Виникнення та розвиток ідей теорії "вільного виховання" в педагогіц

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Виникнення та розвиток ідей теорії "вільного виховання" в педагогіц

Виникнення та розвиток ідей теорії "вільного виховання" в педагогіц

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

Кафедра соціальної педагогіки

Виникнення та розвиток ідей теорії «вільного виховання» в педагогіці

Курсова робота

студентки 25 групи,

педагогічного інституту,

спеціальності “Соціальна педагогіка”

Степанюк Яни Олексіївни

Науковий керівник:

кандидат педагогічних наук, доцент

Мартіросян О.А.

Луцьк - 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ

1.1. Тютюнопаління серед підлітків як соціально-педагогічна проблема

1.2. Мета, завдання, зміст соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків

• РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОПАЛІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
• 2.1. Форми, методи, засоби соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків
• 2.2. Корекційно-розвивальна програма з питання тютюнопаління
• ВИСНОВКИ
• СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
• ДОДАТКИ
• ВСТУП
• Актуальність. Стан громадського здоров'я в Україні свідчить про актуальну потребу підвищення ефективності збереження та зміцнення здоров'я українського народу, формування здорового способу життя і, таким чином, забезпечення сталого національного розвитку.
• Згідно з даними ВООЗ, на стан здоров'я населення впливають: рівень та стан медичної допомоги - 10 відсотків, спадковість - 15, довкілля - 20, спосіб та умови життя - 50-55 відсотків.
• Основними чинниками, які негативно впливають на здоров'я, є тютюнопаління, незбалансоване харчування, малорухомий спосіб життя, надмірне споживання алкоголю, травматизм тощо.
• Основними причинами смертності серед населення України є серцево-судинні захворювання, злоякісні пухлини та зовнішні чинники. В структурі смертності істотно (в 3-4 рази) збільшилася смертність людей молодого та середнього віку, особливо серед чоловіків. За такої ситуації із 10 юнаків до 60 років доживуть тільки шестеро, а серед 20-річних - менше половини.
• Україна посідає перше місце в Європі з тютюнопаління серед чоловіків (66,8 відсотка) та перше місце серед жінок (19,9 відсотка) у країнах СНД. 80 відсотків курців починають палити в підлітковому та юнацькому віці. Сьома викурена цигарка підлітком спричиняє нікотинову залежність.
• Однією з найгостріших проблем сьогодення є поширення тютюнопаління серед підлітків. Це соціальне явище має свою динаміку та закономірності розвитку. Серед споживачів тютюну 6-8 % - діти молодшого шкільного віку. Курить кожен п'ятий п'ятикласник, майже половина восьмикласників і майже 60 % випускників шкіл. Така статистика свідчить про відсутність мотивованої направленості підлітків на формування та збереження свого здоров'я. Водночас це також наслідок відсутності в суспільстві пріоритету здорового способу життя.
• Сучасний підхід до розв'язання проблеми тютюнопаління передбачає пріоритет профілактичної роботи, основним об'єктом якого є школярі підліткового віку. Особлива увага науковців і педагогів зосереджена на профілактичній роботі в умовах загальноосвітнього навчального закладу, котрий володіє цілим рядом унікальних можливостей для забезпечення її ефективності. Зокрема, він має можливість впливати на формування та розвиток особистості підлітка, взаємодіяти з сім'єю школяра з метою створення сприятливої ситуації для його соціального розвитку. В загальноосвітньому навчальному закладі працюють кваліфіковані спеціалісти (вчителі, класні керівники, психологи, соціальні педагоги), здатні забезпечити ефективну профілактичну роботу в цьому напрямі.
• Мета дослідження - визначити ефективні шляхи профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі.
• Завдання дослідження:
• 1. Визначити фактори поширення та наслідки негативного впливу тютюнопаління на підлітків.
• 2. Обґрунтувати мету, завдання, зміст соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків.
• 3. Визначити ефективні форми, методи, засоби профілактики тютюнопаління серед підлітків.
• Методи дослідження: вивчення соціально-педагогічної літератури, шкільної документації, аналіз, порівняння, узагальнення, спостереження, бесіди, анкетування, тестування.
• Теоретичне значення дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні соціально-педагогічних основ профілактики тютюнопаління серед підлітків.
• Практичне значення дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій для проведення ефективної соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків.
• Структура курсував роботи. Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.
• РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ

При курінні відбувається суха дистиляція і неповне згоряння висушених тютюнових листків в незалежності від того, використовуються вони в натуральному вигляді (скручена в трубочку), в сигареті чи в сигареті і в трубці. При повільному згорянні виділяється дим, що являє собою неоднорідну (гетерогенну) суміш, що складається в середньому з 60% різних газів і 40% мікроскопічних дьогтевих крапель (аерозолі).В газовій фракції диму міститься, крім азоту (59%), кисню (13,4%), ще й оксид вуглецю (IV) (13,6%), оксид вуглецю (II) (4%), водяна пара (1,2%), ціаністий водень (0,1%), оксиди азоту, акролеїн та інші речовини. Аерозольна фракція диму включає воду (1,4%), гліцерин та спирти (0,1%), альдегіди і кетони (0,1%), вуглеводні (0,1%), феноли (0,003%), нікотин (0,002%) та ін.

Відповідно з основною дією, шкідливі речовини, що містяться в тютюновому димі, і, що впливають на організм, об'єднані в 4 групи: 1) канцерогенні речовини; 2) подразнюючі речовини; 3) отруйні гази; 4) отруйні алкалоїди.

Канцерогенні речовини: ароматичні вуглеводні, бензпірен, феноли, органічні сполуки (нітрозамін, гідразин, вінілхлорид, толуідин та ін.), неорганічні сполуки миш'яку та кадмію, радіоактивні полоній, олово та вісмут - 210.

Подразнюючі речовини: ненасичений альдегід - пропеналь (акролеїн), оксид вуглецю (II).

Отруйні гази: оксид вуглецю (II), сірководень, ціаністий водень та ін.

Отруйні алкалоїди: всього 12 (нікотин, норнікотин, нікотирин, нікотеїн, нікотимін та ін.).

Нікотин являється одним із самих сильних з відомих нам отрут, які впливають на нервову систему. При згорянні сигарети він руйнується тільки частково, приблизно на 25%. Вміст нікотину в диму головної струї сигарети від 0,4 до 3мг - лише 20% від спільної кількості нікотину в сигареті. В недокурку залишається біля 5%, а інші 50% потрапляють в повітря в приміщенні, де курять.

Фізична та психологічна залежність від нікотину розвивається набагато швидше, ніж від алкоголю.

Головною причиною виникнення і розвитку “тютюнового” кашлю стають краплі дьогтю, що осіли в легенях. Речовини, що містяться в тютюновому димі викликають запалення епітелію, що покривають дихальні шляхи, це призводить до підвищеного виділення секреції та слизу, що зв'язаний з виділенням мокроти при кашлі.

Масове розповсюдження куріння є однією з головних причин широкого розповсюдження сердечно-судинних захворювань. Доведено, що у курців на відміну від некурящих людей в 2-3 рази частіше розвивається інфаркт та передінфарктний стан, стенокардія та інші захворювання серця При цьому смертність, викликана цими захворюваннями, в курців набагато вища. Життя курців на 4,6-8,3 роки менше, ніж у некурящих, при чому скорочення протяжності життя залежить від того, в якому віці людина почала палити.

Доведено, що більше 50% всіх захворювань, що являються причиною смерті курців, приходиться на долю сердечно-судинних захворювань.

Більше 80 % хворих, що страждають хронічним захворюванням шлунку та дванадцятипалої кишки, є курцями. Це захворювання найчастіше зустрічається у запеклих курців. Доведено, що куріння негативно впливає і на процес лікування виразки.

Проте єдиним найефективнішим засобом зниження небезпеки є цілковите припинення куріння. Дослідники вважають, що ті, хто надає перевагу “легким” сигаретам, роблять більш глибокий і довгий вдих, щоб одержати нікотиновий “струс”, а це (разом із збільшенням кількості викурених сигарет) може бути причиною аденокарциноми, особливого виду раку легенів. Виявлено, що між 1959 і 1991 роками захворюваність на аденокарциному, що розвивається на периферії легенів, збільшилася в 17 разів у жінок і в 10 разів у чоловіків.

Більшості курців-новачків смак сигаретного диму здається жахливим. Протягом першої ж хвилини зростає частота серцевих скорочень і за 10 хвилин може зрости на 30%. Якщо не курити впродовж 24 годин, пульс уповільнюється на 10 ударів за хвилину, але перша ж сигарета одразу пришвидшує серцеві скорочення. Куріння під час відеоігри, яка і без того збільшують частоту пульсу на 12 ударів за хвилину та підвищує систолічний артеріальний тиск на 15 мм ртутного стовпа, призводить до дальшого прискорення пульсу (приблизно на 30 ударів) і підвищення тиску (приблизно на 20 мм ртутного стовпа).

Коли ми кажемо підліткам, що їм не можна курити, бо вони ще діти, ми провокуємо їх доводити власну “дорослість” саме через куріння. Тому основний принцип, із якого варто виходити, надаючи їм допомогу, - це ставитися до них так само, як до людей будь-якого іншого віку. І хоча підлітки як курці мають певні особливості, головним є те, чим вони схожі на всіх інших прихильників куріння.

Нікотин створює низку ефектів, які сприймаються курцем як приємні, - зменшення дратівливості, схуднення, поліпшення уваги та психомоторного функціонування. Це є позитивним підкріпленням куріння, а наслідки ненадходження в організм нікотину, що з'являються через кілька годин після припинення куріння та тривають до чотирьох тижнів, створюють негативне підкріплення, що також ускладнює відмову від куріння. Це стосується будь-якої залежності, зокрема, алкогольної і наркотичної.

Всі речовини, котрі спричиняють залежність, змінюють свідомість людини, її ставлення до життя, здатність пристосуватися до умов соціального середовища. Ці речовини є перешкодою для усвідомлення та розв'язання життєвих проблем.

Підліток, що почав курити, перестає адекватно реагувати на труднощі або звичайні життєві ситуації, які потребують нових рішень. Відчуваючи дискомфорт, людина зазвичай відшукує його причину, визначає способи усунення, і, таким чином, просувається у своєму розвитку.

Натомість курець, відчуваючи дискомфорт, найчастіше вважає, що йому необхідна чергова сигарета. Внаслідок цього гальмується розвиток особистості, людина не використовує всіх потенційних можливостей. Згідно з міжнародними даними, щороку близько 40% курців роблять серйозну спробу позбутися куріння, але через нікотинову залежність лише 3% з-поміж них мають щастя звільнитися від неї впродовж наступних шести місяців.

Намагання стримати тютюнову епідемію часто є марним, бо споживачі тютюну надзвичайно залежать від нього. Деякі експерти вважають, що тютюн призводить до більшої залежності, ніж героїн або кокаїн (про це, зокрема, йдеться у звіті головного лікаря США, що має назву “Нікотинова залежність”). Доза нікотину вжита під час куріння, занадто низька, щоб спричинити гостре отруєння (втім, це може статися з дітьми, які ковтають сигарети), але з легенів нікотин швидко надходить у кров і мозок. Коли рецептори, спроможні розпізнавати нікотин, сигналізують про його наявність в організмі, кров'яний тиск зростає, а периферичний кровообіг сповільнюється. Хвилі в мозку змінюються, що дає поштовх кільком ендокринним і метаболічним ефектам. Психічний і фізичний стан курця, а також ситуація, за якої відбувається куріння, може впливати на те, яким чином окрема сигарета позначатиметься на психологічному сприйнятті та фізіологічній реакції: наприклад, у стресових ситуаціях вона може діяти як заспокійливий засіб, а в стані розслабленості - як стимулятор. Звикнувши до певного рівня нікотину в крові, організм намагається підтримувати такий рівень, і курці відчувають потребу і надалі вживати його. Менш як 10% курців обмежуються помірним або нечастим курінням, решта рідко обходяться без сигарети більше години-двох.

Кажуть, начебто підлітки менш залежні від куріння та можуть самостійно кинути курити, тобто їм не потрібна будь-яка допомога. Але досвід переконує: серед підлітків справді чимало тих, хто тільки робить перші спроби курити, проте є й такі, що неодноразово намагалися це зробити - тому потребують професійної допомоги соціального педагога.

Експерти Всесвітньої організації охорони здоров'я розробили узагальнену класифікацію факторів ризику поширення тютюнопаління серед підлітків відповідно до рівня їх прояву. Під факторами ризику розуміють умови, що сприяють поширенню тютюнопаління серед підлітків. Визначають чотири рівні прояву факторів ризику: 1) біофізіологічний; 2) індивідуально-психологічний; 3) мікросоціальний; 4) макросоціальний.

Біофізіологічні фактори ризику тютюнопаління серед підлітків: 1) неспецифічні фактори ризику (органічні ураження головного мозку; хронічні соматичні захворювання); 2) специфічні фактори ризику (генетична схильність до тютюнопаління).

Вивчаючи індивідуально-психологічні фактори ризику, науковці стверджують, що особливості особистісної патології та особистісного досвіду можуть обумовлювати неповноцінний спосіб життя та відповідне прагнення до його компенсації за рахунок штучного регулювання свого психоемоційного стану за допомогою тютюну. Неспецифічними індивідуально-психологічними факторами ризику тютюнопаління вважаються: стійкі відхилення в саморегуляції та самоконтролі своєї поведінки та прогнозування наслідків своїх дій; проблеми самооцінки (нестійка, залежна від ситуації, неадекватна); недостатня самоповага особистості; зниження мотивації досягнень; низька здатність до рефлексії та турботи про себе; недосконалість емоційно-вольової сфери; агресивність, емоційна неврівноваженість; відсутність прагнення до міжособистісного спілкування; підпорядкованість соціальному середовищу; неадекватне сприйняття соціальної підтримки; низький рівень адаптаційних здібностей особистості.

Специфічними індивідуально-психологічними факторами ризику тютюнопаління серед підлітків можна вважати: установку на тютюнопаління; фактор перших спроб куріння сигарет.

Соціальні фактори ризику - це умови життя підлітків у різних соціальних спільнотах і особливості функціонування самого суспільства, котрі сприяють тютюнопалінню серед підлітків. Ці умови можна поділити на дві групи: макросоціальні та мікросоціальні фактори.

Найбільш значимими, на думку науковців, загальними макросоціальними факторами ризику тютюнопаління є: погіршення соціально-економічної ситуації в країні; ціннісний плюралізм. Специфічними факторами ризику на макросоціальному рівні є: доступність сигарет; мода на куріння сигарет; традиції в суспільстві, пов'язані з тютюнопалінням.

Таким чином, ризик залучення підлітків до тютюнопаління може бути обумовлений як внутрішніми так і зовнішніми причинами.

Профілактична діяльність у вказаному напрямку, яка здійснюється на рівні держави через систему заходів підвищення якості життя, мінімізацію факторів соціального ризику для підлітків, створення умов для реалізації їхніх інтересів, пізнавальних потреб, здібностей в різних видах суспільно корисної та дозвіллєвої діяльності, називається соціальною профілактикою. Вона створює ту необхідну основу, на котрій більш успішно здійснюються всі інші види профілактики даної проблеми: психологічна, педагогічна, соціально-педагогічна.

Соціально-педагогічна профілактика - це система форм, методів, засобів соціального виховання, спрямованих на створення оптимальної соціальної ситуації розвитку підлітків і сприяючих прояву їхньої активності в різних видах діяльності «[45: 277]».

Адекватне розуміння соціальної ситуації розвитку підлітка має велику практичну цінність для соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління. Соціальний світ підлітка виходить далеко за межі сім'ї, школи та стає об'єктом його уяви, планування, оцінки. Внаслідок цього соціальна ситуація розвитку підлітка є індивідуальною, визначаючи перспективні шляхи його життєдіяльності. Тому на основі оптимальної діагностики індивідуальної ситуації розвитку підлітка можна більш ефективно вирішувати проблему профілактики тютюнопаління.

Виходячи із викладених вище позицій розуміння соціальної ситуації розвитку підлітка, її об'єктивного та суб'єктивного аспектів, метою соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків є зміна та перебудова взаємодії різних зовнішніх і внутрішніх факторів, умов соціального виховання, які обумовлюють виникнення даної проблеми, створення умов для повноцінної діяльності та задоволення ними своїх потреб таким способом, котрий не приводить до негативних наслідків «[13: 17]».

Об'єктом соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління в підлітковому середовищі виступають як окремі особи, соціальні групи, верстви населення, які зазнають негативного впливу від тютюнопаління, так і ті, хто своїми діями, поведінкою, стилем життя створює проблему, а також особи, соціальні групи й організації, від діяльності котрих залежить попередження причин виникнення даної проблеми та її наслідків.

В залежності від вибору об'єкта впливу розрізняють такі види соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків: загальна профілактика охоплює широкі верстви населення даної вікової групи та спрямована на подолання найбільш загальних факторів і причин тютюнопаління; спеціальна профілактика, орієнтована на підліткові групи, котрі знаходяться в особливих умовах, які підвищують ризик тютюнопаління, загострення даної проблеми (групи ризику); індивідуальна профілактика, спрямована на окремих підлітків з метою подолання специфічних для них проблем.

В залежності від того, на якому етапі розвитку проблеми й її впливу на підлітків проводяться профілактичні заходи, визначають такі види соціально-педагогічної профілактики: первинна, вторинна і третинна. Первинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків передбачає попередження проблеми задовго до можливого моменту її виникнення. Вона спрямована на створення сприятливих умов розвитку, збереження здоров'я, адаптації підлітка. Наприклад, батьки, педагоги прагнуть розвинути його активність, надають йому свободу вибору видів, змісту, форм діяльності, стимулюють ініціативу та самостійність, тим самим попереджуючи соціальну дезадаптацію.

Завданням вторинної соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків є виявлення негативних відхилень у їхній поведінці, що дає можливість попередити їх подальший розвиток. Вторинна або рання профілактика ґрунтується на результатах діагностики соціальної ситуації розвитку конкретного підлітка, і є індивідуальною в плані корекції системи його життєдіяльності. Третинна соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків - це цілеспрямована діяльність з метою попередження переходу відхилень у поведінці в більш складну стадію. Третинна профілактика містить заходи, які проводяться з підлітками, котрі мають відхилення в поведінці, і спрямована на попередження несприятливих їх наслідків та рецидивів.

Проблема тютюнопаління серед підлітків, обумовлена своєрідним взаємозв'язком біологічних, соціальних, психологічних й інших факторів і виникає в специфічних умовах. Однак, проаналізувавши загальну природу даної проблеми, можна визначити універсальне завдання соціально-педагогічної профілактики тютюнопаління серед підлітків і розробити конкретну програму профілактичної роботи.

Причини тютюнопаління серед підлітків полягають, насамперед, у суперечності між умовами життєдіяльності та можливостями підлітка. Соціальні умови не дозволяють, перешкоджають йому задовольняти свої потреби, зокрема підліток, із-за власних якостей, виявляється нездатним задовольняти свої потреби в конкретних умовах свого існування або змінювати ці умови. Поряд з цим негативні соціальні умови впливають безпосередньо на підлітка, послаблюючи його адаптацію та перешкоджаючи його особистісному розвитку. З іншої сторони, підліток (група підлітків) своїми діями, поведінкою можуть ускладнювати умови своєї життєдіяльності. Тому соціально-педагогічна профілактика тютюнопаління серед підлітків повинна бути спрямована як на соціальне середовище, в якому вона виникає, так і на особистість, котра страждає від цієї проблеми

Ефективність профілактичної роботи залежить від дотримання основних її принципів: забезпечення права підлітка на вільний вибір своєї поведінки, обмеженої таким же правом інших людей, відмова від намагання маніпулювати ним; гуманний характер профілактики; добровільна участь у профілактичних заходах; безпечність профілактичних дій для підлітків; відповідність профілактичних дій віковим та індивідуальним особливостям підлітків; переконуючий характер профілактики «[13: 23]».

Таким чином, на основі здійсненого аналізу визначається мета, завдання, зміст профілактики тютюнопаління відповідно до кожної цільової групи підлітків, а також ті форми, методи, засоби, за допомогою котрих вона буде проводитися.

РОЗДІЛ 2. ЕФЕКТИВНІ ШЛЯХИ СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОПАЛІННЯ СЕРЕД ПІДЛІТКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ

Отже, для проведення профілактики тютюнопаління серед підлітків у загальноосвітньому навчальному закладі необхідно визначити мету, конкретизувати завдання, визначити зміст основних процедур, вибрати відповідні форми, методи, засоби роботи. Оскільки форми та методи профілактики мають різні можливості формування когнітивного, афективного, поведінкового компонентів поведінки підлітка, то одноразове їхнє застосування не забезпечить позитивних результатів. Профілактика тютюнопаління буде ефективною лише при умові систематичного, комплексного використання різних форм, методів, засобів в поєднанні з діяльністю, спрямованою на створення умов для повноцінної життєдіяльності та самореалізації підлітків.

Вживання психоактивних речовин (алкоголю, багатьох медичних препаратів, наркотиків тощо) і зловживання ними стало однією із серйозних проблем, що турбує не тільки медиків, соціологів, психологів, педагогів, а й суспільство в цілому. Результати спеціальних досліджень, що публікуються в нашій країні, спостережень, вказують на зростання споживання підлітками тютюнових виробів, на наявність серед підлітків значної кількості тих, хто зловживає алкоголем. Набуває поширення й немедичне вживання різних лікарських препаратів, а також наркотиків та інших речовин, що одурманюють психіку.

Автономізація позиції школяра, формування активної соціальної позиції та розвиток здібностей здійснювати значущі зміни у своєму житті та житті оточуючих людей.

Програма спрямована на вирішення таких завдань:

1. Розвиток навичкою вмінь, необхідних для боротьби із залежністю.

2. Підвищення усвідомлення щодо власної значущості, цінності, зміцнення почуття власної гідності.

3. Оволодіння конкретними психологічними знаннями.

4. Формування мотивації самовиховання та саморозвитку.

5. Розвиток здатності адекватного й найповнішого пізнання себе й інших людей.

6. Забезпечення засобами самопізнання.

Навально-тематичний план

Зміст зустрічей програми

Зустріч 1

1. Інформування про мету та завдання програми.

2. Обговорення й прийняття основних правил роботи у групі.

3. Корекція очікувань.

4. Знайомство. Представтеся, назвіть своє ім'я і життєве кредо.

5. Вправа “Коло”.

Призначення:

* експрес-діагностика групи;

* групове зімкнення.

Інструкція: «На рахунок «один» замружте очі й починайте рухатися, при цьому дзижчіть, як бджоли. На рахунок «два» із замруженими очима, й ні до кого не доторкаючись руками, спробуйте вишикуватися в коло».

Гра «Безлюдний острів».

Призначення:

* діагностика і відпрацьовування способів, стилів взаємодії, психологічних умінь, необхідних для ефективного вирішення поставленого завдання;

* постановка проблеми залежності;

* постановка проблеми паління.

Сюжет:

Уявіть, що ви пливете до Африки. Унаслідок катастрофи ви потрапили на безлюдний острів. Коли вас урятують і чи зможуть узагалі це зробити -- не відомо. Природно, перед вами стоїть завдання -- вижити, адже життя там повне небезпек і несподіванок.

Потрібно освоїти острів, організувати на ньому господарство, налагодити соціальне життя, розподілити основні функції й обов'язки. Варто продумати і те, яким чином вони виконуватимуться. Вирішіть питання про владу. Якою вона буде на вашому острові? Хто прийматиме остаточне рішення? Розробіть моральний кодекс.

Суттєве запитання - ставлення до паління, оскільки виявилося, що на цьому острові росте тютюн.

Етапи:

1. Учасники визначаються, хто вони, з якою метою мандрували до Африки.

2. Розподіл на 2 групи по 5-7 осіб.

3. Обговорення між учасниками групи. Придумайте назву острову. Продумайте основні правила й норми життя.

Соціальний педагог не втручається в перебіг обговорення.

4. Групи виносять свої наробки на загальне обговорення.

5. Аналіз:

* Які думки, почуття навіяла гра?

* Наскільки ви були активні чи пасивні під час гри?

* Від чого чи від кого це залежало?

* Яку позицію обирали?

* Як ви себе відчуваєте? Чому?

8. Обговорення метафори: «Щоб вітрильник ішов уперед, необхідний не тільки вітер, а й підняте вітрило».

Зустріч 2

1. Розминка. Вправа «Зустріч».

Призначення: Подальше згуртування учасників групи.

Кількість -- парна.

Два кола -- внутрішнє і зовнішнє -- обертаються за годинниковою стрілкою та проти неї. За сигналом Соціальний педагога зупиняються та діляться на пари.

Завдання:

1. Ви зустрілися після довгої розлуки, а до цього були в добрих, але не дуже близьких стосунках.

2. Ви були найближчими друзями в дитинстві. Одного з вас батьки відвезли на рік до іншого міста. Ви зустрілися після річної розлуки.

3. Людина, що стоїть напроти вас, дуже налякана, а в неї має бути важка й надзвичайно важлива розмова. Необхідно підбадьорити її. Спочатку боязкі -- у внутрішньому колі, потім -- у зовнішньому.

4. Ця людина заподіяла вам щось дуже приємне. Ви щойно про це довідалися.

5. Вам стало відомо, що ця людина зробила щось незвичайне (врятувала людину, поставила рекорд, зробила відкриття). І от ви зустрілися.

Після закінчення вправи, можна поцікавитися в учасників, як вони почуваються.

2. Розподіл на дві підгрупи. Напишіть перелік можливих шкідливих звичок. Яка поведінка, по-вашому, відповідає поняттю залежність? Дайте визначення, характеристику. Під час роботи бажано застосовувати метод «мозкового штурму». Інформаційні аркуші 1, 2 (див. додаток).

* Залежність -- деструктивне, руйнівне вирішення особистих проблем.

3. Робота в підгрупах. Види залежностей. Виділіть найрозповсюдженіші, на ваш погляд, залежності. Інформаційний аркуш З (див. додаток).

4. Робота в підгрупах.

Група «А». Напишіть не менше 5 шкідливих наслідків, що несе залежність (виділяється 5--6 основних залежностей).

Група «Б». Напишіть не менше 5--6 вигод (переваг), що надають ці шкідливі звички (до цих же залежностей).

5. Обговорення. Які шкідливі звички ви можете знайти у себе? Які вигоди вони несуть особисто для вас? Інформаційний аркуш 4 (див. додаток).

6. Дискусія на тему «Я контролюю залежність, чи вона керує мною?»

* Залежність не привід піти від проблем. Вона не вирішує проблеми. Вона заманює нас у пастку, обмежує волю й віддає під владу руйнівної звички.

Зустріч 3

1. Розминка. Вправа «Зустріч на вузькій стежині».

Призначення: Подальше згуртування групи.

Розподіл на дві підгрупи. Групи розходяться в різні боки обличчям один до одного.

Інструкція: «Ви зустрілися на вузькій гірській стежині, якою може вільно пройти лише одна людина. З одного боку -- скелі, з іншого -- глибока прірва. Завдання -- перейти на іншу сторону».

2. Вправа з візуалізації. Інформаційний аркуш 5 (див. додаток).

3. Знайомство з технікою «Магічні слова»:

1) на чому заснований метод. Інформаційний аркуш 6 (див. додаток);

2) не думайте про кульгаву мавпу (фіолетове порося); важливість позитивного конструювання фрази.

Учасники розташовуються зручно. Соціальний педагог говорить приблизно таке: «Зараз я попрошу вас виконати одну вправу. Завдання, що я вам запропоную, необхідно буде виконувати від моєї команди «Почали!» до команди «Стій!». Якщо ви з якої-небудь причини порушите мою інструкцію, подайте сигнал -- плесніть у долоні. Отже, якщо ви відвернулися, обов'язково плесніть і продовжуйте працювати. Замружте очі. Почали!»

3) проба тесту ОБ-кільця (без годинника, з електронним годинником);

4) напишіть стресові слова; перевірка;

5) етапи створення магічних слів. Інформаційний аркуш 7 (див. додаток);

6) робота в парах над стресовими словами. Інформаційний аркуш 8 (див. додаток);

7) «розчаруйте» шкідливу звичку.

4. Техніка роботи за допомогою сили розуму. Інформаційний аркуш 9 (див. додаток):

1) вирішіть, чи дійсно ви хочете позбутися цієї шкідливої звички;

2) навчіться відчувати ворожість до цієї звички;

3) уявіть себе таким, яким ви хочете бути, з новою моделлю поведінки, що замінить небажану звичку.

5. Обговорення.

Зустріч 5

І. Розминка. Учасники сідають у коло.

Призначення:

* підвищення настрою, зняття втоми;

* розвиток подальшої розкутості учасників.

Інструкція: «Я роздам вам картки, на яких написана назва тварини. Назви повторюються на двох картках. Приміром, якщо вам дістанеться картка, на якій буде написано «слон», знайте, що в когось є така сама картка.

Соціальний педагог роздає картки (якщо у групі непарна кількість учасників, Соціальний педагог теж бере участь у вправі).

«Прочитайте, будь ласка, що написано на вашій картці. Зробіть це так, щоб напис бачили тільки ви. Тепер картку можна забрати. Завдання кожного -- знайти свою пару. При цьому можна користуватися всіма виразними засобами, не можна тільки нічого говорити та видавати характерні звуки «вашої тварини». Іншими словами -- усе, що ми робитимемо, ми робитимемо мовчки.

Коли ви знайдете свою пару, залишіться поруч, але не переговорюйтеся. Тільки коли створяться всі пари, ми перевіримо, що в нас вийшло».

Після того, як усі учасники групи знайшли свою пару, Соціальний педагог запитує по черзі в кожної пари: «Хто ви?»

Після завершення вправи можна запропонувати поділитися враженнями, розповісти про те, як учасники знаходили свою пару.

2. Рольові ігри.

2.1. Розмова двох подруг: «Оце так, дивися, як круто виглядає Марійка, коли вона із цигаркою. Вона така розкута. Давай купимо пачку цигарок і ввечері спробуємо».

Рольова гра відмовлення чи спростування. Відповісти так, щоб змінити думку подруги. По колу (чи за бажанням) учні відповідають на пропозицію подруги. Потім загальне обговорення.

* Чия відповідь є найоптимальнішою?

2.2. Розмова в компанії: «Та візьми, закури, не ламайся. Так ти, виявляється, жовторотик. Дивися, а то ми подумаємо, що ти і справді жовторотик».

Рольова гра відмовлення. Чого хотів досягти «приятель»? Варіанти відповідей по колу. Загальне обговорення.

2.3. Далі можна обговорити варіанти, із якими стикалися учні.

3. Вправа «Заграна пластинка».

Призначення: Набуття навички наполегливо відстоювати себе, вироблення уміння сказати «ні».

Виконується у вигляді «вертушки». Учасники, що стоять у зовнішньому колі, щось пропонують, а ті, що стоять у внутрішньому колі, твердо й упевнено говорять «ні». Наприклад, «я розумію, про що ти говориш, але мене це не цікавить». Говорити це треба тихим і спокійним тоном.

Спокійне повторення того, чого ви хочете, знову й знову. Учить наполегливості, а також того, що ви не зобов'язані пояснювати причини своїх бажань. Допомагає не дратуватися заздалегідь.

Ефект, що досягається: дає змогу вам почуватися комфортно, ігноруючи спроби маніпулювання вами, заклик до логіки. Ви наполегливо просуваєтеся до бажаної мети.

Зустріч 6

1. Розминка. Вправа «Поза».

Призначення: Дає змогу учасникам звернути увагу один на одного, що створює відчуття групи.

Інструкція: «Почнемо сьогоднішній день так: кидаючи один одному м'яч, називатимемо вголос ім'я того, кому кидаємо. Той, хто одержить м'яч, приймає будь-як позу, і всі інші слідом за ним відтворюють її. Після цього той, у кого знаходиться м'яч (і чию позу ми щойно відтворили), кидає м'яч наступному і так далі доти, доки м'яч не побуває в кожного з нас».

2. Робота в підгрупах. Написати прийоми (образи), що використовують рекламодавці.

3. Дискусія. Роль реклами в набутті такої шкідливої звички, як паління. Можна почати з обговорення образу ковбоя Мальборо.

Ласкаво просимо в країну трупів, чи Смерть ковбоя Мальборо

Ковбой Мальборо настільки непідвласний часу, як і пейзаж, на якому його звичайно зображують, і настільки не підлягає ніякому сумніву те послання, що він несе: квітучий, пашить здоров'ям, нерозривно пов'язаний із землею -- він сам уже майже наркотик.

Відомий ковбой Мальборо Уейн МакЛарен помер від раку легень у 52 роки. Перед смертю він зізнався: «Мене згубило паління, воно руйнує добре і гарне в людині».

Згідно з офіційною статистикою, у Німеччині щорічно від паління вмирає близько 100 тис. осіб. Це означає, що щодня передчасна смерть забирає життя близько 274 курців (образно: щодня потрапляє в аварію «Боїнг»!).

Останні соціологічні дослідження свідчать про те, що в цілому палять 37% учнів 7--11-х класів харківських шкіл. Проведені опитування засвідчили, що пік початку паління в підлітковому середовищі припадає на 13--15 років.

У світі від паління вмирає більше людей, ніж від уживання алкоголю, кокаїну, героїну, СНІДу, насильницької смерті, авто-й авіакатастроф разом узятих.

4. Складіть антирекламу паління (карикатуру, театральну сценку). Робота в підгрупах.

Зустріч 7

1. Розминка. Вправа «Емоції».

Інструкція: «Зараз ми попрацюємо в парах. (Соціальний педагог називає склад пар, підібраних з урахуванням суб'єктивних переваг учасників і їхніх психологічних особливостей.) Сядьте так, щоб кожній парі було зручно працювати. Вирішіть самі, хто з вас почне виконувати вправу. Початківець прийме вид сумної, чимось розчарованої, млявої людини. Спробуйте знайти засіб для того, щоб увійти в цей стан. Напарник повинен, використовуючи різні засоби, змінити стан сумного учасника в позитивний бік, викликати в нього усмішку, сміх, активізувати його, не прибігаючи до фізичного контакту. Коли ви впораєтеся із завданням, поміняйтеся ролями».

Під час обговорення вправи можна одержати конкретний перелік засобів, що використовувались учасниками для зміни стану свого партнера, а також опис зусиль «сумних» напарників, що їм доводилося додавати, щоб зберегти свій стан. У результаті обговорення з'являються ідеї щодо необхідності гнучкості у виборі засобів, які використовуються для зміни станів, щодо відсутності універсальних алгоритмів застосування цих засобів.

2. Робота з підгрупою. Продумати і написати позитивні й негативні боки негативних емоцій (див. табл. 1).

Підгрупа 1 -- знаходить позитивні боки, підгрупа 2 -- негативні. Під час обговорення слід відзначити значущість усіх емоцій.

* Мета залежності -- придушити й зруйнувати негативні емоції.

Емоції -- це природний захисний механізм, створений для ослаблення та лікування психічних і фізичних травм людського організму.

Той, хто серйозно збирається звільнитися від гачка залежностей, мусить вивчити емоції і, найголовніше, ознайомитися з власним емоційним репертуаром.

3. Невербальні техніки. Учасники по черзі пропонують методи, якими вони користуються, щоб поліпшити настрій.

4. Вправа «Як підняти свій настрій за хвилину».

Етапи:

1. Оцініть свій теперішній стан (самопочуття та настрій) за десятибальною шкалою. Найвища оцінка означає, що вам ніколи ще не було так добре, а найнижча -- навпаки, свідчить про те, що вам ніколи ще не було так погано.

2. Відновіть у пам'яті який-небудь із найприємніших моментів у своєму житті, наприклад, коли вам вдалося зробити щось дійсно цінне, чи коли ви одержали особливе визнання своїх заслуг (чи коли ви з якоїсь іншої причини почувалися на сьомому небі від щастя). Постарайтеся відновити свої переживання якомога повніше. Почніть із зорових образів, потім згадайте звуки й усі інші відчуття, пов'язані з цією приємною подією у вашій пам'яті. Зберіть усі свої враження разом і насолоджуйтеся ними повною мірою, начебто ви знову опинилися у тому часі.

3. Обережно перенесіться в цей час і знову оцініть свій стан. Дуже ймовірно, що після виконання цієї вправи ваше самопочуття помітно поліпшиться.

Якщо у вас усе ж таки залишилися деякі сумніви (наприклад, якщо ви перебували у стані ейфорії), повторіть цю вправу, але цього разу згадайте що-небудь винятково неприємне і простежте за своїм станом.

Висновок: Ви цілком можете контролювати власні емоції, якщо вважаєте це потрібним і знаєте, як це зробити.

5. Вербальні техніки. Опрацювання вербальної техніки зміни власного стану. Знайомство з технікою «Я-, Ти-висловлювання». Вираження негативного почуття у прийнятній формі. Інформаційний аркуш 12 (див. додаток).

* Відписати. Переформулювання виловлювань.

* Переконструювання «Ти-судження» на «Я-повідомлення». Група сідає у два концентричних кола так, щоб учасники знаходилися обличчям один до одного:

а) учасники внутрішнього кола пред'являють «Ти-судження», а учасники зовнішнього кола повертають їм «Я-повідомлення»;

б) учасники внутрішнього кола пред'являють «претензію» у формі «Я-повідомлення», а зовнішнє коло реагує ситуаційно.

6. Використання жарту, кепкування. Цей психологічний прийом можна назвати награним роздратуванням. Людина насправді ледь сердиться, але зображує награне обурення. Усмішку викликає невідповідність між незначністю приводу й перебільшених розмірів роздратування.

Приклад: Сценка на пляжі. Після сильного удару волейбольний м'яч вилітає з кола й влучає в голову дуже поважному панові, зосередженому на преферансі. Погладжуючи лисину з достоїнством людини, що усвідомлює, наскільки в нього високе чоло, пан членороздільно вимовляє: «Так, якщо цей м'яч ще раз до мене потрапить, я його тихесенько ножичком поріжу».

Це було сказано й зіграно так, що всі оточуючі, зокрема й волейболісти, розсміялися, хоча водночас зрозуміли серйозність попередження й перенесли своє коло подалі від преферансистів.

7. Дискусія:

* Чи можу я бути господарем своїх почуттів?

* Чи варто приглушувати емоції?

* Важливо визнавати свої почуття, емоції як необхідну складову частину життя. Учіться ними керувати, але не приглушувати.

Можна використовувати притчу: «Просто прямуйте своїм шляхом».

Один із учнів запитав Майстра:

-- Якщо мене хто-небудь ударить, що я маю робити?

Майстер відповів:

-- Якщо на вас з дерева впаде суха гілка й ударить вас, що ви повинні робити?

Учень сказав:

-- Що я буду робити? Це ж проста випадковість, збіг, що я виявився під деревом, коли з нього упала суха гілка.

Учитель сказав:

-- Так, робіть те саме. Хтось був божевільний. Був у гніві й ударив вас. Це все одно, що гілка з дерева впала на вас. Нехай це не тривожить вас, просто прямуйте своїм шляхом, начебто нічого й не сталося.

2. Вправа «Мій портрет у променях сонця» (І.Дубровіна).

Процедура: Соціальний педагог просить відповісти на запитання: «Чому я заслуговую на повагу?», наступним чином: намалюй сонце, у центрі сонячного кола напиши своє ім'я чи намалюй свій портрет. Потім уздовж променів напиши усі свої чесноти, усе гарне, що ти про себе знаєш. Постарайся, щоб було якнайбільше променів».

Потім обговорення. Бажаючі зачитують перелік своїх чеснот, показують намальоване ними сонце.

3. Техніка з Арт-терапії. Призначення:

* підвищення впевненості в собі;

* входження в позначку-систему. Етапи:

1. Згадайте свого далекого предка, про якого що-небудь знаєте. Намалюйте його.

2. Об'єднаєтеся в групи по 2--3 особи й розповідайте по черзі про свого предка.

3. Напишіть йому листа.

4. Уявіть собі свого дуже далекого нащадка. Яким ви його бачите? Намалюйте.

5. Розійдіться по тих самих групах і розповідайте про нього.

6. Напишіть листа-наставляння своєму нащадкові до визначеної дати. (Вік нащадка береться молодший на 1--2 роки, ніж вік групи, що вчиться.)

7. Можна запропонувати написати листа від нащадка, влаш-\ тувати щось на зразок листування.

Домашнє завдання: Соціальний педагог просить усіх учасників підготуватися до самопрезентації. Він розмовляє індивідуально з тими учнями, у яких це завдання викликає труднощі й допомагає їм придумати, як найкраще себе представити.

Дана анкета є засобом наукового дослідження з вивчення проблеми тютюнопаління серед учнів твого віку. Твій клас обраний для участі в дослідженні методом випадкової вибірки. Ти є одним із учасників, що бере участь у дослідженні.

Анкета анонімна, в ній не будуть вказані твоє ім'я або інша ідентифікуюча особисто тебе інформація.

Для того, щоб дослідження було успішним, дуже важливо, щоб ти відповів (ла) на кожне запитання відверто й уважно. Пам'ятай: твої відповіді є конфіденційні.

Участь у дослідженні абсолютно добровільна. Якщо з якихось причин ти вважаєш яке-небудь запитання неприйнятним, пропусти його.

В анкеті немає правильних або неправильних відповідей. Якщо серед запропонованих варіантів ти не знайдеш об'єктивної відповіді, вкажи той, котрий визначає твою думку. Будь-ласка, обраний тобою варіант відповіді на кожне запитання зафіксуй позначкою “+” у відповідному квадратику.

Ми сподіваємося, що анкета зацікавить тебе.

Заздалегідь дякуємо тобі за участь.

1. Твоя стать? а) жіноча; б) чоловіча.

2. Твій вік? а) 11 років; б) 12 років; в) 13 років; г) 14 років.

3. В якому віці (якщо таке траплялося) ти вперше закурив (ла) сигарету?

а) ніколи; б) 11 років або молодше; в) 12 років; г) 13 років; д) 14 років.

4. Як ти одержав (ла) сигарету (коли спробував (ла) курити вперше)?

а) від старшого брата або сестри; б) від друга або подруги, старшої за мене; в) від друга або подруги мого віку; г) від друга або подруги молодших за мене; д) від незнайомої людини; е) від одного з батьків; є) взяв (ла) вдома без дозволу батьків; ж) купив (ла) в магазині; з) іншим способом (будь-ласка, коротко опиши яким саме).

5. З якої причини ти спробував (ла) курити сигарету в перший раз?

а) хотілося зазнати приємні відчуття; б) не хотілося виділятися в компанії друзів; в) від нічого робити; г) з цікавості; д) хотілося забути про свої проблеми; е) інші причини (будь-ласка, вкажи, які саме).

6. Скільки разів у житті (якщо таке було) ти курив (ла) сигарети?

а) ніколи; б) 1-2 рази; в) 3-5 разів; г) 6-9 разів; д) 10-19 разів; е) 20-39 разів; є) 40 або більше.

7. В якому віці (якщо таке траплялося) ти спробував (ла) курити щодня?

а) ніколи; б) 11 років або молодше; в) 12 років; г) 13 років; д) 14 років.

8. Наскільки часто ти курив (ла) сигарети протягом останніх 30 днів;

а) жодної; б) менше однієї сигарети на тиждень; в) менше однієї сигарети на день; г) 1-5 сигарети на день; д) 6-10 сигарет на день; е) 11-20 сигарет на день; є) більше 20 сигарет на день.

9. Як ти думаєш на скільки людина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона іноді курить сигарети?

а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю.

10. Як ти думаєш на скільки людина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурює одну сигарету на день?

а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю.

11. Як ти думаєш на скільки людина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурює одну пачку сигарет на день?

а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю.

12. Як ти думаєш на скільки людина ризикує нашкодити собі (фізично або ще як-небудь), якщо вона викурює дві та більше пачок сигарет на день?

а) ризику немає; б) слабкий ризик; в) значний ризик; г) великий ризик; д) не знаю.

13. Як ти думаєш, скільки твоїх друзів курять сигарети?

а) ніхто; б) один-два; в) декілька; г) більшість; д) всі.

14. Як ти вважаєш, наскільки складно тобі буде при бажанні дістати сигарети?

а) неможливо; б) дуже складно; в) досить складно; г) досить легко; д) дуже легко; е) не знаю.

15. Чи стикався (лася) ти з будь-якими з перелічених нижче проблем через тютюнопаління?

а) проблеми у взаєминах із друзями; б) проблеми у взаєминах з батьками; в) проблеми у взаєминах з вчителем; г) виклик лікаря або госпіталізація; д) зниження працездатності в процесі навчання; е) зниження працездатності в інших видах діяльності; є) ушкодження предметів, одягу, що знаходяться у твоєму користуванні; ж) втрата грошей та інших коштовних речей.

16. Як ти вважаєш, якби ти захотів (ла) курити (або вже куриш), твій батько дозволив би тобі це зробити?

а) дозволив би (дозволяє) мені курити; б) не дозволив би (не дозволяє) мені курити вдома; в) не дозволив би (не дозволяє) мені курити взагалі; г) не знаю.

17. Як ти вважаєш, якби ти захотів (ла) курити (або вже куриш), твоя мати дозволила б тобі це зробити?

а) дозволила б (дозволяє) мені курити; б) не дозволила б (не дозволяє) мені курити вдома; в) не дозволила б (не дозволяє) мені курити взагалі; г) не знаю.

Дякуємо за твої відповіді!