Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин

Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин

Міністерство освіти і науки України

Херсонський національний технічний університет

Кафедра механічної технології волокнистих матеріалів

Курсовий проект

з дисципліни: "Побудова складних тканини"

на тему: "Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин"

Розробив:

студент групи 4Т Заливча К.О.

Керівник:

к.т.н. доцент Рязанова О.Ю.

Херсон 2009

Реферат

Даний курсовий проект на тему: "Розробка трьох варіантів заправних рисунків і структурних показників тканин" складається з графічної частини та пояснювальної записки.

Пояснювальна записка містить: 38 сторінок формату А4, 5 рисунків, 3 таблиці.

Графічна частина містить 2 листа формату А1:

- повний мотивний патрон з розробкою рисунків переплетення - 1-й лист;

- два варіанти заправних рисунків складних переплетень для заданого асортименту тканин (двошарову тканину з перев'язками "знизу-вверх", тканину з прижимним утоком) - 2-й лист.

Зміст

Вступ

1. Характеристика заданого асортименту тканини

2. Підбор виду переплетення для заданого асортименту

3. Визначення структурних показників тканини

4. Проектування крайок тканини

5. Характеристика двошарової тканини з перев'язками по способу "знизу - вверх"

6. Характеристика двошарові тканини з притискним утоком

Висновок

Список літератури

Вступ

Виготовлення тканин відноситься до таких трудових процесів, які були пізнані людиною на самих перших ступенях розвитку матеріальної культури. Однак знадобилось багато тисячоліть для того, щоб людство прийшло до сучасного масового виробництва тканин різноманітніших структур із самої різної сировини на могутніх фабриках, обладнаних автоматичними верстатами.

У галузі текстильної промисловості дуже великий асортимент, що кожного року збільшується за рахунок виготовлення нових видів тканини. Які повинні відповідати вимогам і потребам сучасного споживача. Також збільшення і оновлення асортименту на ткацьких фабриках вимагає постійна потреба підприємства мати конкурентноспроможне виробництво. Тому на оновлення асортименту сприяє використання нових видів сировини і оновлені технологічні процеси. Ці чинники сприяють кращому задоволенню потреб населення з підвищенням якості виготовленої продукції.

Таким чином, метою текстильної промисловості є підвищення якості тканини, оновлення асортименту, дизайнерське оформлення тканин, яке задовольняє вимоги однієї людини і населення в цілому.

1. Характеристика заданого асортименту тканини

Характеристика даного асортименту тканини, виходячи з обраної сировини.

Бавовна - найважливіше текстильне волокно, яке покриває насіння рослини бавовнику, яке вирощується у районах зі спекотним кліматом. Після дозрівання бавовнику волокна разом з насінням збирають і відправляють на заводи первинної обробки бавовни, де волокно відділяють від насіння. Бавовняне волокно має ряд позитивних якостей: велика гнучкість, міцність, цепкість, зносостійкість, мала товщина, окрім цього - волокно добре фарбується. Довжина волокон порівняно рівномірна і досягає 25- 40мм.

Ці властивості дають можливість отримувати із бавовняних волокон найрізноманітнішу пряжу: від товстої, - для виробництва грубих меблевих,одягових тканин, до дуже тонкої, - із якої виробляють як тонкі вишукані тканини по типу майї, батиста, так і тканини по типу перкаль технічного призначення.

Якщо говорити про переплетення, то більша частина бавовняних тканин виробляється простими переплетеннями - полотняним, саржевим чи сатиновим, багато тканин - дрібновізерунчатими, деякі плательні і меблеві - жакардовими. Більша їх частина використовується для виготовлення постільної і натільної білизни і тому мають володіти високими гігієнічними властивостями, мати гладку поверхню, високу пористість, бути довговічними.

У даному курсовому проекті вибрана тканина для побудови заправного рисунку методом горизонтальних і вертикальних штрихів на базі мотивного патронування.

Вихідні дані для розрахунку характеристики тканини представлені в табл.1

Табл. 1 Вихідні дані для розрахунку характеристики тканини

2. Побудова заправного малюнка тканини з орнаментом із горизонтальних і вертикальних штрихів методом мотивного патронування

Розробка візерунків методом мотивного патронування

За допомогою метода мотивного патронування, шляхом сполучення

горизонтальних та вертикальних штрихів можна створювати гарні крупні візерунки з великою величиною рапорта по основі і утоку, які можна виготовляти не на жакардових машинах, а на звичайних каретках. При використанні цього метода за базу потрібно брати тільки полотняне переплетення.

При побудові орнамента умовимся, що в мотиві в одній заштрихованій клітинці знаходиться переплетення з горизонтальними смугами, в не заштрихованій - з вертикальними.

Мотивний патрон представляє собою заправний малюнок орнаментної тканини і складається з 4-х елементів.

1-й елемент - проборка у своди реміз - в цьому елементі кожне горизонтальне міжряддя визначає не одну ремізку, а кілька( їх число дорівнює базовому переплетенню рапорту). Ця кількість ремізок називається сводом. У 1-му елементі максимальне число ремізок визначається можливістю ремізопідйомної каретки, установленої на верстаті.

Число сводів визначається за формулою:

(2.1)

де - максимальне число ремізок каретки.

2-й елемент - елемент зв'язків -зв'язок буває прямим й зворотнім. Від вигляду зв'язку залежить отриманий візерунок.

3-й елемент - порядок зівоутворень - кожне горизонтальне міжряддя в цьому елементі означає не одну утокову нитку, а декілька. Їх кількість дорівнює одному циклу зівоутворень, тобто R.

4-й елемент - мотив (малюнок переплетення орнаменту) - в цьому елементі кожне вертикальне міжряддя - група основних ниток, їх число дорівнює базовому рапорту, а кожне горизонтальне - група утокових ниток, їх число також дорівнює базовому рапорту.

Побудова заправного рисунка

При розробці мотивного патрона розміри візерунка підбираються з урахуванням величин щільностей тканини по основі і утоку. При цьому кількість ниток основи і утоку у візерунку :

,нит (2.2)

де , - число ниток основи і утоку на 1дм сурової тканини;

- розмір візерунка по основі і утоку, дм.

Величина а й b приймається самостійно.

дм

дм

Визначаємо число ниток основи й утоку в одній великій клітинці візерунка:

= ,нит (2.3)

,нит (2.4)

де - число великих кліток у візерунку по основі і утоку.

Розраховані по формулах (2.3) і (2.4) величини округляються до найближчого числа. Після цього коректують число ниток основи й утоку у візерунку, тобто рапорт переплетення по основі й утоку :

,нит (2.5)

,нит (2.6)

Кількість сводів реміз розраховується, виходячи з можливостей прийнятої зівоутворюючої каретки ( СКН - 14):

, (2.7)

де кількість реміз, які керуються кареткою;

- рапорт базового переплетення, що для методу штрихів дорівнює =2.

Приймаємо =4.

При використанні методу штрихів рапорт кольору по основі і утоку завжди дорівнює 2 ниткам.

При розробці мотивного патрона варто вважати, що зафарбована клітка візерунка містить горизонтальні штрихи, а не зафарбована - вертикальні.

Рисунок переплетення для розробки мотивного патрону методом вертикальних і горизонтальних штрихів зображений на рис. 1

Рис.1 Рисунок переплетення для розробки мотивного патрону

3. Визначення структурних показників тканини

Усі розрахунки виконуються тільки для одношарової тканини з орнаментним візерунком, виконаним за допомогою вертикальних та горизонтальних штрихів методом мотивного патронування.

При цьому розраховують наступні показники тканини:

Коефіцієнт переплетення ниток фону:

, (3.1)

де - рапорт по основі й утоку тлу;

- число зв'язків відповідно основи з утоком й утоку з основою в

межах одного рапорту.

Коефіцієнт зв'язності ниток фону:

, (3.2)

де - щільність тканини ,нит/см;

- середньозважена лінійна щільність ниток основи і утоку , текс:

, текс (3.3)

де - лінійна щільність ниток основи і утоку.

=

На підставі величини зв'язності ниток фону підбираємо тип ткацького верстата для виготовлення даного артикула тканини з прийнятим переплетенням. При цьому враховуємо, що:

(3.4)

де - гранично припустима величина коефіцієнта зв'язності для різних типів верстатів.

Верстати типу СТБ: =9.0

Приймаємо верстат СТБ, врахувавши, що 13,0 < 12,888.

Коефіцієнт урівноваженості ниток у тканині по щільності:

; (3.5)

Коефіцієнт урівноваженості ниток у тканині по їхній лінійній щільності:

; (3.6)

Коефіцієнт урівноваженості тканини по переплетенню:

(3.7)

Фаза побудови тканини

Діаметр ниток основи і утоку на прядильних пакуваннях:

 , мм (3.8)

, мм (3.9)

де - коефіцієнти, які залежать від виду використаної сировини і

способів їх отримання відповідно ниток основи і утоку;

- лінійна щільність ниток основи і утоку на

прядильних поковках, текс.

Приблизно фазу побудови тканини визначають по коефіцієнтам і :

(3.10)

де - коефіцієнт, який визначає висоту хвилі вигину ниток основи.

По значенню визначають коефіцієнти зминання ниток по таблиці Г.Н.Новікова.

Приймаємо =1,2095, отже ; . Ці значення відповідають фазі VI побудови тканини.

Діаметр ниток у тканині:

 , мм (3.11)

, мм (3.12)

де - коефіцієнти зминання ниток у тканині, прийняті по таблиці Г.Н.Новікова в залежності від фази будови.

Розрахунковий діаметр ниток у тканині:

, мм (3.13)

Визначення висоти хвилі вигину ниток основи й утоку:

(3.14)

(3.15)

Коефіцієнти, які визначають висоту хвилі вигину ниток основи й утоку:

(3.16)

(3.17)

По значенню і визначаємо фазу побудови тканини. В даному випадку наші дані підходять під VI-у фазу.

Мінімально можлива величина рапорту переплетення

Тканина V фази побудови має двулицьовий ефект, тобто число основних перекриттів дорівнює числу утокових перекриттів і

Мінімальний рапорт рівний:

(3.18)

Приймаємо .

Визначення величини уробітки ниток основи і утоку

На стадії проектування тканини для визначення значень уробітки ниток основи й утоку є декілька методів, з допомогою яких уробітку визначають аналогічним шляхом.

Далі розглянемо два варіанти.

Виклад методу МТІ

Геометрична щільність ниток може бути визначена по моделі показаній на рис.2.

Рис.2 Модель геометричної щільності ниток

Умовні позначення:

- геометрична щільність ниток основи, мм;

- довжина рапорту переплетення, мм;

- висота хвилі вигину ниток основи;

- товщина тканини в, мм;

- розрахунковий діаметр ниток, мм.

З трикутника АВС по наступній формулі визначаємо :

, мм (3.19)

аналогічно визначаємо :

 , мм (3.20)

де - коефіцієнти, які визначають висоту хвиль вигину ниток відповідно основи й утоку.

Коефіцієнти наповнення тканини волокнистим матеріалом для одношарових тканин:

(3.21)

(3.22)

де - число ниток відповідно основи і утоку на 10 см сурової тканини нит/10 см;

- геометрична щільність тканини по основі й утоку відповідно, мм;

- число перетинів ниток відповідно основи й утоку в межах рапорту переплетення;

(3.23)

(3.24)

де - діаметри ниток відповідно основи й утоку, мм;

- рапорт переплетення ниток відповідно основи й утоку ,нит

По геометричній моделі показаній на рис.3 визначаємо відстань між центрами ниток в місцях перетинів нитками іншої системи.

Рис.3 Геометрична модель щільності ниток

(3.25)

мм

мм

Відстань між центрами двох сусідніх ниток:

,мм (3.26)

,мм (3.27)

Уробітка ниток основи й утоку:

,% (3.28)

,% (3.29)