Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

135

Дипломна робота

Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

Зміст

Вступ

Розділ І. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та шкільній практиці.

1.1 Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів

1.2 Особливості професійної орієнтації учнів початкових класів

1.3 Принципи, форми, методи професійної орієнтації

1.4 Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі

Розділ ІІ. Дослідно-експериментальна робота.

2.1 Педагогічні умови ефективності професійної орієнтації молодших школярів

2.2 Методика експериментального дослідження

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що сучасна школа умовах активного суспільного розвитку ще недостатньо володіє технологією та методикою професійної орієнтації учнів початкової школи.

Провідне завдання навчально-виховних закладів системи освіти України -- підготувати конкретну людину до активної професійної діяльності у сфері матеріального й інтелектуального виробництва. Важливе місце у цій діяльності має посідати науково обґрунтована пропедевтична орієнтація молоді на певні види професій з урахуванням особистих інтересів у початковій школі. Наприкінці 90-х років в Україні налічується понад 7800 назв професій. Можливості для професійного вибору досить широкі. Проте рівень профорієнтаційної роботи загальноосвітніх навчально-виховних закладів, особливо початкової школи недостатній. Тому цілком логічно, що аналіз сьогоденної шкільної практики засвідчує підвищений інтерес до профорієнтаційної роботи.

Історія розвитку школи нерозривно зв'язана з намаганнями здійснити професійну освіту. Учнів ще з початкової школи потрібно готовити до переходу в самостійне життя. Проте, практика показала, що відповідні умови для здійснення професійної освіти відсутні.

Для розв'язання даної проблеми необхідно, щоб початкова професійна орієнтація була одним із важливих завдань сучасної загальноосвітньої школи. Нові реалії суспільної дійсності, її розвиток об'єктивно створюють передумови для вдосконалення навчально-виховного процесу у початкових класах, оволодіння молодшими школярами системою профорієнтаційних знань, умінь і навиків, які є необхідною та важливою базою для подальшої успішної профорієнтації в старших класах. Таким чином в процесі навчання учні будуть отримувати знання не лише з основ наук, а й поступово готуватися до вибору певної професії.

Зазначимо, що державні документи і національна програма "Освіта", концепція трудового і національного виховання, положення про професійну орієнтацію молоді орієнтують вчителів початкової школи на усвідомлення важливих цілей і завдань трудової та професійної освіти, а це передбачає розвиток новітніх технологій навчання, спрямованих на формування життєвих цінностей, готовності до життєдіяльності в умовах ринкових відносин, соціальної орієнтації учнів та реалізацію їх творчих можливостей.

Відтак, особливої значимості набуває проблема ефективного використання профорієнтаційного матеріалу у початковій ланці освіти, як важливого засобу розвитку перших інтересів до професій та трудової діяльності, розвитку особистості учнів, вдосконалення навчально-виховного процесу.

Педагогічна наука має певний досвід щодо визначення шляхів і засобів використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах. Значний інтерес мають праці вчених, зокрема з таких проблем: розробка теоретичних аспектів професійної орієнтації молодших школярів (Гладкова М.В., Йовайша Л.А., Сахаров В.Ф., Павлютенко Е.М, Чистякова С.Н.), залучення учнів до творчої діяльності як засобу розвитку у молодших школярів інтересу до професій, праці поєднання між собою різноманітних методів та форм з урахуванням своєрідності профорієнтаційного матеріалу (Ватульова О.Г., Воробйова Т.А., Зайцева О., Ігнатенко П.А., Тименко В.П.). Крім того, розробляли психологічні основи професійної орієнтації молодшого школяра такі науковці, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А..

Велику увагу проблемі професійної орієнтації через призму соціальної значущості приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., Полякова В.А., М.Н.Скаткіна та ін.

Багатоаспектність навчально-виховного процесу вимагає постійних резервів щодо застосування профорієнтаційного матеріалу у комплексному розвитку особистості молодшого школяра. Тому виникає потреба звернутися до ретельного вивчення шкільної пропедевтичної профорієнтації, визначити найефективніші умови використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі, як ефективного засобу розвитку інтересу до праці, професій.

При цьому виникає потреба наукового підходу до розробки цієї проблеми з урахуванням умов, у яких перебуває суспільство і початкова школа зокрема.

Здійснений нами аналіз наукового фонду та стану шкільної практики свідчить про недосконалість цілісної профорієнтаційної технології навчання учнів початкових класів.

Неадекватна оцінка можливостей та необхідності профорієнтаційного матеріалу, неналежне його використання у навчально-виховному процесі початкової школи, значно збіднює профорієнтаційну підготовку молодших школярів.

Актуальність та недостатній рівень розробки визначеної проблеми в теорії та шкільній практиці зумовили вибір нами теми дипломного дослідження.

Об'єкт дослідження - професійна орієнтація учнів початкових класах.

Предмет дослідження - педагогічні умови, що забезпечують ефективність професійної орієнтації молодших школярів.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально апробувати методику використання профорієнтаційного матеріалу у початковій ланці освіти.

Гіпотеза дослідження полягала у припущенні того, що використання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах буде ефективним за умов:

- відбору його за критеріями доступності, цілеспрямованості, систематичності;

- емоційна насиченість та особистісна значущість профорієнтаційного матеріалу для учнів;

- зв'язок із життям;

- різноманітність форм та методів професійної орієнтацій;

Відповідно до мети та гіпотези дослідження були встановлені такі завдання:

- вивчити стан проблеми у педагогічній теорії та практиці;

- визначити педагогічні умови використання профорієнтаційної роботи у початкових класах;

- розробити експериментальну методику профорієнтаційної роботи з учнями початкових класів;

- зробити кількісний і якісний аналіз результатів експериментального дослідження.

Основними методи дослідження виступали:

аналіз педагогічних джерел;

вивчення та аналіз масового педагогічного досвіду;

бесіда;

спостереження;

інтерв'ювання;

анкетування;

тестування;

педагогічний експеримент.

Практичне значення дипломного дослідження визначаються широкою сферою використання результатів дослідження. Дослідні матеріали можуть бути використанні студентами вчителями початкових класів, педагогами організаторами.

Базою дослідження виступала Доброводівська загальноосвітня школа І-Ш ступенів Збаразького району, Тернопільської області. В експерименті приймали участь 45 учнів початкових класів.

Структура дипломної роботи: вступ, два розділи, сім параграфів, висновки, список використаних джерел, додатки.

Розділ І. Стан проблеми дослідження у педагогічній теорії та шкільній практиці

1.1 Зміст і завдання трудового виховання учнів початкових класів

Людина розвивається духовно й фізично тільки в праці. Без праці вона деградує. Будь-які спроби уникнути продуктивної праці зумовлюють негаразди для особистості і суспільства. Праця є джерелом і важливою передумовою фізичного та соціально-психічного розвитку особистості. Упродовж всієї історії людства праця була засобом формування у кожної особистості найкращих якостей.

Українська народна педагогіка праці відводила головну роль у процесі створення матеріальної та духовної культури. У прислів'ях як своєрідному кодексі поведінки людини говорилось: "Без труда нема добра", "Будеш трудитися -- будеш кормитися", "Праця людину годує, а лінь -- марнує". Люди вважали, що добра праця забезпечує достатній фізичний, розумовий, естетичний, морально-духовний розвиток ("Хто багато робить, той багато знає", "У праці краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину праця", "Без трудів не їстимеш пирогів"). Тема праці людини є провідною в народних піснях, казках, легендах, іграх.[26, 287]

Праця була і залишається природною необхідністю людини. К.Д. Ушинський, глибоко занурюючись у психологічні засади виховання, писав: "Праця, як ми її розуміємо, є така вільна і погоджена з християнською моральністю діяльність людини, на яку вона наважується з безумовної необхідності для досягнення тієї чи іншої істинно людської мети в житті" [54,107]

Праця як чинник виховання сприяє життєвому самовизначенню і правильному вибору професії. Яким би багатогранним не було виховне значення навчання, однак воно пов'язане головним чином з розумовою діяльністю і, природно, формує інтерес переважно до інтелектуальної праці. Тим часом більшість учнів після закінчення школи вливається в сферу матеріального виробництва. Щоб здійснювати їхню професійну орієнтацію, необхідно широко використовувати з цією метою організацію різних видів суспільно корисної праці, дати школярам можливість випробувати свої сили і здібності в різноманітних галузях продуктивної діяльності. Усе це показує, яку величезну роль відіграє трудове виховання в розумовому й етичному формуванні і всебічному, розвитку учнів[7,8].

А.С.Макаренко вважав працю генеруючим засобом соціального становлення особистості: "Правильне... виховання неможливо собі уявити як виховання нетрудове" [31,387]

На новому етапі суспільного розвитку В.О. Сухомлинський, підтримуючи народні традиції в царині виховання, вбачав у праці невичерпне джерело виховання всебічно розвиненої особистості. "Виховну місію школи, -- писав В.О. Сухомлинський, -- ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею уже в роки отроцтва й ранньої юності стало однією з найважливіших якостей людини" [51,166].

У процесі фізичної праці в учнів розвиваються мускулатура, координація і точність рухів, зграбність, сила, витривалість. Праця сприяє їхньому розумовому розвиткові. Зайняті різними видами праці діти кмітливіші, винахідливіші, у них багатший словниковий запас. Участь у трудових процесах позитивно впливає на їх поведінку, дисциплінує. Важливий аспект психологічної підготовки підростаючого покоління до праці формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. [55, 301]

Необхідність трудового навчання і виховання в школах зумовило велике значення їх наукового дослідження. Немало цінних ідей з цієї проблеми міститься в працях класиків педагогіки Дістервега А., Коменського Я.А., Локка Дж., Песталоцці Й.Г., Ушинського К.Д. та інших видатних педагогів. Різні аспекти трудового виховання досліджені Атутовим П.Р., Болдирєвим М.І., Ващенком Г.Г., Духновичем А.В., Макаренком А.С., Сергієнком Д.Л., Сухомлинським В.О..

Зазначимо на сучасному етапі трудове виховання стало об'єктом вивчення таких вчених як Бех Д.І., Єгоров О., Клімов Е.А. Назимов І.М., Панков В.А, Тхоржевський Д.О., та ін.[39,45]

Опираючись на вище зазначені дослідження та наукові підходи розтлумачимо поняття трудове виховання.

Трудове виховання - це процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно-корисної праці з метою передання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці. [7, 7]. Трудове виховання спрямоване на формування системи якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності школярів у майбутньому.[63, 488]

З приходом дитини до школи починається її організоване трудове виховання. Але його елементи наявні й у дошкільному віці, однак у цей час не всі діти охоплені системою громадського дошкільного навчання і виховання. Саме школа цілеспрямовано вирішує питання психологічної підготовки учнів до суспільно корисної продуктивної праці.[3,13]

У контексті психології праці особливого значення набуває розвиток орієнтування дитини в світі професій (починаючи від розвитку знань, уявлень дошкільнят про працю дорослих, закінчуючи освоєнням складних сучасних зовнішніх засобів діяльності і створенням внутрішніх засобів діяльності як умови вищої професійної майстерності і, отже, вищій цінності даної людини для суспільства.[23,101].Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці є формування у нього почуття самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе.

Останнім часом намітилася стійка тенденція до інтелектуалізації процесу трудової підготовки школярів, наповнення його творчою проектно-технологічною діяльністю, а не лише формуванням трудових навичок. Усі ці особливості має враховувати діяльність школи і сім'ї з трудового виховання підростаючого покоління.

На думку Мойсеюка Н.Є. трудове виховання в сучасній школі - це педагогічна діяльність, спрямована на формування в учнів готовності до праці в умовах ринку.[32,424]

Фіцула М.М. визначає трудове виховання як -- процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості й свідомості людини праці.

Трудове виховання тісно пов'язане із трудовим навчанням та професіональною орієнтацією.

Трудове виховання - це процес організації і стимулювання різноманітної трудової діяльності учнів і формування у них добросовісного відношення до виконуваної роботи, прояву в ній ініціативи, творчості, прагнення до досягнення вищих результатів. Зрозуміло, що формування позитивного відношення до праці не можна здійснювати без відповідного навчання трудовим умінням і навикам. Зазначимо, що трудове навчання виступає як спеціально організований педагогічний процес, направлений на оволодіння практичними прийомами тієї або іншої праці, на формування і вдосконалення трудових умінь і навиків.[58,405] Воно здійснюється від першого класу до закінчення школи. Його зміст визначається програмою з трудового навчання для кожного класу.

На першому етапі (початкові класи) на уроках трудового навчання учні набувають елементарних навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами. Вони беруть участь у вирощуванні рослин на пришкільній ділянці, доглядають домашніх тварин, квіти, виготовляють корисні речі, подарунки й іграшки для підшефного дитячого садка. Усе це закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати, сприяє розвитку інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час. Крім того на всіх етапах трудового навчання вирішуються завдання трудового виховання: учнів озброюють технічними та сільськогосподарськими знаннями, у них формуються трудові вміння і навички, здійснюється психологічна та практична підготовка до праці й вибору професії.[44,284]

Професійна ж орієнтація як педагогічна категорія позначає процес ознайомлення учнів з різними професіями і видами праці та надання їм допомоги у виборі своєї майбутньої професії і спеціальності відповідно до наявних схильностей і здібностей.

Трудове виховання і профорієнтація є базою майбутнього професійного самовизначення учнів. Зазначимо,що у початковій школі вони передбачають:

-- прищеплення школярам потреби постійно працювати;

— розвиток любові до праці взагалі й до окремого виду зокрема;

— формування суспільно значущих мотивів вибору професії;

— прилучення до суспільно корисної, продуктивної роботи;

— прищеплення культури праці;

— виховання вміння поєднувати фізичну й розумову діяльність;

--формування усвідомлення залежності життєвих благі духовних цінностей від особистої участі у їх створенні та ін.

Школа має значний досвід трудової підготовки підростаючого покоління. Вона здійснюється на уроках і в позаурочний час. Головна ж праця дитини -- це звичайно, навчання, яке сприяє трудовому вихованню як своєю організацією, так і самим процесом засвоєння змісту програмного матеріалу: у школярів формується світогляд, виробляються працьовитість, наполегливість, звичка дотримуватися дисципліни й порядку, ретельно, сумлінно виконувати завдання, розвиваються самостійність,ініціативність, виховуються почуття колективізму, відповідальності та інші якості особистості.[21,20-21]

Зіставляючи ці три педагогічні категорії, слід відмітити, що поняття трудове виховання є ширшим в порівнянні з трудовим навчанням і профорієнтацією. Останні виступають як його складові частини. Але, виконуючи свої специфічні функції, всі ці три процеси взаємозв'язані і при успішному їх здійсненні сприяють формуванню у школярів працьовитості яка є результатом трудового виховання, навчання і професійної орієнтації і виступає як потреба сумлінного і творчого ставлення до праці, та умінням і прагненням сумлінно виконувати будь-яку необхідну роботу і проявляти вольові зусилля в подоланні тих перешкод, які зустрічаються в процесі трудової діяльності.[39,385]

Будучи особистісною якістю, працьовитість, таким чином, включає наступні структурні компоненти:

потреба в творчо-трудовій діяльності і її здорові соціальні і особисті мотиви;

розуміння користі праці для суспільства і для себе та переконання в її етичній благотворності;

наявність трудових умінь і навиків і їх постійне вдосконалення;

достатньо міцну волю особи.

Правильно здійснене трудове виховання, безпосередня участь молодших школярів у корисній, продуктивній праці є дієвим чинником громадянського становлення, морального та інтелектуального формування їх особистості, фізичного розвитку.

Нехтування закономірностями необхідності виховання дітей у праці призводить до певної деградації загальнолюдської ідеї трудового виховання і викликає фізичне й моральне ослаблення членів суспільства.[26,290]

Під впливом вимог суспільства і сучасного виробництва система трудового виховання виконує у всебічному, гармонійному розвитку особистості молодшого школяра основні функції.

Таблиця 1.1. Схема основних функцій системи трудового виховання.

1- формування активної життєвої позиції і таких провідних моральних якостей, як працелюбність, бережливе ставлення до матеріальних благ, повага до людей, відповідальне ставлення до дорученої справи, свідому трудову дисципліну;

2- формування знань, загально-трудових умінь і навичок; уміння працювати в колективі, високої моральної відповідальності за власну і колективну працю, створення атмосфери нетерпимості до безділля, до нероб;

3-формування творчого, дослідницького, раціоналізаторського ставлення до праці;

4- правильного життєвого самовизначення учнів, їхніх мотивів у виборі майбутньої професії;

5- формування навичок трудової активності, що є необхідною для здоров'я дитини.

6-сформувати в людині любов до праці як її природної потреби і необхідності активної життєдіяльності.

7- забезпечити соціально-психологічні умови для підтримання і розвитку фізичного та психічного напруження особистості, аби підтримувати членів суспільства на достатньому рівні працездатності.

8-сформувати у вихованців уміння і навички у певних видах продуктивної праці.

9-виховати повагу до людей праці та бережливе ставлення до результатів такої праці.[ 39,385]

Визначаючи навчальні і виховні цілі трудового виховання, школа має виходити з сучасних вимог виробництва до працівників, враховуючи при цьому вікові особливості школярів.[14, 99]

Опираючись на вищезазначене підкреслимо, що трудове виховання в сучасній школі, як педагогічна діяльність передбачає:

1. Розвиток в учнів широкого діапазону індивідуальних і соціальних мотивів трудової діяльності (моральних, матеріальних, пізнавальних, естетичних та інших).

2. Допомогу педагога у визначенні учнем суб'єктивних цілей праці, що відповідають мотивам його діяльності і особистим можливостям.

Формування у школярів уміння враховувати умови праці, необхідні для успішного досягнення визначених цілей: зовнішні (особливості навколишнього середовища) і внутрішні (наявність знань, умінь, навичок, трудового досвіду, здібностей тощо).

Педагогічну підтримку у найповнішому прояві власного "Я" (самореалізації).

Спеціальне навчання самоконтролю, самооцінці і самокорекції власної трудової діяльності.[32,425]

Трудове виховання ґрунтується на певних принципах. Досить вдало їх сформулював В.О.Сухомлинський.

“1.Єдність трудового виховання і загального розвитку, морального, інтелектуального, естетичного, фізичного.

Розкриття, виявлення, розвиток індивідуальності в праці.

Висока моральність праці, її суспільно корисна спрямованість.

Раннє залучення до продуктивної праці.

Різноманітність видів праці.

Постійність, безперервність праці.

7.Наявність рис продуктивної праці дорослих у дитячій праці.

Творчий характер праці, поєднання зусиль розуму і рук.

Наступність змісту трудової діяльності, умінь і навичок.

10.Загальний характер продуктивної праці.

11.Посильність трудової діяльності.

12.Єдність праці і багатогранного життя”[50,159].

У процесі трудового виховання в сім'ї, в загальноосвітніх навчально-виховних закладах важливо творчо підходити до реалізації вимог цих принципів.

Зауважимо, що трудове виховання покликане забезпечити вирішення таких завдань:

психологічна підготовка особистості до праці (усвідомлення соціальної значущості праці, формування прагнення сумлінно і відповідально працювати, дбайливо ставитися до результатів праці тощо);

практична підготовка до праці (озброєння вихованців необхідними знаннями, вироблення у них умінь і навичок трудової діяльності, виховання основ трудової культури);

підготовка до свідомого вибору професії.[49,417]

Важливим аспектом психологічної підготовки підростаючого покоління до праці на сучасному етапі є формування в нього самовідповідальності, розуміння необхідності самому піклуватися про себе. Це сприяє розвитку в характері людини відповідальності, підприємливості, ініціативності, творчого підходу до справи. Коли ці риси «стають характерними для більшості людей, то суспільство має шанс досягнути господарського успіху і добробуту.[9,159]

Психологічною особливістю дітей є те, що виникнення у них інтересу пов'язане не стільки з самим предметом, скільки з можливістю діяти з ним. В праці ж і відбувається цілеспрямоване перетворення предметів у сукупність цікавих дій, з'являється можливість відчути задоволення від результатів власної діяльності. Цікавий результат і позитивні емоційні переживання є, таким чином, головними умовами, завдяки яким дитина включається в трудовий акт. В ході останнього учні встановлюють з предметом праці безпосередній зв'язок. Він об'єктивно виявляється в тому, що дитина здійснює за допомогою знаряддя праці певний вплив на предмет, цілеспрямовано змінюючи його. Закріплення цього зв'язку відбувається в свідомості дитини у вигляді засвоєння трудового вміння. Іншими словами, в учня формуються знання про спосіб трудової дії й емоційна оцінка її процесу й результату.(Переживання дитиною успіху, задоволення від досягнутого результату спонукає її до повторення трудового акту, і цей психічний стан закріплюється як форма вираження позитивного ставлення до праці).

Розвиток у школярів позитивного ставлення до праці визначається їх прагненням досягти нового результату і пережити від нього задоволення, зазнати позитивних почуттів від оцінювання дорослими і ровесниками їх діяльності.

Відчуваючи емоційну реакцію оточуючих, учні виробляють самооцінку щодо виконуваної роботи, також супроводжуючи її певними переживаннями. За умови виникнення потреби пережити задоволення від організаційно-змістових і оцінних результатів діяльності можна говорити про формування у школяра позитивного ставлення до неї. Така загальна схема перетворення дитини в суб'єкт трудового виховання. Щоб дитина включилася у трудову діяльність, у неї повинен з'явитися початковий інтерес і бажання працювати. Тому педагоги мають приділяти цьому особливо велику увагу. В організації трудового навчання вагома роль належить особистому прикладу вчителя, праці, його майстерності та культурі.[3,13-14]

Зазначимо, що у педагогічній науці існує умовна класифікація праці, яка дає нам уявлення про її зміст та склад.

Таблиця 1.2.Схема класифікації видів праці.

Різноманітність видів праці, в яких беруть участь учні дає змогу розвивати їх задатки, нахили, інтереси, створює умови для вибору майбутньої професії

Різні види праці становлять змістову основу трудового виховання. Трудове виховання учнів здійснюється в усіх видах праці, передусім у навчальній праці. Навчання формує потрібні трудові якості людини лише за умови, що воно має істотні ознаки праці: свідому постановку мети, осмислення конкретним індивідом своєї ролі в досягненні поставлених завдань, напруження розумових сил, подолання труднощів і перешкод, самоконтроль. Для цього необхідно пробудити в учнів бажання вчитися, розвинути в них пізнавальні інтереси й дати їм можливість пізнати радість успіху в навчанні. Складність розв'язання цього завдання в тому, що школярі не завжди відразу бачать результати навчальної праці.

Складовою системи трудового виховання школярів є також організація їх суспільно корисної праці. Як видно із таблиці 1.2. за суспільною значущістю її поділяють на продуктивну, суспільно корисну і побутову.

Продуктивна праця учнів. Спрямована вона на створення матеріальних цінностей. Її організаційні форми на різних вікових етапах неоднакові. Слід зазначити, що для молодших школярів продуктивна праця поєднується з грою, передбачає використання спеціально виготовлених для дітей інструментів та обладнання.

Виховні можливості участі школярів у продуктивній праці виявляються у тому, що працюючи поруч з дорослими, вони долучаються до життя суспільства, набувають життєвого досвіду, виробляють у собі вміння спілкуватися у виробничій сфері, опановують ефективні прийоми виробничої діяльності. Продуктивна праця вдосконалює трудові вміння і навички, привчає до трудових зусиль, розвиває суспільну активність, волю, дисциплінованість, відповідальність, ініціативу, точність і ретельність.

Суспільно корисна праця учнів. Такою працею може бути збирання макулатури, лікарських рослин, дарів лісу, надання допомоги пораненим та хворим тваринам, людям похилого віку. Нерідко вона має змагальний характер, що спонукає дітей на добрі справи не заради винагороди До цієї роботи притягуються учні від 1 до 11-х класів. Починаючи з 1-го класу, учні займаються виготовленням різноманітної навчально-наочної допомоги: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, простих моделей. При вивченні природознавства учні займаються вирощуванням квітів, створюють живі куточки, організовують роботу по підгодівлі птахів і диких тварин.

Велику роль в трудовому вихованні відіграє побутова праця. Вона включає: догляд за своїми речами, прибирання класів і учбових кабінетів, ремонт учбовий-наочної допомоги, книг в класній бібліотеці, і т.д. [56,281] В окремих сім'ях батьки оберігають дітей від домашньої роботи, роблять за них те, що вони спроможні зробити самі. В таких сім'ях виростають діти, які намагаються уникати фізичної праці, не вміють трудитися і не цінують працю інших. Педагоги повинні допомогти батькам правильно організувати самообслуговування дітей в сім'ї.

Завдання кожного виду праці -- сприяти фізичному, розумовому і моральному вихованню школярів.

Однак для того, щоб праця виховувала, вона має бути належним чином організована, тобто відповідати певним вимогам:

1.Праця має бути цілеспрямованою.

2.Працю учнів необхідно пов'язувати із навчальною роботою.

3.Виховна ефективність праці зростає за умови, що учні самі є її організаторами.

4.Виховання любові до праці,формування трудових умінь і навиків.

5.Праця має бути доступною.

6.Організація праці учнів повинна ґрунтуватися на наукових засадах.

7.Учні повинні навчитися працювати в колективі.

8.Трудове виховання має спрямовуватися на формування творчого ставлення учнів до праці.

9.Вплив оцінки результатів праці школярів на ефективність трудового виховання. [58,406]

Трудове виховання є довготривалим процесом. По суті, він охоплює все життя людини. Але основи закладаються в дитинстві. Значною мірою риса працьовитості людини є моральною категорією, належить до загальнолюдських морально-духовних цінностей. Тому так важливо в ранньому дитинстві сформувати психологічні засади працелюбства людини.

Аналізуючи основний фонд з проблеми ми дійшли висновку, що основними шляхами (напрямками) трудового виховання є такі.

1. Родинно-побутова трудова діяльність, у процесі якої закладаються психологічні основи любові до праці, формуються вміння і навички у різних видах побутової праці, почуття обов'язку та відповідальності. Школа трудового виховання в сім'ї є найважливішим етапом розвитку особистості. Тенденцій частини батьків вилучити дітей шкільного віку зі сфери праці взагалі з надією, що вони прилучаться до трудових процесів пізніше, після закінчення школи, є помилковою і згубною для розвитку дитини. Праця дітей в сім'ї має бути посильною, різноманітною, продуктивною, цікавою, систематичною.

Перебування вихованців у дошкільних виховних закладах. Тут усі діти відповідно до програми залучаються до різних видів трудової діяльності, в першу чергу у них формуються вміння і навички обслуговуючої праці. Важливо, що в дитячих садках створена атмосфера спільної праці.

Заняття в загальноосвітніх навчально-виховних закладах. Тут вихованці займаються двома основними видами праці розумовою та фізичною. Навчальними планами і програмами передбачена чітка система залучення учнів до розумової та фізичної праці впродовж усіх років навчання. Зміст такої праці визначено з урахуванням віку учнів, соціально-економічних потреб. Проте фізична праця має переважно навчальний характер, мало приділяється уваги залученню вихованців до системи продуктивної праці, яка є домінуючим фактором у формуванні соціальної зрілості особистості.

Специфічними є і засоби трудового виховання, які охоплюють велику кількість предметів, дій, знарядь тощо, допомагають людині здійснювати певні трудові операції -- це фізичні зусилля людини, знаряддя праці, обладнання, природні багатства та ін.

Підкреслимо форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та ін.

Трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.[26,291-292]

Ще більшого значення набуває трудове виховання в умовах науково-технічного прогресу і ринкової економіки, коли від людини потрібні висока кваліфікація, широка технічна обізнаність і здатність до швидкого оволодіння досконалішими трудовими уміннями і навичками.

1.2 Особливості профорієнтації учнів початкових класів

Перед сучасною школою стоїть важливе завдання -- удосконалювати роботу з професійної орієнтації учнів. В цілому вся система трудового виховання, навчання і професійної орієнтації покликана підвести учнів до часу закінчення із усвідомленим вибором професії і відповідного навчального закладу для продовження освіти. Завершальним етапом психологічної та практичної підготовки учнів до трудової діяльності є їх правильна професійна орієнтація.

Соціальна значущість проблеми професійної орієнтації прискорила її наукову розробку, об'єднала педагогів та психологів, соціологів і економістів, медиків. Велику увагу проблемі професійної орієнтації приділяли такі педагоги, як Батишева С.Я., В.А. Полякова,М.Н. Скаткіна, та ін.

Розробляли психологічні основи професійної орієнтації такі психологи, як Ананьєв Б.Г., Клімов Е.А., Леонтьєв А.Н., Платонов К.К., Федоришин Б.А.. Також серйозну увагу приділяли соціально-економічним, правовим проблемам профорієнтації. Водзинская В.В, Журавлев В.И., Кузьмин В.А., Назимов І.Н., Переведенцев В.И..

Окремі аспекти професійної орієнтації молодших школярів вивчалися такими науковцями, як Ватульова О.Г., Павлютенков Е.М., Панков В.А, Тименко В.П., Витишин В.Ф. та ін.

Проаналізувавши вищезазначене доходимо до висновку, що професійна орієнтація -- система навчально-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями знань про соціально-економічні й психофізіологічні умови правильного вибору професії, формування в них уміння аналізувати вимоги різних професій до психологічної структури особистості, а також свої професійно значущі якості, шляхи й засоби їх розвитку.[49,47]

Завдання профорієнтації полягає в ознайомленні учнів з професіями та правилами їх вибору, вихованні спрямованості на самопізнання як основу професійного самовизначення; формування вміння зіставляти свої здібності з вимогами щодо набуття конкретної професії, а також забезпечення розвитку професійно важливих якостей особистості.[55,310]

Як зазначає Б.О.Федоришин, професійна орієнтація визначається як науково-практична система підготовки особистості до свідомого професійного самовизначення [14,52]

Згідно визначення науковців (проф. Е.Ф. Зеєр, Н.О. Садовнікова, А.М. Павлова), професійна орієнтація - це науково обґрунтоване розподілення людей по різних видах професійної діяльності у зв'язку із потребами суспільства у різних професіях та здібностями індивідів до відповідних видів діяльності.". У рамках профорієнтації може бути передбачена також спеціальна система психолого-педагогічних впливів, спрямованих на активізацію людини у формуванні. якостей, що визначають успішність у тій чи іншій професії" [43, 22].

На думку Чистякової С.Н. професійна орієнтація - це міждисциплінарне знання, яке є поліфункціональним процесом, що включає себе функції різни аспектів: соціальну, економічну, психолого-педагогічну, медико-фізіологічну. [59,40]

Професійна орієнтація -- це цілеспрямована діяльність вихователя, що передбачає надання допомоги вихованцеві у правильному виборі професії.

Це сукупність психолого-педагогічних, медичних та організаційних заходів впливу на вихованців з метою виявлення і формування їхніх професійних інтересів та здібностей і вплив на вибір професії відповідно до соціально-економічних потреб, особистих схильностей, психічних і фізичних можливостей.[26,295]

Мойсеюк Н. Є. зазначає, що професійна орієнтація - обґрунтована система допомоги(соціально-економічної, психолого-педагогічної, медико-біологічної, виробничо-технічної) учням у виборі професії відповідно до нахилів, здібностей і ринку праці.[32,426]

У дослідженнях Ярмоленка Н.Д. Профорієнтація -- це науково-практична система навчально-виховних заходів, коли на основі широкої загально-трудової і політехнічної підготовки, максимально наближеної до професійних умов, здійснюється підготовка учнів до свідомого вибору професії відповідно до їх нахилів і здібностей, а також суспільними та особистими інтересами.[42,398]

Через різне визначення професійної орієнтації змінюються підходи до характеристики її структури й змісту, до її методів, а звідси й до системи її практичного втілення, її здійснення. Спрямованість профорієнтації на вирішення господарських проблем суспільства за рахунок особистості змінюється спрямованістю на виявлення, корекцію, розвиток і задоволення інтересів та потреб особистості, що, в кінцевому рахунку, не протистоїть інтересам і потребам суспільства, а гармонійно узгоджується з ними [11,17].

Професійна орієнтація учнів здійснюється в системі навчально-виховного процесу школи, охоплює навчально-виховну, позакласну і позашкільну роботу.

Суб'єктами управління професійною орієнтацією в школі виступає весь педагогічний колектив. Об'єктом управління є учні 1-11 класів. Кожен суб'єкт профорієнтації, впливаючи на об'єкт, виконує свої функціональні обов'язки. [59,61]

Структурна побудова системи професійної орієнтації органічно випливає з методологічних підходів до розгляду цілей і змісту профорієнтаційної роботи, з розуміння діапазону її компетенції. При цьому необхідно пам'ятати, що процеси усвідомлення, становлення (розвитку та адаптації) й зміни рівня професійного розвитку особистості не обмежуються якимось одним вузьким проміжком часу, а відбуваються починаючи з моменту зародження професійних інтересів в людини і до моменту закінчення нею професійної діяльності. Таким чином, процес професійного становлення особистості охоплює тривалий період онтогенезу людини і відбувається протягом усього її життя. Тому, як відзначає М.С. Пряжников, на кожному віковому етапі життя людини (дошкільне дитинство, шкільні роки, юність, молодість, зрілість, похилий вік) основні акценти профорієнтаційної роботи визначаються особливостями сподівань різних освітньо-вікових груп [47; 40].

У системі професійної орієнтації найважливіша роль належить школі. Проте остання не може дати остаточного висновку про професійну придатність учнів, а тим більше -- забезпечити їх вичерпною інформацією для правильного вибору професії.

Зазначимо, що професійна орієнтація в школі покликана вирішувати певні завдання:

1.Ознайомлювати учнів з різними видами професій та вимогами до їх носіїв.

2.Виховувати в молоді спрямованість на самопізнання і власну активність як основу професійного самовизначення.

3.Формувати вміння зіставляти свої здібності з вимогами, необхідними для набуття конкретної професії, складати на цій основі реальний план оволодіння професією.

4.Розвивати професійно значущі якості особистості.[49,420]

Зважаючи на широкий спектр основних завдань профорієнтаційної роботи у різних соціально-вікових групах на різних етапах процесу професійного становлення особистості та різноплановість методологічних підходів до визначення її цілей і змісту, узагальнена структура організації системи професійної орієнтації складається з декількох взаємопов'язаних компонентів, які відображені в таблиці 1.1.

Розглядаючи узагальнену структуру профорієнтаційної системи, необхідно розуміти, що різні визначення профорієнтації, різне концептуальне трактування її цілей і змісту неминуче відбиваються на її структурі, а звідси й на її формах і методах.

Таблиця 1.1.Схема компонентів професійної орієнтації в школі.

135

Професійна інформація -- психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції, що відповідає суб'єктивним і об'єктивним умовам вільного та свідомого професійного самовизначення, особистості. Вона дає молодшим школярам змогу ознайомитися з різними професіями, з пов'язаним із ними змістом трудової діяльності, з вимогами, які ці професії ставлять перед людиною, а також з тим, де ними можна оволодіти. Завдяки цьому учні виявляють свої індивідуальні схильності, психофізіологічні можливості, вміння зіставити їх з вимогами професії, до якої вони мають інтерес і нахили.[55,311] Вона покликана забезпечити: формування в особистості активної профорієнтаційної позиції; постійне та планомірне професійне інформування учнів загальноосвітніх шкіл, їхніх вчителів і батьків; організацію професійної пропаганди провідних і масових професій у суспільстві. Важлива для оптимального вибору професії інформація повинна містити такі відомості:

> про світ професій та вимоги, які висуваються до людини;

> про особисті якості людини, що є суттєвими для самовизначення;

> про потреби суспільства в кадрах, перспективи ринку праці;

> про систему навчальних закладів (шляхи отримання професії).

Ці чотири групи відомостей тісно пов'язані між собою - з ними знайомляться учні в ході загального процесу професійної просвіти.[11,23]

Інша частина професійної інформації полягає в тому, щоб в одному випадку поглибити інтереси учнів до тих або інших професій, у зв'язку з цим ширше розкрити їх суспільну престижність, показати перспективи професійного зростання; у іншому випадку --пробудити в учнів інтерес до професій, яких потребує народне господарство країни і даний економічний район зокрема.[48,59]

Професійна інформація починається вже в початкових класах школи, і її зміст розширюється і поглиблюється під час переходу учнів з однієї вікової групи в іншу. У початкових класах школярі в процесі суспільної корисної праці, позакласної роботи знайомляться з різними професіями. Особливо велике значення мають в професійній інформації зустрічі молодших школярів з батьками -- виробниками, працівниками промислового і сільського господарства, та інших галузей. В процесі роботи за професійною інформацією вчителя розкривають дітям не тільки зміст самої професії, але і, найголовніше, - якими якостями повинна володіти людина, щоб опанувати цією професією і успішно працювати.[2,267]

Професійна діагностика -- система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей. Для деяких спеціальностей вона є неминучою, ігнорування пов'язане з ризиком непридатності особистості.[55,301]

Чистякова С.Н. між профосвітою та профконсультацією виділяє ще такий компонент, як розвиток інтересів і здібностей.

Професійна консультація-- надання особистості на основі її вивчення науково обґрунтованої допомоги щодо найоптимальніших для неї напрямів і засобів професійного самовизначення. Завданнями професійної консультації є: психологічне вивчення особистості учня; надання обґрунтованої допомоги їм в оцінці власних здібностей до різних видів трудової діяльності у сфері суспільного виробництва та ін..

Ярмоленко Н. Д. виокремлює між профосвітою та профконсультацією інший компонент професійної орієнтації профорієнтаційне виховання-- найвідповідальніший період у цілісній системі профорієнтаційної роботи з учнями. Основою для успішного здійснення професійного виховання використовується інформація, одержана про учня в процесі попередньої професійної діагностики та професійної освіти. На учня діє весь арсенал навчально-виховних заходів, у процесі якого вивчаються і виховуються професійні мотиви та наміри. Аналіз результатів педагогічного впливу на учнів дає можливість визначити правильність професійного самовизначення учнів стосовно до їх нахилів і здібностей.

Професійний відбір -- система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у визначенні й виборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки його загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування. [55,312]

Б.О. Федоришин структурним елементом у системі профорієнтації визначає профдобір, завданням якого є процес добору такої професії для людини, що найбільшою мірою відповідає інтересам особистості цієї людини, сприяє її подальшому розвитку та успішній реалізації в професійній діяльності [40,68-69].

Професія адаптація - це процес пристосування людини до професійної діяльності, її умов; досягнення бажаної продуктивності праці й відповідності між професійними намірами, інтересами, якостями особистості та вимогами до діяльності.

Розуміння структури й змісту профорієнтаційної роботи дає змогу відшукати її більш конкретні форми, побачити етапи цієї роботи, зробити її більш ефективною та цілеспрямованою. Цілком зрозуміло, що на практиці усі ці форми певним чином зливаються та поєднуються. Більш того, від уміння поєднувати всі форми профорієнтації суттєво залежить її успішність.

Зазначимо, що у системі профорієнтаційної роботи з молоддю в умовах школи професійна адаптація не розглядається як складова системи профорієнтаційних заходів. у зв'язку з її функціонуванням в умовах виробництва вже після закінчення загальноосвітніх навчальних установ. З усіх структурних компонентів професійної орієнтації в початковій школі (1-4 класах) здійснюється її перший етап - професійна інформація(професійна освіта, професійна освіта).

У Положенні про професійну орієнтацію молоді, визначено такі етапи профорієнтаційної роботи зі школярами різного віку:

а)початковий (пропедевтичний) етап;

б)пізнавально-пошуковий(5-7 класи)етап;

в)базовий(визначальний)(8-9,8-12 класи).

Метою початкового етапу є ознайомлення дітей у процесі навчальної, позакласної та позашкільної роботи з найпоширенішими професіями, виховання позитивного ставлення до різних видів трудової та професійної діяльності, інтересу до пізнання своєї особистості, формування початкових загально-трудових умінь і навичок, здатності до взаємодії з іншими особами в процесі діяльності. Результатом цієї роботи має бути сформоване у молодших школярів ставлення до себе, суспільства і професійної діяльності.

У навчальних програмах з предметів природничо-математичного циклу закладено можливості розкриття природничих основ праці, формування практичних навичок (вимірювальних, обчислювальних, лабораторних, графічних), необхідних для роботи на сучасному механізованому та автоматизованому виробництві. На уроках трудового навчання учні на політехнічній основі оволодівають системою техніко-технологічних та економічних знань, набувають умінь і навичок самостійної роботи з різними матеріалами, використовуючи з практичною метою інструменти, пристосування і прилади, в них формується сумлінне ставлення до процесу праці та її результатів. Усі ці якості мають безпосереднє значення для подальшої професійної орієнтації.[8,39]

Зазначимо, що важливе значення для успішного проведення професійної орієнтації належить певним знанням у сфері класифікації існуючих професій. Загально визнаною класифікацією професій є психологічна класифікація, запропонована Є.О. Климовим. Сутність її полягає в тому, що, залежно від особливостей основного предмета праці, усі професії поділяються на 5 головних типів: людина-природа, людина-техніка, людина-людина. людина-знакова система, людина-художній образ. Відповідно до особливостей основних цілей професійної діяльності, усі професії та спеціальності поділяються на класи:> гностичні (розпізнати, визначити), > перетворюючі (обробити, обслужити),та > дослідницькі (винайти, вигадати).У таблиці 1. наведені приклади основних типів і класів професій [22,19] (див. додаток А)

Знаючи місце професії у наведеній класифікації та основні вимоги до представників певного виду професійної діяльності, можна обґрунтовано здійснювати інформаційну роботу з учнями. Цьому сприяє правильний і своєчасний вияв інтересів учнів. Орієнтовно можна визначити вимоги кожного типу професії до фахівця.

У професіях типу "людина-людина" домінуюче значення мають узагальнені відношення (ставлення) особистості, система ціннісних орієнтацій. Комунікативні здібності виявляються в успішності взаємодії з людьми, у легкості налагоджування контактів з ними, у розумінні інтересів інших людей, в узгоджених діях з колективом, в умінні організовувати спільні дії людей та ефективно впливати на них.

Професії типу "людина-техніка" висувають підвищені вимоги до технічного мислення, просторово-образного уявлення, технічного сприйняття, сенсорно-моторної координації, спритності й точності рухів, особливостей уваги, динамічності окоміру. Для регуляції виробничих процесів у деяких видах діяльності суттєве значення належить зоровим, слуховим, вібраційним і м'язово-суглобним сприйняттям.

Для професій типу "людина-знакова система" важливі точність сприйняття, оперативна пам'ять, стійкість уваги, терпіння, посидючість, уміння з інтересом працювати з цифрами, формулами, схемами, графіками тощо.

Вимоги до професій типу "людина-природа" припускається наявність у людини здатності передбачати, оцінювати мінливі стани природи. Терплячість, наполегливість, спостережливість, здатність до систематичного ведення записів у щоденниках, здатність працювати в умовах, коли результати праці виявляються через тривалий час.

Професії типу "людина-художній образ" потребують розвитку аналізатора, який відповідає різновиду художньої діяльності, образної пам'яті, уяви, образного мислення, естетичного почуття.

Важливе завдання профорієнтації є також створення інформаційної основи вибору професії. Проте без цілеспрямованого формування мотиваційної основи педагогічне керівництво професійною орієнтацією школяра не буде ефективним. У зв'язку з цим зміст роботи профорієнтації в школі здійснюється по чотирьох напрямах:

- формування схильностей і інтересів школярів;

- виховання цивільної позиції при виборі професії;

- професійна освіта;

- професійна консультація.

Організація роботи з підготовки школярів до вибору професії в рамках цих напрямів здійснюється з урахуванням своєрідності розвитку дітей на кожному віковому етапі.[37,40-41]

Чистякова С.Н. визначає мету ранньої профорієнтації --ознайомлення дітей з професіями, відповідно до вікових особливостей прищепити любов до трудових зусиль, сформувати інтерес до праці, суспільно значущим мотивам праці, елементарні трудові уміння в деяких областях діяльності. Вона відповідає пропедевтичному етапові професійного самовизначення дітей, тобто у дитини повинне бути сформоване емоційне відношення до професійного світу і дана первинна проба сил в доступних йому видах діяльності.

Мета профорієнтації школярів I--IV класів-- подальший розвиток потреби в навчальній, суспільно корисній праці, ознайомлення з світом професій, оволодіння деякими доступними елементами праці з різних професій, формування інтересу до них. Вона відповідає первинному етапу професійного самовизначення школярів, умовно названому актуалізацією проблеми вибору професії, суть якої у формуванні у дітей етичних, ідейних основ вибору професії, суспільно значущих мотивів трудової діяльності і первинного інтересу до яких-небудь професій.[59,39]

Впровадження нових технологій у підготовку підростаючого покоління до адекватної інтеграції в доросле життя зумовлює створення нових систем професійної орієнтації учнів. Важливою, з позиції створення фундаменту для свідомого, вільного вибору фаху, є відповідна профінформаційна робота з дітьми молодшого шкільного віку.

У молодшого школяра удосконалюються всі психічні процеси і функції: розвивається звичка виконувати будь-яку роботу уважно, відбувається перебудова в прийомах і способах спостереження, збагачуються уявлення, пам'яті набуває логічний характер, інтелектуальні операції стають абстрактнішими і складнішими. Зміцнюється відносна врівноваженість нервових процесів збудження і гальмування. Закріплюється друга сигнальна система, яка сприяє безпосередньому і опосередкованому пізнанню дійсності і логічному мисленню. В процесі навчальної діяльності формуються риси вдачі дитини: організованість, систематичність, цілеспрямованість, працьовитість. Саме у початкових класах закладаються основи моралі і виробляються навики етичної поведінки школяра.

На розвиток пізнавальних і професійних інтересів, здібностей, етичних і вольових властивостей особи школяра впливає весь навчально-виховний процес, середовище життя та його фактори.[8, 40]

Так, профорієнтація в 1-4 класах співпадає з навчально-виховною роботою за програмою і ґрунтується на краєзнавчому принципі. При цьому у учнів формується позитивне ставлення до праці і людей праці, розширюється кругозір, виховується відчуття відповідальності. В той же час слід враховувати, що у них вже починає з'являтися підвищений інтерес до занять, ігор, деяких професій. Разом з тим діти вибирають професії на рівні рольової гри (індивідуальною або колективною), звідси і інтерес до зовнішніх особливостей людської діяльності.

Дослідження показують, що вже в молодшому шкільному віці діти починають виявляти цікавість до діяльності людей, соціальної дійсності, професій. Вони помічають, як багато у нас будують, як проявляють турботу про освіту, здоров'я і добробут працівників. Звичайно, професійний інтерес у дітей цього віку поверхневий, нестійкий. Наприклад, дівчатка хочуть бути лікарями, тому що їм подобається ходити в білих халатах. Такий інтерес, безперечно, не може бути достатнім для професійної орієнтації. Інтерес повинен бути стійким, дієвим. Стійкість дитячих інтересів формується поступово. У перших класах вони ще недиференційовані. У цьому віці діти цікавляться всім, що здається їм серйозним і важливим. Інтереси диференціюються лише в 4 класі, коли починається вивчення спеціальних предметів, але про професійні інтереси говорити ще не доводиться.[22,48]

Для них професія льотчика -- це можливість керувати літаком, літати, як літають знамениті льотчики; професія космонавта привертає можливістю летіти в ракеті на інші планети; моряка -- вести корабель, обов'язково боротися із штормом. Таким чином, діти цього віку в основному грають в професії. Тому не випадково цей віковий період називають «уявним вибором». І все-таки мрія, пов'язана з майбутньою трудовою діяльністю, у дітей достатньо стійка, хоча інтерес до неї зберігається на подальших етапах нечасто. Основною особливістю 1-4 класів є інтерес до навчання, який створює сприятливі умови для оволодіння різного роду трудовими навичками. Тому на цьому етапі основна увага звертається на виховання культури праці, готовності до праці. В той же час слід враховувати, що інтерес до професій в цьому віці обумовлений тією оцінкою, яку дає суспільство подіям і поведінці окремих людей, тому молодші школярі виявляються частіше орієнтованими на професії майбутнього, з якими пов'язані найбільш значні події в житті суспільства. Враховуючи, що молодших школярів вже хвилює питання про їх професійне майбутнє і що в цей час йде процес активного засвоєння суспільно цінних орієнтації, необхідно розкривати їм значення повсякденної праці працівників різних кваліфікацій на конкретних прикладах, формувати у них моральні мотиви трудової діяльності і вибору професії.[37,42-43]

Вже в сюжетних іграх дітей помітний інтерес до праці людей різних професій. Діти висловлюються, ким хотіли б бути, що робити, проте вони виявляють цікавість лише до зовнішньої сторони професії, емоційно її переживаючи. У дітей молодших класів актуалізується наочно-практична пізнавальна діяльність, яка провідною на цьому віковому етапі життєдіяльності. Дітям даного віку слід давати систематизовані знання про народне господарство, світ професій, формувати у них мотиви трудової діяльності.

Дослідження показують, що в сільських місцевостях 3-4 класів, учні, досить добре представляють різні сільськогосподарські роботи, а міські діти менше обізнані про працю людей на підприємствах і в установах. Проте ті та інші часто висловлюються про те, яка робота їм більше до душі. Хоча бувають випадки, коли учні 3-4 класів остаточно визначаються, ким бути, вибір цей недостатньо мотивований і міцний. Тому можна говорити, що учні початкових класів ще не проявляють стійких професійних інтересів.[20,68]

Відомо, що вибір професії в учнів 1--3(4) класів відбувається на рівні інтересу до зовнішнього боку професії. Отже, не варто подавати інформацію школярам про різні види трудової діяльності дорослих на складному науковому рівні, із застосуванням спеціальної термінології. Дітей необхідно поступово вводити у величезний і захоплюючий світ професій, вчити їх орієнтуватися в ньому.

Одним із напрямків роботи на цьому віковому етапі є раннє виявлення нахилів, інтересів, зацікавлень учнів тим чи іншим предметом, видом трудової діяльності людей з метою подальшої професійної орієнтації. Дослідження багатьох учених свідчать, що у 30% школярів стійкі інтереси до професії чи спеціальності, яку вони обирають, сформувалися вже в початкових класах. Тому слід враховувати думки, ставлення до проблеми вибору фаху самих учнів -- головних суб'єктів професійного самовизначення.[24,35]

Найчастіше учні початкових класів, даючи відповідь на запитання “Яка професія тобі подобається?”, обирають професії міліціонера, лікаря, співака, вчителя, футболіста. Також можна простежити чітку диференціацію вподобань відповідно до статі. Так, хлопчики мріють стати міліціонерами, футболістами, а дівчатка частіше обирають традиційні, так би мовити, жіночі професії -- лікаря, вчителя. Що саме приваблює школярів у обрані таких професій. Найбільше учнів цікавить сам процес праці та матеріальне забезпечення. Чільну позицію займають і широкі соціальні мотиви-- діти бажають допомагати іншим: "виховувати дітей", "лікувати від різних хвороб", "рятувати людей від злочинців", "навчати інших". Певне місце посідають і мотиви престижу. Школярі обирають фах через те, що їх "поважатимуть", "станеш популярною, показуватимуть по телевізору". Дія деякої частини школярів вибір професії -- сімейна традиція. Чимало дітей орієнтується лише на зовнішні атрибути професії: "там дарують квіти, багато шанувальників" (співачка), "носять зброю і часто стріляють" (міліціонер).

Дівчатка частіше обирають фах через те, що він. на їхню думку, потрібний та престижний. Хлопчиків більше приваблює цікавий, романтичний зміст праці. Професійні інтереси дітей дошкільного і молодшого шкільного віку не дозволяють говорити про професійну спрямованість особі, бо немає потреби в професії[22,49]

Аналізуючи наукову літературу з даної проблеми ми дійшли висновку, факторами, які зумовлюють зацікавлення учнів тим чи іншим напрямком професійної діяльності є:

1. Телебачення. Фактор, що найбільше впливає на вибір фаху школярами. у переважній більшості, після перегляду телепередач зацікавилися спеціальностями мистецького напрямку (співак, модель), спортивної сфери (футболіст, баскетболіст, боксер) та професіями міліціонера, банкіра. Отже, для сільських учнів саме телебачення -- найдоступніше, найцікавіше і багатоінформаційне джерело отримання матеріалу про захоплюючий світ професій. З огляду на це потрібно відзначити таке:

> ознайомлення дітей зі світом професій за допомогою телебачення відбувається безсистемно, хаотично, оскільки немає спеціальних передач, які б у певній послідовності давали учням молодшого шкільного віку інформацію про різні спеціальності.

> кінофільми, різноманітні телешоу та інші передачі часто дають однобічну, як правило, романтичного характеру інформацію про професії. Фактично не висвітлюються матеріали про важкий і тернистий шлях до професіоналізму, слави.

> вітчизняному телеефірі спостерігається значне засилля зарубіжної кінопродукції, що має безпосередній вплив на формування поглядів, позицій школярів молодшого шкільного віку. Діти часто відповідають: "хочу стати поліцейським", "агентом ФБР" тощо.

2. Навчання в школі, вчителі. Однак вплив власне школи зумовлює зацікавлення учнів лише спеціальностями педагогічної галузі. Тому слід значно покращувати профорієнтаційну роботу вчителям молодшої школи.

3. Книги.Вони є добрим помічником в орієнтуванні дітей у складному світі професій. Однак літератури, яка б мала у доступній формі розповідати дітям про різноманітні види трудової діяльності, практично немає -- і це одна з причин незначного впливу цього фактора на формування профінтересів у школярів.

4. Батьки. Чимала роль належить батькам, цьому присвячені роботи Л.В. Ботяковой, Р.М. Капраловой, А.Г. Харчева і ін. Дослідження показують, що на вибір професії і соціального положення робить вплив не тільки походження, але і культурно-освітній рівень батьків. Учні початкових класів часто наслідують у своїх батьків манери поведінки, одягатися, стиль спілкування, а також хочуть мати професію таку ж як в мами чи тата.

В процесі професійної освіти необхідно знайомити учнів перш за все з тими професіями, які потрібні народному господарству. Багатьом вчителям і. класним керівникам доводиться стикатися з негативним ставленням до деяких професій, особливо пов'язаних з фізичною працею, або до так званих масових професій промисловості і сільського господарства, торгівлі і сфери обслуговування. Соціологічні обстеження показують, що найчастіше школярі мотивують своє небажання вибрати ці професії низькою суспільною репутацією їх серед тих, що оточують. Думка про такі професії, склалася в сім'ї, класі, групі друзів, впливає на позицію хлопця або дівчини. Як поступати педагогові в цих випадках? Не помічати негативного відношення і здійснювати знайомство з такими професіями -- означає проводити професійну орієнтацію даремно. Найважливішим завданням професійної освіти є виховання позитивного відношення до професій, в яких відчувається гостра потреба народного господарства.[24,36]

Учні 1-4 класів ще далекі від вибору професії, але правильно поставлена серед них робота профорієнтації повинна стати основою, на якій надалі розвиватимуться професійні інтереси і наміри школярів в старших класах.

Є якості особи, які необхідні і професійно важливі для всіх без виключення професій, -- це працьовитість, пошана до людей праці всіх професій і спеціальностей, усвідомлення необхідності трудитися, уміння планувати і контролювати свою роботу, правильно організувати робоче місце, акуратність і точність в роботі, посидючість, наполегливість, уміння вибрати найбільш раціональний спосіб виконання завдання, економія матеріалів і часу і т.д. Всі ці якості потрібно формувати починаючи вже з I класу. Дітей треба поступово вводити у величезний світ професій, учити їх орієнтуватися в цьому світі. Завдання вчителя -- якомога раніше виявити інтереси школярів і розвинути їх відповідно до потреб суспільства, створюючи умови для всебічного гармонійного розвитку особи.

Отже, профорієнтаційна робота в молодших класах полягає в основному в проведенні професійної освіти. У вчителя є можливість почати вивчення дітей (завдатків, інтересів) в цілях їх подальшій професійній орієнтації.

1.3 Принципи, форми, методи професійної орієнтації

Відомо, що у профорієнтаційній роботі існує два підходи. Суть першого, адаптаційного, полягає у підборі професії для учня на підставі його наявних можливостей. Другий, розвиваючий, пропонує готувати учня до самостійного вибору спеціальностей. Сучасна школа орієнтується, здебільшого, на другий підхід і до певної міри проводить профорієнтаційну роботу, метою якої є професійне самовизначення учнів. При цьому школярі одержують допомогу у вивченні світу професій, виявленні і розвитку своїх здібностей, нахилів, реалізації професійного самовизначення.[32,427]

Для того, щоб професійна орієнтація в школі давала потрібні результати, вона повинна бути безперервним процесом і складатися з ряду взаємозв'язаних етапів: рання профорієнтація(1-4 класи), середня ланка (5-7), наступні етапи: Рання профорієнтація (I--IV класи), середня ланка (V--VII класи), наступні етапи 8-9 класи та 10-11 класи.

Рання профорієнтація (I--IV класи) полягає в підготовці дітей до трудової діяльності; ознайомленні їх (з урахуванням вікових особливостей) з професіями, світом праці; у формуванні у них потреби своєю працею приносити користь іншим. Досягти цього можна включенням дітей в посильну суспільно корисну працю, в різні види навчальної і ігрової діяльності. Досвід і знання вікової психології дозволяють сказати, що профорієнтацію можна починати в дитячому саду або в 1-4 класах, коли у дітей виникає інтерес до різних видів діяльності. [16,45]

Професійну орієнтацію можна розділити на етапи, відповідні розвитку школяра, причому вони обумовлені не тільки цілями професійної орієнтації, до яких об'єктивно прагне школа, але і динамікою професійної орієнтації самого школяра.

Васюк О. виділяє певні етапи організації професійної орієнтації, форми і методи її ефективного формування, які зазначені в таблиці 1.1.

Таблиця1.1.Схема етапів організації професійної орієнтації

1.Емоційно-образний.

2.Пропедевтичний.

3.Пошуковий.

4.Розвиток професійної самосвідомості.

5. Спеціальна підготовка.

Перший етап характерний для дітей старшого дошкільного віку. В цей період в особистості виробляється позитивне ставлення до професії та деякі уміння у певних видах діяльності, що формуються в ігровій діяльності.

Другий етап (1--4 класи) передбачає -- формування у молодших школярів інтересу до професії, розуміння її ролі в житті людини та суспільства; залучення учнів до різних видів діяльності (пізнавальної, ігрової, суспільно корисної, трудової) для формування необхідних якостей особистості. При цьому застосовують такі форми й методи, як бесіди на уроках (про значення праці й вимогах до неї), і в позаурочній діяльності, зустрічі з видатними людьми різних професій, ветеранами, викладачами навчальних закладів; перегляд і обговорення кінофільмів на професійні теми; членство у клубах за інтересами.[6,25-26]

На цьому етапі доцільно почати знайомство школярів з широко поширеною класифікацією професій, запропонованою Е. А. Климовим за чотирма головними ознаками, а саме: 1) основні предмети праці; 2) цілі праці; 3) основні знаряддя і засоби праці; 4) умови праці.[37,15]

При цьому слід наголосити що виокремленні етапи професійної орієнтації існують у комплексі, витікають один із одного і тісно взаємопов'язані.

Зазначимо, що доцільна робота профорієнтації вчителя не може бути випадковою, хаотичною і безпричинною. Якщо врахувати, що система профорієнтації функціонує в часі, то відповідно до ступенів навчально-виховного процесу в загальноосвітній школі говорять про профорієнтацію молодших, середніх і старших класів

Аналіз наукового фонду з проблеми дає можливість визначити основні функції професійної орієнтації: соціальна, економічна, психолого-педагогічна, медико-фізіологічна.

Соціальна функція професійної орієнтації передбачає засвоєння школярами певної системи знань, норм, цінностей, що дозволяють їм здійснювати свою соціально-професійну діяльність як повноправні члени суспільства і самоудосконалюватися у відповідності з державними, суспільними відносинами. Тому професійну орієнтацію учнів необхідно розглядати перш за все з позицій соціального замовлення суспільства, а також прогнозування підготовки майбутніх кадрів для країни, єдність формування у школярів особистих і суспільних ціннісних орієнтації. [27,178]

Економічна функція випливає з того, що у єдиній виховній системі загальноосвітньої школи професійна орієнтація школярів повинна сприяти формуванню у них економічного мислення, навиків сучасної культури праці, розумного споживання і головне -- сумлінного ставлення до праці, вибору професії і подальшого шляху продовження освіти з урахуванням необхідності оволодіння спеціальністю, що має першорядне значення для розвитку народного господарства даного економічного району.

Психолого-педагогічна функція спрямована на виявлення і формування інтересів, схильностей, здібностей школярів, надання їм допомоги в пошуку покликання, вибору такої професії, яка відповідала б індивідуальним особливостям особи, її потенційним можливостям, визначення шляху і умов ефективного управління професійним самовизначенням учнів.

Медико-фізіологічна функція профорієнтації -- це реалізація специфічних вимог до здоров'я і окремих фізіологічних якостей людини, необхідних для виконання тієї або іншої професійної діяльності. В умовах загальноосвітньої школи важливо своєчасно визначити наявні відхилення в стані здоров'я учнів, застерегти їх від вибору протипоказаної професії, у разі потреби скоректувати професійні плани школярів так, щоб вони максимально відповідали їх фізичним можливостям. [59,41-42]

Слід зазначити, що функції самі по собі, окремо від системи не існують. Вони визначають способи зв'язку і взаємодії компонентів системи, тобто відповідають на питання: заради якої мети створюється і діє система?

В даний час склалися і затвердили себе в практиці основні принципи профорієнтації. Харламов І.Ф. вважає, що в процесі профорієнтації варто дотримуватися таких принципів:

> виховуючого характеру профорієнтації;

> політехнічної спрямованості профорієнтації;

> формування професійних намірів вихованців згідно із економічними потребами держави з урахуванням особистих інтересів, психолого-фізіологічних можливостей;

> єдності виховного впливу школи, сім'ї та громадських чинників.[57,367]

За останні роки у педагогічній науці визначилися принципи професійної орієнтації школярів. Зміст яких подано у таблиці 1.2

Таблиця 1.2.Принципи професійної орієнтації школярів.

Формами професійної інформації вважаються ті заходи для школярів, під час яких вони знайомляться з професіями, з якостями особи, необхідними для успішної участі в певній діяльності. [22,20]При виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу необхідно звертати на застосування засобів, що активізують самого учня: ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу та інші. Використовуючи ділові, рольові, та інші ігри як засіб розвитку творчої активності учнів, учитель вирішує ряд завдань:

цілеспрямовано знайомить школярів із змістом професії;

розкриває учням специфіку (психологічний зміст) професійної діяльності;

розвиває вміння співвіднести свої інтереси і здібності з вимогами професії;

досягає відповідності навчальних та пізнавальних інтересів з професійними;

формує активну позицію школярів в оволодінні професією, виховує потребу реалізувати свої інтереси в діяльності.

При цьому особливу увагу треба звертати на розвиток самостійності, творчих здібностей учнів, бо через творчість найбільш повно проявляються професійні інтереси і нахили людини[15,5]

Найперша вимога до них-- заходи трудового й профорієнтаційного змісту мають спиратися на знання, вміння та навички, здобуті учнями на уроках різних предметів. Усі ці заходи можна класифікувати за різними параметрами і ознаками, зокрема:

а) за метою -- озброєння політехнічною й професійною інформацією, поглиблення навчального матеріалу, здобутого на уроках; поєднання розумової і фізичної праці; прилучення до суспільно корисної, продуктивної діяльності; прищеплення професійного інтересу; розвиток учнівського самоврядування тощо;

б) за змістом заходів-- заняття з певного виду праці, суспільно корисна робота, технічна творчість, профорієнтаційні екскурсії і т. ін.;

в) за формою -- навчальні, ігрові, спортивні, художні, а також індивідуальні, самостійні, колективні заходи;

г) за методом--роз'яснювально-ілюстративні, або словесно-споглядальні (бесіди, розповіді, повідомлення, диспути, зустрічі, тематичні вечори, конференції, обговорення кінофільмів, читання літератури), проблемно-пошукові (використання проблемних ситуацій трудового характеру, проведення дослідів), практично-дійові (виконання практичних завдань, участь у продуктивній праці);

д) за місцем здійснення заходів -- школа, міжшкільні майстерні, виробництво в домашніх умовах, за місцем проживання тощо.

Добір, організація і проведення цих та інших заходів залежать передусім від наявних умов та виконавців, їхніх знань, умінь, творчих можливостей, а також від вікових та індивідуальних особливостей. Вони здійснюються в тісній логічній послідовності з вивченим на уроках спільними зусиллями педагогічних колективів, працівників, батьків, громадськості.

Найбільші можливості для організації зазначених заходів має, звичайно, школа, яка відповідно до завдань реформи повинна виробити струнку систему трудового виховання і професійної орієнтації, а також координувати й відповідним чином спрямовувати їх. [21,22]

Найбільш поширені форми професійної орієнтації учнів молодшого шкільного віку:спеціальна спрямованість уроків,розповіді про професії, демонстрація кінофільмів, обговорення книг і розповідей, екскурсії на виробництво, зустрічі з новаторами і фахівцями, залучення до клубів юних техніків, юних натуралістів, організація діяльності клубів за інтересами, індивідуальна допомога у виборі виду занять і т.д.[41,208]

В іншій класифікації автор ділить методи, якими досягаються завдання профорієнтації, на три групи: практичні, наочні, словесні.

Практичні методи - це лабораторні і практичні заняття, уроки праці, гурткове заняття. За допомогою цих методів відбувається знайомство з вельми невеликим довкола професій, проте отримані таким чином знання обов'язково поєднуються з практичними навиками і уміннями. Школярі тут дістають можливість спробувати свої сили і здібності. Ефективність практичних методів профорієнтації залежить перш за все від розуміння учнями завдань трудової діяльності, а також від різноманіття видів професійних дій. Не слід строго судити учня, якщо він змінив декілька гуртків, оскільки це може бути викликано різноманітністю інтересів. Якщо ж часта зміна видів діяльності відбувається через відсутність готовності трудитися, то необхідна робота з розвитку професійних інтересів.

До наочних відносяться: кінофільми, фотографії, картини, малюнки, макети, що відображають професійну діяльність; екскурсії; наочна агітація на користь тих або інших професій (стенди, вітрини, плакати).

Ефективність наочних методів підвищується, якщо їм передувати або супроводжувати роз'ясненням змісту.

При проведенні екскурсій необхідно враховувати їх призначення:

- оглядові це такі, що мають на меті ознайомити з підприємством і технологічним процесом в цілому,

- цільові екскурсії фіксують увагу на окремих трудових процесах, механізмах. Доцільно перед екскурсією дати учням певну установку: на що звернути увагу.[10,22] Екскурсії на підприємства і в професійні учбові заклади як форма навчання широко поширені в практиці школи. Особливо велика їх роль в політехнізації навчання. Проте в практиці роботи шкіл при організації екскурсій класними керівниками ще не використовуються всі можливості для професійної орієнтації учнів, недостатньо звертається увага на особливості праці і життя фахівців. Необхідно намітити шляхи, які б сприяли ефективнішому використанню екскурсій в цілях профінформації.

Навчальна екскурсія надає можливість для формування професійної самоорієнтації учнів на всіх ступенях профінформації і створює сприятливі умови для поглибленого аналізу особливостей професійної праці, чим уроки або заняття в гуртках. На спеціальних профінформаційних екскурсіях треба розкривати зміст професій,.[5,78]

Необхідно створювати в школі куточки профорієнтації, де повинна виставлятися література про різні професії, художні твори про життя видатних людей, довідники.

Перегляд і обговорення кінофільмів, телепередач використовуються в школах як ефективна форма профінформації. Демонструються не тільки науково-популярні, але і художні кінофільми. В результаті переглядів і обговорення фільмів учні набувають уявлень про спеціальність, про трудове життя, осмислюють значення праці. Не менш велика для профорієнтації роль телепередач. Спостерігаючи за життям країни, відвідуючи разом з кореспондентом заводи, сільськогосподарські підприємства, різні установи, школярі чують бесіди з представниками різних професій, усвідомлюють необхідність деяких з них для народного господарства свого краю.

Актив профорієнтації школи складає тижневу програму телепередач з профорієнтації, вивішує її на дошці оголошень і запрошує всіх учнів дивитися ці передачі. Після цього в школі проходить колективне обговорення переглянутих передач, яке ведуть класні керівники, організатори технічних або предметних гуртків.

Обговорення кінофільмів і телепередач обов'язково, оскільки воно створює умови для кращого осмислення найважливіших особливостей професійної праці, значущості його для суспільства і людини.[12,67]

Використання стінного друку в цілях профінформації. Стінний друк є не тільки джерелом інформації, але і дієвим виховним засобом. Він широко застосовується в профінформаційних цілях, включаючи: спеціальні стінгазети; розділи в загальношкільній газеті або стінгазетах наочних, технічних гуртків, стінгазети-оголошення, стенди.

У спеціальну профінформаційну стінгазету замітки пишуть вчителі і учні. Перші освітлюють соціально-психологічні питання вибору професії, другі діляться своїми мріями про професію, про майбутнє, про те, який їх досвід, наміри і мотиви. Стінгазета-журнал неперіодичне ілюстроване видання, що містить розповіді видатних людей про професії. У стінгазеті-оголошенні шкільний актив профорієнтації поміщає звернення до учнів, щоб допомогти їм у виборі професії.[8,56-57]

Виставки все ширше використовуються для огляду практичної праці учнів. Популярні політехнічні виставки, на яких експонуються роботи школярів, виконані на уроках праці і інших предметів.

Політехнічні виставки мають велике значення для професійної інформації. Тут учні наочно переконуються, яку користь приносить праця багатьох професій. Працюючи на навчально-дослідній ділянці і виготовляючи експонати для виставки, учні набувають досвіду роботи в сільському господарстві.

Практика показала, що проведення виставок доцільне під час різних масових заходів: конференцій профорієнтацій, зборів, зустрічей з видними представниками різних професій і т.п.

Словесні методи включають: бесіди, читання літератури про професії, твори, зустрічі з виробниками, теоретичні конференції, ігри-змагання про знання професій і т.д.

Найбільш ефективні для профосвіти бесіди про професії, оскільки в них міститься необхідна інформація, вони дають відповіді на різноманітні питання з темі, що цікавить, викликають інтерес до тієї або іншої роботи, формують установки на суспільно корисну діяльність. Бесіди можуть бути ознайомлювальними і орієнтуючими.

Ознайомлюючі бесіди дають уявлення про типові спеціальності якоїсь групи професій. Схема цих бесід може бути такій:

місце і значення даної професії в народному господарстві;

зміст праці, тобто основні робочі функції, предмет, засоби і продукт праці;

перелік знань, здібностей, умінь, необхідних професій;

умови праці;

5) потреби економічного району.

Орієнтуючі бесіди детально і конкретно знайомлять з професією. У них обов'язково зіставляються знання і здібності професій, що вчаться з вимогами, і указуються помилки, типові при виборі тієї або іншої спеціальності. Помилки ці можуть бути чотирьох видів: 1) перенесення відношення до певної людини на його професію; 2) захоплення зовнішньою стороною професії; 3) незнання своїх здібностей і протипоказань до даного виду діяльності; 4) вибір професії під впливом випадкових обставин.

Ознайомлюючі бесіди раціонально проводити з великим колективом учнів, орієнтуючі -- з невеликою групою учнів.

Бесіди, зустрічі з виробничниками, тематичні вечори -- пасивні форми профосвіти, коли учні тільки сприймають заздалегідь підготовлені для них і систематизовані відомості.

Диспути, твори, реферати, ігри-змагання -- активні форми, оскільки учні самі шукають і відбирають необхідні відомості про професії.[ 10,10-12]

Досить ефективними є бесіди, які варто здійснювати диференційовано відповідно до набутих школярами знань, трудових умінь і навичок. В усіх випадках результативність бесіди залежить від ретельної підготовки до неї, від умілого використання ефективних прийомів її проведення, від знання вчителем чи спеціалістом предмета розмови, вміння захоплено подати інформацію, зацікавити нею учнів, встановити емоційні контакти з аудиторією.

Тематичні бесіди вимагають від тих, хто їх проводить, крім глибоких знань інформаційного матеріалу, також врахування індивідуальних особливостей школярів та рівня сформованості у них професійного інтересу.

Зустрічі із представниками різних професій зустрічі --насамперед базового підприємства, спеціалістами різних галузей народного господарства, відомими людьми, батьками, колишніми випускниками школи -- передовиками виробництва, учнями і працівниками профтехучилищ. Вони відбуваються на уроках, виховних годинах, політінформаціях, вечорах та ін. Ефективними є зустрічі з трудівниками на їхніх робочих місцях, коли школярі, зокрема під час екскурсій, не тільки слухають розповіді відомих людей про свою роботу, а й спостерігають за процесом її виконання.

У ході зустрічі фахівець висвітлює значення конкретної професії на яскравих прикладах трудової діяльності колективів праці, розкриває «секрети» своєї спеціальності, аналізує її з різних сторін: важливості й необхідності для суспільства, задоволення своїх потреб, здібностей та інтересів, можливостей творчого зростання, а також показує «тіньові» сторони професії, труднощі, особливо в роботі тих, хто обирає її без покликання і бажання, моральні й матеріальні збитки від цього.

У процесі зустрічі агітація за професію не повинна бути голослівною. Розмову слід вести ненав'язливо, але переконливо, емоційно, на належному кваліфікаційному рівні, так, щоб профінформація внутрішньо сприймалася учнями, викликала у них роздуми, переживання. [21,23]

Обговорення прочитаної літератури. Обговорення однієї або декількох книг за заздалегідь визначеній темі, диспути за матеріалами газет і журналів використовуються в школах для того, щоб допомогти школяру вибрати життєвий шлях. Популярна література дозволяє осягнути значення сучасних досягнень науки і техніки. Професійні газети і журнали знайомлять учнів з різними галузями виробництва і праці, із спеціальностями.

Зауважмо, що форми роботи із школярами часто класифікують залежно від кількості вихованців на:

> фронтальну або масову;

> групову або гурткову;

> індивідуальну роботу;

Така класифікація дає можливість враховувати ступінь або рівень узгодженості життєвих планів і професійних намірів школярів з потребами народного господарства і в залежності від цього визначати шляхи виховної роботи з ними.

Масові форми виховної роботи направлені на те, щоб сформувати у хлопців і дівчат позитивне відношення до праці, глибоке розуміння свого громадянського обов'язку, активізувати самопізнання і саморозвиток у зв'язку з вибором професійного шляху. Широке обговорення проблем вибору професії в школі розширює кругозір старшокласників про світ праці, про тенденції сучасного виробництва, про вимоги народного господарства і перспективи розвитку тієї або іншої професійної праці.

Вчителі початкових класів на уроках часто пропонують учням за картинками назвати різні професії або на дошці написати назва професій і спеціальностей. При цьому учні розповідають, що робить людина, маючи таку спеціальність (водій водить машину, вчитель вчить дітей, будівельник будує дома, фермер вирощує хліб і т. д.).З 1--4 класів вчителі та учні працюють над складанням словника професій. У такому словнику до кінця 4 класу перелік назв доходить до 70 професій. Відомості про професії школярі отримують на уроках читання. Словникова робота дає можливість дітям накопичувати знання з різних областей діяльності, сфер народного господарства, будить інтерес до трудового життя людей.[46,40]

Варто зауважити, що сьогодні будь-яка діяльність, а профорієнтаційна тим паче, не уявляються без використання сучасної комп'ютерної техніки. Природно, погодитися із думкою Т. Паперової, що її застосування підніме на якісніший рівень здійснення професійної спрямованості учнів. Аналіз педагогічного досвіду та досліджень із загальних проблем використання комп'ютерної техніки в профорієнтаційній роботі дав змогу дослідниці виділити такі основні напрями її застосування:

надання профінформації й перевірка відповідних знань учнів;

проведення психофізіологічних досліджень та анкетування, опрацювання та упорядкування одержаної інформації, її зберігання;

використання як тренажера для розвитку певних якостей особистості;

здійснення професійних проб за допомогою ігрових або тренінгових програм.

Якісніший рівень здійснення професійної орієнтації, переконана Т.Паперова, відбувається за умови використання комп'ютерних телекомунікаційних систем, довідникових програмних засобів, мультимедійних систем, тренувальних, тестових програм, комп'ютерних опитувальників, розвивальних комп'ютерних ігор, імітаційно-моделюючих ігор, контролюючих програм якості.[6,26]

У ряді шкіл добилися того, що кожен вчитель і класний керівник активно бере участь в організації і керуванні позакласними і позашкільними заняттями учнів. Адміністрація цих шкіл упорядкувала діяльність гуртків, секцій, факультативів, клубів за інтересами, визначила їх організаційну будову, порядок комплектування і час роботи. Найчастіше активній участі вчителів в організації позакласної і позашкільної роботи заважає неправильне відношення до неї як до додаткового і непотрібного заняття, що викликає перевантаження, але в школах, де раціонально використовуються сили і можливості вчителів, вони, як правило, ніякого перевантаження не відчувають.

Важливою умовою у підготовці школярів до свідомого вибору професії, розвитку творчих здібностей, формуванню інтересу до роботи у сфері матеріального виробництва, науці, техніці і т. є проведення позакласної і позашкільної робота. Глибокий внутрішній сенс позакласної і позашкільної виховної роботи у всіх її формах полягає в залученні школярів до активної участі в суспільно корисній діяльності, в стимулюванні їх ініціативи і самостійності, в розвитку індивідуальних інтересів, схильностей і здібностей. Складність педагогічного керівництва позакласною і позашкільною роботою з учнями полягає в тому, щоб навчитися впливати на життя і поведінку дітей не тільки безпосередньо, як це відбувається на уроках, але і опосередковано, через колектив, організації, різні позакласні і позашкільні заходи.

Цілі, зміст, методи, форми, засоби і результати профорієнтаційної роботи завжди зливаються в єдиний навчально-виховний процес, складають змістовну, методичну і організаційну сторони діяльності вчителя і учнів та підпорядковані меті профорієнтації. Виходячи з конкретних цілей і завдань, вчителі визначають зміст і об'єм професійної інформації для учнів, методи, засоби і форми, за допомогою яких школярі вивчають і опановують її, а також той результат, який повинен бути досягнутий.

1.4 Аналіз масового педагогічного досвіду професійної орієнтації у початковій школі

Перш ніж вивчити основні тенденції профорієнтаційної роботи у масовому педагогічному досвіді вчителів початкових класів, проаналізуємо функціонуючі на сучасному етапі джерела змісту освіти початкової школи.

При досліджені даної проблеми доцільно звернутися до програми середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів та підручників, з'ясувати, що з профорієнтаційного матеріалу передбачено вище згаданими державними документами, і як реалізується професійна орієнтація у змісті навчальних предметів.

Аналіз змісту програми свідчить про застосування професійно орієнтацій них аспектів у початкових класах. Так у пояснювальній записці курсу " Українська мова" не вказується на використання професійно орієнтаційного матеріалу, проте дещо із змісту навчального матеріалу програми вказує на можливість ознайомити учнів із певним колом професій та професійною діяльністю. У змісті навчального матеріалу 1 класу передбачено ознайомлення учнів із різними поняттями серед яких і назва професії бібліотекаря. У 2-4 класах програмою визначено коло слів, значення, вимову і написання яких учні повинні засвоїти учні, серед них такі слава-назви професій: учитель, шофер, агроном, банкір, директор, комбайнер, космонавт,президент, фермер,інженер, механік. Одна на цьому професійна освіта учнів початкової школи на уроках української мови не закінчується.

У пояснювальній записці курсу "Читання" розкриваються деякі аспекти які дають нам підстави стверджувати про його тісний зв'язок із професійною орієнтацією. Опосередковано вказує на можливість використання профорієнтаційного матеріалу у початковій школі змістова лінія Державного стандарту з читання "Коло читання", яка визначає тематичне спрямування творів для даної вікової категорії дітей. Ця змістова лінія передбачає використанні у 1-4 класах творів про працю, отже, дає можливість розширити цю тематику різноманітними додатковими творами про коло професій,їх особливості, приналежні їм знаряддя та інструменти праці. Пояснювальна записка даного курсу визначає також зміст читання та його принципи. Оскільки одним із основних принципів змісту читання є тематично-жанровий принцип, який є визначальним у виборі творів для читання, це дає можливість,на нашу думку, у початковій школі час від часу присвячувати окремі теми професійній освіті.

Хоча в пояснювальній записці навчальної програми з математики прямо не вказується на використання професійно орієнтаційного матеріалу, проте деякі з теми з математики, що вивчаються, наприклад, "Розв'язування задач на знаходження третього доданка", "Задачі на дві дії, що включають знаходження невідомого компонента" (математика 3 клас) містять елементи профосвіти, що допомагає розвивати в учнів інтерес до певних професій і виховувати любов до праці, впливати на духовний розвиток особистості молодшого школяра.

В пояснювальній записці навчальної програми курсу"Основи здоров'я" також прямо не вказується його взаємозв'язок із профорієнтаційним матеріалом, але деякі з тем також можуть містити профорієнтаційну інформацію, наприклад такі теми "Небезпека від вогню", "Ти пасажир" (2 клас), "Гігієна порожнини рота", "Безпека руху пішоходів"(4 клас),які мають прямий зв'язок із формуванням інтересу до певних видів професій.

Продовжуючи далі аналіз програми, ми підходимо до таких курсів початкової ланки навчання як трудове навчання та образотворче мистецтва, які функціонують незалежно один від одного або об'єднані в один предмет, який носить назву "художня праця".

Аналізуючи курс програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи "Трудове навчання:технічна і художня праця", ще з перших рядків пояснювальної записки можна зрозуміти, що цей курс тяжіє до озброєння школярів профорієнтаційними знаннями. Багатоплановість змісту предмета дає змогу реалізувати сукупність різноманітних завдань, головним з яких є забезпечення первинних ціннісних орієнтацій дітей у різноманітних професійних галузях життя. Курс "Трудове навчання: технічна і художня праця" має безпосередній та тісний зв'язок із професійною освітою учнів початкових класів. Зміст програми курсу "Трудове навчання: технічна і художня праця" зорієнтовано на світ професій. Мета і завдання предмета реалізуються з урахуванням кількох основних напрямків життєдіяльності: природа, людина, інформаційні знаки, техніка,художні образи, що мають прямий зв'язок із інформуванням про коло професій, працю та розвитком початкового інтересу до них у початковій школі.

В програмі визначено важливий компонент - пропедевтична професійно орієнтаційна робота з молодшими школярами. Також зазначається, що пропедевтична профорієнтація здійснюється на рівні ранньої профінформації і первинної діагностики. У пояснювальній записці визначено об'єм матеріалу, що стосується професійної орієнтації по класах. Так у 1 класі подається елементарна профінформація про зовнішні атрибути професії, у 2 класі інформація про предмети та засоби професійної діяльності, у 3 класі про мету і умови праці з різних напрямків професійної діяльності, у 4 класі інформація про кваліфікаційні якості працівників. Зокрема при вивчені цього курсу пропонується вчителеві використовувати такі джерела як навчально-ігрове проектування, літературу про галузі виробництва і особливості трудової та професійної діяльності, виставки - композиції, інтеграція з іншими навчальними предметами за спільною темою і цим самим сприяти збагаченню пропедевтики інформаційної культури та виникненню інтересу до праці.

Структурний план прогрими розподілений на 6 розділів і тем які відповідають класифікації типів професій за Є.О. Клімовим, що дозволяє проводити ознайомлення з колом професій не хаотично, а в певній системі, послідовно. Простежується ще один важливий момент даного предмету, з класу в клас більша кількість тем викладаються концентрично,наприклад "Художні техніки декоративно - ужиткового мистецтва" простежується у 1-4 класах - щоразу на складнішому навчальному матеріалі, завдяки чому розвиваються, розширюються, систематизуються уявлення дітей, збагачується досвід, удосконалюються знання.

Вищезазначене засвідчує про пріоритетність профорієнтаційного аспекту у курсі "Трудове навчання: технічна і художня праця"

У пояснювальній записці курсу "Образотворче мистецтво" також безпосередньо не вказується на використання профорієнтаційного матеріалу, але особливістю курсу є те, що навчально-виховний матеріал тісно зв'язаний із професіями типу "Людина - художній образ". Це дозволяє поряд з трудовим навчанням ще більше вдосконалювати та розширювати знання учнів, розвивати міцний інтерес до професії цього типу.

Щодо курсу "Я і Україна", то суспільна складова програми охоплює знання про суспільство, в якому живе дитина, розкриває взаємодію людей у колективі, суспільстві, а отже не оминає відповідно і світ професійного життя українського суспільства. Водночас він є ядром виховного впливу на особистість дитини і органічно пов'язаний з системою знань, які передбаченні іншими дисциплінами. Також цей курс передбачає позакласну діяльність, що забезпечує різнобічність та перспективність навчання, виховання, розвитку та паралельно пропедевтичну професійну освіту молодших школярів У кожному класі програмою передбачено по одній темі профорієнтаційного змісту. Найважливішим виховним спрямуванням змісту курсу є формування в учнів найбільш значущих цінностей, серед яких працелюбство, що тісно пов'язане із профорієнтаційними аспектами виховання школярів. [45]

А все ж таки з проаналізованої нами програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класів випливає, що для багатьох предметів безпосередньо окремо не розроблені орієнтації на професійну освіту, лише курс з трудового навчання побудований на аспектах пропедевтичної професійної орієнтації.

Відповідно аналізуючи підручники, ми простежили, як реалізується профорієнтаційний аспект на практиці: з'ясували, що підручники з усіх предметів містять достатню на нашу думку кількість інформації, яку вчитель може використати з профорієнтаційною метою. Зупинимося на короткій характеристиці кожного з них.

Основними структурними компонентами підручників "Рідна мова" та "Читанка", за якими зараз навчаються в школах України є тексти, представлені художніми, науково-пізнавальними та публіцистичними статтями, вірші, різноманітна за жанрами, народні пісні, байки, притчі, легенди тощо. Частина з них містить у собі інформацію про працю людей, яка частково виступає джерелом профорієнтаційних знань молодших школярів. Текстове наповнення підручників дає можливість вчителеві підібрати до певних уроків оповідання вірші, загадки про працю та професії.

Аналізуючи підручники з "Математики" помічаємо, що вони складаються з текстових, цифрових та геометричних структурних компонентів. Дуже широко у підручнику з математики для 1 класу використані профорієнтаційні можливості такого структурного компоненту як ілюстрація, які відображають тварин чи людей в образах працівників різних професій, та їх атрибути, знаряддя, що полегшує роботу з школярами. Важливим текстовим компонентом є задача, з якою діти працюють, починаючи з першого класу. В окремих з них йде мова про процес виробництва, певну продукцію, яку виготовляють представники різних професій. Профорієнтаційний матеріал частково трапляється у змісті навчальних посібників з математики.

Природній інтерес викликав у нас аналіз підручника "Музика" за 2 клас. У цьому підручнику наявна дуже велика кількість ілюстративного матеріалу профорієнтаційного змісту, що до кола професій музичного світу. У підручнику також наявна карта-схема, яка показує учням три шляхи (назви навчальних закладів) по яких можна рухатися, щоб здобути музичну освіту та професію. За своєю профорієнтаційною наповненістю, особливо названою кількістю професій музичного напрямку, на нашу думку підручник з музики перевершив підручник з трудового навчання. Підручник з музики як ми зауважили, дуже полегшує роботу вчителя з профосвіти учнів молодшого шкільного віку, саме тим, що у ньому розміщено багато назв професій, і вчителеві вже не потрібно самому шукати які професії музичного напрямку є, а лише цікаву інформацію про ту чи іншу музичну професію.

При аналізі підручників із "Я і Україна" ми дійшли висновку, що методичний апарат названих підручників, як свідчить їх аналіз, відкриває дуже вузькі можливості для профорієнтаційної діяльності молодших школярів. Хоча слід зазначити, що у підручнику 1-2 клас містяться теми безперечно профорієнтаційного змісту такі, як: "Де працюють твої батьки, хто вони за професією","Професії батьків. Важливість їхньої професії для інших". У 3-4 класах лише окремі теми дають можливість реалізувати профорієнтаційну освіту учнів, дібрати матеріал у виховних цілях, наприклад, такі теми,як: "Гірські породи", "Цінність рослин для людей" (3 клас), "Історія досягнень людини в науці, спорті, мистецтві" (4 клас). Дуже обмежено, на наш погляд, у підручнику з "Я і Україна" використані профорієнтаційні можливості ілюстрації. Всього в підручнику для третього класу вміщена загальна їх кількість 15, а для четвертого - 10.

Вищезазначене дає підстави стверджувати про різні потенційні можливості навчальних дисциплін у початковій школі щодо можливостей використання профорієнтаційного матеріалу (див. табл. 2.1.)

Таблиця 2.1 Профорієнтаційна спрямованість навчальних дисциплін початкової ланки освіти.

Таблиця (2.1.) доводить той факт, що кожна з навчальних дисциплін безпосередньо або опосередковано діє на формування уявлень учнів початкових класів про ту чи іншу професію.

Через призму вищезазначеного в загальних рисах розглянемо педагогічний досвід з даної проблеми окремих вчителів початкових класів, педагогічний пошук яких спрямований на вибір свого підходу до її вирішення.

Зазначимо, під поняттям педагогічний досвід ми розуміємо сукупність знань,умінь і навичок, набутих у процесі безпосередньо педагогічній діяльності, форма засвоєння педагогом раціональних здобутків своїх колег.

Безперечно важливим компонентом програми з трудового навчання є профорієнтаційна робота з молодшими школярами на рівні профінформації. Для виховання в учнях 1 --4 класів творчого ставлення до праці та з метою виявлення інтересу учнів до різних професій вчителі Солом'янського району міста Києва Осколок Л.В. та Морозова Н.М. пропонує таку цікаву форму профорієнтаційної роботи у позаурочний час як Тиждень трудового навчання.

Робота з проведення Тижня трудового навчання (далі ТТН) розпочинається заздалегідь. Учням 1--4 класів за місяць до ТТН роздаються завдання, матеріали до виступу на святі «Краса людини -- у праці, у добрих справах».

У підготовчий період багато часу відводиться на роботу з обдарованими дітьми, на розвиток творчих здібностей учнів школи. Тому керівник гуртка «Чарівні руки» готує виставку сувенірів, подарунків, які виготовили учні власноруч на заняттях. Бібліотекар школи, за допомогою свого активу, готує матеріал з журнальних вирізок для стенду «Світ професій». Учнівський актив школи під керівництвом педагога-організатора прикрашає коридори, актову залу, вестибюль школи:

фотомонтажем «Праця моїх батьків»;

висловлюваннями про працю:«Не одежа красить людину, а добрі діла» «Праця людину годує, а лінь -- марнує», «Чесна праця -- наше багатство» і т.д.

Вчитель трудового навчання виготовляє з учнями аплікації «Художні речі у побуті» або «Квіткові клумби». Класоводи 1--4 класів за допомогою батьківського комітету проводять зустрічі учнів з представниками різних професій та екскурсії на робочі місця. Актив Клубу дідусів та бабусь з учнями 1-го класу готують куточок з поробками «Бабусині руки». Вчитель образотворчого мистецтва проводить конкурс малюнків та готує виставку дитячих робіт з теми «Улюблена професія».

Напередодні ТТН у вестибюлі школи вивішується об'ява про дату проведення Тижня. План проведення ТТН у яскравій формі вивішується поруч.

Таблиця 2.2.План проведення Тижня трудового навчання в початковій школі №310м. Києва.

Актив клубу дідусів та бабусь, випускники школи входять до складу журі. Члени батьківського комітету готують «солодкі» призи та грамоти. Тиждень трудового навчання розпочинається у понеділок з відкриття ТТН та закінчується в п'ятницю театралізованим святом «Краса людини -- у праці, у добрих справах».

Учні від школи, від вчителя чекають чогось цікавого, несподіваного. Тому, щоб захопити дітей, дати можливість кожному учневі проявити себе, ці вчителі проводять такі цікаві виховні заходи, як КВК, конкурси «Панночка-господарочка», засідання «Джентльмен-клубу».

Форми роботи, які використовуються у школі з профорієнтації у рамках Тижня трудового навчання, дають можливість педагогічному колективу працювати з дітьми цікаво, творчо.[35,134-135]

Безумовний інтерес з проблеми викликає педагогічний досвід вчителя-методиста початкових класів Знам'янської середньої школи №3 Кіровоградської області М.В. Григор'єва.

М. Григор'єва поставила перед початковою школою першорядне завдання -- виховувати у дітей у повагу до праці, до працівників. У школі намагається з перших днів ознайомлювати учнів з різними професіями, дбає, щоб дитину надихало бажання принести користь суспільству, щоб вона і відчула: без праці не можна жити, праця забезпечує повноту духовного життя. Спочатку вона дає школярам загальне уявлення про велику різноманітність професій. А конкретно ознайомлюємо з тими, які доступні розумінню дітей цього віку.

В її класі ефективно проходила гра-подорож «Ким бути». Спочатку вони визначили маршрут гри, назвавши його «До підкорювачів води, землі, неба». Підготували квиток подорожі у вигляді гарно оформленого альбомного аркуша, на зворотному боці якого міститься список літератури за темою маршруту та відмітки про те, які книжки прочитав мандрівник. На класному стенді «Що читати» зробили книжкову виставку. Підсумки гри-подорожі провели в дитячій бібліотеці, де визначили переможців, нагородили їх книжками про різні професії. Зробили і вивісили в класі календар професій -- вирізки з газет та журналів, присвячені працівникам різних галузей народного господарства. Подорож у світ професій вона починає з ознайомлення учнів з заняттями їхніх батьків, працівників школи, загалом людей, з якими діти щодня спілкуються. Свої відгуки про працю батьків учні оформляють у вигляді розповідей, творів, альбомів, навіть папок. Першокласникам це, звичайно, ще важко, тому їм даю завдання підібрати картинку чи фотографію про спеціальність батьків. Малюнки учнів про працю своїх батьків або про те, ким би вони хотіли стати, використовує на різноманітних уроках, політінформаціях, батьківських зборах.

Цікавим є її ознайомлення із учнів початкової школи із походженням різноманітних прізвищ. На це надихнули її учні одного разу, коли зацікавились, звідки з'явились прізвища Токарев, Мельников, Столяров, Коваль, Ткач. Вона розповідає дітям, що в прізвищах зберігається пам'ять про минуле, про те, чим люди займались. Наприклад, якщо в селі всі були хліборобами, а мірошник був на п'ять--шість сіл один, то він виділявся серед селян своїм ділом. Це до нього возили зерно молоти, його звали не «Іван» чи «Петро», а «мельник». Так з'явилось прізвище Мельников. Дуже розповсюджене прізвище Коваль. Це тому, що коваль був першою людиною на селі і в місті. Це він у своїй кузні розпікав шматки металу і кував з них сокири, ножі, виковував цвяхи і петлі для дверей. Хто підкує коня? Хто відремонтує плуг? Коваль. Ні кроку без коваля, без його вміння. Коваль був знаменитою людиною не лише у нас, в Росії. Коваль -- розповсюджене прізвище в Польщі, Німеччині. Тільки вимовляється там по-іншому: Ковальський, Шмідт, Сміт. Проводить гру «Хто більше згадає прізвищ, які нагадують про майстерність людини (Гончар, Садовніков, Писарчук, Візник, Столярник,).

Інтерес дітей зростає, їм хочеться дізнатися більше про спеціальності, від яких пішли прізвища людей. А коли учні згадують професію, забуту в наш час, то з задоволенням проводить із ними пошукову роботу у читальному залі бібліотеки. Звичайно така робота вимагає від вчителя самому вдосконалювати свої знання із області професій, постійно шукати та готовити цікавий матеріал для обробки та розгляду з учнями.

Під час екскурсій по місту вона обов'язково показує дітям щити з об'явами, в яких запрошуються на роботу слюсарі, маляри, штукатури, теслі, водії автобусів. Таким чином М. Григор'єва пояснюю, наскільки важать у нашому житті ці спеціальності, підносить престижність їх в очах учнів. Хороші результати дає також бесіда з дітьми «Без інструмента--як без рук». На уроках та у групі продовженого дня вона проводить творчі ігри «робітників», «мандрівників», «космонавтів».

Цілеспрямована профорієнтація спонукає молодших школярів по-новому оцінювати своє ставлення до праці, до навчання. Це сприяє розвитку пізнавальної активності, формуванню інтересу до всіх професій, виробленню у дітей дисциплінованості, господарського ставлення до школи, класу, стає базою дальшого проведення профорієнтаційної робот в середніх та старших класах. [13, 36-37]

Вагомий внесок у науковий фонд профорієнтаційного аспекту зробила вчитель початкових класів Л.І. Прокоп'єва школи №16 міста Харкова. Вона звертає велику увагу на уроки трудового навчання, що будуються на профорієнтаційному принципі. Вирішуючи конкретно завдання уроків трудового навчання вчителька знайомить учнів з історією зародження професій, народними традиціями, декоративно прикладним мистецтвом, професіями усіх галузей виробництва та сфер соціального обслуговування.

Уроки побудовані на міцній та чіткій профорієнтаційній основі вирізняються різноманітністю наочності, формами організації роботи дітей (в бригадах, парами), варіативністю виконуваних робіт. Такі уроки емоційно-насичені, мають велике виховне значення. Привертає увагу практика створення тимчасової творчої бригади у 3-4 класах, що спеціалізується на якомусь певному професійному профілю, наприклад бригада столярного чи швейного цеху. Вона виконує роботу, яка відрізняється від роботи цілого класу, показує іншим учням внутрішній розпорядок такого цеху, важливість обов'язків усіх його робітників. Учні цієї бригади надівають, підготовлені під керівництвом вчителя, важливі атрибути одягу певного працівника, розігрують весь процес виникнення сорочки чи стільця, демонструють та доводять за допомогою коротких довідок значення у процесі виробництва кожного працівника, його основні обов'язки. Важливим є також підготовка учнями до уроків проектів на різні теми профорієнтаційного змісту, наприклад: проект на тему "Хто працює в наші школі", перед учнями ставиться завдання з'ясувати люди яких професій, з якими учні ознайомилися чи ознайомляться на уроці, працюють в школі. На виконання проекту дається відповідний час, залежно від складності та результатів попереднього звіту, після зібраної інформації учні самостійно вирішують як оформляти та подати для розгляду учнями класу результатів - чи це буде виставка малюнків, виступ,чи невеличке тетралізовене дійство, що розкриє зміст та важливість праці цих професій. Уся підготовка від початку до кінця відбувається під пильним керівництвом вчителя.

З учнями початкових класів вона часто організовує походи на виробничі екскурсії, щоб вони краще знайомилися із працею людей, на власні очі бачили процес праці, частково залучалися до нього краю. Після цього кожен учень виконує панно-мініатюру "Куточок працівника".

Діти із задоволенням знайомляться з професіями українського краю і пробують виконувати різноманітні трудові дії, що притаманні певному видові професії, з цікавістю роблять аплікації, виставки на тами праці та інші завдання, щоб вшанувати красу праці людей різних професій.

Отже, використання на уроках трудового навчання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах в значній мірі сприяли вихованню любові до праці, бережливе ставлення до дорученої справи та матеріальних благ, поваги до людей праці та результатів такої праці. Досвід засвідчує необхідні й достатні можливості курсу трудового навчання в уніфікації педагогічних зусиль в цьому плані. Тому в діяльності вчителя профорієнтаційна робота і трудове навчання та виховання невіддільні.

Звернемося до деяких методичних прийомів у педагогічному досвіді, що дозволяє активізувати профорієнтаційний аспект у вихованні учнів початкових класів.

Наприклад, вчитель початкових класів Володимир-Волинської школи № 8 Волинської області В.Я. Кліщук, пропонує розповідати школярам про розвиток промисловості в області, її галузі: машинобудування, харчову, легку (швейну), будівельних матеріалів; про сільське господарство, різні його види: рільництво, городництво, тваринництво, садівництво, ягідництво, лісопосадка (доповнення до цього може бути альбом знатних людей району, села, міста і області, перелік видів продукції).

Подібний підхід у формуванні природничих понять в учнів початкових класів пропонує науковець з Сумщини В.І. Куріпа, вважаючи, що національне самовизначення школи вимагає відродження профорієнтаційної роботи у всіх можливих напрямках, оскільки формування в учнів професійного самовизначення, їх громадського становлення немислиме без вивчення його компонентів у початковій школі.

Сприятимуть вивченню знань про професій та їх види, про виробництва, працю, екскурсії на виробництво, суспільно-корисна праця на пришкільних ділянках, в саду, в полі, в лісі, під час яких діти можуть безпосередньо ознайомитися з працею, систематизувати побачене в одному із розділів профорієнтаційного куточка "Люби і знай професії свого краю", в розділі "Прекрасний світ професій". Ця тема висвітлюється на стендах, в альбомі і папках постійно діючої виставки, у вітринах і шафах кабінету.

На одному із стендів слід помістити карту області, зазначити: економічно важливі заводи та фабрики, аграрні господарства районів, умовними значками позначити відомі професій, що зосереджені в області. Крім виробничої карти області, на інших стендах можуть бути поміщені різні тематичні карти: карта сільськогосподарських професій, карта професій соціального значення, карта музичних професій, плани-схеми «Шлях до омріяної професії». У папках слід помістити розповіді про різні види професій, атрибути, інструменти та засоби праці і т.д. Доповненням цього служитимуть поміщені в шафи чи вітрини макети професійних атрибутів та спецодягу, моделі технічних засобів, тематичні ілюстрації "Краса людини --у праці", " Праця людину годує" та ін.

Розповідь про працю, її різновиди, галузі виробництва, людей різних професій, все це слід ілюструвати фотоальбомами, де відображене величезне їх значення для дальшого розвитку народного господарства, підвищення добробуту людей, поліпшення умов їхнього життя. Збирання і систематизація профорієнтаційного матеріалу, починаючи з початкових класів, сприятиме встановленню зв'язку школи з життям, залучатиме учнів до суспільно корисної праці..[29, 14]

Проаналізувавши та усвідомивши вищезазначене, потрібно звернути увагу на самостійну діяльність молодших школярів з поглибленим вивченням тієї чи іншої галузі профорієнтаційних знань, що сприяє розв'язанню задач інтелектуального розвитку, формуванню пізнавальних інтересів тобто всесторонньому розвитку особистості школярів, їх соціальному становленню, підготовці до життя, праці, вибору професії.

Сам профорієнтаційний матеріал має особливу цінність в процесі активізації самостійної учбової діяльності учнів. Він розширює і поглиблює уявлення школярів про види професій, економічні та господарські особливості свого краю, виробництво та його галузі. Робота з профорієнтаційним матеріалом в процесі шкільного навчання спрямована на збагачення життєвого досвіду, правильного життєвого самовизначення, формування життєвих позицій, виховування працьовитості школярів, підвищення їх цікавості до навчання. Розвивається почуття прекрасного, виховується бережливе ставлення до результатів праці, відповідальне ставлення до дорученої справи, розвиваються професійно важливі якості особистості.

Усе вищесказане засвідчує про те, що із скарбниці досвіду окремих вчителів початкових класів, можна запозичити різноманітні форми роботи, які допомагатимуть ефективно реалізовувати професійну орієнтацій на практиці. До них належать: екскурсії на виробництво, організація тижнів трудового навчання, зустрічі із представниками різних професій, самостійна пошукова діяльність окремого учня, оформлення куточків та виставок на професійні теми. Правильно організований, доцільно застосований профорієнтаційний матеріал на уроках та в позаурочний час у початкових класах закладе основи світогляду дитини, виховуватиме любов до праці, повагу до трудового життя свого народу, формуватиме відповідальне ставлення до праці. Крім цього використання профорієнтаційного матеріалу стимулює пізнавальну активність учнів, сприяє міцному й осмисленому засвоєнню знань, наближує навчання до життя.

Отже, осмислюючи педагогічний досвід, як джерело генерування профорієнтаційних ідей, принципову значимість набула обізнаність вчителя в питаннях впровадження наслідків дослідження у шкільну практику

Розділ ІІ. Дослідна експериментальна робота

2.1 Педагогічні умови ефективного використання професійно орієнтованого матеріалу на уроках у початкових класах

Для того, щоб ефективно провести дослідницьку роботу, необхідно визначити педагогічні умови ефективного використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах, адже від цього у значній мірі залежить результат виховання школярів.

Зазначимо, що педагогічною умовою називають сукупність об'єктивних можливостей змісту навчання, методів,організаційних форм, яка забезпечує успішне розв'язання поставленого завдання. У сучасних умовах розвитку школи та суспільства загалом важливість використання професійної орієнтації в системі навчально-виховної роботи сумнівів не викликає як у педагогів та методистів, так і у вчителів практиків. Це знайшло відображення як уже зазначалось і в чинних навчальних програмах, в яких вказується на безпосереднє та опосередковане використання та застосування профорієнтаційних аспектів у навчальній та виховній діяльності початкової ланки освіти.

Однак практична реалізація професійної орієнтації в педагогічному досвіді вчителів початкових класів зустрічає перешкоди. Це зумовлене багатьма причинами, серед яких головними, на наш погляд, є недостатня розробка науково-теоретичних основ профорієнтації в початковій школі та брак наукового обґрунтованих методичних рекомендацій щодо використання з виховною та навчальною метою профорієнтаційного матеріалу. Як правило, профорієнтаційний матеріал використовується епізодично, без детально розробленої методики його використання, часто самі ж вчителі вважають його неважливим та не приділяють достатньо уваги на його реалізацію у виховному процесі.

Успішність цієї роботи визначається сукупністю взаємозв'язаних педагогічних умов, що забезпечують ефективне використання профорієнтаційного матеріалу у початкових класах. А саме у процесі добору профорієнтаційного матеріалу необхідно дотримуватись таких критеріїв, як:

1.Доступність та глибина змісту.

2.Емоційна насиченість та особистісна значущість для учнів.

3.Використання профорієнтаційних відомостей має здійснюватися систематично та цілеспрямовано.

4.Зв'язок із життям.

5.Різноманітність форм та методів.

Під час розробки методики використання профорієнтаційного матеріалу необхідно враховувати пізнавальні особливості молодших школярів, специфіку навчальних предметів, виховної роботи та спиратись на пізнавальну активність учнів.

Зупинимося на характеристиці цих умов. Вихідною умовою, що забезпечує ефективне використання профорієнтаційного матеріалу на уроках у початкових класах, як ми вже зазначали, є добір його змісту за сукупністю певних критеріїв. Згідно з ними профорієнтаційний матеріал, який ми плануємо використати в процесі навчально-виховної роботи має бути: доступними для розуміння його молодшими школярами, не переобтяженими зайвою, занадто детальною інформацією, співвідноситись з основним матеріалом, не затіняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретності, емоційного насичення, спрямованим на формування в учнів емоційно-позитивного ставлення до світу професій, праці людей, промислового та сільськогосподарського виробництва. Вчитель повинен володіти методикою та технологією профорієнтації, знати характеристики найбільш відомих професій, бути забезпеченим достатньою кількістю наукової літератури з питань професійної орієнтації учнів початкової школи. Щоб допомогти учням зорієнтуватися в цьому різноманітті професій, слід використовувати розгалужений перелік видів діяльності, який не обов'язково повинен містити сувору класифікацію професій і перш за все тому, що учням важко освоїти принципи класифікації (наприклад, за галузями господарства або за ступенем кваліфікації)

Зазначимо, що підібраний матеріал повинен бути також спрямованим на створення стійких уявлень про важливість праці в житі людини, суспільства, забезпечити висвітлення не тільки привабливості професії, а й її «тіньових» сторін.

У процесі добору профорієнтаційного матеріалу важливим критерієм є його особистісна значущість для учнів. Реалізація цієї вимоги забезпечується кількома шляхами: залученням учнів до добору профорієнтаційного матеріалу для уроку (за умови різних способів педагогічної підтримки - залежно від індивідуальних особливостей школярів. Так, учні (за власним бажанням) можуть робити невеликі повідомлення про професії, добирати ілюстрації; виготовляти малюнки, складати вірші. Ще один шлях - вільний вибір учнями профорієнтаційних об'єктів для ознайомлення; врахування учителем змісту і обсягу пізнавальних інтересів учнів. Це дає змогу вивчити інтереси учнів допомагає визначити найбільш вагомі фактори впливу на майбутній вибір професії. Також це дає змогу визначити на яких предметах і на яких уроках використати той чи інший профорієнтаційний матеріал, а що необхідно використати в позакласній виховній діяльності. За такої організації пізнавальної діяльності учнів зміст профорієнтаційних відомостей набуває для них особистісного значення і краще засвоюється. Матеріал профорієнтаційного змісту підібраний з навчальною чи виховною метою повинен дути емоційно насиченим, таким який би викликав в учнів інтерес, захоплення, вплинув на емоції школяра. Вище зазначене,на нашу думку, не лише збудить інтерес школяра, а й вплине на його почуття, що в свою чергу дозволить донести йому значення для нього саме цієї професії, тобто піднести профорієнтаційний матеріал до рівня особистої значущості.

Ефективність цього процесу значно зросте, якщо профорієнтаційний матеріал використовується систематично, цілеспрямовано. Систематичність професійно орієнтованого матеріалу забезпечується його регулярним використанням в процесі вивчення основ наук, трудового навчання, продуктивної праці, позакласної та позашкільної роботи, науково-технічної творчості, тісної співдружності навчально-виховних закладів з виробництвом та батьківською громадськістю. Профорієнтаційні відомості, що опрацьовуються, повинні бути не уривчасті й розрізнені, а впорядковані в певну, логічно побудовану, завершену систему. Тобто починаючи навчальний рік, вчитель має чітко визначити обсяг профорієнтаційних знань, які необхідно засвоїти учням. Визначений обсяг профорієнтаційних знань повинен відображати реальні умови функціонування профорієнтаційної роботи, перспективи розвитку, діяльність педагогічного колективу у формах та методах, направлену на реалізацію завдань профорієнтації. Рекомендовано складати план на весь навчальний рік план - це дає можливість побачити процес розвитку інтересів у перспективі, прослідкувати результати роботи. План повинен містити різні напрямки профорієнтаційної роботи. До них належать: розповідь учителя про професії, сприймання ілюстративного наочного профорієнтаційного матеріалу бесіда, читання профорієнтаційної літератури, зустрічі з представниками різних професій, екскурсії на виробництво і т.д. План допомагає вчителеві розглянути профорієнтацію поетапно, передбачити найбільш доцільні та провідні для кожного віку школяриків види діяльності, обов'язки усіх виконавців у розв'язані їх конкретних завдань.

Цілеспрямованість процесу використання профорієнтаційного матеріалу означає підпорядкування його меті уроку (навчальній, виховній, розвивальній) та меті позакласної роботи. При цьому потрібно виходити із важливості профорієнтаційних відомостей, зумовленої специфікою їх змісту та різноплановими пізнавально-виховними навантаженнями.

Так профорієнтаційний матеріал залучений до уроку, може використовуватись для ілюстрації та конкретизації основного програмного матеріалу, актуалізації, знань учнів, їх чуттєвого досвіду, збудження інтересу учнів до нової теми, перевірки міцності та усвідомленості знань та вмінь учнів; закріплення та поглиблення вивченого матеріалу, підвищення активності учнів; зв'язку навчання з життям. Поряд із навчальною функцією профорієнтаційний матеріал виконує виховну та розвивальну, тобто він сприяє вихованню в учнів любові до праці, гуманного ставлення до людей праці, бережливого ставлення до результатів праці; усвідомленню необхідності та значення усіх професій, перспективи їх розвитку в умовах прискорення науково-технічного прогресу. Розвивальна функція профорієнтаційного матеріалу допомагає в стимулюванні та розвитку пізнавальних інтересів в учнів, розвитку професійно важливих якостей особистості.

Практика показує, що профорієнтації є довготривалим та складним процесом, який починається ще в дошкільному віці і здійснюється на протязі багатьох років. Неперервності потребує сам процес розвитку особистості школяра: розвиток, зміна його направленості(інтересів, нахилів, поглядів), здібностей, характеру. Ще в дошкільному віці вихователі здійснюють при спостережені за розвитком інтересів профорієнтаційну роботу. Пропедевтична профорієнтація продовжується і у початковій школі, допомагаючи направляти здібності, нахили дитини.

Використання профорієнтаційного матеріалу у початковій школі залежить також від віку учнів і ступеня їх обізнаності з ними. У першому та другому класах основна роль у цьому процесі надається вчителю. Він добирає матеріал, сам його розповідає, зачитує цікаві відомості, показує ілюстрації. Чим доросліші стають діти, тим активнішою має бути їхня профорієнтаційна діяльність. Учитель може доручати учням другого та третього класів добирати цікавий матеріал до теми, що буде вивчатися і виступати з короткими повідомленнями в класі, також можна доручити учням виготовлення стіннівок, пошукову роботу у шкільній бібліотеці. Широко слід практикувати виготовлення тематичних альбомів, залучення учнів до оформлення профорієнтаційних куточків "Світ професій", які будуть доброю опорою для проведення відповідних виховних заходів, уроків. Такі завдання профорієнтаційного змісту розвивають творчість, активність, самостійність учнів та сприяють формуванню у них стійкого інтересу до вивчення відомостей про працю, професії.

Добираючи профорієнтаційний матеріал і визначаючи методику його застосування, необхідно виходити також із особливостей пізнавальних процесів молодших школярів, а саме: особливостей їх сприймання, пам'яті, уяви, мислення, уваги.

Згідно з цим, профорієнтаційний матеріал, який планує використати вчитель під час класної та позакласної роботи, має бути цікавим, емоційно насиченим. Крім цього, вчитель повинен ретельно продумувати не тільки зміст профорієнтаційних відомостей, а й їх обсяг, створити інформаційну основу для засвоєння учнями відомостей про найбільш масові професії. Не менш важливим є, підчас пропедевтичної профорієнтації, запобігання таким можливим помилкам, як:

- поділу професій на «престижні» та «непрестижні»;

- ототожненню навчального предмета із професією;

- перенесення ставлення до людини - представника професії - на саму професію;

- застарілим уявленням про характер праці у сфері матеріального виробництва.

Також однією з важливих умов профорієнтаційної роботи з учнями початкових класів є використання та поєднання різних видів діяльності.

У початковій школі, де відбувається комплексне пізнання дитиною навколишньої дійсності (природи і суспільства), профорієнтаційний матеріал потрібно використовувати на уроках з багатьох навчальних предметів, враховуючи їх специфіку, в позаурочній та позашкільній роботі. Вчитель у профорієнтаційній роботі повинен весь час проявляти креативність, перетворюючи, з метою розвитку та підтримання інтересу учнів до різного кола професій, відомі форми та методи професійної орієнтації на захопливі видовища, поєднувати їх між собою, регулярно змінювати.

Таке наповнення змісту навчально-вихованого процесу в початковій школі профорієнтаційним матеріалом забезпечує не лише міцне й осмислене засвоєння знань і розширення кругозору учнів, а й формування їх елементарних уявлень про професії та працю, життєвих позицій, розвиток світогляду.

2.2 Методика експериментального дослідження

З метою виявлення стану використання профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі у початкових класах нами був проведений констатуючий експеримент, який у загальних рисах можна охарактеризувати таким чином: об'єктом дослідження виступали 45 учнів 3-го класу Доброводівської загальноосвітньої середньої школи І-ПІ ступенів.

Провідними методами і засобами дослідженнями виступали:

вивчення масового педагогічного досвіду;

аналіз навчальної літератури;

спостереження;

бесіда;

- інтерв'ю;

- анкетування.

Такий підхід давав можливість прогнозувати відтворення реальної ситуації щодо визначеного аспекту дослідження.

Насамперед нас цікавило питання, наскільки вчителі використовують профорієнтаційний матеріал у навчально-виховному процесі, який навчально-профорієнтаційний матеріал містять існуючі посібники початкових класів, як оперують профорієнтаційними знаннями самі учні та як впливає використання профорієнтаційного матеріалу на розвиток їх інтересів.

Задля цього нами була розроблена система роботи, що дозволила з'ясувати коло запитань з даної проблеми, які цікавлять нас.

Нами було опитано 13 вчителів початкових класів Доброводівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Збаразького району, щодо використання ними у педагогічній практиці профорієнтаційного матеріалу. З матеріалів інтерв'ювання випливає наступне: 4 з опитаних вчителів стверджують доцільність використання профорієнтаційного матеріалу і вважають, що оптимально використовують його, значно розвиваючи при цьому пізнавальні інтереси учнів; троє вважають, що доцільно використовувати такий матеріал на уроках та в позаурочний час, але тільки фрагментарно використовують профорієнтаційний матеріал через наявність невеликої кількості відповідної інформації; шість останніх не вважають пріоритетним використання профорієнтаційного матеріалу як засобу розвитку особистості учня та інтересів, тому використовують його у своїй педагогічній практиці лише тоді, коли це передбачено програмою та відповідає темі чи матеріалу підручників.

Крім того нам вдалося з'ясувати причини, що утруднюють та гальмують процес пропедевтичної професійної орієнтації молодших школярів. Серед них: поверхнева обізнаність самих учителів з профорієнтаційним матеріалом; недодержання основних програмних вимог щодо поєднання профорієнтаційного матеріалу із загально навчальним, недосконалість підручників, оскільки вони містять недостатньо інформацій про професії як для учнів так і для вчителів, відсутність та недостатня кількість цієї інформації недостатньо орієнтує вчителя на коло професій з якими потрібно ознайомити учнів; відсутність профорієнтаційної бази школи, незнання та невдале використання профорієнтаційного матеріалу в навчально-виховному процесі у початкових класах відповідно основних педагогічних умов, та їх незнання. Отже, як бачимо існують досить вагомі перешкоди на шляху ефективного здійснення профорієнтаційної освіти учнів початкової школи.

Оскільки проблема дослідження має безпосередній зв'язок із трудовим навчанням та вихованням і дане експериментальне дослідження тісно пов'язане із уроками трудового навчання, то вагомим моментом є аналіз підручників "Трудове навчання"(1-4 клас) авторів Л.І. Денисенко, В.П. Тименко та І.М. Веремійчик.

Слід зазначити, що дані підручники передбачають відповідність віковим особливостям дітей, рівню розвитку їх психічних пізнавальних процесів.

Одним із позитивних моментів на наш погляд є аналіз підручників "Трудове навчання" для 3-4 класів (автори Л.І. Денисенко, В.П. Тименко). Після аналізу даних підручників ми дійшли висновку, що наявний у них текстовий матеріал більше ніж відповідає програмі курсу "Трудове навчання: художня та технічна праця". Автори відповідно до програми поділили навчальний матеріал на розділи та теми, які співвідносяться із класифікацією професій Е.А. Клімова. У них міститься дуже велика кількість текстової та ілюстративної інформації, що дозволяє як вчителеві так і учням одержати широкі уявлення про види професії, що відповідають цій класифікації. Частина текстового матеріалу представлена віршами про професій, приказками, загадками - це значно допоможе активізувати учнів, вплинути на їх емоції, відчуття, зосередити їх увагу та пробудити пізнавальні інтереси, поєднати профорієнтаційний матеріал із життям.

Слід зауважити, що і методичний апарат названих підручників, як засвідчує їх аналіз має широкі можливості для профорієнтаційної діяльності молодших школярів. Це видно із змісту завдань і запитань представлених у підручника, які виконують різноманітні функції. Значна їх кількість скеровує учнів на активну пізнавальну діяльність, що пов'язана із засвоєнням профорієнтаційних знань.

Підручник "Трудове навчання. Стежинка до майстерності" для 1 класу та "Трудове навчання. Майстрик та майстринка" для 2 класу (автор І.М. Веремійчик) починає приваблювати ще з обкладинки, представленої яскравими та естетичними ілюстраціями. Незважаючи на зовнішню привабливість підручників вони не виправдали очікуваних сподівань з даної проблеми. У аналізованих підручниках повністю відсутня текстова профорієнтаційна інформації, що само собою обумовлено особливостями розвитку молодших школярів у цей віковий період, але й достатній ілюстративний матеріал профорієнтаційного змісту. Лише на перших сторінках підручника міститься кілька ілюстрацій, що дають учням уявлення про певні професії - 1 клас 6 картинок, 2 клас - 8. Не відзначається досконалістю також аналізовані підручники для 3-4 класу. У них при великому текстовому навантажені міститься дуже мала кількість профорієнтаційної інформацій як для учня так і для вчителя. Наочний матеріал представлений у 3 класі 6 ілюстраціями та у 4 класі - 5. На нашу думка, така обмежена наявність профорієнтаційного матеріалу для підручників трудового навчання не припустима, тому що це значно обмежує профорієнтаційну підготовку учнів.

Проаналізувавши підручники "Трудового навчання" для 1-4 класів ми дійшли висновку, що найбільший потенціал для ефективної профорієнтаційної роботи на уроках мають підручники авторів Л.І. Денисенко, В.П. Тименко, які містять не лише теоретичні тексти профорієнтаційного змісту, а й елементи художньої літератури, народної педагогіки, що містять у собі важливий виховних потенціал.

Важливе місце у дослідженні даної проблеми мали місце спостереження уроків трудового навчання, оскільки ми вважаємо, що саме вони мають найбільші потенційні можливості щодо використання профорієнтаційного матеріалу у навчанні та вихованні підростаючого покоління.

Наведемо приклад спостережень окремих уроків предмету "Трудове навчання", та прослідкуємо як застосовується профорієнтаційний матеріал для уточнення та конкретизації знань про професій та працю, яка роль відведена йому у структурі уроку.

При опрацюванні теми "Світ професій «людина-людина». Виготовлення вітальної листівки" діти ознайомилися із професіями, що належать до групи «людина-людина», з призначенням та технологією виготовлення вітальної листівки. Досить цікавою була інформація вчителя про такі професії, як перукар, бібліотекар, вихователь дитячого садка. Назви інших професії(лікар, офіцер, юрист, кухар), що належать до цієї групи вчитель лише перерахував не з'ясувавши, що знають учні про ці професії. Не було завдань та запитань, які б сприяли узагальненню та систематизації профорієнтаційного матеріалу, на враховувалися особливості сприймання молодших школярів навчального матеріалу. Бесіда та використання наочних матеріалів, підчас пояснення нового матеріалу, були б доречними підчас пояснення цього матеріалу; активізували б та зробили б цікавим процес сприймання профорієнтаційного матеріалу.

Опрацьовуючи тему "Технічні конструкції. Виготовлення моделі парашута." школярі дізналися багато про машинобудування нашої країни, ознайомилися з літаючими технічними конструкціями, їх видами. Деяка інформація була надто детальною, але не розкривала змісту виучуваного профорієнтаційного матеріалу. Не було завдань та профорієнтаційних ігор, матеріалів художньої літератури, які значно вплинули б на емоційне сприйняття інформації, систематизацію отриманих знань. Використовувалася не достатньо та не послідовно розміщена на класній дошці наочність профорієнтаційного змісту, що більше ніж відповідала темі уроку.

Цікавим було опрацювання теми "Умовні знаки передачі інформації. Виготовлення гри «Рухомі ноти»" школярі розширили свої знання про умовні знаки передачі інформації, про професії музичного спрямування, ознайомилися із історією виникнення нотного стану. Вивчення нового матеріалу вчитель розпочала із розповіді легенди про отримання Україною від Бога такого дару як пісня, що значно підвищило інтерес учнів до теми уроку, зворушило навчальну активність. Після ознайомлення учнів із професіями музиканта та окремими її різновидами, композитора, співака вчитель намагалась зосередити увагу дітей на тому, що їм сподобалось, а що ні в цих професіях. Доцільним було б звернути увагу учнів на професійні якості особистості, яких вимагають ці професії від людини. Можна було б використання на етапі закріплення гру « Кому належить?», із застосуванням зображень інструментів, знарядь цих професій.

Ми вважаємо, що також важливим у дослідженні даної проблеми є спостереження позакласних виховних заходів на профорієнтаційні теми, оскільки вони є важливим виховним елементом профорієнтаційної роботи з молодшими школярами. Під час ознайомлення із станом проблеми профорієнтації в практиці початкової школи ми спостерігали такі виховні заходи: засідання джентльмен клубу на тему: "Всі професії важливі" та свято "Цікавий світ професій".

Слід відзначити, що ці форми роботи були перенасиченими назвами професій, різноманітною інформацією про них. Під час спостереження цих програм відчувався різкий поділ на «престижні» та «непрестижні» професії. Але зауважимо, що загалом вони сприяли розвиткові трудової активності молодших школярів, вихованню поваги до праці людей, емоційному та почуттєвому задоволенню від побаченого. Організаторам вдалося донести до свідомості дітей те, що добробут нашої країни і всіх громадян буде примножується працею. Була досягнута основна мета цих заходів: розширити та закріпити знання учнів про важливі професії, трудові дії та знаряддя праці.

Спираючись на вищезазначене, критерії трудової вихованості молодших школярів та класифікацій професій Е.А. Клімова ми визначили такі критерії оцінювання, як:

Ш сформованість уявлень про світ професій;

Ш орієнтація в атрибутах, засобах та предметах праці представників різних професій;

Ш розуміння кваліфікаційних якостей фахівців різного професійного середовище;

Ш працьовитість, дисциплінованість, відповідальність за результати праці.

Відповідно до критеріїв ми визначили такі рівні оцінювання знань - “високий рівень ”, “середній рівень ”,“низький рівень ”.

Щоб виявити ставлення учнів до професій, фактори впливу на майбутній вибір фаху та інтереси до певних професій, нами було проведено анкетування.

Анкета включала наступні запитання:

1. Ким ти хочеш бути?

1.Хто тобі про цю професію розповідав?

3.Які книги ти прочитав, щоб більше дізнатися про цю професію?

4.Про які професії ти хотів би дізнатися?

Як засвідчили результати анкетного опитування учнів початкової школи, більшість опитаних дівчат хочуть бути співачками, танцюристами, меншість віддає перевагу таким професіям, як балерина, художник, вчитель. Серед хлопців більшість відповіла, що мріє про професію далекобійника, міліціонера, офіціанта, менша частина віддала перевагу професіям музиканта, лікаря, художника. Більше дізнатися хочуть учні про такі професії, як танцюрист, художник, шофер, міліціонер, стюардеса, банкір, пожежник, лікар. Троє із опитаних учнів не хочу дізнатися більше ні про яку професію.

Результати також засвідчили, що основним джерелом отримання знань про професії для опитаних учнів є батьки - 42%, та перегляд кінофільмів - 33%, 9% учнів зазначили, що потрібну інформацію отримали із підручника трудове навчання, решта не вказали з якого інформаційного джерела дізналися про цю професію. На питання «Які книги ти прочитав, щоб дізнатися про цю професіє?» 6 із 45 учнів відповіли, що це книга «Лікар Айболит», інші 9 не зазначили жодної. Це свідчить про недостатнє використання вчителями художніх творів, як джерела отримання уявлень про професії та недостатню наявність доступної для учнів літератури профорієнтаційного змісту.

Результати анкетування дозволили нам, спираючись на виявлені інтереси учнів та фактори, що впливали на їх формування, розробити систему методів для навчально-виховної роботи у експериментальному класі, яка опираючись на визначені педагогічні умови забезпечить ефективність професійної орієнтації учнів.

Для того, щоб визначити рівень сформованості профорієнтації школярів, з'ясувати відсоткове співвідношення між профорієнтаційною обізнаністю дітей, її впливі на зміст навчального програмного матеріалу ми розробили і застосовували анкету, враховуючи при цьому основні вимоги до матеріалу, що підбирається, його особистісне значення для дитини.(див. додаток В)

Таблиця 2.1.Рівні сформованості професійної орієнтації.

Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 16 % експериментального і 10 % контрольного класів, середній - відповідно 27 % та 31% і низький -57 % і 59 %. Як бачимо, у сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів майже не існує істотної відмінності. Крім того, вище подані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та низьким рівнем профорієнтаційної обізнаності, а з високим - лише незначна їх частина.

Результати проведеного констатувального експерименту дозволили зробити наступні висновки:

- третьокласники не достатньо обізнані з профорієнтаційним матеріалом, що сповільнює та дещо утруднює ефективне засвоєння основного програмного;

- високий рівень засвоєння профорієнтаційного матеріалу визначається не лише його поєднанням з програмовим, а й врахуванням розвитку пізнавальної сфери молодшого школяра;

- вчителі не враховують основні умови використання профорієнтаційного матеріалу на уроках та в позаурочний час в початкових класах, недостатньо володіють методикою профорієнтаційної роботи.

З метою підвищення якості знань учнів з профорієнтаційного середовища, розширення їх уявлень про світ професій, розвитку інтересів та світогляду нами проводився формувальний експеримент у 3-А та 3-Б контрольному класах Доброводівської загальноосвітньої школи Збаразького району, Тернопільської області. Результати попереднього контрольного зрізу засвідчили, що якість сформованості профорієнтації учнів експериментального та контрольного класів була приблизно однаковою.

Експериментальне дослідження базувалось на дотриманні основних педагогічних умов використання профорієнтаційного матеріалу у навчально-виховному процесі початкових класів, визначених та охарактеризованих нами у 1пункті другого розділу даної дипломної роботи.

Завданнями експерименту було перевірити:

· вплив основних педагогічних умов на ефективність засвоєння профорієнтаційного матеріалу;

· оволодіння школярами знаннями про професії, їх різноманітність;

· рівень сформованості вміння орієнтуватися в світі професій;

· усвідомлення ролі всіх професій в житі суспільства;

Для реалізації завдань передбачених експериментальною роботою ми пропонуємо систему педагогічних заходів, які стосуються навчального та виховного процесу. У навчально-виховному процесі провідними методами виступали:

· бесіда;

· розповідь;

· гра;

· спостереження;

· демонстрування наочної агітація.

Основними формами профорієнтаційної роботи були:

· свято, родинне свято;

· конкурси;

· зустрічі;

· брейн-ринг

· КВК;

· гра-мандрівка;

· екскурсії.

Зазначимо, що підчас проведення системи профорієнтаційних заходів, для відстеження динаміки розвитку та зміни інтересів до певних професій, формування важливих якостей особистості учня, доцільно завести профорієнтаційні картка на кожного учня.(див. додаток С)

У проведенні навчальної роботи експериментального дослідження ми опиралися на уроки трудового навчання, оскільки їм належить пріоритетне місце у пропедевтичній профорієнтації молодших школярів. Зазначимо, що на самому початку дослідження, для полегшення сприймання та запам'ятовування профорієнтаційного матеріалу нами було розроблено та застосовано на уроках у експериментальному класі профорієнтаційний словник - довідник. В цьому словнику ми з учнями протягом навчально-виховної роботи занотовували невідомі назви професії, їх призначення, сферу діяльності, предмети та засоби праці представників цих професій, кваліфікаційні якості, що потрібні для його фаху.

Профорієнтаційні словники - довідники допомагають молодшим школярам визначити власну точку зору; мотивацію навчання, виробити переконання, закріпити знання.

Також його використання дало нам можливість активізувати пам'ять та увагу учнів в процесі роботи, розвивати, пізнавальну активність, підтримувати інтерес до профорієнтаційного матеріалу та контролювати його засвоєння дітьми.

Крім того, у експериментальному класі, для розширення обсягу знань учнів, ми на уроках трудового навчання використовували більший об'єм профорієнтаційного матеріалу, ігри, ребуси, кросворди, ніж у контрольному. Пропонуємо для вашого перегляду приклади окремих проведених уроків трудового навчання, основою яких є ширше змістове наповнення профорієнтаційним матеріалам. Проілюструємо це на конкретних прикладах теми : "Культура зовнішності людини. Виготовлення фартушка.", "Світ професій «людина - техніка». Виготовлення сюжетної аплікації «Моя майбутня професія»", "Світ професій «людина - знакова система». Виготовлення моделі комп'ютера."

Тема:" Культура зовнішності людини. Виготовлення фартушка."

Підчас опрацювання цієї теми учні розширили уявлення про професії швачки, дізналися про інші професії швейної промисловості. Перед вивченням нового матеріалу учнями, для актуалізації уваги всього класу, була розіграна коротка сценка «Власними руками». На етапі вивчення нового матеріалу кількома учнями для всього класу була проведена презентація професії швачки,яка містила текстову та ілюстративну інформацію. підготовлена з нашою допомогою. Після цього була проведена гра «Відгадай» для виявлення інших професій задіяних у процесі шиття, засобів, предметів їх праці та роз'яснююча бесіда з елементами розповіді. Наступним елементом уроку було читання віршованого літературного твору та його обговорення з використанням наочних матеріалів. Перед його прослуховуванням ми задали учням запитання «Чи знаєте ви, який шлях проходить звичайний одяг до того часу, як ми починаємо його носить? Щоб дізнатися про це послухайте вірш «Народився в полі»» Після пояснення нового матеріалу та технології виготовлення виробу був започати конкурс на кращу швачку. Під час роботи учням, для піднесення працездатності пропонувалося прослухати пісню "Ми шиєм, шиєм шиєм…". Після самостійної роботи учнів відбулася підготовка виробів до виставки " Театр моди". В кінці уроку були підведені підсумки виконаної роботи.

Таке різноманіття методів навчально-виховної роботи допоможе школярам краще пізнати певну професію, сформувати зацікавленість працею людей, бажання працювати. Вдало застосований профорієнтаційний матеріал на такому уроці сприятиме розвитку сприймання, спостережливості, свідомого запам'ятовування, пригадування та відтворення матеріалу, творчої уяви, самоконтролю, емоційно - чуттєвої сфери, зокрема розвитку таких почуттів як естетичні, моральні та інтелектуальні.

Тема:"Світ професій «людина - техніка». Виготовлення сюжетної аплікації «Моя майбутня професія»"

На початку уроку ми провели гру "Так-Ні", для перевірки вивченого матеріалу на попередньому уроці. Вивчення нового матеріал відбувається за допомогою розповіді з елементами бесіди з метою формування уявлень про технічні засоби праці представників професій, що належать до групи «людина - техніка». Протягом всього етапу вивчення нового матеріалу ми використовуємо різноманітну наочність, що забезпечує ефективне засвоєння профорієнтаційного матеріалу. Ознайомлення із кожним представниками професій даної групи ми починаємо з віршів та загадок. Для ознайомлення із професіями столяра, коваля, слюсаря використали такі вірші та загадки, як:

Чий рубанок дошку чистить?

Стружки стружить золотисті?

З чиїх дощок чистий колір?

Як той майстер зветься?

(Столяр)

Хто нам робить із металів

Відшліфовані деталі

Для машин і тракторів?

Ну, звичайно ж,…

(Слюсарі)

Бах-здень-дзень!

По залізу цілий день..

Скачуть іскри золоті.

Руки весь день зайняті..

Куєм коси,і серпи,

Щоб було чим жать снопи.

Куєм ми цілей день,

Бах-здень-дзень!

(Коваль)

Співає пісеньку й співа

Верстат у майстра!

Які в тій пісеньці слова?

У ній немає слів.

Деталі точать ці майстри,

В цеху стоять у ряд.

І кожному о цій порі

Співа його верстат

(Токар)

За допомогою картинок розмічених на дошці демонстрували, як виглядає робочий одяг представників цих професій, з якими технічними засобами пов'язана їх праця. На етапі закріплення перед учнями було поставлене завдання - скласти кросворд із 5 слів, що відображають характерні ознаки професії слюсаря - 1 ряд, ознаки професії столяра - 2 ряд та токаря - 3 ряд. Після пояснення технології виготовлення виробу для того, щоб позитивно настроїти учнів до виконання трудових дій ми запропонували зробити хвилинку релаксації під звуковий супровід. Підчас хвилини релаксації, учням потрібно було сісти зручно, закрити очі і уявити як виглядає одяг людей тієї професій про яку вони мріють, інструменти та засоби праці з якими вони працюють, після чого учні приступили до виконання сюжетної аплікації.

Замісті фізкультхвилинки програли з учнями в профорієнтаційну гру «Кому належить?». Після самостійної роботи учні за бажанням зробили презентація свої творчих робіт. В ході презентації їм задавалися такі запитання: «Яку професію ти хотів зобразити?», «Чому саме цю професію ти обрав?», «Чи знаєш з якими інструментами та засобами праці пов'язана ця професія?», «Як ти гадаєш яку користь приносить людям професія, яку ти обрав? Доведи свою думку.», «Що пов'язує цю професії із професією….?»

Дана робота формувала вміння аналізувати та систематизувати профорієнтаційний матеріал, робити умовиводи, ставити мету та її досягати. Такий спосіб навчальної діяльності молодших школярів підніс її до рівня сприйняття молодшого школяра, сприяв більш глибокому усвідомленню учнями профорієнтаційної інформації, розвитку спостережливості, довільної пам'яті та уваги, уяви, творчому мисленню, наполегливості, вихованню естетичних почуттів.

Тема:"Робота з технічними конструкціями. Виготовлення моделі екскаватора"

На уроці учні ознайомилися машинобудуванням нашої країни, із призначенням та конструктивними особливостями будівельних машин, такими професіями як екскаваторник, слюсар ремонту машин.

Для актуалізації опорних знань учнів основних частин технічного конструктора розв'язали кросворд.

Пояснення нового матеріалу здійснювалося на основі використання великої кількості наочних матеріалів: технологічних таблиць, картинок із зображенням представників таких професій як екскаваторник, слюсар ремонту машин, процесом їх праці, важливих засобів праці, малюнків із зображенням видів екскаваторів(колісний, гусеничний). Учням були представлені відомості про найважливіші машинобудівні заводи країни, місця їх розташування. Ми звернули увагу учнів на виробничі професії, що безпосередньо пов'язані її процесом виготовленням екскаваторів(інженерів, конструкторів). Також на уроці ми використали зустріч із колишнім інженером - конструктором, який розповів учням про інструменти та знаряддя праці, навчальні заклади де можна здобути цю професію, умови праці, якості особистості, які потрібні для представника цієї професії. За допомогою діапроектора учням продемонстрували серію картинок із зображенням процесу заводського виготовлення екскаватор та процесу праці інженера - конструктора.