Важливим елементом організації праці на підприємстві є вдосконалення планування, організації і обслуговування робочих місць з метою створення на кожному з них необхідних умов для високопродуктивної праці.

Оснащення робочих місць в сільському господарстві здійснюється за типовими проектами, в яких враховані необхідні рекомендації щодо оснащення і планування робочих місць даного виду. Використання типових проектів сприяє впровадженню досягнень науки і передового досвіду в процесі організації робочих місць, знижує трудомісткість роботи, дозволяє підвищити рівень організації трудових процесів.

Робочі місця класифікують за такими параметрами, як професія та кількість виконавців, ступінь спеціалізації, рівень механізації, кількість устаткування, характер розміщення в просторі.

Велике значення в організації праці має обслуговування робочих місць, тобто забезпечення їх протягом робочої зміни сировиною, матеріалами, заготівками, транспортними засобами, послугами ремонтного характеру тощо.

Обслуговування робочих місць здійснюється за такими функціями: енергетична, транспортно-складська, підготовчо-технологічна, інструментальна, налагоджувальна, міжремонтна, облікова та ін.

Всі ці функції мають виконуватися безперебійно і в певних організаційних формах, таких як стандартне, планово-попереджувальне, чергове обслуговування робочих місць.

Для забезпечення збалансованості між кількістю робочих місць і наявними трудовими ресурсами, раціональнішого використання резервів виробничого потенціалу та підвищення продуктивності праці застосовують атестацію і паспортизацію робочих місць.

Оптимальний температурний режим у відділенні вирощування поросят 24°С, відгодівлі - 18-20°С. в родильному відділені - (локально біля поросят) - 28-34°С,

Приміщення облаштовується витяжною вентиляцією.

З метою підвищення економічного споживання енергоресурсів та збереження біологічної цінності концентрованих кормів, на ТОВ «Дружба народів» відмовитися від невиправданої практики варіння їх у кормоцехах.

Для підвищення продуктивності тварин, спрощення й скорочення технологічних операцій підготовки кормів у кормоцехах широко використовувати концентратний тип годівлі на основі кукурудзи та сої.

Значну економію пального дає виробництво комбікормів у господарствах з використанням покупних добавок та преміксів. Тому в ТОВ «Дружба народів» створено комбікормовий цех із застосуванням в них агрегатів УМК-Ф-2, АКМ-1 "Харків'янка", установки МКУ-1 та блок-модуля БМКА-1.

Для виробництва високопоживних кормів із зерна пшениці, ячменю, кукурудзи і бобових культур (гороху, сої) доцільно застосовувати різноманітні агрегати, як екструдери КМЗ-2М, КМЗ-2У, ЕЗ-Ф-300У, Insta Pro-2000, мікронізатори БАРС-ЕМ, СРБ-Ф-2 та інші.

На свинофермах і комплексах в кормоцехах застосовуються двохвальні змішувачі С-12, С-7, С-2, ВК-1. Через недосконалість робочих органів і значну тривалість технологічного процесу такі змішувачі енерго- і металоємні, складні в обслуговуванні, ненадійні в роботі і малопродуктивні. При використанні одновальних безлопасних змішувачів СКО-Ф-3, СКО-Ф-6, ЗС-Ф-1, ЗС-Ф-2 енергоємність технологічного процесу зменшується в 1,5-2 раза.

На базі трактора Т-16М розроблений кормороздавач КТС-Ф-1. Використання його знижує витрати праці на 40% за рахунок суміщення операцій, перевезення і роздачі кормів, зменшуються прямі експлуатаційні виграти на 1 т розданого корму на 30%, питомі капіталовкладення - на 45%, приведені витрати на 35% (4).

Кормороздавач КУС-Ф-2-2 забезпечує меншу енергоємність процесу роздачі кормів в 2 - 7 разів, в 1,9 - 7,6 разів трудоємність процесу, металоємність - в 1,5 - 6 разів порівняно з КСП-0,8 та КСП-0,8А.

Основними напрямами підвищення ефективності використання електроенергії є також впровадження автоматичної системи управління із застосуванням мікропроцесорів та мінікомп'ютерів, оптимізація завантаження електродвигунів, заміна ламп розжарювання газорозрядними лампами освітлення тощо.

У зв'язку з переходом до комплексної автоматизації виробництва підвищується значення людини як суб'єкта праці та управління. Людина несе відповідальність за ефективну роботу всієї технічної системи: помилка може призвести до надто тяжких наслідків. Отже часи роботи і відпочинку на підприємствах сільського господарства повинне бути нормованим. Будь-яка робота повинна бути збалансована з відпочинком.

Робочий час повинен використовуватись робітниками і службовцями для виконання своєї трудової функції. Раціональне використання робочого часу набуває великого значення саме тепер, в умовах розвитку ринкових відносин і ускладнення господарських зв'язків при необхідності збільшення масштабів виробництва. Підвищується значення кожної години, кожної хвилини робочого часу, суворого дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку.

У відповідності до діючого законодавства України Працівникам надається перерва для відпочинку і харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку і харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи.

Час початку і закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

На тих роботах, де через умови виробництва перерву встановити не можна, працівникові повинна бути надана можливість приймання їжі протягом робочого часу. Перелік таких робіт, порядок і місце приймання їжі встановлюються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації.

На практиці використовуються дослідно-статистичний і аналітичний методи нормування.

При дослідно-статистичному (іноді його називають сумарним) методі норми встановлюються в цілому на всю роботу без елементного аналізу операцій. Дослідний метод припускає визначення норми на основі особистого досвіду нормувальника, а статистичний - заснований на встановленні норм за даними про фактичні витрати часу на аналогічну роботу в минулому. Дослідно-статистичний метод не може бути визнаний науковим, тому що норми розробляються без необхідного аналізу фактичних умов праці.

Науково обґрунтовані норми праці встановлюються аналітичним методом. З його допомогою нормування здійснюється в наступному порядку: нормована операція розчленовується на складові її елементи; визначаються усі фактори, що впливають на тривалість виконання кожного елемента (технічний, організаційний, психофізіологічний, економічний і соціальні); проектуються раціональний склад операції і послідовність виконання її елементів з урахуванням найкращого сполучення факторів, що впливають на їхню тривалість. Після цього розраховуються витрати часу на кожен елемент і визначається норма часу на операцію в цілому. Одночасно розробляються організаційно-технічні заходи, що забезпечують упровадження запроектованого трудового процесу і встановленої норми.

Аналітичний метод нормування буває двох різновидів: аналітично-розрахунковий і аналітично-дослідницький. Вони розрізняються способом визначення витрат часу.

При аналітично-розрахунковому методі витрати часу на кожен елемент операції і операцію в цілому визначаються по науково обґрунтованих міжгалузевих, галузевих або місцевих нормативах.

При аналітично-дослідницькому методі витрати часу на кожен елемент і операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірів цих витрат на робочих місцях (шляхом проведення фотографії робочого часу або хронометражу).

Крім того, на підприємствах зустрічаються випадки одночасного використання двох різновидів аналітичного методу, коли одні елементи норми часу встановлюються по нормативах, а інші - на основі проведених досліджень.

На підприємстві ТОВ «Дружба народів» використовується аналітично-розрахунковий метод, тому що він значно скорочує трудомісткість розробки норм, сприяє встановленню норм рівної напруженості і дає можливість розрахувати норми до початку виробництва нових виробів.

Нормування праці службовців. До категорії "службовці" відносять керівників різного рангу, фахівців з вищою і середньою фаховою освітою і технічними виконавцями (діловодів, архіваріусів, секретарів, друкарок-стенографісток і ін.). Для встановлення їхньої нормативної чисельності використовуються ті ж методи, що і для нормування праці робітників, у тому числі аналітично-розрахунковий метод на основі застосування: єдині нори часу; типових норм; нормативів чисельності службовців по функціях керування (наприклад, нормативи чисельності по функції "Бухгалтерський облік і звітність" і ін.).

Застосовується також аналітично-дослідницький метод установлення норм, що передбачає безпосереднє вивчення витрат робочого часу на робочих місцях.

Норми можуть бути диференційованими (на операцію) і укрупненими (на всю роботу). Диференційовані норми використовуються для нормування праці технічних виконавців, а укрупнені - для нормування праці фахівців.

Якщо норми охоплюють в основному усі види робіт і операцій, властиві тієї або інша посади або групі посад, вони можуть бути використані для визначення необхідної чисельності відповідних працівників.

Норми праці не можуть залишатися незмінними протягом тривалого періоду часу і підлягають періодичному відновленню в міру зниження трудомісткості виготовлення продукції.

На підприємствах повинна здійснюватися систематична робота по виявленню і використанню резервів росту продуктивності праці і встановленню прогресивних норм. Ця робота передбачає: проведення атестації робочих місць; розробку і реалізацію плану технічного розвитку й удосконалювання організації виробництва; розробку і реалізацію календарного плану заміни і перегляду норм і освоєння нових норм.

Атестація робочих місць передбачає оцінку якості всіх діючих на підприємстві норм праці як одного з найважливіших показників організаційно-технічного рівня виробництва. Оцінка якості діючих норм припускає перевірку кожної норми на відповідність досягнутому рівневі техніки, технології, організації виробництва і праці, після чого приймається рішення про атестації або неатестацію перевірених норм.

Атестованими визнаються технічно обґрунтовані норми, що відповідають досягнутому рівневі техніки і технології, організації виробництва і праці.

Застарілі і помилково встановлені норми визнаються неатестованими. Застарілими вважаються норми, що діють на роботах, трудомісткість яких зменшилася в результаті загального поліпшення організації виробництва і праці, росту професійної майстерності й удосконалювання виробничих навичок робітників. Помилковими вважаються норми, при встановленні яких були неправильно враховані організаційно-технічні умови або допущені неточності в застосуванні нормативних матеріалів, або в проведенні розрахунків.

Перегляд застарілих норм здійснюється в терміни, установлювані керівником підприємства за узгодженням із профспілковим комітетом і в рамках календарного плану заміни і перегляду норм праці. Перегляд помилково встановлених норм проводиться в міру їхнього виявлення за узгодженням із профспілковими комітетами.

Норми підлягають заміні новими і в міру впровадження у виробництво організаційно-технічних заходів, що забезпечують істотний ріст продуктивності праці.

Темпи розвитку свинарського сегмента в цілому в останні роки досить нестабільні. Цей сектор, як і весь тваринницький комплекс України, дуже сильно підданий малопрогнозованим факторам, що періодично ведуть до зниження показників, хоча начебто б є всі об'єктивні причини для росту.

Серед основних факторів таких коливань у виробництві свинини можна виділити проблеми з кормовою базою (переважно концентрованими зерновими кормами), постійним ростом цін на енергоносії, різким ростом пропозиції споживчому ринкові більш дешевого м'яса птаха (вітчизняним і імпортного), нелегальним імпортом м'яса, низьким рівнем дотацій і інвестицій у свинарство, а також високим рівнем кредитних ставок, що, по суті, актуально для всього сільськогосподарського сектора і харчової галузі в цілому. При цьому, необхідно відзначити, що таким коливанням піддаються як підприємства приватного сектора, так і крупно товарні сільгосппідприємства.

Для підвищення продуктивності праці на СГ ТОВ «Дружба народів» доцільним було б впровадження технології комплексного вирощування свиней, що є передовою за рахунок наявності оригінальних і ефективних конструктивних і методологічних рішень, що успішно доповнюють традиційний підхід. Технологія дозволяє істотно скоротити собівартість розведення свиней і домогтися високої якості кінцевого продукту.

Вирощування свиней у свинарниках-відгодовниках характеризується високою часткою собівартості, що складає в середньому 80-90% від вартості реалізації кінцевого продукту. При цьому частка витрат на закупівлю кормів складає в середньому 70%, а витрати на гній, транспорт, електроенергію, заробітну плату й ін. витрати складає в середньому 20%.

Специфікою тваринництва в цілому і свинарства зокрема в Західних країнах з розвитий економікою є наявність сучасних засобів наскрізної механізації й автоматизації технологічного процесу вирощування свиней. Застосування подібних методів в Україні є економічно недоцільним у силу цілого ряду об'єктивних особливостей вітчизняної економічної кон'юнктури. В Україні традиційно застосовують пасовищний спосіб вирощування, що дає можливість скорочення витрат на закупівлю кормів і одержання свинини більш високої якості. Недоліками цього способу є: обмеження по чисельності голів у череді, втрати поголів'я за рахунок людського фактора, низькі прирости ваги за рахунок тривалого пересування череди від пасовища до свинарника і назад.

Пропонована технологія комплексного вирощування свиней на вигульних площадках є найбільш ефективної як з економічної точки зору, так і з позиції досягнення високої якості свинини.

Переваги пропонованої технології комплексного вирощування свиней:

1. Скорочення витрат за рахунок відсутності необхідності вивозу гною;

2. Використання приміщень (свинарників) - в основному для відтворення;

3. Зниження витрат на комбікорми в 2 рази;

4. Підвищення добових приростів ваги - у середньому 550 гр.;

5. Зниження трудозатрат ;

6. Зниження витрат на закупівлю й експлуатацію механізмів;

7. Зниження витрат на електроенергію і ГСМ;

8. Можливість вирощування одночасно більш 10000 голів;

9. Зниження транспортних витрат;

10. Збереження поголів'я - у середньому 98%;

11. Поліпшення якісних показників свинини.

Ще однією важливою умовою забезпечення ефективної роботи ТОВ «Дружба народів» -- використання оптимальної моделі організації праці та обґрунтованих норм трудових витрат. Випуск конкурентоспроможної продукції високої якості й за оптимальними цінами потребує постійного зменшення витрат на її виробництво за рахунок раціонального використання трудових ресурсів та зниження витрат інших виробничих ресурсів (основних фондів, палива, енергоносіїв тощо). Роботодавець, прагнучи максимального прибутку, зацікавлений у мінімальних витратах робочого часу одночасно із забезпеченням високої якості продукції (послуг) за оптимальної чисельності працівників. Працівники, реалізуючи здобутий професійно-кваліфікаційний рівень, також зацікавлені в ефективному використанні робочого часу, у нормальних напруженості, умовах праці та її оплаті. Без визначення науково обґрунтованих норм часу, норм виробітку, норм обслуговування та норм чисельності, що виходять з нормальних умов праці, роботодавцям неможливо забезпечити високий рівень організації та ефективності виробництва.