Компоненти ComboBox та ColorBox забезпечують вибір із списку. ComboBox відображає списки рядків, ColorBox -- список кольорів.

ComboBox дозволяє також редагувати дані та відображати список як у розгорнутому вигляді, так і у вигляді випадаючого вікна, що звичайно зручніше, так як це заощаджує площу вікна додатку.

Основна властивість компоненту, що містить список рядків, -- Items, що має тип TStrings. Заповнити його під час проектування можна, натиснувши на кнопку з багатокрапкою біля цієї властивості у вікні Інспектора Об'єктів.

Стиль зображення цього компоненту визначається властивістю Style, що може приймати наступні основні значення [4]:

– csDropDown (випадаючий список з рядками однакової висоти та вікном редагування, що дозволяє користувачеві вводити або редагувати);

– csSimple (розгорнутий список з рядками однакової висоти та з вікном редагування, що дозволяє користувачеві вводити або виводити текст);

– csDropDownList (випадаючий список з рядками однакової висоти, що не містить вікна редагування).

Вибір користувача або введений текс можна визначити по значенню властивості Text. Якщо ж треба визначити індекс елементу списку, що вибраний користувачем, то можна скористатися властивістю ItemIndex. Якщо початкове значення не задано, то у момент запуску додатку користувач не побачить у вікні компоненту одне із можливих значень.

Властивість MaxLength визначає максимальну кількість символів, які користувач може ввести у вікно редагування. Якщо MaxLength = 0, то кількість символів, що вводиться, не обмежено.

Властивість Sorted дозволяє впорядкувати список за абеткою. При Sorted= true нові рядки у список додаються не у кінець, а за абеткою.

Компонент Timer дозволяє задавати у додатку інтервали часу. Таймер знаходить численне застосування у: синхронізації мультиплікації, закритті деяких вікон, з якими користувач довгий час не працює, увімкнення хранителя екрану, завдання часу на відповідь у навчальних програмах -- все це безліч задач, в яких вимагається задавати інтервали часу, вирішується за допомогою таймеру.

Таймер -- це не візуальний компонент, який може розміщуватись у будь-якому місці форми. Він має дві властивості, що дозволяють їм керувати: Interval -- інтервал часу у мілісекундах та Enabled -- доступність. Властивість Interval задає період спрацьовування таймеру. Через заданий інтервал часу таймер спрацьовує, викликаючи подію OnTimer. В обробнику цієї події записуються необхідні операції.

Якщо необхідно у деякій процедурі запустити таймер, що відлічив би заданий інтервал, наприклад, 5 секунд, після чого треба виконати деякі операції та вимкнути таймер, це можна зробити наступним чином. При проектуванні таймер робиться доступним (Enabled = true), але властивість Interval задається порівнюваним 0. Таймер не буде працювати, доки у момент, коли треба запустити таймер, не буде виконатися оператор [7].

Timer1.Interval:= 5000;

Через 5 секунд після цього наступить подія OnTimer. В її обробнику треба задати оператор, що відключить таймер, після чого можна виконувати необхідні операції:

Timer1.Interval:= 0;

Таймер точно витримує задані інтервали Interval, якщо вони достатньо великі -- сотні та тисячі мілісекунд. Якщо ж задавати інтервали довжиною десятки або одиниці мілісекунд, то реальні інтервали часу виявляються знатно більше внаслідок різноманітних накладних витрат, що пов'язані із викликами функцій та іншими обчислювальними аспект.

Абревіатура OLE означає Objects Linked and Embedded (приєднання та вбудовані об'єкти). OLE є подальшим розвитком ідеї поділюваних між додатками даних. OLE дозволяє легко вмонтувати в додаток обробку будь-яких типів даних. Кожен раз, коли в програмі-клієнті користувач звертається до OLE-об'єкту з метою перегляду або редагування даних (зазвичай подвійного клацання мишкою на об'єкті), запускається додаток-сервер, в якому і відбувається робота з даними [2].

Як випливає з назви, OLE-об'єкти можна або приєднати до OLE-контейнера, або включити до нього. У першому випадку дані будуть зберігатися в файлі на диску; будь-який додаток буде мати доступ до цих даних і зможе вносити зміни. У другому випадку дані включаються в OLE-контейнер, і тільки він зможе переглядати і модифікувати ці дані.

Вибрати OLE-сервер можна, двічі натиснувши на компоненті (див. Рисунок 6).

Рисунок 4 - Вибір OLE-сервера

У цьому діалозі є список всіх зареєстрованих в системі OLE-серверів. Тип OLE-об'єкту визначається як раз тим сервером, який Ви вкажете. Якщо Ви створите новий об'єкт (Create New), то при натисканні на кнопку OK запуститься програма OLE-сервера, в якій і формується новий об'єкт.

Також OLE-об'єкт можна створити, використовуючи вже існуючий файл у форматі одного з OLE-серверів. Для цього потрібно вибрати пункт Create from File (див. Рисунок 7).

Рисунок 5 -- Створення із файлу

Обраний об'єкт можна як включити до програми, так і приєднати, відзначивши пункт Link.

Якщо під час дизайну Ви обираєте об'єкт для включення в OLE-контейнер, то він повністю записується у файл форми (formName.dfm) і в подальшому прикомпілюється до .exe файлу. У випадку дуже великих об'єктів це може призвести до тривалих пауз і навіть до виникнення помилки "Out of resource". Тому рекомендується великі об'єкти робити приєднаними (linked).

2.3 Алгоритми процедур

Блок-схема алгоритму процедури графічної побудови:

2.4 Програмний код додатку

Головна форма:

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Menus, ExtCtrls, StdCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

GroupBox1: TGroupBox;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Edit3: TEdit;

Edit4: TEdit;

Edit5: TEdit;

Edit6: TEdit;

Edit7: TEdit;

Edit8: TEdit;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Label3: TLabel;

Label4: TLabel;

GroupBox2: TGroupBox;

PaintBox1: TPaintBox;

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

Button1: TButton;

GroupBox3: TGroupBox;

ColorBox1: TColorBox;

Label6: TLabel;

Label5: TLabel;

CheckBox1: TCheckBox;

Label7: TLabel;

Button2: TButton;

Label8: TLabel;

ColorBox2: TColorBox;

Label9: TLabel;

CheckBox2: TCheckBox;

Label10: TLabel;

CheckBox3: TCheckBox;

Label11: TLabel;

ColorBox3: TColorBox;

Label12: TLabel;

Label13: TLabel;

ColorBox4: TColorBox;

ComboBox1: TComboBox;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

N4: TMenuItem;

Bycnherwbz1: TMenuItem;

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox1Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox2Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox2Click(Sender: TObject);

procedure CheckBox3Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox3Change(Sender: TObject);

procedure ColorBox4Change(Sender: TObject);

procedure ComboBox1Change(Sender: TObject);

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure N3Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure Bycnherwbz1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

x0,y0:integer;

xe,ye:integer;

x,y:real;

dx,dy:real;

Mx,My:real;

xmin,xmax,ymin,ymax:integer;

a1,a2,b1,b2:integer;

xa,ya,xb,yb,xc,yc,xd,yd:real;

v,c,c1:integer;

OB,OD,D,BD:real;

xn,yn,xn1,yn1:Real;

X1,Y1,X2,Y2,Z1,Z2,xO,yO:real;

w:integer;

vis:integer;

OBP,ODP:integer;

implementation

uses Unit3, Unit2, Unit4, Unit5, Unit6;

{$R *.dfm}

function ekrX(x:real):integer; //Преобразование X

begin

ekrX:=round(mx*(x-xmin)+a1);

end;

function ekrY(y:real):integer; //Преобразование Y

begin

ekrY:=round(my*(-y+ymax)+b1);

end;

procedure TForm1.Activate(Sender: TObject);

begin

if vis<>1

then

begin

Form2.ShowModal;

end;

End;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

xmin:=-4; xmax:=4; ymin:=-4; ymax:=4;

a1:=10; a2:=410;

b1:=10; b2:=410;

dx:=1; dy:=1;

with PaintBox1.Canvas do

begin

Brush.Color:=clWhite;

Rectangle(-1,-1,PaintBox1.Width+1,PaintBox1.Height+1);

Pen.width:=1;

Pen.Color:=clBlack;

Mx:=round((a2-a1)/(xmax-xmin));

My:=round((b2-b1)/(ymax-ymin));

x0:=a1-round(mx)*xmin;

y0:=b1+round(my)*ymax;

Pen.width:=1;

Pen.Style:=psDot;

Pen.Color:=Colorbox2.Selected;;

Font.Color:=Colorbox3.Selected;

if checkbox3.checked=true then

begin

TextOut(a2-10,y0-15,'X');

TextOut(x0+5,b1+5,'Y');

TextOut(x0+5,y0-18,'0');

end;

x:=xmin;

repeat

Xe:=round(mx*(x-xmin)+a1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(xe,b1);LineTo(xe,b2);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if x<>0 then textOut(xe-5,y0+5,FloatToStr(x));

end;

x:=x+dx;

until(x>xmax);

y:=ymin;

repeat

Ye:=round(my*(-y+ymax)+b1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(a1,ye);LineTo(a2,ye);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if y<>0 then textOut(x0-20,ye-5,FloatToStr(y));

end;

y:=y+dy;

until(y>ymax);

Font.Color:=clBlack;

If Checkbox2.Checked=true then

begin

Pen.Width:=2;

Pen.Color:=Colorbox1.Selected;;

Pen.Style:=psSolid;

MoveTo(a1,y0); LineTo(a2,y0);

MoveTo(x0,b1); LineTo(x0,b2);

end;

If v=1 then

begin

X1:=yC-yA;Y1:=xA-xC;

Z1:=xA*yC-xC*yA;

X2:=yD-yB;Y2:=xB-xD;

Z2:=xB*yD-xD*yB;

D:=X1*Y2-Y1*X2;

If D<>0 then

begin

xO:=(Z1*Y2-Y1*Z2)/D;

yO:=(X1*Z2-Z1*X2)/D;

OB:=sqrt(sqr(xO-xB)+sqr(yO-yB));

OD:=sqrt(sqr(xO-xD)+sqr(yO-yD));

BD:=sqrt(sqr(xB-xD)+sqr(yB-yD));

OBP:=round(OB*(100/BD));

ODP:=100-OBP;

label5.Caption:='OB='+FloatToStrF(OB,fffixed,4,2)+' '+IntToStr(OBP)+'%'+#13

+'OD='+FloatToStrF(OD,fffixed,4,2)+' '+intToStr(ODP)+'%';

Font.Color:=clRed;

textOut(ekrX(xO)+6,ekrY(yO)-6,'O');

end

else

begin

label5.Caption:='';

ShowMessage('Исправте координаты точек');

end;

Case Combobox1.ItemIndex of

0:w:=1;

1:w:=2;

end;

Pen.Width:=w;

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=Colorbox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));

LineTo(ekrX(xb),ekrY(yb));

LineTo(ekrX(xc),ekrY(yc));

LineTo(ekrX(xd),ekrY(yd));

LineTo(ekrX(xa),ekrY(ya));

Pen.Width:=1;Pen.Style:=psDot;

LineTo(ekrX(xc),ekrY(yc));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));

LineTo(ekrX(xd),ekrY(yd));

Font.Color:=clRed;

textOut(ekrX(xA)+6,ekrY(yA)+1,'A');

textOut(ekrX(xB)+6,ekrY(yB)+1,'B');

textOut(ekrX(xC)+6,ekrY(yC)+1,'C');

textOut(ekrX(xD)+6,ekrY(yD)+1,'D');

Font.Color:=clBlack;

Pen.Color:=clBlack;

Pen.Width:=1;

Pen.Style:=psSolid;

Ellipse(ekrX(xA)-3,ekrY(yA)-3,ekrX(xA)+3,ekrY(yA)+3);

Ellipse(ekrX(xB)-3,ekrY(yB)-3,ekrX(xB)+3,ekrY(yB)+3);

Ellipse(ekrX(xC)-3,ekrY(yC)-3,ekrX(xC)+3,ekrY(yC)+3);

Ellipse(ekrX(xD)-3,ekrY(yD)-3,ekrX(xD)+3,ekrY(yD)+3);

end;

end;

end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

v:=1;

xA:=StrToFloat(Edit1.Text);

yA:=StrToFloat(Edit2.Text);

xB:=StrToFloat(Edit3.Text);

yB:=StrToFloat(Edit4.Text);

xC:=StrToFloat(Edit5.Text);

yC:=StrToFloat(Edit6.Text);

xD:=StrToFloat(Edit7.Text);

yD:=StrToFloat(Edit8.Text);

c:=0;

repeat

begin

case c of

0:begin Xn:=xA;Yn:=yA;end;

1:begin Xn:=xB;Yn:=yB;end;

2:begin Xn:=xC;Yn:=yC;end;

3:begin Xn:=xD;Yn:=yD;end;

end;

c1:=0;

repeat

begin

case c1 of

0:begin Xn1:=xA;Yn1:=yA;end;

1:begin Xn1:=xB;Yn1:=yB;end;

2:begin Xn1:=xC;Yn1:=yC;end;

3:begin Xn1:=xD;Yn1:=yD;end;

end;

if c<>c1 then

begin

If Xn=Xn1 then

begin

if Yn=Yn1 then

begin

ShowMessage('Найдены были одинаковые координаты двух точек.'+#13+

'Пожалуйста откорректируйте введенные координаты.',);

c:=4;c1:=4;v:=0;

end;

end;

end;

end;

If (Xn<xmin) or (Xn>xmax) or (Yn<Ymin) or (Yn>Ymax) then

begin

c:=4;c1:=4;v:=0;

ShowMessage('Одна из введенных точек выходит'+#13+'за пределы координатной плоскости');

end;

c1:=c1+1;

until(c1>3);

end;

c:=c+1;

until(c>3);

paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox1Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox1Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

v:=0;

label5.Caption:='';

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox2Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox2Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox3Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox3Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox4Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ComboBox1Change(Sender: TObject);

begin

PaintBox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

Form3.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N3Click(Sender: TObject);

begin

Form4.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

Form5.ShowModal;

end;

procedure TForm1.Bycnherwbz1Click(Sender: TObject);

begin

Form6.ShowModal;

end;

end.

Форма заставки:

unit Unit2;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, OleCtnrs;

type

TForm2 = class(TForm)

Timer1: TTimer;

OleContainer1: TOleContainer;

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure Timer1Timer(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form2: TForm2;

implementation

uses Unit1;

{$R *.dfm}

procedure TForm2.Activate(Sender: TObject);

begin

Timer1.Interval:=5000;

Timer1.Enabled:=True;

end;

procedure TForm2.Timer1Timer(Sender: TObject);

begin

Form1.Visible:=True;

vis:=1;

Form2.Close;

end;

end.

Форма «О программе»:

unit Unit3;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm3 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form3: TForm3;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Пример»:

unit Unit4;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm4 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form4: TForm4;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Аналитика»:

unit Unit5;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm5 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form5: TForm5;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма довідки:

unit Unit6;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm6 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form6: TForm6;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Код проекту:

program Project1;

uses

Forms,

Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1},

Unit2 in 'Unit2.pas' {Form2},

Unit3 in 'Unit3.pas' {Form3},

Unit4 in 'Unit4.pas' {Form4},

Unit5 in 'Unit5.pas' {Form5},

Unit6 in 'Unit6.pas' {Form6};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

Application.CreateForm(TForm1, Form1);

Application.CreateForm(TForm2, Form2);

Application.CreateForm(TForm3, Form3);

Application.CreateForm(TForm4, Form4);

Application.CreateForm(TForm5, Form5);

Application.CreateForm(TForm6, Form6);

Application.Run;

end.

Рисунок 6 - Екранна заставка

Після завершення часу трансляції з'явиться головна форма (Рисунок 7).

Рисунок 7 - Головна форма додатку

Перш за все, слід ввести початкові дані, на підставі яких буде виконуватись обчислення. Вводяться вони у поля редагування поля «Начальные данные» (Рисунок 8).

Рисунок 8 - Панель "Начальне данные"

Введення цих даних обов'язково, бо без них неможливо розпочати роботу програми.

Після заповнення цих полів можна розпочати власне саму графічну побудову рішення. Здійснюється це за допомогою кнопки «Рисовать» у нижній правій області форми. Поруч знаходиться кнопка «Стереть», за допомогою якої виконується очистка форми, а трохи вище -- панель «Результат», в якій після натискання на кнопку «Рисовать» відображається результат обчислення (Рисунок 9).

Рисунок 9 - Панель "Результат"

Зверху форми знаходиться панель «Настройка» (Рисунок 10), компоненти якої здійснюють налаштування інтерфейсу. Панель містить:

– індикатори «Сетка», «Оси», «Оцифровка осей», що виконують регулювання відображення сітки, оцифровування осей та оцифровування осей відповідно (режим «відображати»/»не відображати»);

– чотири випадаючих списка для регулювання кольорів на формі («Цвет сетки», «Цвет осей», «Цвет оцифровки», «Цвет рисунка»);

– випадаючий список для регулювання товщини ліній («Толщина линий»).

Рисунок 10 - Панель «Настройки»

Підменю «Аналитическое» меню «Решение задач» познайомить користувача з аналітичними відомостями (Рисунок 12), а підменю «Пример» того ж меню надасть приклад математичного рішення (Рисунок 13).

Рисунок 11 - «Решение задач»

Рисунок 12 - Аналітичне рішення

Рисунок 13 - Приклад рішення

Меню «Инструкция» здійснює виклик довідки по користуванню додатком (Рисунок 14).

Рисунок 14 - Інструкція користувача

Відомості про автора можна побачити, натиснувши на меню «Об авторе» (Рисунок 15).

Рисунок 15 - Про автора

3.2 Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі

Рисунок 16 - Приклад роботи програми

Таблица 1 - Файли проекту

Список використаних джерел

1. Інтернет-ресурс: http://expert.Delphi.int.ru/ (онлайн довідник по Delphi).

2. Інтернет-ресурс: http://www.delphiworld.narod.ru («Delphi World» -- статі про Delphi).

3. Інтернет-ресурс: http://ivt.kgpi.ru/.

4. Інтернет-ресурс: http://delhpi.mastak.ru.

5. Сухарёв М. В. Основы Delphi. Профессиональный подход -- СПб.: Наука и Техника, 2004. -- 600 с.: ил.

6. Коцюбинский А.О., Грошев С.В. Язык программирования Delphi 5 -- М.: «Издательство Триумф», 1999. -- 288 с.

7. Ильина Т.А. Программирование на Delphi 6 -- М.: Питер, 2000. -- 318 с.

8. Шапошников И. Delphi 5 -- М.: Санкт-Петербург, 2001. -- 203 с.

9. А.Я. Архангельский «Программирование в Delphi 6», Москва, ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001 г., 1120 с.