Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. Знаходження точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. Знаходження точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки

Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв’язання задачі з аналітичної геометрії. Знаходження точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

УКРАЇНСЬКА ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНА АКАДЕМІЯ

Гірничий факультет

Кафедра інформаційних технологій

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ НА ТЕМУ:

«Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв'язання задачі з аналітичної геометрії. Знаходження точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки»

з дисципліни «Прикладне програмування»

Студент

(підпис) (Головченко Р.В.)

(прізвище, ініціали)

ерівник проекту

(підпис) (Єфремова О. В.)

(прізвище, ініціали)

м. Стаханов

2009 р

УІПА, гірничий факультет

(найменування вищого навчального закладу )

Кафедра інформаційних технологій

Дисципліна “Прикладне програмування”

Спеціальність 6.01010036

Курс 2. Група ДГ-К7- 1. Семестр 4

ЗАВДАННЯ

на курсовий проект студента

Головченко Радіон Вітальйович

(прізвище, ім'я, по батькові)

1. Тема проекту «Розробка засобами Delphi дидактичного ілюстративного матеріалу для розв'язання задачі з аналітичної геометрії. Знаходження точки перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки»

2. Термін здачі студентом закінченого проекту до 25 травня 2009 р.

3. Вихідні дані до проекту Середовище програмування Delphi 7, бібліотека VCL. Діапазон значень на координатних осях , .

4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки (перелік питань, що їх належить розробити):

Вступ, з обов'язковим посиланням на літературу, в якій вказується актуальність і ефективність програмування в середовищі Delphi 7.

Умова задачі, її аналітичне розв'язання в загальному вигляді з обов'язковим посиланням на літературу.

Розв'язання задачі для самостійно заданих початкових даних з врахуванням градуювання осей координат. Програмування в консольному режимі, отримання результату.

Сценарій проекту розв'язання задачі в Delphi. Програмна реалізація. Алгоритми процедур. Інтерфейс проекту обов'язково повинен включати вікна для графічного розв'язання задачі з контролем введення початкових даних та контролем можливості повного графічного відображення результату; вікно з описом аналітичного розв'язання задачі в загальному вигляді; вікно з даними автора проекту. Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі.

Опис інтерфейсу з екранними копіями.

Висновки з обов'язковим переліком кількісних даних, що характеризують результати розробки.

Використані джерела.

Додатки.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень) Сторінки формату А4 зі схемами алгоритмів окремих процедур.

6. Дата видачі завдання 2 лютого 2009 р.

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

Студент _____________

(підпис)

Керівник _____________

(підпис) Єфремова Оксана Володимирівна

(прізвище, ім'я, по батькові)

2 лютого 2009 р.

Зміст

• Вступ
• 1 Математичне розв'язання задачі
• 1.1 Умова задачі
• 1.2 Аналітичне розв'язання задачі в загальному вигляді
• 1.3 Розв'язання задачі для самостійно заданих початкових даних
• 2 Сценарій розв'язання задачі в Delphi
• 2.1 Програмування в консольному режимі
• 2.1.1 Блок-схема алгоритму
• 2.1.2 Код додатку
• 2.1.3 Реакція ЕОМ
• 2.2 Компоненти форми та їх властивості
• 2.2.1 Edit
• 2.2.2 Label
• 2.2.3 Button
• 2.2.4 GroupBox та CheckBox
• 2.2.5 PaintBox та ColorBox
• 2.2.6 Timer
• 2.2.7 MainMenu
• 2.2.8 OLEContainer
• 2.3 Алгоритми процедур
• 2.4 Програмний код додатку
• 3 Опис інтерфейсу з екранними копіями
• 3.1 Інтерфейс проекту
• Висновки
• Список використаних джерел
• Вступ
• Delphi -- інтегрована система візуальної розробки додатків (1994 р.). У процесі побудови додатку розробник вибирає з палітри компонент готові компоненти, як художник, що робить крупні мазки пензлем. Ще до компіляції він бачить результати своєї роботи -- після підключення до джерела даних їх можна вивести на форму, можна переміщуватись по даним, представляти їх у тому чи іншому вигляді.
• В основі системи швидкої розробки лежить технологія візуального проектування та подійного програмування RAD (Rapid Application Development -- середа швидкої розробки додатків), так що вам не треба буде думати надпрограмним кодом та реалізацією стандартних задач. Все, що вам потрібно, це підключити певний модуль (залежно від задачі) та правильно побудувати інтерфейс програми [5].

Основний упор моделі в Delphi робиться на те, щоб максимально продуктивно використовувати код. Це дозволяє дуже швидко розробляти додатки, так як вже існує раніш підготовлені об'єкти, без будь-яких обмежень.

Мова Delphi -- строго типізована об'єктно-орієнтована мова, в основі якої лежить добре відомий програмістам Object Pascal. Мова цілком підтримує всі вимоги, пропоновані до об'єктно-орієнтованої мови програмування.

У стандартну поставку Delphi входять основні об'єкти з 270 базових класів. Як і належить суворо типізований мови, класи підтримують тільки просте успадкування, але зате інтерфейси можуть мати відразу кілька пращурів.

Delphi генерує exe-файл, який для виконання не вимагає ніяких додаткових файлів, тобто чисті прикладні програми. Delphi має компілятором, який дозволяє створювати швидкі програми. Він забезпечує високу продуктивність, необхідну для побудови додатків в архітектурі "клієн-сервер". Цей компілятор в даний час є найшвидшим у світі, його швидкість компіляції становить понад 120 тисяч рядків у хвилину [9].

Якщо взяти до уваги і зручний інтерфейс для створення графічних оболонок, то можна з упевненістю заявити, що мова Delphi -- це дуже доступна для розуміння, але в той же час і дуже потужна мова програмування.

Використання Delphi дозволяє створювати як найпростіші додаків, на розробку яких потрібно 2-3 години, так і серйозні корпоративні проекти, що призначені для роботи десятків і сотень користувачів; на цій мові дуже зручно писати як додатки до баз даних, так навіть і ігрові програми.

У Delphi можна реалізувати все, що видно на екрані під час роботи Windows-додатків: різні елементи графічного інтерфейсу (кнопки, бігунки, меню, вікна та т.п.). Підтримується робота з базами даних.

Delphi призначена не тільки для програмістів-професіоналів, її також можуть використовувати і вчителі, і лікарі, і викладачі ВУЗів, і бізнесмени, -- всі ті, хто використовує комп'ютер з чисто прикладної метою, тобто для того, щоб швидко вирішити якісь свої завдання, не залучаючи для цього програмістів зі сторони.

Об'єкт дослідження:

Об'єктом дослідження даної курсової роботи є точка перетину прямої з віссю координат.

Мета дослідження:

Метою є створення Windows-додатка на алгоритмічній мові Object Pascal в середовищі візуального програмування Delphi. Необхідно знайти точку перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.

Задачі:

1) На основі теоретичного матеріалу з аналітичної геометрії розробити математичне розв'язання задачі;

2) Виконати розв'язання задачі в консольному режимі;

3) Розробити сценарій проекту в Delphi та алгоритми процедур;

4) Виконати програмну реалізацію проекту, протестувати проект та внести до нього необхідні зміні та доповнення;

5) Оформити текст пояснювальної записки для захисту.

1 Математичне розв'язання задачі

1.1 Умова задачі

Необхідно знайти точку перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.

1.2 Аналітичне розв'язання задачі в загальному вигляді

Координати точок:

Підставляємо ці координати у систему рівнянь:

Слідом вираховуємо коефіцієнти для змінних x та y.

; ; .

Підставляємо коефіцієнти та отримуємо рівняння прямої, що проходить через точки A та B:

Так як точка лежить на вісі ординат (y), то x = 0.

Підставляємо до рівняння прямої значення x та знаходимо y, але тоді Y1 не повинна рівнятися нулю.

; .

Якщо Y1=0, оді пряма паралельна вісі ординат (y) і точки перетину не має.

1.3 Розв'язання задачі для самостійно заданих початкових даних

Задача:

Знайти точку перетину прямої з віссю координат, якщо ця пряма проходить через введені точки.

Дано:

А (-3; 2); В (-1; 3); X=0.

Знайти:

Точку С, що лежить на вісі ординат.

Рішення:

Знаходимо рівняння прямої, що проходить через точки А та В. Для цього складемо систему рівнянь:

Вирішимо цю систему за допомогою визначників, де:

; ; .

Із отриманих даних складемо рівняння прямої x+y=z:

.

Так як х=0, то

.

Відповідь: С( 0 ; 3,5).

Рисунок 1 - Реакція ЕОМ

2.2 Компоненти форми та їх властивості

Створюючи дану програму я використовував різноманітні компоненти, такі як: Edit, Label, Button, GroupBox, CheckBox, PaintBox, ColorBox, Timer, MainMenu та OleContainer.

Таблиця 1 - Загальна характеристика компонентів:

Блок-схема алгоритму процедури графічної побудови:

2.4 Програмний код додатку

Головна форма:

unit Unit1;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, Menus, ExtCtrls, StdCtrls;

type

TForm1 = class(TForm)

GroupBox2: TGroupBox;

PaintBox1: TPaintBox;

MainMenu1: TMainMenu;

N1: TMenuItem;

Button1: TButton;

GroupBox3: TGroupBox;

ColorBox1: TColorBox;

Label6: TLabel;

Label5: TLabel;

CheckBox1: TCheckBox;

Label7: TLabel;

Button2: TButton;

Label8: TLabel;

ColorBox2: TColorBox;

Label10: TLabel;

CheckBox3: TCheckBox;

Label11: TLabel;

ColorBox3: TColorBox;

Label13: TLabel;

ColorBox4: TColorBox;

N2: TMenuItem;

N3: TMenuItem;

GroupBox1: TGroupBox;

Label1: TLabel;

Label2: TLabel;

Edit1: TEdit;

Edit2: TEdit;

Edit3: TEdit;

Edit4: TEdit;

Label3: TLabel;

N4: TMenuItem;

N5: TMenuItem;

Label4: TLabel;

Label9: TLabel;

procedure FormCreate(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox1Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox1Click(Sender: TObject);

procedure Button2Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox2Change(Sender: TObject);

procedure CheckBox3Click(Sender: TObject);

procedure ColorBox3Change(Sender: TObject);

procedure ColorBox4Change(Sender: TObject);

procedure N2Click(Sender: TObject);

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure N3Click(Sender: TObject);

procedure N4Click(Sender: TObject);

procedure N5Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form1: TForm1;

x0,y0:integer;

xe,ye:integer;

x,y:real;

dx,dy:real;

Mx,My:real;

xmin,xmax,ymin,ymax:integer;

a1,a2,b1,b2:integer;

xa,ya,xb,yb,xC,xD:real;

v,c:integer;

xn,yn:Real;

X1,Y1,Z1,yO:real;

w:integer;

vis:integer;

implementation

uses Unit3, Unit2, Unit4, Unit5, Unit6;

{$R *.dfm}

function ekrX(x:real):integer; //Преобразование X

begin

ekrX:=round(mx*(x-xmin)+a1);

end;

function ekrY(y:real):integer; //Преобразование Y

begin

ekrY:=round(my*(-y+ymax)+b1);

end;

procedure TForm1.Activate(Sender: TObject);

begin

if vis<>1

then

begin

Form2.ShowModal;

end;

End;

procedure TForm1.FormCreate(Sender: TObject);

begin

xmin:=-5; xmax:=5; ymin:=-5; ymax:=5;

a1:=0; a2:=410;

b1:=0; b2:=410;

dx:=1; dy:=1;

with PaintBox1.Canvas do

begin

Brush.Color:=clWhite;

Rectangle(-1,-1,PaintBox1.Width+1,PaintBox1.Height+1);

Pen.width:=1;

Pen.Color:=clBlack;

Mx:=round((a2-a1)/(xmax-xmin));

My:=round((b2-b1)/(ymax-ymin));

x0:=a1-round(mx)*xmin;

y0:=b1+round(my)*ymax;

Pen.width:=1;

Pen.Style:=psDot;

Pen.Color:=Colorbox2.Selected;;

Font.Color:=Colorbox3.Selected;

if checkbox3.checked=true then

begin

TextOut(a2-10,y0-15,'X');

TextOut(x0+5,b1+5,'Y');

TextOut(x0+5,y0-18,'0');

end;

x:=xmin;

repeat

Xe:=round(mx*(x-xmin)+a1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(xe,b1);LineTo(xe,b2);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if x=(-5) then textOut(xe,y0+6,FloatToStr(x));

if (x<>0) and (x<>-5) then textOut(xe-8,y0+5,FloatToStr(x));

end;

x:=x+dx;

until(x>xmax);

y:=ymin;

repeat

Ye:=round(my*(-y+ymax)+b1);

if Checkbox1.Checked=true then

begin

MoveTo(a1,ye);LineTo(a2,ye);

end;

if checkbox3.checked=true then

begin

if y=5 then textOut(x0-20,ye,FloatToStr(y));

if (y<>0) and(y<>5) then textOut(x0-20,ye-12,FloatToStr(y));

end;

y:=y+dy;

until(y>ymax);

Font.Color:=clBlack;

Pen.Width:=2;

Pen.Color:=Colorbox1.Selected;;

Pen.Style:=psSolid;

MoveTo(a1,y0); LineTo(a2,y0);

MoveTo(x0,b1); LineTo(x0,b2);

//Расчет

If v=1 then

begin

X1:=yB-yA;

Y1:=xA-xB;

Z1:=xA*yB-xB*yA;

If Y1=0 then

begin

label5.Caption:='Заданная прямая пара-'+#13+'лельна оси ординат и'+#13

+'не имеет точки пересе-'+#13+'чения с ней';

ShowMessage('Заданная прямая паралельна оси ординат'+#13+

'и не имеет точки пересечения с ней');

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=ColorBox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));LineTo(ekrX(xA),ekrY(10));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));LineTo(ekrX(Xb),ekrY(-10));

end

else

begin

yO:=Z1/Y1;

label5.Caption:='Заданная прямая пересе-'+#13

+'кается с осью ординат в'+#13+'точке C ( 0 ; '

+FloatToStrF(yO,fffixed,4,2)+' )';

If X1=0 then

begin

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=ColorBox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));LineTo(ekrX(10),ekrY(yA));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));LineTo(ekrX(-10),ekrY(yB));

end

else

begin

xC:=(z1-y1*10)/x1;

xD:=(z1-y1*(-10))/x1;

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=ColorBox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));LineTo(ekrX(xC),ekrY(10));

MoveTo(ekrX(xb),ekrY(yb));LineTo(ekrX(xD),ekrY(-10));

end;

//Вывод точки С

Pen.Color:=clRed;

Pen.Width:=1;

Pen.Style:=psSolid;

If (yO<ymin) or (yO>ymax) then

begin

label5.Caption:='Точка С лежит за пре-'+#13+'делами координатной'+#13

+'проскости';

end;

Ellipse(ekrX(0)-3,ekrY(yO)-3,ekrX(0)+3,ekrY(yO)+3);

textOut(ekrX(0)+6,ekrY(yO)+1,'C');

end;

Pen.Width:=2;

Pen.Style:=psSolid;

Pen.Color:=Colorbox4.Selected;

MoveTo(ekrX(xa),ekrY(ya));

LineTo(ekrX(xb),ekrY(yb));

Font.Color:=clRed;

textOut(ekrX(xA)+6,ekrY(yA)+1,'A');

textOut(ekrX(xB)+6,ekrY(yB)+1,'B');

Font.Color:=clBlack;

Pen.Color:=clBlack;

Pen.Width:=1;

Pen.Style:=psSolid;

Ellipse(ekrX(xA)-3,ekrY(yA)-3,ekrX(xA)+3,ekrY(yA)+3);

Ellipse(ekrX(xB)-3,ekrY(yB)-3,ekrX(xB)+3,ekrY(yB)+3);

end;

end;

end;

procedure TForm1.Button1Click(Sender: TObject);

begin

v:=1;

xA:=StrToFloat(Edit1.Text);

yA:=StrToFloat(Edit2.Text);

xB:=StrToFloat(Edit3.Text);

yB:=StrToFloat(Edit4.Text);

//проверка не одинаковы ли точки

if xA=xB then

begin

If yA=yB then

begin

ShowMessage('Найдены были одинаковые координаты двух точек.'+#13+

'Пожалуйста откорректируйте введенные координаты.',);

v:=0;

label5.Caption:='';

end;

end;

//проверка не выходят ли точки за пределы координатной плоскости

If v<>0 then

begin

c:=0;

repeat

case c of

0:begin Xn:=xA; Yn:=yA; end;

1:begin Xn:=xb; Yn:=yB; end;

end;

If (Xn<xmin) or (Xn>xmax) or (Yn<Ymin) or (Yn>Ymax) then

begin

v:=0;

ShowMessage('Одна из введенных точек выходит'+#13

+'за пределы координатной плоскости');

label5.Caption:='';

end;

c:=c+1;

until(c>1);

end;

paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox1Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox1Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.Button2Click(Sender: TObject);

begin

v:=0;

label5.Caption:='';

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox2Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.CheckBox3Click(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox3Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.ColorBox4Change(Sender: TObject);

begin

Paintbox1.Repaint;

end;

procedure TForm1.N2Click(Sender: TObject);

begin

Form3.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N3Click(Sender: TObject);

begin

Form4.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N4Click(Sender: TObject);

begin

Form5.ShowModal;

end;

procedure TForm1.N5Click(Sender: TObject);

begin

Form6.ShowModal;

end;

end.

Форма заставки:

unit Unit2;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, ExtCtrls, StdCtrls, OleCtnrs;

type

TForm2 = class(TForm)

Timer1: TTimer;

OleContainer1: TOleContainer;

Button1: TButton;

procedure Activate(Sender: TObject);

procedure Timer1Timer(Sender: TObject);

procedure Button1Click(Sender: TObject);

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form2: TForm2;

implementation

uses Unit1;

{$R *.dfm}

procedure TForm2.Activate(Sender: TObject);

begin

Timer1.Interval:=100;

end;

procedure TForm2.Timer1Timer(Sender: TObject);

begin

Form1.Visible:=True;

vis:=1;

Form2.Close;

end;

procedure TForm2.Button1Click(Sender: TObject);

begin

Timer1.Enabled:=True;

end;

end.

Форма «Об авторе»:

unit Unit3;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm3 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form3: TForm3;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Пример»:

unit Unit4;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm4 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form4: TForm4;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Аналитическое решение»:

unit Unit5;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm5 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form5: TForm5;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Форма «Инструкция»:

unit Unit6;

interface

uses

Windows, Messages, SysUtils, Variants, Classes, Graphics, Controls, Forms,

Dialogs, OleCtnrs;

type

TForm6 = class(TForm)

OleContainer1: TOleContainer;

private

{ Private declarations }

public

{ Public declarations }

end;

var

Form6: TForm6;

implementation

{$R *.dfm}

end.

Код проекту:

program Project1;

uses

Forms,

Unit1 in 'Unit1.pas' {Form1},

Unit2 in 'Unit2.pas' {Form2},

Unit3 in 'Unit3.pas' {Form3},

Unit4 in 'Unit4.pas' {Form4},

Unit5 in 'Unit5.pas' {Form5},

Unit6 in 'Unit6.pas' {Form6};

{$R *.res}

begin

Application.Initialize;

Application.CreateForm(TForm1, Form1);

Application.CreateForm(TForm2, Form2);

Application.CreateForm(TForm3, Form3);

Application.CreateForm(TForm4, Form4);

Application.CreateForm(TForm5, Form5);

Application.CreateForm(TForm6, Form6);

Application.Run;

end.

Рисунок 2 - Екранна заставка

Для завершення часу трансляції слід натиснути на кнопку «Далее»; з'явиться головна форма (Рисунок 3).

Рисунок 3 - Головна форма додатку

Для того, щоб розпочати роботу програми, слід у поля панелі «Начальные данные» ввести початкові дані (Рисунок 4).

Рисунок 4 - Панель "Начальне данные"

Після заповнення цих полів можна розпочати роботу програми. Здійснюється це за допомогою кнопки «Рисовать». Нижче знаходиться кнопка «Удалить», за допомогою якої виконується видалення побудови, а над ними -- панель «Результат», в якій після натискання на кнопки «Рисовать» відображається результат обчислення (Рисунок 5).

Рисунок 5 - Панель "Результат"

З правого краю форми знаходиться панель «Настройки» (Рисунок 6), компоненти якої здійснюють налаштування інтерфейсу. У групі «Настройка сетки» можна налагодити відображення сітки (ввімкнути/вимкнути) та її колір; у групі «Настройка осей» -- відображення оцифровування, його кольору та кольору вісей; у «Настройка рисунка» -- колір графіку, що буде будуватися.

Рисунок 6 - Панель «Настройка»

Підменю «Аналитическое решение» меню «Решение» викликає аналітичні відомості з рішення задачі (Рисунок 8), а підменю «Пример» того ж меню надасть приклад математичного рішення (Рисунок 9).

Рисунок 7 - Меню «Решение»

Рисунок 8 - Аналітичне рішення

Рисунок 9 - Математичне рішення

Меню «Инструкция» здійснює виклик довідки по користуванню додатком (Рисунок 10).

Рисунок 10 - Інструкція користувача

Меню «Об авторе» надасть відомості про автора проекту (Рисунок 11).

Рисунок 11 - Про автора

3.2 Тестування проекту для тих даних, що використовувалися в консольному режимі

Рисунок 12 - Приклад роботи програми

Таблица 1 - Файли проекту

Список використаних джерел

1. Інтернет-ресурс: http://www.delphikingdom.com/index.asp (віртуальний клуб програмістів).

2. Інтернет-ресурс: http://beluch.ru/ (онлайн довідник о компонентах Delphi).

3. Інтернет-ресурс: http://delhpi.mastak.ru

4. Бобровский С. Delphi 5 -- М.: Питер, 2002. -- 346 с.: ил.

5. Гаевский А. Разработка программных приложений на Delphi 6 - М.: Киев, 2000. -- 457 с.

6. Леонтьев В. Delphi 5 -- М.: Москва «Олма-Пресс», 1999. -- 446 с.

7. Архангельский А.Я. Программирование на Delphi 6 -- М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2001. -- 1120 с.

8. Марко Канту, Дэвид Р. Delphi 5 -- М.: БИНОМ, 1995. -- 203 с.

9. Эндрю Возневич. Delphi. Освой самостоятельно -- М.: Восточная книжная компания, 1996. -- 330 с.

10. Фаронов В.В. Delphi 5. Учебный курс -- М.: Нолидж, 2000. -- 600 с.