Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому клас |
|
 |
БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому клас
Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому клас
22 Особливості занять з образотворчого мистецтва у першому класі (Реферат) Зміст - 1. Мета та завдання уроків образотворчого мистецтва
- 2. Організація уроку образотворчого мистецтва
- 3. Позакласна робота з образотворчого мистецтва
- Список використаних джерел
1. Мета та завдання уроків образотворчого мистецтваУроки образотворчого мистецтва у початковій школі - це ті заняття, які, перш за все формують творчість дитини, розвивають її емоційно-почуттєву сферу, нестандартне мислення, вміння бачити прекрасне у навколишньому, її естетичне ставлення до життя. Завдання, які на сьогодні стоять перед педагогікою мистецтва, вирішуються в основному на уроках образотворчого мистецтва, тому вимоги до цих уроків дуже високі. На думку авторів програми Л. Любарської, М. Різниченка та О. Протопопова "... заняття образотворчим мистецтвом повинні бути організовані за законами мистецтва, що передбачає:а) нестереотипність, структурну різноманітність, структурну режисуру;б) залучення учнів до співпереживання, створення відповідного щодо теми уроку емоційного настрою, чому сприятиме включення до сценарію уроку ігрових, казкових моментів, використання інших видів мистецтв (художнього слова, музики, елементів театрального дійства, кіно фрагментів);в) наявність трьох основних структурних елементів уроку (відповідно до законів будь-якої художньої творчості): сприйняття, формування творчого задуму, його посильна творча реалізація" [39, 5].Якщо кожен урок образотворчого мистецтва, проведений у початковій школі, буде витриманий у вищеназваному ключі, виховні завдання естетичного виховання будуть успішно вирішені. Та не лише це є важливим. Розглядаючи психологічні особливості шестирічних школярів ми говорили про ті проблеми, які виникають при зміні статусу дитини цього віку, зміну провідної форми діяльності, частково розкрили шляхи їх подолання. Ще одним, можливо й більш важливим, шляхом для адаптації дитини до школи, становлення її як особистості є заняття образотворчістю.З-поміж інших видів мистецтва образотворче є унікальним у вирішенні завдань як художнього, так і особистісного розвитку, громадського і духовного становлення підростаючого покоління. Це зумовлено не тільки природою сприймання образотворчого мистецтва, а й тим, що вже в ранньому віці образотворча діяльність стає однією з найдоступніших і емоційно-захоплюючих форм творчості.Підняти рівень емоційно-естетичного і духовно-морального виховання можна завдяки такому розподілу акцентів завдань у викладанні образотворчого мистецтва, серед яких виховні та художньо-розвивальні були б провідними стосовно навчальних. Саме вирішення художньо-розвивальних завдань формує рівень художньо-творчої свідомості особистості, що й визначає ступінь залучення її до глобальних культурогенних процесів.Зміст програми ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, системності, безперервності, інтегрованості, єдності навчання і виховання.Метою художнього виховання засобами образотворчого мистецтва є розвиток у дітей високих естетичних ідеалів на основі особистісно-ціннісного ставлення до реального світу та творів мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і створення художніх образів, формування потреб і здібностей до творчої самореалізації у процесі художнього осмислення світу.Відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти предмет "Образотворче мистецтво" реалізує змістову лінію візуального мистецтва на основі взаємодії з іншими видами мистецтв - художнього слова, музики, театру, хореографії, кіно, телебачення.Головним завданням курсу є:Формування:особистісно-позитивного, художньо-естетичного ставлення до дійсності, здатності до неутилітарного, художнього пізнання світу та його образної оцінки, потреби у спогляданні та милуванні з метою отримання естетичної насолоді від творів мистецтва та явищ навколишнього світу;потреб до самореалізації через продуктивну художню творчість, художньо-естетичне наповнення навколишнього середовища у відповідності до вікових можливостей;елементарних світоглядних орієнтацій та оцінних суджень, основ національної та громадянської свідомості;морально-естетичних та вольових якостей (працелюбності, художньо-естетичних смаків та інтересів, ініціативності, активності, самостійності, толерантності тощо);Розвиток:почуттєво-емоційної сфери, здатності емоційно відгукуватися на різноманітні вияви естетичного у навколишньому світі та мистецтві;універсальних художньо-творчих якостей особистості (уяви, оригінального, нестереотипного, образного мислення, спостережливості, здорової пам'яті та ін.;сенсорних здібностей (відчуття кольору, форми, ритму, фактури та ін);Забезпечення засвоєння учнями елементарних знань про:образотворче мистецтво як засіб комунікації та специфічну, художньо-образну форму пізнання й відображення навколишнього світу, історію його розвитку, роль у житті людей;основи художньо-образної мови різних видів образотворчого мистецтва і виражальні можливості художніх технік;Сприяння формуванню в учнів елементарних умінь та навичок:аналізувати та інтерпретувати відповідно до вікових можливостей твори різних видів вітчизняного та зарубіжного образотворчого мистецтва;висловлювати особистісне ставлення до виявів естетичного в житті та мистецтві, використовуючи термінологію, зумовлену змістом програми;самостійної художньо-творчої роботи з пам'яті, за уявою, на підставі вражень від побаченого, почутого та ін.;виражати власні почуття, емоції та думки мовою художнього образу, використовуючи на рівні, відповідному віку, засоби художньої виразності, художні техніки та матеріали.Умовою успішної реалізації завдань програми є:залучення учнів до розуміння змісту та сутності мистецтва шляхом особистісно-емоційного сприйняття художньої інформації;керування художньо-творчим розвитком учнів з урахуванням вікових, індивідуальних, національних, культурних, регіональних особливостей і традицій;навчання учнів мови мистецтва і формування навичок практичної роботи винятково в художньо-образному ключі;забезпечення задоволення від художньої праці шляхом емоційного зацікавлення нею;організація уроків за законами мистецтва (не стереотипність, структурна різноманітність, створення відповідно до теми уроку емоційного настрою, залучення учнів до співпереживання тощо).Програма передбачає такі основні види художньої діяльності учнів на уроках: сприймання; практична художня діяльність (творча, репродуктивно-творча).Сприймання включає в себе два взаємопов'язаних види діяльності.естетичне сприймання дійсності. Передбачає формування вміння бачити, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, естетичні якості різноманітних явищ і об'єктів навколишнього світу.Сприймання мистецтва. Передбачає формування навичок сприймання, оцінки та інтерпретації художнього образу у творах мистецтва (не лише образотворчого, а й інших), здатності до співпереживання (емпатії), здійснюється на матеріалі шедеврів національного та світового образотворчого мистецтва.У програмі відсутні вказівки про підбір конкретних об'єктів сприймання (як навколишнього світу, так і творів мистецтва), оскільки це залежить від вибору вчителем конкретної тематики творчих завдань, вправ, бесід, наочно-дидактичного забезпечення школи.Практична художня діяльність у початковій школі (особливо 1-му та2-му класах) має пропедевтичний характер і передбачає введення широкого спектру художніх технік та матеріалів. Включає роботу на площині і в об'ємі, з пам'яті, за уявою, за зразком. У практичній діяльності дітей має переважати імпровізаційний стиль (близький до роботи народних майстрів), що узгоджується з імпровізаційною природою і є емоційним характером дитячої творчості. Такий підхід диктує виконання художньої роботи без попереднього контуру олівцем.Формування художньої компетенції учнів відбувається у процесі засвоєння основ образотворчої грамоти, які у програмі об'єднуються у такі групи навчальних завдань: лінія, колір, форма, об'єм, простір, композиція, основні художні техніки та матеріали,Програмою не передбачаються окремі уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів. Оцінка за тему повинна враховувати позитивні зрушення (від уроку до уроку) у ставленні учнів до образотворчої діяльності, прагненні до спілкування з приводу мистецтва та якість виконаних художньо-творчих робіт: малюнка, аплікації, виробів із глини, паперу тощо, за основу якісної оцінки яких береться виразність, наявні естетичні характеристики і ступінь реалізації поставлених завдань.Структура програми базується на засадах особистісно зорієнтованого навчання і побудована за принципом спіралеподібного вивчення навчального матеріалу. Це дає можливість розглядати його з різних позицій, повторювати щоразу на складнішому рівні, формувати навички практичної роботи, здійснювати корекційну роботу.Матеріал програми згруповано у блоки-теми, кількість уроків та тематика бесід і завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може вилучати окремі художньо-творчі завдання, беручи за основу кількість уроків у навчальних семестрах. Крім того, вчитель самостійно визначає послідовність виконання репродуктивно-творчих та художньо-творчих завдань і вправ, обирає художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.У школах, які мають необхідне комп'ютерне забезпечення, при виконанні окремих творчих завдань, бажано користуватися растровими програмами типу Corel Photo - Paint та Painter.У програмі 1 класу головна увага приділяється опановуванню учнями елементарних основ кольорознавства і формотворення. При цьому є теми ввідні, теми, які розширюють і поглиблюють компетентність учнів стосовно кольору і форми, узагальнюючі. Супутні навчальні завдання мають на меті ознайомлення з художніми матеріалами і початкове засвоєння засобів вираження при вирішенні художньо-творчих завдань.Бачимо, що сучасна програма з образотворчого мистецтва зорієнтована на духовно-практичний розвиток учнів, на їхню адаптацію до шкільного навчання, на адаптацію до життя у суспільстві, на вміння виражати власне ставлення до навколишнього.2. Організація уроку образотворчого мистецтваСпосіб взаємодії вчителя та учня визначається організаційними формами навчання. До них належать: урок, лекція, семінар, практичні заняття, екскурсії, залік, домашня навчальна робота та ін. Головною формою організації навчання при викладанні образотворчого мистецтва у дітей шестирічного віку є урок (як правило комбінований). Основним методом навчання дітей образотворчому мистецтву є гра. Кожен урок має бути логічно завершеним, водночас він є частиною системи уроків, зв'язаних між собою загальною метою і завданням даного конкретного предмету. Структура уроку та ж, що і з інших дисциплін: и організаційний момент, пояснення нового матеріалу, самостійна робота учнів, закріплення нового матеріалу, підведення підсумків. Кожен елемент структурного поділу характерний для усіх уроків, але час, відведений на будь який із них, змінюється в залежності від мети та завдань уроку.Уроки не повинні бути одноманітними. Ця умова на уроках образотворчого мистецтва легко виконується, оскільки вони різноманітні і за формою, і за змістом. Сприяє різноманітності створення емоційної канви уроку, оскільки на основі позитивної емоційності легше засвоюється навчальний матеріал, стимулюється творчість дітей, розвивається почуттєва сфера, вміння розглядати, сприймати, бачити, аналізувати. Під час організації кожного уроку слід раціонально використовувати час, особливо у шести річок, так як з дітьми ми працюємо лише 35 хвилин.Розглядаючи образотворчу діяльність першокласників ми вказували, що у цьому віці дітям доступні наступні види діяльності: малювання, конструювання, ліпка, заняття декоративно-прикладним мистецтвом.Уроки малювання мають чітку градацію у початковій школі (відносно основного виду образотворчої діяльності): урок малювання з натури, уроки малювання на тему або тематичне малювання; уроки ліплення; уроки декоративно-прикладного мистецтва; уроки-бесіди, і кожен з них несе своє образотворче та емоційне навантаження.Малювання - це уроки зображення на площині. Цим урокам у першому класі відводиться найбільша кількість годин, оскільки зображаючи учні вивчають форму, пропорції, конструкцію, колір і фарби, просторове розміщення предметів, композицію, навчаються спостерігати та бачити. Одночасно вчитель навчає їх виявляти естетичні моменти: наскільки форма предмета є доцільною по своїй конструкції; чи гармонійна і пропорційна в окремих своїх частинах; наскільки плавні лінії; чи гармонійні і красиві форма і колір предмета, чи красиві яскраві полиски, рефлекси і переходи світлотіні; чи красиве поєднання предмету і фону.Діти малюють також по-пам'яті і за уявою. Добиваючись виконання таких завдань вчитель стимулює емоційний, розумовий і духовний розвиток особистості. Уроки тематичного малювання відіграють у цьому важливу роль. Малюючи за уявою чи по пам'яті, ілюструючи прочитане чи раніше побачене учні фантазують. Для уроків тематичного малювання основним є формування образу. При цьому необхідним є глибоке поєднання теми та власного естетичного досвіду. Уявити, продумати, відчути душею, передати на листку паперу - це творчий пошук дитини, її уміння за допомогою виразних засобів показати свій внутрішній світ, ставлення до навколишнього: до природи, мистецтва, добра і зла. Виконання тематичних завдань розвивають творчі здібності, спостережливість і художній смак учня. Накопичений зоровий досвід спостереження навколишнього життя відтворюються ним у творчих роботах.Якщо говорити про конструювання та ліплення, ці уроки мають багато спільного, оскільки в процесі виконання навчальних завдань у дітей формується відчуття цілісності пропорцій та загальної форми, співвідношення цілого та частин, формуються уявлення про засоби передачі образу конструктивної чи пластичної форми.Значення уроків декоративно-прикладного мистецтва незаперечне, оскільки його вважають основним засобом засвоєння духовної культури народу. Крім того, саме декоративна образотворчість найбільш доступна дітям, оскільки стилістичність та спрощеність форм, яскрава колористика того, що передається графічними засобами легко засвоюється дітьми, штовхає їх до пошуку нових засобів реалізації навчальних завдань.Для кожного уроку вчитель розробляє його структуру, підбирає відповідну наочність (так звані слухові та зорові ряди), продумує драматургію уроку. Наочність повинна чітко відповідати меті та завданням уроку, стимулювати творчість, розширювати чи давати уявлення дітям про те, що вивчається. Драматургія уроку передбачає своєрідне театральне дійство, яке забезпечить емоційний виклад матеріалу, сприятиме зацікавленню дітей образотворчості.Серед загально-дидактичних етапів уроку визначаються такі:1. Організаційний етап, на якому відбувається підготовка учнів до роботи, організація робочого місця. Цей етап може бути як на початку, так і в середині уроку, при зміні видів навчально-пізнавальної діяльності.2. Етап перевірки домашнього завдання. При викладанні образотворчого мистецтва графічне домашнє завдання відсутнє. Замість практичної роботи може бути задано спостереження за явищами природи та предметним середовищем.3. Етап всебічної перевірки ступеня засвоєння навчального матеріалу. Засобом репродуктивної бесіди, або іншими, на цьому етапі визначається засвоєння навчального матеріалу теми, яка вивчається чи повторюється, виявляються слабкі сторони, і для подальшого просування вносяться роз'яснення, стимулюється застосування раціональних прийомів.4. Етап підготовки учнів до активного і свідомого засвоєння навчального матеріалу. На цьому етапі відбувається мотивація учнів до активного сприйняття нового навчального матеріалу, актуалізація раніше засвоєних знань та умінь, активізація навчально-пізнавальної діяльності.5. Етап засвоєння нового навчального матеріалу, формування або закріплення, удосконалення, узагальнення, систематизація нових знань і умінь інтелектуального та практичного характеру. Планування навчального матеріалу за темами дає можливість на перших уроках вивчення теми розкрити всі її складові, і надати уявлення про цілісний фрагмент змісту освіти, що вивчається; послідовно здійснити розкриття головних понять, алгоритмів дій, відпрацювання умінь та навичок, провести узагальнення та систематизацію навчального матеріалу.6. Етап перевірки розуміння і корекції засвоєння учнями нового матеріалу, на якому перевіряється розуміння учнями сутності елементів змісту освіти, що вивчаються, взаємозв'язок між ними, надається індивідуальна допомога.7. Підведення підсумків уроку. Узагальнюються елементи знань та умінь, що вивчалися, і представляються цілісно.8. Інформація про домашнє завдання (якщо є).Головною метою уроків є навчально-пізнавальна діяльність школярів. Реалізація мети та завдань уроку залежить від форми навчально-пізнавальної діяльності. В арсеналі кожного вчителя є значна кількість форм організації навчально-пізнавальної діяльності, а саме:фронтальна форма, за характером сумісно-індивідуальна (передбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковим завданням);парна (організація навчально-пізнавальної діяльності за парами, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів);групова (склад учнів поділяється на групи, бригади, ланки; кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом та складністю);кооперовано-групова, колективна (клас поділяється на групи для виконання кожною з них частини загального завдання);диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, що відповідають визначеним можливостям);ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, за характером - послідовно-взаємодіюча);бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером - сумісно-взаємодіюча);індивідуальна (самостійна робота кожного учня за особистим завданням і за самостійно обраним темпом, які залежать від навчальних можливостей і психічних особливостей);індивідуально-групова (передбачає включення окремих учнів в роботу над оригінальними завданнями при виконанні основним складом класу загального завдання) [38, 63].Важливим є усвідомлення цілей навчального процесу, чітке визначення завдань конкретного етапу навчання, конкретного уроку та їх реалізація, доцільний підбір методів та форм навчання. Окрім гри, як основного методу організації навчально-виховної діяльності учнів першого класу використовують ще наступні методи роботи з дітьми:інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний);репродуктивний (відтворюючий);проблемного викладу;евристичний (частково-пошуковий);дослідницький.Інформаційно-рецептивний (пояснювально-ілюстративний) метод спрямований на організацію сприймання інформації. Це може бути пред'явлення в готовому вигляді об'єкта, що вивчається (або його зображення чи кінофільм); вчитель може сам побудувати розповідь. Його завдання - організувати сприйняття. Діяльність учня при цьому полягає у сприйманні, усвідомленні і запам'ятовуванні об'єму одержаної інформації в готовому вигляді.Для формування, відпрацювання вмінь та навичок застосовують репродуктивний метод навчання. Сутність його полягає в тому, що вчитель-конструює, відбирає завдання, при виконанні яких учні відпрацьовують способи застосування знань. Це може бути пред'явлення одного і того ж завдання, або пред'явлення варіативних завдань, схожих зі зразком. При цьому відпрацьовуються способи практичної та інтелектуальної діяльності - з одного боку, з другого - загальні, міжпредметні знання (аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, складання плану, конспекту тощо), предметно-специфічні. Цілі, що досягаються репродуктивним методом - це закріплення, зміцнення знань та умінь, тобто засвоєння способів діяльності, вже відомих раніше.Для реалізації третього компонента змісту освіти (способи творчої діяльності) необхідне застосування продуктивних методів навчання - дослідницького, евристичного, проблемного викладу. їх відміна від двох попередніх методів полягає в тому, що учню надається інформація не в готовому вигляді. її треба виділити і засвоїти самостійно. Для пошукової діяльності необхідним є постановка проблеми (протиріччя) однозначних рішень, розв'язання якої не існує.При проблемному викладанні вчитель формулює проблему і сам розкриває протиріччя та їх вирішення. Учні слідкують за ходом думок, міркувань вчителя, перевіряють ступінь їх логіки та переконливості. У учнів можуть виникати сумніви, питання, які вони можуть поставити. В окремих випадках вирішення проблемних ситуацій та проблемних задач можливе самими учнями чи під керівництвом вчителя.Сутність методу проблемного навчання полягає в тому, "що в процесі рішення учнями спеціально розробленої системи проблем і проблемних задач здійснюється оволодіння досвідом творчої діяльності, активної, творчої, свідомої особистості" [там же, 64].Сутність дослідницького методу полягає в тому, що "вчитель конструює методичну систему проблем та проблемних задач, адаптує її до конкретної ситуації навчального процесу, пред'являє учням, тим самим управляє їх навчальною діяльністю, а учні, вирішуючи проблеми, забезпечують зрушення в структурі та рівні розумової діяльності, поступово опановуючи процедуру творчості, до того ж засвоюють і методи пізнання" При підготовці до такого уроку вчителю необхідно визначити, по-перше, ідеї, які буде розкривати він, по-друге, ідеї та поняття, які будуть здобувати самі учні.Сутність евристичного методу полягає в тому, що "під керівництвом вчителя учень не вирішує цілісні проблемні задачі, а виконує тільки окремі кроки, частини процесу вирішення" [там же, 65]. Тому цей метод одержав назву частково-пошукового. Формами такого методу можуть бути: повідомлення вчителем фактів при самостійно зроблених висновках учнями; вчителі, розкриває логіку повідомлення, а учнів просить зробити черговий крок; вчитель поділяє важке завдання на частини, вирішивши які учень повертається до заданого; евристична бесіда, тощо. Цей метод допомагає поступово навчатися творчому мисленню.В практичній діяльності вчителем використовуються методи навчання відповідно до встановлених цілей та задач уроку. Для розвитку творчих здібностей учнів більш продуктивними є проблемні методи навчання, які ґрунтуються на проблемних ситуаціях, протиріччях і вимагають пошуку та прийняття нових рішень. При такій організації діяльності вчителю на уроці належить роль помічника у визначенні проблеми, її переводу в проблемні задачі та їх вирішення учнями.Розглянувши особливості уроків образотворчого мистецтва, їх типи та організацію ми можемо стверджувати, що вплив на особистість дитини різних видів образотворчості незаперечний, уроки динамічно-емоційні, методи викладання різноманітні і використовуються в залежності від мети та завдань уроку, теми.3. Позакласна робота з образотворчого мистецтваПозакласна робота - це організована на добровільних засадах діяльність учнів, спрямована на розширення й поглиблення їхніх знань, умінь і навичок, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення образотворчого мистецтва. Ця діяльність базується на інтересі і бажанні дітей її виконувати, тобто на добровільній ініціативі й активності молодших школярів, тому вона необов'язкова для всіх учнів класу. Зміст її виходить за межі шкільної програми. Позакласна робота має бути цікавою для учнів, задовольняти їхні інтереси й запити. Крім того вона сприяє вирішенню основних завдань школи. Головні її напрямки:розширення й поглиблення знань, умінь і навичок, передбачених програмою, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення образотворчого мистецтва, формування у дітей позитивного ставлення до образотворчої діяльності;виявлення найпростіших образотворчих закономірностей;встановлення зв'язків і взаємозв'язків між окремими мистецькими елементами та явищами;розширення уявлень дітей про єдність природи і мистецтва;забезпечення застосування знань і вмінь на практиці. [59, с.39]Діти, які беруть участь у позакласній роботі, мають конкретніші знання, їх відповіді більш точні й виразні. Позакласна робота сприяє розвиткові мислення молодших школярів. Під час проведення позакласної роботи у дітей виховується повага до праці, в тому числі й до фізичної. В учнів, що беруть участь у позакласній роботі, виховується почуття відповідальності за доручену справу, дисциплінованість, діти привчаються виконувати роботу своєчасно. У позакласній роботі відкриваються широкі можливості для виявлення ініціативи, творчості, формується любов до мистецтва. Найголовнішою умовою організації позакласної роботи є керівна роль учителя. Завдання вчителя полягає в тому, щоб формувати в дітей стійкий інтерес до мистецтва, захоплення різноманітними дослідженнями. Щоб зацікавити молодших школярів, учитель має досконало знати мистецтво і бути готовим відповісти на будь-яке запитання дитини. Разом з тим він повинен багато чого вміти: спостерігати, аналізувати результати спостережень і використовувати їх у своїй навчальній роботі. І справді, без відповідних знань і вмінь, а також без прагнення та бажання з боку вчителя позакласну роботу організувати неможливо, адже вона ґрунтується на добровільній ініціативі та активності молодших школярів. Тому все залежить від учителя і його активності.За своїм змістом, формами організації та методами проведення позакласна робота з образотворчого мистецтва різноманітна. Виділяють такі види позакласної роботи: індивідуальні, групові, масові.Індивідуальна робота проводиться з окремими учнями, які виявляють особливий інтерес до образотворчого мистецтва. Учителеві слід виявити дітей, що цікавляться мистецтвом, розвивати їхні інтереси, спрямовувати в потрібне русло з тим, щоб потім спиратись на таких дітей при організації гурткової і масової позакласної роботи. Для них можна добирати окремі завдання: провести не передбачені програмою спостереження, виготовити певну наочність та ін. .Для заохочення учнів до виконання індивідуальних завдань слід використовувати на уроках знання і практичні вміння, яких діти набули в процесі позакласної роботи. Позакласні заняття з окремими учнями проводяться у всіх початкових класах. Учитель повинен допомогти дітям намітити об'єкти зображення, скласти план занять, організувати систематичне керівництво та облік роботи. Уже в 1-му класі він може доручити дітям оформити колекцію гілок і листків різних дерев як майбутню наочність, провести за планом спостереження. Завдання можуть мати практичну спрямованість.Групові та масові форми роботи. Основою організації всіх позакласних заходів є гурткова робота. У початкових класах переважають гуртки юних художників. З учнями 2-4 класів учитель організовує гурток юних митців, який об'єднує 15 - 20 чоловік. Члени гуртка обирають старосту, який разом з учителем (керівником) складає план роботи, підтримує зв'язок з іншими предметними гуртками. До гуртка треба залучати як учнів, що добре навчаються, так і тих, що відстають у навчанні. Робота в гуртку сприяє розвитку інтересу до образотворчого мистецтва: навіть учні з поганою поведінкою часто починають поводитися значно краще, у багатьох із них виявляються здібності, ініціатива. У гуртку треба поєднувати індивідуальну творчу роботу кожного учня з колективною. Робота повинна організовуватися так, щоб в учнів виховувалось чуття колективізму, відповідальності за доручену справу. Заняття гуртка проводять двічі на місяць.Мета гуртка - зацікавити учнів предметом, поглибити і розширити їхні знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, естетичне сприймання творів мистецтва [56, с.22].Робота в гуртку проводиться систематично за певною програмою, розробленою вчителем. У початковій школі потрібно організовувати один загальний мистецький гурток. Запис у гурток має бути добровільним, але кожний, хто вступає в гурток, повинен дотримуватись правил [56, с.23]:членом гуртка може бути кожний бажаючий;кожний повинен працювати над темою, вести роботу за планом;кожну роботу юннат має доводити до кінця;кожний школяр повинен відвідувати збори гуртка, почергово звітувати за проведену роботу перед загальними зборами і брати активну участь у масових заходах гуртка.Методи роботи з гуртківцями різноманітні - бесіда і розповідь учителя, робота з малювання, групові екскурсії тощо. Під час вивчення матеріалу проводяться досліди, спостереження. Роботи, які виконуються в гуртку, обов'язково фіксуються за допомогою записів, зарисовок, складання колекцій малюнків.При організації позакласної роботи з образотворчого мистецтва в початкових класах доцільно організовувати різні клуби, наприклад "Юні художники", "Мистецький клуб" тощо. До клубу записується близько 15-20 учнів. Обирається рада клубу, яка готує заняття. Складається тематика засідань, що проводяться 1-2 рази на місяць. Наведемо приблизну тематику засідань клубу: "Осінній букет", "Фарби золотої осені", "Осінь у лісі", "Грибне царство", "Подорож кімнатних рослин", "Життя під снігом", "Хто де зимує?", "Сліди на снігу" тощо. На таких заняттях діти вчаться шукати відомості про явища неживої природи, рослини та тварин, користуватись науково-популярною і довідковою літературою та удосконалюють навички виконання зображень.До правильно організованої групової роботи належать загальношкільні масові заходи - екскурсії, походи з вивчення мистецтва рідного краю; читацькі конференції з оглядом книг про мистецтво; проведення ранків, свят з різноманітної образотворчої тематики. У цих заходах беруть участь учні лише за бажанням, причому з різних класів.До масових позакласних занять належать ранки. Вони проводяться з метою ознайомлення молодших школярів із образотворчим мистецтвом регіону. На таких ранках учні доповідають про свою роботу та її результати. Доповіді супроводжуються демонстрацією кращих робіт учнів: малюнками, фотографіями тощо (тривалість доповіді до 5 хв). Художня частина повинна бути пов'язана з темою. Потрібно звернути увагу на оформлення ранку. Сцена має бути оздоблена (відповідно до тематики ранку).До масових заходів відносяться виставки робіт учнів. Це найцікавіша і дуже корисна форма фіксації робіт дітей. Виставка повинна мати чітко поставлену мету, визначену тему. До кожного експонату потрібно додати стислу анотацію, щоб кожний відвідувач міг самостійно ознайомитись з експонатом. Підготовкою до виставки керує виставочний комітет із числа учнів. На виставку запрошуються батьки, учні інших шкіл. Слід організувати облік відвідувачів. Після закінчення виставки проводяться відкриті збори гуртка, на яких кращі експонати преміюють книгами.Позакласна робота в школі є органічною частиною всієї системи навчально-виховної роботи школи. Заняття в гуртках, секціях, клубах проводяться відповідно до типових програм для позашкільних установ і загальноосвітніх шкіл, а також по програмах, розроблених окремими педагогами.Програма позакласних занять з образотворчого мистецтва школярів І - IV класів ставить за мету:збуджувати і закріплювати інтерес і любов до образотворчого мистецтва, розвиваючи естетичні відчуття і розуміння прекрасного;удосконалювати образотворчі здібності, художній та естетичний смак, спостережливість, творчу уяву і мислення;знайомити з мистецтвом рідного краю, з творами образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва.Такі заняття в школі повинні проводитися в тісному контакті вчителя-вихователя початкової школи з вчителем образотворчого мистецтва або керівником позакласної роботи з образотворчого мистецтва, а також з вчителями музики, української мови та ін.Позакласна робота з образотворчого мистецтва включає керівництво практичною роботою дітей в гуртках, проведення екскурсій в музеї, на виставки, в майстерні художників, вихід на природу (у парк, ліс) з метою спостереження і зарисовок, проведення бесід про образотворче мистецтво.Тут особлива увага приділяється набуттю умінь і навичок, які можуть бути використані в суспільно-корисній роботі (оформлення стінгазет, виставок, свят і т.д.). Позакласна робота дозволяє детальніше ознайомити учнів з різними образотворчими техніками - так званим "видряпуванням", аплікацією, монотипією (друк на склі), мозаїкою і вітражем, з різними графічними і живописними матеріалами.Дуже важливе значення як для дітей так і їхніх батьків має проведення художніх виставок та ранків. Готуючи роботи для виставок, діти стараються якомога краще виконати малюнки, аплікації, розписи та ін. Для них ці роботи є виразниками творчих здобутків у галузі мистецтва, своєрідним самовираженням. Тематика виставок різноманітна: приурочення до свят, літературні ілюстрації, творчі здобутки певних класів та ін. Не менш важлива і підготовка дітей до святкових ранків: виготовлення подарунків, естетичне оформлення кабінету чи зали, створення декорацій та ін. такі ранки та виставки пропонується проводити систематично.Описані види позакласної роботи у школі доступні для дітей шестирічного віку. На жаль, дуже мала кількість першокласників беруть участь у групових та масових формах роботи школи, оскільки завдяки цим видам навчально-виховної діяльності розширюються і поглиблюються знання та уявлення школярів про прекрасне; виховується уміння бачити, відчувати і розуміти прекрасне, емоційно-естетичне ставлення учнів не лише до предметів і явищ навколишнього середовища, але і до мистецьких творів, розвивається їх творча активність. Список використаних джерелГусак Т. Нестандартні уроки: формування відповідного ставлення школярів до учіння. // Рідна школа. - 1999. -№ 9. - С 49-50. Демина И. Игра в художественном воспитании шестилеток // Начальная школа. - 1988. -№3. - С.26-28. Жорник О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності. // Рідна школа. - 2000. - С.12-14. Інтерактивні методи на уроках образотворчого мистецтва. // Завуч. - 2004. - №32. - С.13-20. Кириченко Н.Т. Сюжетное рисование в детском саду. - К.: Рад. шк., 1986. - 116 с. Коновець С. Образотворче мистецтво як засіб активації дитячої тиворчості. // Мистецтво та освіта. - № 3. - 1999. - С.15-18. Копцева Т.А. Проблема организации урока по экспериментальной программе. Мир изобразительного искусства // Искусство и жизнь. - М., 1998. -. - С.41-59.
|
|
 |
НОВОСТИ |
 |
|
| Изменения |
|
| Прошла модернизация движка, изменение дизайна и переезд на новый более качественный сервер |
|
