Використання музично-дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей дошкільного віку

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Використання музично-дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей дошкільного віку

Використання музично-дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей дошкільного віку

28

Вступ

Актуальність дослідження. Одним з важливих завдань всебічного розвитку сучасної дитини є виховання музичної культури. Сприйняття музики - складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Тому необхідно навчити дітей розумітися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати їх увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка і т. д.), розрізняти музичні твори по жанру, характеру.

У педагогічній практиці з цією метою все частіше стали застосовувати музично-дидактичні ігри, які, впливаючи на дитину комплексно, викликають у неї зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.

Музичне мистецтво надає безперечну дію на особу дитини вже в дошкільному віці. Для того, щоб вона виконувала свою соціальну функцію, необхідний розвиток музичного сприйняття, якому додається універсальна роль, оскільки воно пов'язане зі всіма видами музичної діяльності дітей.

Актуальність теми визначається необхідністю теоретичної і практичної розробки питань, пов'язаних з музичним вихованням дітей в певній системі, з урахуванням вікового аспекту і послідовності залучення дітей до цілісного і диференційованого сприйняття музики. Засвоєні на заняттях правила і ігрові дії музично-дидактичних ігор можуть бути перенесені дітьми в їх самостійну діяльність. Але для цього необхідно розробити поетапний шлях формування способів самостійних дій. Успішність реалізації цього завдання в значній мірі залежать від якості дидактичних ігор, що моделюють основні властивості музичних звуків.

Предмет дослідження. Особливості використання музично-дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей дошкільного віку.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження виступає процес використання музично-дидактичних ігор в процесі виховання дошкільнят.

Мета дослідження. Обґрунтувати систему музично-дидактичних ігор для формування сприйняття виразності основних властивостей музичних звуків і розробити методику освоєння цих ігор дітьми 3-6 років.

Гіпотеза дослідження. Припустимо, що використання дітьми системи розроблених музично-дидактичних ігор, що характеризуються барвистістю і образністю дидактичного матеріалу, зробить позитивний вплив як на розвиток сприйняття окремих властивостей музичних звуків, так і на цілісне сприйняття музичних творів. Ефективність дії ігор залежить від їх структури, функцій і продуманої послідовності їх пред'явлення дітям.

Завдання дослідження: 

1) охарактеризувати роль музично-дидактичних ігор у процесі музичного виховання дітей дошкільного віку;

2) розробити систему музично-дидактичних ігор для забезпечення гармонійного розвитку дошкільнят;

3) дати методичні рекомендації до використання системи музично-дидактичних ігор для можливості впровадження їх в практику дошкільних установ.

У ході розв'язання зазначених завдань використовувалися такі методи дослідження:

- теоретичні: 

1. аналіз і синтез, психолого-педагогічної, музичної та методичної літератури з теми дослідження;

2. теоретичне осмислення та узагальнення методичного досвіду для визначення теоретико-методологічних основ дослідження;

- емпіричні: 

1. бесіди;

2. педагогічні спостереження;

База дослідження. Експериментальна робота здійснювалась на базі Березівської школи-садочку “Пізнайко”, з дітьми 3-5 років.

Розділ 1. Теоретичні основи використання музично-дидактичних ігор в процесі музичного виховання дітей дошкільного віку

1.1 Значення розвитку музичних здібностей у дітей дошкільного віку

Дослідження відомих учених, педагогів доводять можливість і необхідність формування у дитини пам'яті, мислення, уяви з дуже раннього віку.

Не є виключенням і можливість раннього розвитку у дітей музичних здібностей. Є дані, які підтверджують факти впливу музики на плід, що формується в період вагітності жінки, і позитивну її дію на весь організм людини надалі.

Музика завжди претендувала на особливу роль в суспільстві. У стародавні часи музично-медичні центри лікували людей від туги, нервових розладів, захворювань серцево-судинної системи. Музика впливала на інтелектуальний розвиток, прискорюючи зростання клітин, що відповідають за інтелект людини. Музикою можна впливати на емоційне самопочуття людини.

Емоційна дія гармонійних звукових поєднань посилюється багато разів, якщо людина володіє тонкою слуховою чутливістю. Розвинений музичний слух пред'являє вищі вимоги до того, що йому пропонується. Найбільш сприятливого періоду для розвитку музичних здібностей, ніж дитинство, важко уявити. Розвиток музичного смаку, емоційній чуйності в дитячому віці створює «фундамент музичної культури людини, як частини її загальної духовної культури в майбутньому».(6; с.112)

Якщо для музичного розвитку дитини з самого народження створені необхідні умови, то це дає значніший ефект у формуванні її музичності. Природа щедро нагородила людину. Вона дала їй все для того, щоб бачити, відчувати навколишній світ.

Спеціальні або основні здібності включають: звуковисотний слух, відчуття, ладу, відчуття ритму. Саме наявність їх у кожного наповнює почуту людиною музику новим змістом, саме вони дозволяють піднятися на «вершини глибшого пізнання таємниць музичного мистецтва». (6; с.135)

Розвиток музичних здібностей - одне з головних завдань музичного виховання дітей дошкільного віку. Кардинальний для методики музики є питання про природу музичних здібностей: чи являють вони собою природжені властивості людини або розвиваються в результаті дії навколишнього середовища навчання і виховання.

На різних історичних етапах становлення методики музики в розробці теоретичних і практичних аспектів проблеми розвитку музичних здібностей існують різні підходи.

Б.М. Теплов в своїх роботах дав глибокий всебічний аналіз проблеми розвитку музичних здібностей. Він чітко визначив свою позицію в питанні про природженість музичних здібностей. Музичні здібності, необхідні для успішного здійснення музичної діяльності, на думку Теплова, об'єднуються в поняття «музичність». А музичність, це «комплекс здібностей, потрібних для занять саме музичної діяльності на відміну від інших, але в той же час пов'язаних з будь-яким видом музичної діяльності». (8; с.235)

У людини є і загальні здібності, що виявляються в різних видах діяльності. Якісне поєднання загальних і спеціальних здібностей утворює ширше в порівнянні з музичністю поняття музична обдарованість.

У кожної людини є оригінальне поєднання здібностей визначальні успіх протікання тієї або іншої діяльності.

Музика - це рух звуків, різних по висоті, тембру, динаміці, тривалості, певним чином організованих в музичних ладах (мажорному, мінорному), що мають певне емоційне забарвлення, виразні можливості. Щоб глибше сприйняти музичний зміст, людина повинна володіти здатністю диференціювати рухомі звуки слухом, розрізняти і сприймати виразність ритму.

Музичні звуки володіють різними властивостями, вони мають висоту, тембр, динаміку, тривалість. Їх розрізнення в окремо взятих звуках складає основу музичних здібностей.

Тривалість звуку лежить в основі музичного ритму. Відчуття емоційної виразності, музичного ритму і відтворення його утворюють одну з музичних здібностей людини - музично-ритмічне відчуття. Висота, тембр і динаміка складають основу відповідно звуковисотного, тембрового і динамічного слуху.

Відчуття, ладу, музично-слухові уявлення і відчуття ритму складають три основні музичні здібності, які утворюють ядро музичності.

1.2 Основні види музично-дидактичних ігор у музичному розвитку дошкільників

Одним з важливих завдань всебічного розвитку дитини є виховання музичної культури. Її основи закладаються вже в дитинстві. В зв'язку з цим велике місце відводиться музиці в дитячих садах, - вона звучить і на музичних заняттях, і в самостійній музичній діяльності, і під час свят і розваг.

Зміст музичного виховання передбачає виховання у дітей сприйнятливості, інтересу, любові до музики, розвиток емоційної чуйності на неї, залучення їх до різноманітних видів музичної діяльності, що дозволяє розвивати загальну музичність дитини, її творчі здібності.

Сприйняття музики складний процес, що вимагає від людини уваги, пам'яті, розвиненого мислення, різноманітних знань. Всього цього у дошкільників поки немає. Тому необхідно навчити дитину розбиратися в особливостях музики як виду мистецтва, свідомо акцентувати її увагу на засобах музичної виразності (темп, динаміка), розрізняти музичні твори по жанру, характеру.(7; с. 96)

Саме з цією метою застосовують музично-дидактичну допомогу, яка, впливаючи на дитину комплексно, викликає у нього зорову, слухову і рухову активність, тим самим, розширюючи музичне сприйняття в цілому.

Вся допомога умовно ділиться на три групи:

Допомога, мета якої дати дітям уявлення про характер музики (весела, сумна), музичні жанри (пісня, танець, марш). «Сонечко і хмаринка», «Підбери музику»;

Допомога, яка дає уявлення про зміст музики, про музичні образи. «Дізнайся казку», «Підбери картинку»;

Допомога, яка формує у дітей уявлення про засоби музичної виразності. «Музичний будиночок», «Кого зустрів колобок».

Як показала практика, систематичне застосування музично-дидактичних ігор викликає у дітей активний інтерес до музики, до завдань і сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.

Музично-дидактична допомога сприяє активнішому сприйняттю музики дошкільниками, дозволяють в доступній формі залучити їх до основ музичного мистецтва. І це, на думку Л.Н. Комісарової, є дуже «важливим аспектом розвитку у дітей музичної культури». (10; с. 58)

Види самостійної діяльності дитини в дитячому саду різноманітні. Серед них і музична. У вільний від занять час діти влаштовують ігри із співом, самостійно грають на дитячих музичних інструментах, організовують уявлення, що театралізуються. Одним з найважливіших засобів розвитку самостійної музичної діяльності дітей є музично-дидактичні ігри.

Основне призначення музично-дидактичних ігор є - формування у дітей музичних здібностей; у доступній ігровій формі допомогти їм розібратися в співвідношенні звуків по висоті; розвинути у них відчуття ритму, тембрового і динамічного слуху; спонукати до самостійних дій із застосуванням знань, одержаних на музичних заняттях.

Музично-дидактичні ігри збагачують дітей новими враженнями, розвивають у них ініціативу, самостійність, здатність до сприймання, розрізнення основних властивостей музичного звуку.

Педагогічна цінність музично-дидактичних ігор полягає в тому, що вони відкривають перед дитиною шлях застосування одержаних знань в життєвій практиці.

У основі дидактичного матеріалу лежать завдання розвитку у дітей музичного сприйняття, ігрова діяльність допомагає дитині в цікавій для нього формі почути, розрізнити, порівняти деякі властивості музики, а потім і діяти з ними.

Музично-дидактичні ігри повинні бути прості і доступні, цікаві і привабливі. Тільки в цьому випадку вони стають своєрідним збудником бажання у дітей співати, слухати, грати, танцювати.

В процесі ігор діти не тільки набувають спеціальних музичних знань, у них формуються необхідні риси особистості, в першу чергу відчуття згуртованості, відповідальності.

Ігровий матеріал: Дорослі (вихователь, музичний керівник) і діти, що зображають гостей, ширма, картки, на яких зображені дитячі музичні інструменти.

Хід: Дорослий говорить: «Сьогодні нас повинні прийти гості». Стук в двері. Приходить ведмідь(дорослий в костюмі ведмедя).

«Здрастуйте діти, я прийшов вас в гості. Я дуже люблю танцювати і грати. Сьогодні я придумав таку гру: один з вас встає за ширму, обирає там музичний інструмент, на якому він гратиме. А інші вгадуватимуть, який же це чарівний інструмент».

Дитина проходить за ширму, і за допомогою дорослого вибирає інструмент, який найбільше підходить до незграбного ведмедя. В даному випадку це буде бубон. Ведмідь танцює під бубон, діти йому хлопають. Після закінчення танцю ведмедя діти повинні вгадати під який інструмент він танцював. (Заздалегідь діти отримують картки із зображенням музичних інструментів).

Коли діти вгадають, приходять інші гості, і кожного разу використовуються різні інструменти: зайчик стрибає під швидкі удари молоточком на металофоні, конячка - під чіткі удари музичного молоточка або дерев'яних ложок, пташка - під дзвін дзвіночків.

Ця музично-дидактична гра закріпила знання дітей про музичні інструменти, прихід «живих гостей» сприяє емоційному підйому і викликає активність.

«Що музичний інструмент розповість про себе»

Мета: закріплення знань про музичні інструменти.

Ігровий матеріал: музичні інструменти, озвучені і не озвучені (заховані в коробку), картки із зображенням музичних інструментів.

Хід гри: Коробка з інструментами стоїть за ширмою. Дитина підходить до ширми, витягує з коробки інструмент, і, не показуючи дітям, починає розповідати про нього. Якщо дитині важко, дорослий ставить йому питання: «Що уміє робити інструмент?», «Як витягуються звуки?», «на що схожий звук інструменту».

Діти можуть ставити розповідачу питання. Гра повторюється до тих пір, поки діти не втомляться, або поки все не побувають в ролі розповідача. Гру можна урізноманітнити тим, що в кінці дорослий читає цікаві історії і казки про музичні інструменти.

Музично-дидактична гра допомогла різноманітити і удосконалити знання дітей про музичні інструменти, що надалі дозволило проводити з ними індивідуальну роботу, метою якої було навчання дітей грі на простих дитячих музичних інструментах.

«Принц і принцеса».

Мета: вдосконалення динамічного сприйняття і відчуття ритму.

Хід: діти розсаджуються на килимку лицем до центру круга, руки прибирають за спину. Вибирається принц, який закриває очі, і в цей час в долоньки одній з дівчаток кладуть красивий бантик. Вона принцеса. Принц повинен дізнатися принцесу по гучній музиці. Звучить «Вальс» Е. Доги, принц поволі йде під музику по колу поряд з дітьми дорослий регулює динаміку: від тихого звучання до гучного.

Чувши голосну звучну музику, принц указує на принцесу. Дівчинка розкриває долоньки, показує бантик.

Потім як ускладнення гри принц і принцеса повинні танцювати, при цьому придумавши свій ритмічний малюнок.

Гра проводилася кілька разів і «ритмічні танці», придумані дітьми були дуже різноманітні.

«Бубонці»

Мета: розвиток звуковисотного слуху.

Ігровий матеріал: бубонці.

Хід: Дорослий розповідає: «Жили були три веселі бубонці: Дінь, Дань і Дон. У кожного була своя пісенька. Бубонець. Дінь співав тоненьким голоском. «Дінь-дінь» - звучала його пісенька. Дань співав пісеньку середнім голоском: «Дан-дан». А у бубонця Дона голосок був грубіший, нижчий ніж у його братів. «Дон-дон» - грізно звучала його пісенька (використовується фланелеграф, на якому три лінієчки і бубонці повинні бути в своїх будиночках)».

Діти повинні повторити пісеньки різними голосами їх голоси повинні зливатися, коли одночасно співає 3-4 людини.

На підготовчому етапі роботи були використані не тільки музично-дидактичні ігри і допомога, направлені на розвиток тієї або іншої музичної здібності, але і «Експрес-аналіз і оцінка музичної діяльності» під редакцією О.А.Сафоновї.

Вся робота допомогла виявити відчуття ритму розвинене у старших дошкільників найслабше, що і послужило підставою надалі для проведення, на основному етапі музично-дидактичних ігор тільки на розвиток цієї здатності. Як відомо, відчуття ритму складає основу емоційної чутливості до музику. І підібрані музично-дидактичні гри, поза сумнівом, повинні були служити цій меті.

Для успішного формування музичних здібностей і для досягнення вищого результату роботи був внесений елемент новизни - поєднання будь-якого музично-сенсорного завдання з розвитком відчуття ритму.

Були використані наступні ігри.

«Подумай і відгадай»

Мета: придумувати деталі ритмічних малюнків, повтор вже знайомих, закріплення тривалості нот.

Матеріал: картки (по числу тих, що грають), на яких зображені ведмідь, зайчик, пташка.

Хід: Дітям надаються картки. На фортепіано звучать відповідні мелодії: «Зайчик» Н.Старокадамського, «Ведмідь» В.Ребікова, «Горобці» М.Красєва. Діти дізнаються мелодії і піднімають відповідні картки.

Як ускладнення на наступному занятті дітям було запропоновано проспівати відповідні мелодіям, ритмічні малюнки і спробувати придумати свої, дуже прості.

На наступному занятті діти вже повинні були під пісню «Разом весело крокувати» спробувати показати рухами героїв: зайчик стрибає - використовуються четвертні і восьмі ноти; ведмідь - цілі ноти і половинки; пташки - восьмі і шістнадцяті.

Ця музично-дидактична гра значно поліпшила реакцію дітей на розрізнення тривалості нот, сприяла швидшому формуванню звуковисотного слуху і відчуття ритму.

«Прогулянка»

Мета: закріплення тривалості нот, розвиток відчуття ритму.

Ігровий матеріал: музичні інструменти по числу тих, що грають (молоточки, барабан, бубон, ксилофон, металофон, дзвоник, музичні тарілки).

Хід гри: Дорослий: «Зараз, хлоп'ята, ми відправимося з вами на прогулянку, але це буде незвичайна прогулянка, ми гулятимемо, допоможуть нам в цьому музичні інструменти. Ось ми з вами спускаємося по сходах (повільні удари молоточком по столу), а зараз ми вийшли на вулицю. Світить яскраве сонечко, ми зраділи, побігли (часті удари по барабану або можна молоточками по столу). Ми гуляли, веселилися, але раптом з'явилася хмара, подув вітер, ударив грім, виблискувала блискавка, і пішов дощ. Спочатку це були рідкісні краплі, а потім почалася часта сильна злива (ритм прискорюється, діти можуть стукати в барабан, бубон, молоточками по металофону, ударяти в тарілки, дзвоником передавати рідкісні краплі дощу; використовуються всі інструменти для передачі стану погоди; рідкісні краплі дощу і сильну часту зливу діти передають в певному ритмі, унаслідок чого у них закріплюються знання про тривалість нот)».

Дорослий: «Злякалися хлоп'ята такої погоди і побігли додому, - знову швидкі і ритмічні удари».

Гра поступово ускладнювалася, діти за допомогою дорослого придумували нові події, які відбувалися на «прогулянці», і кожного разу ритмічні малюнки ставали все різноманітнішими і складнішими.

«Навчи матрьошок танцювати»

Ігровий матеріал: великі і маленькі матрьошки.

Хід: У дорослого в руках велика матрьошка, у дітей - маленькі. «Велика матрьошка учить танцювати маленьких»- говорить дорослий. Відстукує по столу спочатку нескладний ритмічний малюнок. Діти повторюють. Як ритмічні малюнки використовувалися знайомі дітям мелодії пісень і танців: «У полі берізка стояла», «Ах ви сіни.», «Разом весело крокувати», «Сонячний капіж». Якщо спочатку діти повторювали за дорослими, то потім вони самі стали придумувати нескладні ритмічні малюнки, або дорослий починав, а діти закінчували. Приклади ритмічних малюнків були найрізноманітніші.

Ця музично-дидактична гра використовувалася як індивідуальна робота і на музичному занятті.

«Визнач по ритму»

Ігровий матеріал: картки, на одній половині яких зображені ритмічний малюнок, а інша половина порожня, картки, що ілюструють зміст пісень, дитячі музичні інструменти (ложки, бубон, дзвоник, барабан, музичний молоточок).

Хід: Ведучий, дитина або дорослий, виконує ритмічний малюнок пісні або танцю (за допомогою вилясків або просто стукає музичним молоточком по столу, використовуються дерев'яні ложки, барабан), знайомих дітям: «Ах ви сіни», «В полі береза стояла» російські народні пісні, «Сьогодні мамине свято», Парцхаладзе, «Сонячний капіж» Соснін, «Різноколірна гра», «Горобця» М.Красєва.

Діти по ритму визначають пісню і картинкою закривають порожню половину картки. Ритмічні малюнки можуть бути мимовільними: повільні удари в барабан - йде ведмідь, дзвін дзвоника - пташка летить. Діти повинні вгадати самі, без допомоги дорослого.

«Тінь-тінь»

Цю пісню діти знають добре. Для досконалішого розвитку у дітей ритмічного відчуття були використані наступні завдання в ігровій формі:

- пісня співається разом з дітьми з метою закріплення тексту;

- діти одночасно співають і ляскають тихенько в долоні, відзначаючи вилясками ритмічний малюнок;

- спів по ролях: дорослий - автор, а діти - герої (лисиця, заєць, 2 їжаки, блішки, ведмідь, коза).

Кожна дитина виконує свою роль.

- спів по ролях, але роль виконують долоньками. Дітям пояснюють, що голосок «сховався», долоньки «співають замість нього».

- вся пісня від початку до кінця співається долоньками

- коли ритм пісні добре засвоєний, можна викласти його короткими і довгими смужками або тривалістю.

«Прикрась музику»

Ігровий матеріал: магнітофон із записом «Неаполітанської пісні» П.І.Чайковського, дитячі музичні інструменти, які лунають дітям (бубон, барабан, дзвіночки, дудочка, трикутник, музичний молоточок).

Хід: дитина слухає спочатку твір, визначає його ритм, настрій. Потім, по показу дорослого діти пробують застосовувати прийом оркестровки. Вони повторюють ритм пісні, як би підіграючи на музичному інструменті. Потім, в кульмінаційній частині пісні, інструменти звучать всі одночасно.

Як завдання дітям пропонується проявити творчість: прикрасити звучання. Наприклад, десь можна уловити дзвін дзвоника, удар в барабан або бубон, металофон.

У такій музично-дидактичній грі діти розрізняють характер музики, настрій намагаються підстроїтися під певний ритм і уловити щонайменші його зміни і проявляють творчість, що грає важливу роль в розвитку відчуття ритму.

«Склади пісеньку».

Мета. Розвивати у учнів уміння розрізняти форму музичного твору (заспів і приспів), передавати структуру пісні, що складається з елементів, що повторюються, у вигляді умовного зображення.

Опис. Три - чотири кружки (червоний, синій, зелений, жовтий) і таку кількість прямокутників (білого або темно - коричневого кольору ).

Методика застосування. Вчитель виконує пісню і просить визначити, чи є в ній заспів і приспів, скільки куплетів, скільки разів повторювався приспів. Після цього пропонується одному з учнів «скласти пісеньку» за допомогою різноколірних фігурок: кожен новий куплет позначити кружком якого-небудь кольору, а приспів - прямокутником. Під час повторного виконання пісні учень викладає геометричні форми в тій послідовності, яка відповідає будові пісні - чергуванню заспіву і приспіву. Решта учнів перевіряє, чи правильно викладені форми.

«Море».

Мета. Розвивати у учнів уявлення про образотворчі можливості музики, її здатності відображати явища навколишньої природи.

Опис. Три картки із зображенням ліній. Вони умовно передають різний стан моря. На першій - лінія, зігнута сіро - блакитному фоні - «море схвильоване», на другій - лінія сильно зігнута, фіолетовий фон - «море бушує», на третій - лінія слабо хвиляста, блакитний фон - «море заспокоюється, буря затихає».

Методика застосування. Учні слухають в записі вступ до опери «Садко», «Море» Н.А. Римського-Корсакова. Після виконання учні діляться своїми враженнями про характер музики. Вчитель разом з учнями звертає увагу на те, що композитор намалював яскраву картину моря, показуючи найяскравіші його стани; воно то схвильоване, то бушуюче, то таке, що заспокоюється. Потім вчитель пояснює хлоп'ятам умовні зображення, що передають той або інший стан моря. Вчитель пропонує ще раз послухати твір і прослідкувати, як змінюється характер музики впродовж звучання всієї п'єси. Один з учнів за допомогою карток показує ці зміни, тобто розкладає картки в тій послідовності, яка відповідає розвитку музичного образу.

«Дізнайся і склади мелодію».

Мета. Передавати ритмічний малюнок знайомих мелодій і дізнаватися по зображенню ритмічного малюнка ту або іншу мелодію.

Опис. Для цього використовують прямокутники різної довжини, але однакової ширини. Довгі прямокутники - червоні - відповідають довгим звукам, короткі - зелені - коротким. І тих і інших по 10 штук. Чергуючи прямокутники різної довжини, можна умовно зобразити ритмічний малюнок знайомої мелодії, що виконується вчителем.

Методика застосування. Розучуючи разом з вчителем мелодію, учні за допомогою карток викладають її ритмічний малюнок, використовуючи різні прямокутники. Навчившись виконувати це завдання, хлоп'ята можуть перейти до складнішого - дізнатися по викладеному вчителем ритмічному малюнку знайому мелодію.

«Драбинка чарівниця».

Мета. Розвивати у учнів уміння співвідносити звуки по висоті, розрізняти напрям руху мелодії.

Опис. Картка із зображенням драбинки з семи сходинок. Кожна сходинка закрашена певним кольором. Сім круглих фішок, відповідних кольору сходинок драбинки.

Методика застосування. Вчитель виконує на металофоні знайому дітям мелодію, потім пропонує по черзі «музичні загадки» : виконує без слів першу фразу заспівує, але не дограє останній звук, потім виконує другу фразу пісеньки, не дограючи нижнього звуку. Діти повинні визначити, який із звуків мелодії не був виконаний при русі мелодії вгору і при русі вниз. Визначивши його, вони на відповідну сходинку кладуть фішку того кольору, яким закрашена сходинка.

«Вибери інструмент».

Мета. Розвивати у учнів уявлення про образотворчі можливості музики.

Опис. Набір маленьких карток із зображенням різних музичних інструментів. (інструменти симфонічного оркестру, оркестру російських народних інструментів).

Методика застосування. Вчитель розмовляє з дітьми про музику, пояснюючи, що вона може не тільки передавати різні відчуття, але і розповідати своїми виразними засобами про те, що зустрічається в житті. Вчиться виконують п'єси, в яких передані характерні особливості звучання різних музичних інструментів. Після прослуховування учні повинні вибрати картки з відповідним зображенням інструменту.

музичний дидактичний дошкільний гра

2.2 Аналіз і результати практичної роботи

Всі використовувані музично-дидактичні ігри і допомога застосовувалися протягом декількох занять, поступово стаючи різноманітнішим і складнішим, що дозволило судити про своєрідність музичного розвитку кожної дитини і відповідно коректувати змістом музичних занять.

Крім того, для успішнішого розвитку у старших дошкільників відчуття ритму були використані фрагменти системи елементарного музичення австрійського композитора Карла Орфа.

В результаті музичних занять було виявлено:

- слухова увага дітей стала більш організованою;

- з'явилася швидка і чітка реакція на високі і низькі звуки;

- ритм, що передається дітьми, став точнішим не тільки у вилясках, але і в передачі його звучними жестами і на металофоні;

- покращала реакція дітей на визначенні інструментів по тембровому і динамічному звучанню.

Завершує роботу конкретний практичний матеріал, який відображений в додатку.

Проведена робота показала, що відповідно до мети, об'єкту, предмету дослідження, і в процесі вивчення методичної літератури з проблеми у дітей музично-сенсорних здібностей, ми дійшли висновку, що саме дошкільний вік надзвичайно важливий для розвитку загальних музичних здібностей дитини, у тому числі і музично-сенсорних. І розвиток цих здібностей у кожної дитини повинен бути постійно в полі зору у вихователя, музично керівника, здійснюватися різними методами і засобами. Зокрема за допомогою музично-дидактичних ігор і допомоги.

Висновок

Безумовно, сама організація використання музично-дидактичних ігор вимагає від педагога розуміння значущості і цінності музичного розвитку дітей, великої творчості і майстерності.

Як показує практика, систематичне застосування музично-дидактичних ігор викликає у дітей активний інтерес до музики, сприяє швидкому оволодінню дітьми музичним репертуаром.

У практичній частині роботи, що проводиться, ми ще раз переконалися в тому, що якщо в процесі музичної діяльності розвиватимуться музичні здібності у всіх дітей без виключення це не пройде безслідно для їх подальшого музично розвитку.

Пропоновані музично-дидактичні ігри, фрагменти занять не були самоціллю, а лише сприяли розвитку не тільки музичних здібностей, але і творчих.

Напрацьований наочний допоміжний музичний матеріал дозволив в простій доступній ігровій формі дати дітям уявлення про властивості музичного звуку, про виразні можливості музики, навчити розрізняти гамму відчуттів, настроїв, що зраджуються нею.

Напрацьованій наочний допоміжний музичний матеріал дозволивши в простій доступній ігровій формі дати дітям уявлення про властивості музичного звуку, про виразні можливості музики, навчити розрізняти гамму відчуттів, настроїв, що сприймаються нею.

Пропонований узагальнений, систематизований досвід із дошкільниками по розвитку у них музичних здібностей доступний в оволодінні будь-яким педагогом, музичним керівником, і може бути рекомендований для використання його в дитячих дошкільних освітніх установах, як на музичному занятті, так і в індивідуальній роботі з музичного виховання.

Список літератури

Бондаренко А.К. Дидактические игры в детском саду., М., Просвещение, 1991.

Виготский Л.С. Игра и ее роль в психологическом развитии ребенка// Вопросы психологии: - 1966. - № 6.

Ветлугина Н. А. Развитие музыкальных способностей дошкольников в процессе музыкальных игр. - М., Просвещение, 1988.

Дзержинская И. Формирование восприятия музыки у дошкольников. - М., Просвещение 1992.

Железнов С. Развитие музыкальных способностей. - М. , Глянц, 1998.

Кабалевский Д. “Как рассказывать детям о музыке” Москва, “Просвещение”, 1989.

Комисарова Л., Костина Э. Наглядные средства в музыкальном воспитании дошкольников. - М., Просвещение, 1986.

Кононова Н. Музыкально-дидактические игры для дошкольников. - М., Просвещение 1982.

Кудрявцева А.А. Кутузова И.А.Музыкальный калейдоскоп: Методическое пособие для педагогов образовательных учреждений. - М., 2002

Михайлова М. Развитие музыкальных способностей детей. - Ярославль: Академия развития, 1997.

Никитин Б.П. Развивающие игры. - 2-е изд. - М.: Педагогика, 1985.

Свирида П. А вже весна воскресла. - Коломия, 1993

Тарасова Л. Музыка в семье. - М., Детская литература, 1985.

Размещено на Allbest.ru