 |
 |
 |
|
|||||||||
|
 | |||||||||||
|
 |
||||||||
|
МЕНЮ
|
БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Статистичне вивчення населення Рівненської областСтатистичне вивчення населення Рівненської област113 Зміст
1. Теоретичні і методологічні проблеми та практичне значення статистичного вивчення населення Демографічна ситуація в сучасній державі є інтегральним показником її політичної системи, ідеології економічного стану та похідних від них - ставлення держави до своїх громадян, їх здоров'я, прийдешніх поколінь, економічного забезпечення їх життєво-необхідних та культурних запитів відповідно з вимогами цивілізованого світу. На зламі переходу від індустріального до постіндустріального суспільства підвищується значення фактору населення (зокрема, його якісних характеристик) для розвитку кожної країни. Професійно-кваліфікаційний склад населення, його статево-вікова структура й економічна активність все в більшій мірі визначають добробут країни та її мешканців. Статистика населення (демографічна статистика) вивчає демографічні явища і процеси. Її основними завданнями є визначення чисельності і складу населення, вивчення природного і механічного руху, організація обліку населення і обстежень, пов'язаних з його вивченням, складанням науково-обгрунтованих прогнозів населення. З економічної точки зору населення - виробник матеріальних благ та одночасно їх споживач. Отже, різноманітні зміни, що відбуваються у ньому, безпосередньо впливають на економіку суспільства, на виробництво суспільного продукту та на рівень споживання. Але матеріальні блага створюються не всім населенням, а лише його частиною - робочою силою, трудовими ресурсами. Населення виступає як природна основа формування трудових ресурсів, людина - як носій робочої сили та відображувачем особистих та суспільних інтересів. Отже, для управління та планування економіки країни необхідні відомості про чисельність та склад як всього населення, так і його окремих частин. Демографічна статистика забезпечує керівні і господарські органи необхідними даними про чисельність населення, його структуру за різними ознаками, рух і тенденції в його розвитку. Широкі і різноманітні наукові дослідження явищ і процесів щодо народонаселення подають важливу і необхідну допомогу у справі вирішення багатьох соціально-економічних проблем і при складанні науково-обгрунтованих планів майбутнього розвитку суспільства. Для правильного планування досягнень вищого рівня добробуту населення, для покращення його медичного та культурно-освітнього обслуговування, забезпечення життєвим фондом, комунальними підприємствами, транспортом, потребу у спеціалістах вимагаються докладні відомості про населення як у статистиці, так і в динаміці. Тому такі важливі статистичні відомості про те, що відбувається в самому населенні і як склалися справи з його відтворенням, тобто народжуваністю, смертністю, шлюбністю, розлученістю. При визначенні перерозподілу робочої сили важливий обов'язок виконує статистика переміщень її як в межах країни, так і за її межі - міграції. Неможливо виділити який-небудь аспект практичної діяльності, який не вимагав би відомостей про населення. Тобто без цієї інформації управляти та планувати неможливо. Отже практичне значення демографічної статистики важко переоцінити. 1.1 Методологічні особливості статистики населенняДемографічна статистика є цариною статистики, яка займається застосуванням статистичних методів до збирання, опрацювання, узагальнення та аналізу даних, що характеризують чисельність, склад, розміщення й відтворення населення або його груп. Під демографічною статистикою розуміють сукупність кількісних даних про населення та демографічні процеси, а крім того - практичну діяльність щодо збирання, опрацювання та аналізу цих даних.Теоретичним підгрунтям сучасної демографічної статистики є загальна теорія народоноселення, а методологічним - принцип загальної теорії статистики як науки про методи вивчення суспільних явищ.Основними категоріями статистики населення є демографічна подія та демографічний процес. Демографічна подія - це подія, що відбувається з окремою людиною, проте впливає на зміну чисельності й складу усього населення, відтворення його поколінь.Демографічними подіями є факти народження, смерті, укладання шлюбу або його припинення. Сукупність таких подій формує відповідний демографічний процес.Отже, демографічний процес - це множина однорідних демографічних подій, що відбуваються з населенням в цілому (народжуваність, смертність, шлюбність, розлученість). Демографічний процес, як процес руху населення, може набувати однієї з трьох форм:природного руху - процес, що змінює чисельність населення шляхом його оновлення (смертність та народжуваність) або сприяє цій зміні (шлюбність та розлученість);механічного руху - процес зміни чисельності та складу населення за рахунок його територіального переміщення (урбанізація, еміграція, імміграція);соціального руху - процес зміни соціального складу населення внаслідок його соціального та культурного розвитку (зникнення одних верств населення та поява інших).Мета статистичного дослідження цих процесів полягає в оцінюванні їх обсягів, ступеня поширення та прояву, визначенні закономірностей розподілу, розвитку та взаємозв'язку. Для цього застосовується система статистичних методів, які умовно поділяють на три групи:методи екстенсивного аналізу - визначають абсолютний розмір явищ та процесів, їх середній рівень, досліджують закономірності розподілу (структури та співвідношення, диференціації та концентрації) а також закономірності взаємозв'язку та розвитку;методи інтенсивного аналізу - визначають ступінь поширення та силу прояву демографічного процесу в певній сукупності населення. В основу їх покладено систему взаємопов'язаних відносин величин інтенсивності;методи моделювання - дозволяють прогнозувати розвиток демографічних процесів, а також робити перспективні розрахунки чисельності населення (метод демографічних таблиць, метод реального та умовного поколінь тощо). Оскільки метод демографічних таблиць, а також методи умовного та реального покоління суто специфічні, то вони потребують хоча б стислого пояснення.Метод демографічних таблиць - побудова теоретичної моделі процесу відтворення населення на підставі таблиць, що містять ймовірноносні показники.Прикладом таких таблиць можуть бути: таблиці шлюбності, а також таблиці плідності. В основу цих таблиць покладено ймовірноносні показники зміни демографічного стану, які враховують реально існуючий режим вимирання населення, укладання шлюбів, порядок народження наступної дитини тощо.У свою чергу для побудови демографічних таблиць застосовують методи:реального покоління - метод аналізу закономірностей відтворення одного покоління одночасно народжених людей протягом усього періоду їхнього існування;умовного покоління - метод аналізу закономірностей відтворення;різних поколінь, які одночасно існують на певний момент часу або за короткий проміжок часу.Оскільки метод реального покоління потребує нагромадження даних про сукупність людей протягом їхнього столітнього існування, то практичне застосування цього методу при побудові демографічних таблиць досить ускладнюється, а їх результати втрачають свою актуальність. Як правило, демографічні таблиці будуються методом умовного покоління.Отже, система зазначених методів дозволяє дослідити визначальні параметри населення та закономірності розвитку.1.2 З історії переписів населенняВідтворення населення являє собою багатоаспектний і складний процес й непіддатне однозначному визначенню, його можна характеризувати з різних боків і точок зору. Комплексне вивчення відтворення населення та його розвитку передбачає збирання, систематизацію, узагальнення та аналіз великого обсягу різнобічної інформації за допомогою різних методів. Це дозволяє скласти об'єктивну оцінку відтворення населення та окремих демографічних процесів у контексті суспільного та економічного розвитку країни.Чисельність та склад населення під впливом ряду соціально-економічних факторів весь час змінюється у часі: люди народжуються і вмирають, переїжджають на нове місце проживання, закінчують школи та вищі навчальні заклади, отримують нові професії, вступають у шлюбні відносини та припиняють їх. Іншими словами, змінюється не тільки загальна чисельність, але і її склад.Джерелами даних про населення є: переписи населення; поточний облік природного руху населення та його міграція; вибіркові та спеціальні обстеження. Дані цих джерел використовуються для різних цілей і не можуть замінювати один одного. Водночас між ними існує тісний зв'язок: кожне джерело доповнює або продовжує інше.Переписи населення проводилися завжди і всюди. Перш за все такі відомості були потрібні для обкладання населення податками і різними повинностями, для адміністративного устрою і в зв'язку з певними виключними обставинами, такими як війна, голод, епідемія тощо.У Китаї, наприклад, обліки населення за статтю та віком проводилися більш ніж за 4 тисячоліття до нашої ери. Обліки населення велися в Стародавньому Єгипті, Індії, Персії, Вавилоні, Японії, Греції. У Древньому Римі обліки населення вели з 435 року до нашої ери - ці обліки мали назву “цензів". Кожний римлянин під присягою повинен був повідомити своє ім'я і вік, дані про членів сім'ї, а також відомості про своє майно та його вартість.Історія вітчизняних переписів населення почалася ще за часів Київської Русі - у VIII столітті. Пізніше облік населення окремих руських князівств здійснювався з вимог татарських ханів для визначення розмірів данини.У XVI - XVII ст. у зв'язку з оподаткуванням певних груп населення в межах Речі Посполитої, збиралися статистичні дані для складання реєстрів, до яких вносилися дані про членів сім'ї та майно. Унікальну історичну цінність мають матеріали перепису козацького стану, здійсненого за наказом гетьмана України Богдана Хмельницького у 1649 році. Переписи всього чоловічого населення, так звані ревізії, проводились в Україні з 1720 до 1857 років.У 1897 році було проведено перший і єдиний загальний перепис населення за часів Царської Росії. Затверджене урядом положення базувалося на тих самих принципах, на яких проводяться і сучасні переписи, перш за все - на принципі одночасності. Обліковці формувалися з письменних запасних солдатів, вчителів та священиків. Про кожного опитуваного збиралися відомості по 14 запитаннях, включаючи прізвище і помітки про фізичні вади. У програмі перепису не було таких запитань, як національність, становище в занятті, рівень освіти. Матеріали перепису оброблялися вручну протягом 8 років і були вкрай убогі.За радянських часів було проведено 8 загальних переписів населення: у 1920, 1926, 1937, 1939, 1959, 1970, 1979, 1989 роках.Перший перепис населення за радянських часів був проведений у серпні 1920 року. Готувався і проходив цей перепис в надзвичайно важких умовах війни, голоду, розрухи, тому переписом було охоплено тільки 72% населення.У 1923р. був проведений перепис населення в містах і селищах міського типу одночасно з переписом промислових і торговельних підприємств.Усе населення вперше було охоплено Всесоюзним переписом населення в грудні 1926р. Під час його підготовки видатні радянські статистики В.Г. Михайловський і О.А. Квіткін розробили наукові принципи, які були покладені в основу як цього перепису, так і наступних радянських переписів населення. Перепис 1926р. відрізнявся не тільки методикою отримання відомостей, але і багатством зібраних даних, особливо про соціальний стан населення та про сім'ї.Наступний перепис був проведений в січні 1937р. Однак організація його була визнана незадовільною. Його результати, що відбивали втрати населення через голодомор, колективізацію та масові карні акції влади проти мільйонів людей, за вказівкою тодішнього керівництва СРСР, були анульовані, так і не будучи опублікованими. Більше того, деякі керівники статистичних служб (зокрема в Україні), які забезпечували організацію і проведення цього перепису, були репресовані.Новий перепис відбувся в січні 1939 року. У цьому перепису вперше були використані спеціальні заходи для підвищення точності обліку населення. Його стислі підсумки були надруковані в 19391940р.р. Розпочата Друга світова війна не дала можливості завершити обробку усіх зібраних матеріалів.Перший післявоєнний перепис був проведений в січні 1959р. Його організація і зміст отримання даних не відрізнялись від попереднього довоєнного.Черговий перепис відбувся в січні 1970р. В організаційному і методичному відношенні він нагадував два попередніх, однак даних було отримано значно більше. Вперше у практиці переписів заради економії часу і коштів частина відомостей була отримана шляхом опитування не всіх респондентів, а тільки 25% жителів. Під час обробки матеріалів цього перепису було застосовано низку технічних нововведень.Передостанній перепис населення проводився в січні 1979р. Його організація та обробка матеріалів суттєво відрізнялась від попередніх. Уперше в радянській практиці статистики записи, зроблені під час опитування, за допомогою спеціальних читаючих пристроїв вводились в ЕОМ і записувалися на магнітну стрічку. Також до програми перепису населення 1979 року були включені додатково нові питання.Останній перепис населення відбувся в січні 1989 р. Його програма була суттєво розширена, вона включала 25 запитань. Вперше після 1926 року були отримані відомості про житлові умови населення, професійно-технічну підготовку, збільшився перелік джерел існування та ін.На відміну від попередніх обліків використовувалася єдина програма для всього населення і відомості збиралися поіменно, і тільки в зведених матеріалах вони викладались узагальнено, як-то чисельність людей за віком, статтю, рівнем освіти тощо.Програма перепису населення 1989р. забезпечила найбільш об'єктивну інформацію, яку неможливо отримати з будь-якого джерела. Перепис дав докладні відомості про чисельність, розміщення і склад населення за статтю і віком, рівнем освіти, про розподіл працюючих за галузями виробництва, заняттями суспільними групами і т. ін. Підсумки перепису населення стали інформаційною базою для подальших розрахунків і прогнозів. 1.3 Методологічні засади проведення переписів населенняДокладну демографічну і соціально-економічну характеристику населення забезпечують старанно підготовлені переписи, які проводяться за єдиною програмою, єдиною методологією та єдиним організаційним планом.Населення є основним фактором виробництва та розподілу матеріальних благ. Для планування та здійснення економічного та соціального розвитку, адміністративної діяльності або наукових досліджень необхідна наявність точних і докладних даних про чисельність, розподіл та склад населення. Переписи населення є основними джерелами отримання таких базисних статистичних даних.Перепис населення - це процес збору, оброблення, оцінки, аналізу та опублікування або поширення іншими засобами демографічних, економічних та соціальних даних станом на встановлену дату у відношенні до всіх осіб, які перебувають у тій чи іншій країні або в її чітко визначеній частині.Мета проведення кожного з національних переписів населення полягає в отриманні даних про чисельність, склад та розміщення населення на території тієї чи іншої країни. Тому, зрозуміло, що характерні особливості цього демосоціального обстеження, які відрізняють перепис населення від будь-якого іншого статистичного спостереження, є водночас досить загальними для різних країн.Отже, у більшості країн під час проведення національних переписів населення дотримуються таких основних принципів.Переписи населення мають проводитися на регулярній основі і з певною періодичністю. Дотримання цієї вимоги дозволяє оцінювати дані, отримані у ході поточного перепису населення, з результатами опитувань населення в минулому і надавати гіпотетичні прогнози стосовно можливої демосоціальної ситуації у майбутньому. Такий підхід спрямований на досягнення послідовності і співставлення даних як у суто “внутрішньому" національно-історичному аспекті, так і у міжнародному. За встановленою практикою і згідно з рекомендаціями ООН переписи населення у більшості країн світу проводяться раз на десять років, хоча є країни, де вони здійснюються частіше. Підсумки перепису населення кожної країни набувають високої національної, регіональної та міжнародної ваги, якщо вони можуть бути порівняні з відповідними переписними даними інших держав. З огляду на це, існує ще одна вимога, виконання якої розглядається як дуже бажане, - проведення національних переписів населення у роки, які закінчуються на “0” або близьку до нього цифру.Перепис населення повинен охоплювати всіх без винятку респондентів, які підлягають опитуванню, тому він має бути загальним.Виходячи з того, що існує об'єктивна залежність показників чисельності населення, його складу і розміщення в регіонах і країні в цілому від часу спостереження, для забезпечення точності обліку перепис населення приурочують до конкретного заздалегідь визначеного часу. Частіше - це затверджена дата перепису населення, в деяких випадках - період, який йому передує. Отримання даних від респондентів станом на єдиний встановлений момент часу передбачає одномоментність перепису населення.Перепис населення ставить за мету отримання даних не лише про чисельність населення, а й про його склад. Тобто під час опитування слід зафіксувати певні якісні ознаки щодо респондентів такі, як стать, вік, рівень освіти, етнічну приналежність тощо. Це зумовлює необхідність дотримання дуже важливої умови, а саме забезпечення єдності програми перепису населення, а також методів його проведення і оброблення результатів. Інакше кажучи, всі опитувані особи мають відповісти на однакові запитання програми перепису населення, і відомості мають збиратися і опрацьовуватися за однаковими правилами.Персоніфікованість первинних даних перепису населення полягає в тому, що збирання загальної інформації про населення здійснюється шляхом опитування кожної фізичної особи і лише за окремими показниками (наприклад, житлові умови населення) дані збираються по домогосподарствах.Надзвичайно важливим принципом у проведенні перепису населення є самовизначення респондентів щодо відповідей на запитання програми. Заповнення переписної документації здійснюється на підставі повідомлень виключно зі слів опитуваних, без їх документального підтвердження. Такий підхід, по-перше, розв'язує проблеми, які виникають при неможливості об'єктивно віднести ту чи іншу особу до тієї чи іншої категорії населення (наприклад, за ознакою рідної мови), а по-друге, сприяє доброзичливому ставленню населення до обстеження і більш відвертому спілкуванню під час опитування.Первинні персональні дані перепису населення є конфіденційною інформацією, що охороняється у порядку, встановленому законом, не підлягає поширенню без згоди опитуваного, який надав ці дані, і використовуються лише для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.З огляду на масштаби і надзвичайну складність перепису населення, головним організаційним принципом його здійснення є централізоване керівництво і координація всіх робіт, пов'язаних з підготовкою і проведенням опитування, а також обробленням, узагальненням, поширенням та використанням його результатів. Визначення спеціально уповноваженого органа, який відповідає за здійснення комплексу робіт з перепису населення, чіткий розподіл повноважень центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо реалізації підготовчих заходів, послідовний контроль за станом виконання всіх етапів робіт залученими виконавцями та їх підзвітність - основні передумови належної організації перепису населення. Централізація виконання переписних робіт забезпечує також дотримання вимоги щодо єдності програми перепису населення, а також методів його проведення і оброблення результатів.Із застосуванням загальних принципів проведення перепису населення випливає й подібність організаційних заходів щодо нього. Більшість країн світу використовує однакові підходи у підготовці та проведенні перепису населення.З давнини переписи населення вважалися найбільш суттєвим джерелом інформації щодо соціально-економічного становища та демографічної ситуації в будь-якій країні. Перепис населення - єдине у своєму роді спостереження, яке надає можливість отримати унікальні дані про чисельність населення, його віковий, статевий, національний, мовний, шлюбний склад, розподіл за рівнем освіти, зайнятістю, джерелами засобів існування, міграційною активністю тощо.З огляду на це, у більшості країн світу переписам населення, як заходу надзвичайної важливості для оцінки та прогнозування соціально-економічного розвитку держави, приділяється значна увага. Їх підготовка та проведення набувають загальнодержавної ваги, а результати розглядаються як суттєвий внесок не лише у розробку національної демосоціальної політики, але й у формуванні міжнародних і регіональних програм з проблем народонаселення. 2. Методологічні засади проведення Всеукраїнського перепису населенняСтановлення України як незалежної самостійної держави на початку третього тисячоліття знайшла прояв у проведені Всеукраїнського перепису населення. У період з 5 по 14 грудня 2001 року було проведено перший національний перепис в історії незалежної України.У проведенні Всеукраїнського перепису населення існувала велика економічна, соціальна і навіть політична потреба. З плином часу результати перепису населення 1989 року втратили свою актуальність, але, найголовніше, не відповідали тим змінам, які відбулися в суспільно-політичному житті. З огляду на це необхідність у проведенні Всеукраїнського перепису населення 2001року зумовлювалась, насамперед, тим, що він мав задовольнити потребу в оновленні інформаційної бази щодо основних демосоціальних характеристик населення України. Проведення цього масштабного статистичного спостереження ставило за мету відобразити різнобарвну інформацію щодо соціально-економічної ситуації в державі, оцінити вплив кардинальних змін, які відбулися в нашій країні протягом останнього десятиріччя, на рівень життя різних верств населення.Без проведення перепису населення всі посилання на такі макроекономічні показники, як ВВП на душу населення, інфляція, розмір заощаджень, зайнятість, бідність тощо, будуть все більше ненадійними, оскільки чисельність населення є знаменником при їх розрахунках.Але, якщо показник чисельності населення можна отримати розрахунково, то не існує такого статистичного обліку, який би відобразив якісний склад населення, тобто його демографічно-соціальну характеристику. Існує єдиний шлях отримання інформації - проведення суцільного опитування населення, тобто перепис.Серед чинників, що утворили передумови для успішного проведення Всеукраїнського перепису населення 2001року, слід зазначити такі:сприйняття переважною більшістю громадян України суспільної ваги першого національного перепису населення; формування позитивної громадської думки щодо значення перепису населення через обговорення питань, пов'язаних з його підготовкою і проведенням, з широким колом фахівців, науковців, представників громадських організацій, а також постійне висвітлення означених проблем у засобах масової інформації;визнання Президентом, Верховною Радою і Урядом України проведення перепису населення як пріоритетного, загальнодержавного заходу;координація і забезпечення Міжвідомчою комісією сприяння перепису населення при Кабінеті Міністрів України злагоджених дій уповноважених виконавців переписних заходів;активна підтримка переписних заходів з боку центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, яка значною мірою забезпечила своєчасне і якісне проведення широкомасштабного комплексу підготовчих заходів;в цілому задовільне фінансове та матеріально-технічне забезпечення реалізації переписних заходів;наявність у певної частини працівників, залучених до організації і проведення перепису населення, практичного досвіду, набутого за радянських часів;допомога міжнародних організацій і статистичних служб розвинених країн у підготовці національних кадрів до виконання переписних робіт з урахуванням загальновизнаних принципів та рекомендацій щодо їх здійснення. 2.1 Законодавча база Всеукраїнського перепису населенняУ період підготовки до Всеукраїнського перепису населення 2001 року були створені необхідні законодавчі передумови для проведення цього суцільного статистичного спостереження.Основним правовим актом, який врегульовує всі питання, пов'язані із підготовкою і проведенням опитування, а також обробленням, узагальненням та поширенням результатів опитування, а також обробленням, узагальненням та поширенням результатів перепису населення, є Закон України “Про Всеукраїнський перепис населення" (Додаток 1). Цим Законом встановлено, що правовою основною перепису населення є Конституція України, Закон України “Про державну статистику”, законодавство України про інформацію та інформатизацію, інші нормативно-правові акти, а також чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.Закон про Всеукраїнський перепис населення регламентує методологічно-організаційні аспекти проведення перепису населення, визначає спеціальні повноваження органів, які здійснюють збирання оброблення, аналіз та поширення даних, встановлює права, обов'язки і відповідальність сторін у процесі підготовки і проведення перепису населення, гарантії стосовно захисту отриманої конфіденційної інформації, а також правові засади щодо поширення результатів перепису населення.Підготовчі роботи та проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року, крім основного законодавчого акту, регламентувалися також нормативно-правовими актами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, ряду міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (Додаток 1). Крім того, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування були прийняті відповідні рішення щодо належної підготовки та проведення першого національного перепису населення.Згідно із цими документами було:встановлено, що відповідальність за підготовку і проведення Всеукраїнського перепису населення, а також оброблення і поширення його результатів покладена на Держкомстат України та його територіальні органи;визначено строки проведення всіх підготовчих переписних робіт;встановлено відповідальних виконавців цих робіт з числа центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших зацікавлених органів;затверджено Положення про міжвідомчу комісію сприяння проведенню Всеукраїнського перепису населення, яка повинна забезпечувати координацію і контроль виконання підготовчих заходів;визначено термін проведення Всеукраїнського перепису населення та основні організаційні положення здійснення цього заходу;вказано конкретні завдання щодо реалізації центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування повноважень, наданих їм Законом України “Про Всеукраїнський перепис населення”;визначено механізм підбору і затвердження тимчасового переписного персоналу, а також процедуру розроблення порядку його залучення до робіт з перепису населення та встановлення умов оплати праці;передбачено виділення додаткових асигнувань для виконання робіт, пов'язаних з підготовкою та проведенням перепису населення.2.2 Підготовка до проведення Всеукраїнського перепису населення на РівненщиніЗагальна відповідальність за підготовку, проведення, оброблення, узагальнення та поширення даних першого Всеукраїнського перепису населення була покладена Кабінетом Міністрів на Держкомстат і його територіальні органи. В Рівненському обласному управлінню статистики було утворено спеціальні підрозділи, які здійснювали увесь комплекс робіт, пов'язаних із підготовкою і проведенням перепису населення. Силові відомства забезпечили підготовку і проведення перепису військовослужбовців, інших осіб, які перебували на закритих територіях, відомства охорони здоров'я, освіти і науки забезпечили перших осіб, які постійно перебувають у закладах соціального та медичного призначення. Крім того, до підготовки перепису населення були залучені місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.З метою координації і ефективного спрямування дій органів, які виконували роботи з перепису населення, в області утворено комісію сприяння проведення Всеукраїнського перепису населення 2001 року. Статус та повноваження комісії дозволяв їм розглядати будь-які питання, пов'язані з переписом населення, і надавати статистичним органам практичну допомогу у їх вирішенні.Терміни виконання підготовчих робіт до перепису населення і його проведення визначалися Календарним планом, затвердженим наказом Держкомстату від 7 березня 2001 року №138.Згідно з встановленими строками здійснено комплекс першочергових підготовчих заходів в Рівненській області.До 1 квітня 2000 року було уточнено межі 27 міських населених пунктів, по міських поселеннях практично повністю було упорядковане адресне господарство. Перевірками було встановлено, що лише 2,9% загального числа вулиць на той час не мали аншлагів і 2,5% будинків - покажчиків з номерами. Одночасно слід зауважити, що поряд із браком коштів у місцевих бюджетах на зазначені цілі значно затруднював цю роботу масовий характер перейменувань назв вулиць, провулків, площ тощо.До 1 жовтня 2000 року було встановлено і уточнено 51 одиницю картографії. Загальна вартість картографічних одиниць складала 145839грн. Міські (районні) управління статистики були забезпечені картографічним матеріалом в необхідній кількості, проте його якість нерідко не відповідала вимогам, зокрема, щодо повноти та актуальності. У деяких випадках папір, з якого був виготовлений картографічний матеріал, а також отримані копії карт і схем-планів були не зовсім придатні до використання.До 1 жовтня 2000 року також було завершено перевірку правильності та повноти обліку населення. Типовими порушеннями виявився недооблік фактично проживаючих, але не прописаних і незареєстрованих у встановленому порядку осіб та дітей віком до 16 років, а також неправомірне врахування осіб, які на момент перевірки вибули з даного місця проживання і спадкоємців та дачників у сільській місцевості. Контроль повноти та правильності обліку населення ускладнювався через те, що проведення перевірок збігалося із реорганізацією інституту прописки та запровадження реєстрації населення.У першому півріччі 2001 року за Календарним планом було завершено складання та затвердження організаційних планів перепису населення. Кінцевим результатом цієї роботи стало переписне районування - поділ території міст, селищ міського типу, районів, сільських населених пунктів на переписні відділи, інструкторські та лічильні дільниці із закріпленою за ними кількістю переписного персоналу, засобів матеріально-технічного забезпечення, переписного інструментарію тощо. Всього в області функціонувало 153 переписних відділи, 1026 інструкторських та 4358 лічильних дільниць.У жовтні-листопаді 2001 року було здійснено підбір та навчання кадрів тимчасового переписного персоналу.З 22 жовтня 2001 року було розпочато перший етап підготовки навчання його керівного складу: завідувачів переписними відділами та їх помічників. Загальна кількість навчених завідувачів переписними відділами та їх помічників становила по 153 особи відповідно. Відмов від навчання і роботи в подальшому цієї категорії персоналу не було.Другий етап підготовки переписного персоналу, під час якого проходили навчання інструктори-контролери, був розпочатий 15 листопада. Загальна чисельність інструкторів-контролерів, які пройшли інструктажі, становила 1328 осіб або 100% їх необхідної кількості. Упродовж навчання вказана категорія персоналу в повному складі взяла участь у подальшій роботі.Найскладнішим, як і очікувалося, виявився третій етап підготовки переписних кадрів - обліковців, що тривав з 23 до 30 листопада. У цілому інструктаж пройшли 4679 обліковців при потребі 4389. Напередодні навчання, а також у ході проведення занять (в основному) від подальшої роботи відмовились 290 осіб (6,6% з числа набраних обліковців). Випадки відмов обліковців від навчання, а у подальшому і від участі у проведенні опитування населення, були зумовлені: низьким рівнем встановленої винагороди за виконання робіт з перепису населення, неспроможністю деяких обліковців під час навчання опанувати досить складний порядок заповнення переписної документації, а інколи також психологічними ускладненнями при проведенні опитування населення. Зіграло свою негативну роль також погіршення погодніх умов.Загальна кількість громадян, які залучалися до переписних робіт, становила 6375 осіб. Переважна більшість цих працівників - жінки 84,5%, причому в категорії обліковців, які безпосередньо проводили опитування респондентів в ході перепису, частка жінок ще вища - 85,2%. У загальному складі означеного персоналу 27,4% припадає на осіб у віці до 30 років, 25,7% становлять особи з повною вищою освітою; 42,7% працівників, задіяних у роботах з перепису, мали певний досвід у проведенні соціально-демографічних та статистичних спостережень, пов'язаних з опитуванням населення, здійсненні соціологічних опитувань, а також брали участь у попередніх виборчих компаніях. Детальна характеристика складу персоналу, який брав участь у проведенні перепису населення, наведена у Додатку 2.Надзвичайно потужним імпульсом для старту першого національного перепису населення стало звернення Президента України Л.Д. Кучми до українського народу, яке мало значний позитивний вплив на формування відповідального ставлення до переписних заходів як з боку населення, так і з боку задіяних органів державної влади. Суттєво вплинула на це також активна роз'яснювальна робота в області через засоби масової інформації про мету, завдання перепису, його політичне і економічне значення. Масово-роз'яснювальна робота була побудована в три етапи:перший етап - це роз'яснення цілей, мети перепису в період підготовки робіт;другий етап - це роз'яснення в період перепису, протягом якого увага концентрувалась на розкритті програми перепису, заповненню переписних листів, роботі переписного персоналу щодо його прав та обов'язків, нерозголошенні інформації та інше;третій етап - перші повідомлення про результати перепису по закінченні перепису.Під час підготовки і проведення перепису було опубліковано 152 статті, в тому числі інформацій та заміток в обласних та районних газетах. В місцевих газетах було відкрито рубрику “Перепис 2001”, в газеті “Сім днів” опубліковано адреси всіх переписних відділів по м. Рівне, їх номери телефонів, місце знаходження та бланки форм переписної документації.По обласному та районному радіомовленню прозвучало 102 виступи, в тому числі 16 з них в прямому ефірі. Відбулось 13 виступів по місцевому телебаченню. Обласною державною телерадіокомпанією виготовлено рекламний ролик, який щоденно під час перепису транслювався на місцевому каналі “Рівне1”.В обласному центрі було встановлено два рекламні щити та два біг-борди з написом про проведення перепису населення, випущено буклет “Рівненщина напередодні Всеукраїнського перепису населення 2001 року”.Напередодні перепису було виготовлено 180тис. листів-звернень до жителів Рівненщини, які розповсюджувались тимчасовим переписним персоналом серед міських жителів при попередніх обходах домівок.На нашу думку, для більш високої довіри до цієї загальнодержавної акції з боку респондентів масово-роз'яснювальна робота в державі повинна проводитись заздалегідь із використанням наочності (наприклад, плаката-інструкції та плаката-переписний лист).З 30 листопада по 4 грудня 2001 року включно, згідно зі строками, встановленими Кабінетом Міністрів України, було розпочато попередні обходи житлових приміщень. Метою попередніх обходів було, передусім, знайомство обліковців зі своїми респондентами, роз'яснення їм порядку проведення опитування та уточнення часу, коли б було зручно переписати проживаючих у даному приміщенні, особливо таких з них, кого зазвичай важко застати вдома. Крім того, для інформації і оперативного зв'язку населення респондентам повідомлялися адреса і номер телефону інструкторської дільниці (переписного відділу), до якої належить дане приміщення.2.3 Моніторинг проведення Всеукраїнського перепису населенняПроведення першого Всеукраїнського перепису населення, як це передбачалося розпорядженням Кабінету Міністрів України, почалося о 8 годині ранку 5 грудня 2001 року згідно Програми Перепису населення. (Додаток 3).У ході Всеукраїнського перепису населення опитуванню підлягали всі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які перебували на встановлену дату перепису населення на території України, а також громадяни України, які на встановлену дату перепису перебували за її межами.Населення переписувалося за місцем фактичного проживання, незалежно від наявності прописки та її характеру (постійна або тимчасова) і права на житлоплощу в даному або іншому приміщенні, шляхом опитування та запису до переписної документації наданих респондентами відомостей без їх документального підтвердження. Записи велися по домогосподарствах.У кожному приміщенні записувалися всі особи, які станом на 12 годину ночі з 4 на 5 грудня проживали в ньому, включаючи тимчасово проживаючих. Із числа постійно проживаючих осіб записуються також тимчасово відсутні. Не вносилися до переписної документації за місцем свого попереднього проживання:особи, які переїхали до іншого місця на постійне проживання або на постійну роботу;особи, які перебували в рядах Збройних Сил України (крім осіб, призваних на військово-навчальний збір);студенти вищих навчальних закладів та учні професійно-технічних училищ, курсів та освітніх установ зі строком навчання 12 місяців і більше, які проживали за місцем навчання, незалежно від строку вибуття їх з місця попереднього постійного проживання;особи, які перебували у місцях позбавлення волі та на інших закритих територіях (крім осіб, заарештованих в адміністративному порядку на строк до 30 діб і осіб, які утримуються в місцях попереднього ув'язнення під слідством);інші особи, які вибули з місця їх попереднього постійного проживання більш як на 12 місяців до 4 грудня 2001 року (навіть у випадках, коли ці особи зберігали матеріальний зв'язок із членами переписуваного господарства і право на житлоплощу).Громадяни України, які працювали в дипломатичних, торгових та інших представництвах України за кордоном, а також проживаючі з ними члени їх домогосподарств, та особи, які виїхали за кордон у службове відрядження (строком на місяць і більше), переписувалися відповідними представництвами та консульствами України за кордоном, а за місцем їх постійного проживання в Україні не вносилися у переписну документацію.Іноземці, які прибули в Україну на постійне проживання, переписувалися за місцем їх фактичного проживання в Україні на загальних підставах.Оперативний штаб, який діяв в області в період перепису, на підставі даних щоденного моніторингу виконання обліковцями норм навантаження відстежував темпи перепису населення. Дані моніторингу проведення опитування населення і заповнення переписної документації наведені нижче:Рис.1. Моніторинг проведення опитування населенняЗа результатами моніторингу також встановлено, що 98,9% переписної документації заповнено шляхом опитування населення за основним місцем проживання під час обходу житлових приміщень. Основні характеристики щодо осіб, якими обліковці не змогли з тих чи інших причин поспілкуватися особисто, у відповідності з чинними нормативно-правовими актами було отримано на підставі даних служб паспортизації, реєстрації і міграційної роботи та інших адміністративних джерел. У таких переписних листах обов'язково проставлялася відповідна резервна мітка.Загалом наведені дані підтверджують висновок, що громадяни України з повним розумінням сприйняли необхідність та надзвичайне значення такого загальнодержавного заходу як перепис населення і в переважній більшості свідомо виконали свій громадянський обов'язок.Чітка робота усіх задіяних виконавців забезпечувалася координацією їх дій і щоденною оцінкою поточної ситуації. Здійснюваний моніторинг дозволяв у ході всього опитування населення контролювати виконання організаційного плану і відстежувати забезпечення охоплення респондентів опитуванням по кожному регіону області. Рівненська область на кінець перепису попала в перелік областей, де показник охоплення населення переписом перевищив розрахункові оцінки.З 16 до20 грудня проводився контрольний обхід приміщень, який ставив за мету контроль забезпечення охоплення респондентів опитуванням та перевірку якості заповнення переписної документації. Усі особи, які повинні були бути переписані, але з якихось причин були пропущені, записувалися до списку і на них заповнювалася переписна документація.Приймання матеріалів Всеукраїнського перепису населення тривало до 1 лютого 2002 року. У період приймання матеріалів здійснювали розбирання і перевірку контрольних бланків, які були застосовані для забезпечення повноти і якості переписних даних, виключення можливих пропусків та подвійних записів у переписній документації. Загалом під час проведення перепису населення було складено 1814 контрольних бланків, серед них 1227 бланків внутрішньо-районної міграції, 587 бланків міжобласної міграції.Після завершення цієї роботи переписну документацію було скомплектовано і передано спеціальним підрозділам з кодування даних для подальшої їх підготовки до автоматизованого оброблення.Сьогодні автоматизована обробка даних Всеукраїнського перепису населення 2001 року в стадії завершення. В обласному управлінні статистики, зокрема, відділом демографічної статистики та перепису населення проаналізовані вихідні таблиці п'яти черг, що передбачені програмним забезпеченням оброблення даних Перепису. На основі формування зведених даних написані економічні доповіді, експрес-записки, випущені збірники, бюлетені, буклети про результати проведення ВПН на Рівненщині.У своїй роботі, згідно з Програмою Перепису населення нижче проаналізуємо демографічну ситуацію в Рівненській області за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року.2.4 Поточний облік населенняПоточний облік демографічних подій полягає у збиранні відомостей про випадки народжень, смерті, укладання та розірвання шлюбу. Основними джерелами даних про природний рух населення є акти реєстрації громадського стану. Специфіка цього джерела в тому, що події потрапляють у сферу спостереження по мірі їх виникнення і тільки після юридичного оформлення, реєстрації. У сферу спостереження можуть попасти тільки ті події, які підлягають реєстрації відповідно до закону. Реєстрація народжень і смертей є обов'язковою.Для статистичного розроблення матеріалів природного руху населення використовуються або копії актів громадського стану, або первинні документи, призначені для цієї мети. В Україні акти складаються у двох примірниках, з яких перший залишається в книзі записів актів, другий передається в органи державної статистики для розроблення.Питання щодо повноти обліку є центральним в організації системи реєстрації. На відміну від перепису населення реєстраційний метод заснований на тому, що населення само повинно звертатися з встановленими термінами в установи, які ведуть реєстрацію і заявляти про ті чи інші події.Одним із засобів досягнути повного охоплення реєстрацією подій природного руху населення - узаконити їх обов'язковий характер. Реєстрація народжень та смертей згідно з Кодексом про шлюб та сім'ю України носить обов'язковий характер.Програма реєстрації подій природного руху населення (перелік питань у реєстраційних записах) залежить від прийнятих законодавством визначень і від потреби в статистичних даних про природний рух. Перелік питань, відповіді на які отримуються при реєстрації, залежить від характеру подій і від практики, яка вже має місце. Питання, які містяться в актових записах, можна умовно розділити на дві групи: ті, що дають характеристику самій події і ті, що характеризують особу або осіб, до яких ці події мають безпосереднє відношення.Узагальнені дані про міграцію населення формуються на основі розроблення талонів статистичного обліку, які надходять з органів внутрішніх справ. Вони заповнюються одночасно з адресними листками під час прописки і виписки (реєстрації і зняття з реєстраційного обліку) за місцем проживання (перебування).Талон статистичного обліку містить основні демографічні та соціально-економічні характеристики мігранта. Талони прибуття і вибуття містять аналогічні дані.Органи статистики за талонами статистичного обліку здійснюють розроблення і міждержавної міграції.Проголошення національного суверенітету, корінні зміни в умовах життя населення, міжнаціональні конфлікти та інші фактори економічного і політичного характеру, які мали місце протягом останніх років, суттєво вплинули на інтенсивність і характер напрямків міграційних потоків між країнами СНД і іншими країнами. |
РЕКЛАМА
|
|||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
| БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА | ||
 |
© 2010 | |