Опис мови Delphi

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Опис мови Delphi

Опис мови Delphi

Міністерство освіти і науки України

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича

Факультет комп'ютерних наук

Кафедра комп'ютерних систем та мереж

Курсова робота

Опис мови Delphi

2008

АНОТАЦІЯ

Даний розділ містить основні відомості про історію розвитку мови Object Pascal та середовища Delphi, їх основні технології та їх застосування для роботи файлами. Розділ містить також опис основних особливостей мови, основних елементів мови пов'язаних побудовою та відображенням діаграм.

Опис мови займає 25 сторінок друкованого тексту, 3 рисунки.

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості

1.1 Історія розвитку середовища Delphi

1.2 Основні елементи середовища

1.3 Структура програми

2. Елементи та засоби Delphi

2.1 Принципи об'єктно-орієнтованого програмування

2.2 Використання класів

2.3 Опис компоненту TDBChart

2.4 Робота з файлами в Delphi

2.5 Основи вбудови ассемблерного коду

Висновки

Список літератури

Delphi -- мова програмування, що ґрунтується на діалекті мови Pascal від компанії Borland. До версії 7.0 мала назву Object Pascal. Окрім того Delphi - середовище розробки (IDE) для однойменної мови. Ця плутанина часто викликає непорозуміння. По суті, Delphi є об'єктно-орієнтованим розширенням мови Pascal.

Delphi - це нащадок Турбо Паскаля, який був випущений для операційної системи Cp/m в 1983 році. У лютому 1994 року Турбо Паскаль був перенесений на операційну систему MS-DOS. На ранньому етапі розвитку комп'ютерів IBM РС, Турбо Паскаль був однією з найбільш популярних мов розробки програмного забезпечення - головним чином тому, що це був цілком серйозний компілятор, який, включаючи компілятор, редактор і відгадчик. Середовище мало змогу працювати на машині з 64 Kb оперативної пам'яті.

Під Windows - Турбо Паскаль був перенесений фірмою Borland в 1990 році. А найостанніша версія Borland Pascal 7.0 (що має тепер таку назву), не рахуючи Delphi, вийшла в світ в 1992 році. Розробка Delphi почалася в 1993 році. Після проведення beta-тестування Delphi показали на "Software Development '95".

Спочатку на Delphi можна було програмувати під MS Windows 3.1. Починаючи з версії 2.0 на Delphi можна створювати програми під будь-яку з 32-бітних версій MS Windows.

В 2000 році була спроба створити варіант Delphi під операційну систему на базі ядра Linux, така модифікація Delphi мала назву Kylix. Було випущено 3 версії Kylix, проте експеримент виявився невдалим і 2003 року проект був заморожений.

2003 року була створена модифікація мови під платформу Microsoft.NET, що отримала назву Delphi.NET. Цей варіант мови послідовно розвивається в версіях Delphi 8, 2005, 2006, 2007.

Частково Delphi підтримується також у відкритому проекті FreePascal, що потенційно дозволяє створювати програми під велику кількість платформ.

Програма Задача Проект

Рис. 1.3.1. Схема формування Delphi-програми.

Об'єктно-орієнтоване програмування (ООП) -- одна з парадигм програмування, яка розглядає програму як множину взаємодіючих об'єктів. У ній використано декілька технологій від попередніх парадигм, включаючи успадкування, модульність, поліморфізм та інкапсуляцію. Не зважаючи на те, що ця парадигма з'явилась в 1960-тих роках, вона не мала широкого застосування до 1990-тих. Об'єктно-орієнтоване програмування сягає своїм корінням до створення мови програмування Симула в 1960-тих роках, одночасно з посиленням дискусій про кризу програмного забезпечення.

Об'єктно-орієнтовані програми можна розглядати як множину взаємодіючих об'єктів, на відміну від традиційних поглядів, коли програма розглядається як набір підпрограм, або як перелік інструкцій комп'ютеру. Відповідно до парадигми ООП, кожен об'єкт здатен отримувати повідомлення, обробляти дані, та надсилати повідомлення іншим об'єктам. Кожний об'єкт можна розглядати як незалежний автомат з окремим призначенням або відповідальністю.

Об'єктно-орієнтоване програмування засноване на трьох принципах:

· інкапсуляції;

· наслідуванні;

· поліморфізмі.

Спостережуване в об'єктах об'єднання даних і операцій в одне ціле було позначене терміном інкапсуляція. Застосування інкапсуляції зробило об'єкти схожими на маленькі програмні модулі і забезпечило приховування їх внутрішньої структури. Для об'єктів з'явилося поняття інтерфейсу, що значно підвищило їх надійність і цілісність.

Наслідування означає, що якщо ви хочете створити новий клас, лише небагато чим, що відрізняється від того, що вже існує, то немає необхідності в переписуванні наново всіх полів, методів і властивостей. Ви оголошуєте, що новий клас є нащадком (або дочірнім класом) наявного класу, так званим предком (або батьківським класом), і додаєте до нього нові поля, методи та властивості. Іншими словами додається те, що потрібне для переходу від загального до приватного. Процес створення нових класів на основі інших класів називається наслідуванням. Нові класи мають як успадковані ознаки, так і нові.

Поліморфізм означає, що в похідних класах ви можете змінювати роботу методів, що вже існують в базовому класі. При цьому весь програмний код, що керує об'єктами батьківського класу, придатний для управління об'єктами дочірнього класу без будь-якої модифікації.

1. Створити нову серію і визначити її тип.

2. Задати для серії набір даних.

3. Пов'язати з осями координат потрібні поля набору даних і, залежно від типу серії, задати додаткові параметри.

4. Відкрити набір даних.

Редактор має дві головні сторінки - Chart і Series. Сторінка Chart містить багатосторінковий блокнот і призначена для настройки параметрів самого графіка. Сторінка Series також містить багатосторінковий блокнот і використовується для настройки серій значень даних.

Для створення нової серії необхідно в редакторові перейти на головну сторінку Chart, а на ній відкрити сторінку Series. На цій сторінці потрібно клацнути на кнопці Add, а потім в діалозі, що з'явився, вибрати тип серії. Після цього в списку на сторінці Series з'являється рядок нової серії. Тут можна перевизначити тип, колір і видимість серії, клацнувши на відповідній зоні рядка. Решта всіх сторінок блокнота на головній сторінці Chart призначена для настройки параметрів графіка. Можна перейти на головну сторінку Series і на ній із списку назв серій вибрати необхідну. Після цього на сторінці Data Source із списку вибирається рядок Dataset. Далі в списку Dataset, що з'явився, вибирається потрібний набір даних.

Рис. 2.3.1. Спеціалізований редактор компоненту Tdbchart.

Рис. 2.3.2. Приклад використання компонента Tdbchart

Рис. 2.3.3. Можливі види графіків

Список X дозволяє вибрати поле набору даних, значення якого послідовно відкладатимуться по осі абсцис. Список Y дозволяє вибрати поле набору даних, значення якого будуть відкладені по осі ординат. Відповідність між значеннями полів по двох осях визначається приналежністю до одного запису набору даних. Вибір поля в списку Labels прив'язує його значення у вигляді міток до осі абсцис.

Тепер залишилося тільки відкрити набір даних і компонент Tdbchart побудує графік. Аналогічним чином на цей же компонент можна помістити і інші графіки. Кожна серія відповідатиме одній кривій на графіку.

Властивості компонента TDBChart:

1. Allowpanning - визначає можливість користувача прокручувати спостережувану частину графіка під час виконання, натискаючи праву кнопку миші:

· pmnone - прокрутка заборонена;

· pmhorizontal - дозволена прокрутка тільки в горизонтальному напрямі;

· pmvertical - тільки у вертикальному pmboth - в обох напрвленіях.

2. Allowzoom - дозволяє користувачеві змінювати під час виконання масштаб зображення, вирізуючи фрагменти діаграми або графіка курсором миші.

3. Title - визначає заголовок діаграми.

4. Foot - визначає підпис під діаграмою. За замовчанням - відсутній. Текст підпису визначається підвластивістю Text.

5. Frame - визначає рамку навколо діаграми.

6. Legend - легенда діаграми (список позначень).

7. Marginleft, Marginright, Margintop, Marginbuttom - значення лівого, правого, верхнього і нижнього полів.

8. Buttomaxis, Leftaxis, Rightaxis - ці властивості визначають характеристики відповідно нижньої, лівої і правої осей. Завдання цих властивостей має сенс для графіків і деяких інших типів діаграм.

9. Leftwall, Buttomwall, Backwall - ці властивості визначають характеристики відповідно лівої, нижньої і задньої граней області тривимірного відображення графіка.

10. Serieslist - список серій даних, що відображаються в компоненті

11. View3d - дозволяє або забороняє тривимірне відображення діаграми.

12. View3doptions - характеристики тривимірного відображення.

13. Chart3dpersent - масштаб тривимірності (товщина діаграми, ширина стрічок графіка).

Редактор діаграм викликається:

· кнопкою з три крапкою поряд з назвою властивості в інспекторові об'єктів;

· подвійним клацанням на компоненті Chart при проектуванні форми;

· вибором команди Edit Chart в контекстному меню компоненту Chart при проектуванні форми.

Для задання значень, що відображаються, треба використовувати методи серій Series:

· clear - очищає серію від занесених раніше даних;

· add - дозволяє додати в діаграму нову точку:

Add(Const Avalue:double; Const Alabel:string; Acolor:tcolor)

Параметр Avalue відповідає значенню, що додається, параметр alabel - назва, яка буде відображатися на діаграмі і в легенді, параметр Acolor - колір. Параметр alabel необов'язковий, його можна задавати порожнім.

· addxy - дозволяє додати нову крапку в графік функції:

· ADDXY(Const Axvalue, Ayvalue: Double; Const Alabel: String; Acolor: Tcolor). Параметри Axvalue іayvalue відповідають аргументу і функції, параметри Alabel і Acolor - ті ж, що і в методі Add.