Розрахунок та проектування шпиндельного вузла

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Розрахунок та проектування шпиндельного вузла

Розрахунок та проектування шпиндельного вузла

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ ”

МЕХАНІКО-МАШИНОБУДІВНИЙ ІНСТИТУТ

Розрахункова робота

«Розрахунок та проектування шпиндельного вузла»

Виконав студент ММІ, групи МТм-51

Волинець Віктор

Київ-2009

Вибір загальних вихідних даних

За табл. 3.6 методичних вказівок №7 згідно варіанту вибираємо вихідні дані. Вихідні дані представлено в табл. 2.1.

Табл. 2.1. Вихідні дані

Вибір схеми шпиндельного вузла

Схему шпиндельного вузла вибираємо по значенню швидкісного параметру dnmax (Kv) за табл. 3.4 методичних вказівок. Приймаємо схему №7.

Рис. 2.1. Схема шпиндельного вузла (ШВ)

Вибір підшипників

Визначаємо граничні числа обертів шпинделя:

об/хв

Для передньої та задньої опор за каталогом вибираємо радіально-упорні підшипники (табл. 2.2).

Табл. 2.2. Характеристики обраних підшипників

За табл. 3.5. методичних вказівок, враховуючи значення швидкісного параметру, вибираємо метод змащування - масляний туман. За табл. 3.1 методичних вказівок допустима температура нагріву зовнішнього кільця підшипника, враховуючи клас точності верстата - 35-40єС.

Визначення опорних реакцій, радіальних жорсткостей опор

Визначаємо реакції відповідно в передній та задній опорах R1, R2, для чого попередньо приймаємо міжопорну відстань, рівну 3d, де d - діаметр шпинделя в передній опорі:

Н

Н

Жорсткість опор на підшипниках кочення визначаємо за графіками рис. 3.3 методичних вказівок. Для підшипників передньої опори приймаємо радіальну жорсткість одного підшипника Ср1=0,55 кН/мкм, задньої - Ср2=0,55 кН/мкм. Отже, радіальна жорсткість передньої і задньої опор вцілому відповідно:

кН/мкм,

кН/мкм

Податливість передньої та задньої опор відповідно:

мкм/кН,

 мкм/кН

Розрахунок жорсткості шпиндельного вузла

Радіальне переміщення переднього кінця шпинделя:

,

де yш, yоп, yздв - радіальні переміщення, що викликані відповідно згином шпинделя, податливістю опор та здвигом від дії поперечних сил (величиною усдв можна знехтувати, оскільки ця складова не перевищує 3-6% від у). Отже:

Переміщення yш обчислюється за допомогою інтеграла Мора по правилу Верещагіна графоаналітично:

мкм,

де Е - модуль пружності; І1 та І2 - осьові моменти інерції відповідно міжопорної частини та передньої консолі:

м4;

м4,

де d* - діаметр отвору в шпинделі, м; ез - коефіцієнт закріплення в передній опорі (див. табл. 3.1 методичних вказівок).

Переміщення уоп визначається за умови абсолютно жорсткого шпинделя з подібності трикутників:

мкм

Отже, загальний прогин:

мкм

Загальна радіальна податливість:

мкм/кН

Визначення оптимальної міжопорної відстані

Для знаходження оптимальної міжопорної відстані знайдемо похідну залежності прогину у від довжину міжопорної частини l, прирівняємо її до нуля та розв'яжемо отримане рівняння відносно l:

Дане рівняння має 3 корені - 1 дійсний та 2 ірраціональні:

Отже, оптимальна міжопорна відстань lопт=170 мм. Отримане значення коригуємо з урахуванням довжини передньої консолі , lопт?2,5а. Отже, lопт=2,5а=300 мм.

Визначення радіальної жорсткості ШВ з урахуванням lопт

Радіальне переміщення переднього кінця шпинделя під дією навантаження Р:

Визначимо також жорсткість та податливість шпинделя:

кН/мкм

мкм/кН

Визначення демпфіруючих властивостей шпинделя

Демпфіруючі властивості можна кількісно оцінити за допомогою логарифмічного декремента коливань:

,

де ш1, ш2 - відносне розсіювання енергії в передній та задній опорах відповідно; [л]=0,23 - допустиме мінімальне значення розсіювання енергії для токарних верстатів (схема ШВ за завданням очевидно відповідає токарному верстату). Розсіювання в передній та задній опорах відповідно дорівнює сумі показників демпфіруючих властивостей ш0 для даних видів підшипників, що встановлені в опорі (табл. 3.10 методичних вказівок).

Отже, демпфіруючі властивості ШВ є задовільними.

Визначення власної частоти шпинделя

Приблизний розрахунок власної частоти шпинделя, що не має значних зосереджених мас, можна виконати за формулою:

рад/с,

де коефіцієнт н=2,3…2,4 при л=2,5…3,5; m=50 кг - приблизна маса шпинделя.