Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів

Організація, нормування та оплата праці на вирощуванні кормів

Роль галузі кормовиробництва для нових агроформувань різних форм власності зростає: по-перше, забезпеченість кормами є лімітуючим фактором реалізації генетичного потенціалу продуктивності сільськогосподарських тварин і птиці, по-друге, з економічної точки зору корми є важливою статтею витрат у тваринництві. Так, за даними НІД кормів УААН, у 2001 році серед усіх матеріальних затрат, що увійшли в собівартість продукції сільськогосподарського виробництва в цілому, корми складали 3491,6 млн. грн., або 28,9 %; в собівартості продукції тваринництва -- 71,7%. Отже, від забезпечення кормами та їх якості залежить рівень продуктивності тваринництва та конкурентоспроможність продукції на ринку. Однак за даними Державного комітету статистики України, останніми роками дефіцит кормового білка становить 25-30%, що потребує нового підходу та суттєвих змін у формуванні кормової бази. Представлена робота присвячена висвітленню тематики організації, нормування і оплати праці на вирощуванні кормів. Робота написана на прикладі ТОВ «Таврійського комбікормового заводу», що розташований у Херсонській області місті Таврійськ. Підприємство спеціалізується на вирощуванні комбікормів і інших кормових культур, коротка характеристика яких представлена в роботі.

Літературним підґрунтям для написання курсової роботи з теми організації, нормування і оплати праці на вирощуванні кормів послужили книги, статті і нормативні документи - Кодекс Законів України “Про працю”, Закон України “Про плату праці”, Закон України “Про підприємства”, Богданов Г.А. Годівля сільськогосподарських тварин, Ібатуллін І.І. Ефективність використання кормів при вирощуванні ремонтних телиць за різних рівнів годівлі, Шевчук Б.Г. Технологія виробництва продукції тваринництва та інші літературні джерела.

Незважаючи на те, що підприємство знаходиться у зоні ризикованого сільськогосподарського виробництва, менеджерами господарства поставлена мета досягти високої врожайності по всіх культурах. Особливо це стосується сої - 35 ц/га та кукурудзи -110 ц/га у сухому зерні. Зрозуміло, головним засобом у рослинництві є ефективне використання потенціалу зрошення, яке є безперечним чинником існування рослинництва на півдні України.

За останні три роки підприємство в цілому збільшило свої потужності більш як у п'ять разів. Придбано десятки одиниць сільськогосподарської техніки, зрошувальні системи ДМ "Фрегат" на 4100 га. Змонтований та пущений в експлуатацію цех по приготуванню комбікормів.

На підприємстві працюють висококваліфіковані кадри, завдяки чому підприємство досягло високих показників виробничої діяльності. За п'ять останніх років чисельність працюючих зросла і складає на кінець 2005 року 210 чоловік. Середньомісячна заробітна плата одного робітника на підприємстві у 2005 році досягла 990 грн. З кожним роком підприємство зростає майже на 30% до попереднього року.

Поживний зелений корм - основа наукового утримання тварин. Рентабельне утримання великої рогатої худоби визначальним чином залежить від якості власних основних кормів господарства, з яких повинно вироблятися 3000 літрів молока на рік. Таким чином, високоякісні основні корми можуть заміняти дорогі концентрати. Висока засвоюваність і висока концентрація поживних речовин є запорукою успіху всієї справи. Але тільки високоякісні раціони основних кормів роблять доцільним доповнення до них прикуплених концентратів.

Основою для отримання якісних кормів передусім є рослини. Відбірні, пристосовані до місця вирощування монокультури або травосуміші, гармонійне внесення добрив і відповідний обробіток ґрунту дають можливість виростити такий травостій, що відповідає усім вимогам щодо якості.

Для отримання якісних кормів важливо правильно визначити оптимальні терміни косовиці. Тут треба враховувати кілька факторів. Відомо, що рослина росте протягом вегетації, набирає масу. Але водночас при цьому в ній збільшується вміст грубих волокон, які погано засвоюються тваринами. Отже, трав'яної маси хоч і більшає, проте користі від неї вже менше. Отже, спеціаліст повинен визначити оптимальний баланс врожайності, з одного боку, та засвоюваності, з іншого.

Але правильно визначений час косовиці ще не гарантує якості кормів. Тільки коли скошування, плющення, складування та закладка на зберігання рослинної маси проводиться з чітким дотриманням скоординованості й послідовності робочих операцій, можна розраховувати на оптимальний результат. Сюди ж відноситься й вибір методу операцій, щоб до мінімуму звести ризики, пов'язані з погодою. Тому для ТОВ «Таврійського комбікормового заводу» вирощування кормів є важливою ланкою виробництва.

Таблиця 2.3.1

Економічні показники використання комплексів машин для вирощування та збирання кормів.

Післязбиральну обробку товарного насіння соняшнику раціональніше проводити на зерноочисно-сушильних комплексах типу КЗС або зерноочисних агрегатах типу ЗАВ. У тих господарствах, де соняшник займає відносно невеликі площі, використовують пересувні ворохоочисні машини ОВП-20А, ОВС-25, МС-4,5 висока продуктивність яких на очищенні соняшнику досягається за умови роботи в комплексі з ними пересувних зернонавантажувачів ЗПС-100 або ЗМ-60.

Схему безвідходного технологічного процесу збирання соняшнику показано в Додатку 1.

Розглянемо дане питання на прикладі посіву і збирання кукурудзи і соняшнику. При збиранні кукурудзи на ЗСС комбайн РСМ-10 обладнують пристроєм ПДК-10 для подрібнення і дозування стрижнів. Комбайн СК-5М обладнують комплектом змінних вузлів і деталей, запропонованих ННЦ „ІМЕСГ” : просторово-хвилястим решетом, 8 гребінками соломотряса в зборі з кронштейнами, щитком перекриття колосового шнека. Режим роботи молотильного апарата встановлюють залежно від потрібного вмісту стрижнів у суміші.

Технічні можливості збиральних машин найповніше використовуються у збирально-транспортних загонах, які складаються з однієї-двох ланок. Оптимальна кількість машин для збирання кукурудзи в кожній ланці за даними ННЦ „ІМЕСГ” становить: комбайнів «Херсонец-200» -- 2, «Херсонец-9» -- 4, СК-5М «Нива» з приставками ППК-4 -- 3.

Важливою умовою одержання поживного корму є суворе дотримання технології його закладання в допустимі строки. Мінімально необхідна для цього кількість технічних засобів наведена в таблиці 13.20. У таблиці 13.21 наведено рекомендований склад комплексів машин для вирощування та збирання кукурудзи на зерно і силос на площі 1000га.

Інтенсивна технологія виробництва соняшнику ґрунтується на комплексному використанні сучасних високопродуктивних машин і знарядь, ефективних гербіцидів та засобів захисту рослин від шкідників і хвороб, високоякісного насіння найпродуктивніших сортів та гібридів, суворому дотриманні технологічної дисципліни, а також впровадженні досконалих форм і методів організації праці.

Вибір способу і строків підготовки ґрунту під соняшник проводять диференційовано, в основному за двома технологіями, перша з яких передбачає оранку з обертанням скиби і заорюванням стерні, а друга (ґрунтозахисна) -- розпушення ґрунту із зберіганням стерні та інших рослинних решток, що захищають ґрунт від вітрової та водної ерозії. Залежно від прийнятої технології підготовки ґрунту використовують відповідні машини і знаряддя.

За першою технологією відразу після збирання попередника (озимих або ярих зернових культур) поле обробляють дисковими лущильниками ЛДГ-20, ЛДГ-15А, ЛДГ-10А або боронами БДТ-10. БДС-8,4, БДТ-3. Якщо поле засмічене коренепаростковими бур'янами, то їх обприскують гербіцидом (у фазі розетки), а потім ґрунт обробляють лемішними лущильниками типу ППЛ-10-25. Орють на глибину 25-27 см плугами з передплужниками із загортанням пожнивних решток.

Мал. 2.5.1 Графік зміни працездатності людини протягом робочого дня.

Як видно з мал.2.5.1, працездатність людини змінюється протягом робочого дня і може бути поділена на три фази. Тривалість першої фази (фаза впрацьовування (а) у залежності від виду праці коливається від декількох хвилин до 1 год. У завершенні цієї фази організм працівника переходить у так званий “стійкий стан” (b), що характеризується найвищою для даного індивіда ефективністю і стійкістю. Тривалість цієї фази залежить від інтенсивності праці, умов зовнішнього середовища і суб'єктивного відношення людини до своєї роботи.

Як правило, через 3-4 години працездатність починає знижуватися, увага розсіюється, рухи сповільнюються, зростає кількість помилок (період с). Звичайно до цього періоду пристосовують обідню перерву (d). Після обідньої перерви організм знову проходить через фазу впрацьовування.

Найбільш відповідальним моментом у роботі з раціоналізації управлінської праці є планування заходів щодо створення сприятливих умов праці керівників і фахівців організації. Вони можуть розроблятися на різних рівнях управління (нижчому, середньому і вищому). На основі вивчення різних аспектів трудового процесу складається комплексний план раціональної організації праці.

На першому етапі готується об'єкт планування й обсяг робіт, мета проведених заходів. На другому, найбільш трудомісткому етапі вивчається досягнутий рівень організації управлінської праці, і розкриваються резерви підвищення його продуктивності. Для цього використовуються фотографія, хронометраж, моментові спостереження, а при необхідності і кінозйомка.

Фотографія робочого дня керівника полягає у спостереженні і вимірах усіх без винятку витрат часу протягом повного робочого дня або його певної частини. Основне призначення цього процесу полягає у виявленні втрат робочого часу і причин, що їх породжують. За допомогою хронометражу вивчають витрати робочого часу на виконання повторюваних трудових операцій.

Моментові спостереження застосовуються для вивчення праці фахівців, зайнятих виконанням практично однакової роботи.

При кінозйомці процес праці фіксується на відеоплівці. В результаті перегляду можна побачити “вузькі” місця організації праці.

На заключному, третьому етапі встановлюються конкретні виконавці намічених заходів і здійснюються контрольні функції за виконанням запланованих заходів.

Час роботи і час відпочинку в законодавства України тривалість робочого дня робітників сільського господарства дорівнює 8 годинам, з 1 годиною перерви через 4 години праці. Так, для 5 денної робочої неділі для 1 робітника підприємства добова норма праці і відпочинку становить - 4 години праці, 1 година відпочинку і 4 години праці, недільна норма праці і відпочинку дорівнює - 40 годин праці і 5 годин відпочинку, середньомісячна - 160 годин праці і 20 годин відпочинку, середньорічна - 1760 годин праці і 220 годин відпочинку. Для шестиденної робочої неділі змінюється тільки денна норма праці і відпочинку - 3,3 години праці, 0,8 годин відпочинку, 3,3 години праці.

При застосуванні даного методу структура витрат часу встановлюється по питомій вазі моментів, у які відзначалися ті або інші стани у загальній кількості врахованих моментів за весь період спостереження. В залежності від мети вивчення витрат робочого часу виділяють наступні види спостережень:

1. Хронометраж -- вивчення періодично повторюваних елементів операції, підготовчо-заключної роботи, дій по обслуговуванню робочого місця.

2. Фотографія робочого часу -- вивчення робочого часу виконавця, часу використання устаткування протягом зміни або її частини шляхом виміру усіх видів витрат часу (роботи, перерв), їхнього змісту, послідовності, тривалості.

3. Фотохронометраж -- сполучення вивчення структури витрат робочого часу протягом зміни за допомогою фотографії робочого часу і хронометражу окремих елементів роботи.

Розрізняють два основних методи регулювання заробітної плати:

1. Централізований метод припускає законодавче встановлення норм оплати праці обов'язкових або для всіх підприємств, або тільки для окремих галузей і професійних груп.

2. Локальні методи регулювання заробітної плати включають усі процедури, механізми і методи організації заробітної плати, що підприємства розробляють самостійно. Це рішення про вибір системи оплати праці і встановленні тарифних ставок, розмірі коштів на оплату праці, уведення різних доплат і надбавок, а також розробка положень про преміювання.

Сутність заробітної плати виявляється в її функціях:

1. Відтворювальна функція;

2. Стимулююча функція;

3. Вимірювально-розподільна функція;

4. Ресурсно-розподільна функція;

5. Функція формування платоспроможного попиту населення.

Принципи і функції заробітної плати створюють необхідні методичні основи для організації оплати праці безпосередньо на підприємствах.

Спостережний лист

по визначенню фактичної зайнятості протягом

робочого дня __бухгалтера ТОВ «Таврійського комбікормового заводу» Багатська Ю.В

“_07_”__жовтня____2006 року

Сумарна зайнятість становить 8 годин

Голова комісії:

Кучеренко А.І. ________________

Секретар комісії

Штангевич В.В. ________________

Члени комісії:

Устинов Ю.С _______________

Скрипнік Г.В, _______________

Ознайомлений:

бухгалтер Багатська Ю.В _______________