Стратегічний бомбардувальник Ту-95 і його модифікації Ту-96, Ту-116, Ту-119 і Ту-126

БОЛЬШАЯ ЛЕНИНГРАДСКАЯ БИБЛИОТЕКА - РЕФЕРАТЫ - Стратегічний бомбардувальник Ту-95 і його модифікації Ту-96, Ту-116, Ту-119 і Ту-126

Стратегічний бомбардувальник Ту-95 і його модифікації Ту-96, Ту-116, Ту-119 і Ту-126

12

Міністерство освіти та науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Реферат

студент групи 107

Авіакосмічного факультету

Дорофєєв Костянтин

Перевірив:

професор

Шмаров В. М.

Київ - 2001

Зміст

1. Опис Ту-95
2. Модифікації Ту-95
3. Конструкція Ту-95
4. Озброєння Ту-95
5. Бойове застосування Ту-95
6. Льотно-технічні характеристики
7. Схеми літака

Опис Ту-95

Cуцільнометалевий вільнонесучий високоплан з чотирма ТВД, розташованими в крилах і тристійковим вбираючимся шасі. Стратегічний бомбардувальник. Має 8 членів екіпажу.

Створений в ОКБ-156, керованому А.Н. Туполевим. Прототип зробив перший виліт 12 листопада 1952 р., піднімав екіпаж льотчика-випробувача А.Д.Перельоту. Цей політ закінчився трагічно - літак розбився, врятувалося декілька членів екіпажу. Серійне виробництво почалося в 1955 р. на Куйбишевському авіазаводі (у даний час - Самарський авіазавод) і продовжується донині. Обсяг випуску перевищив 500 машин.

На початку 50-х років в ОКБ А .Н. Туполева почалися роботи по створенню стратегічного бомбардувальника з міжконтинентальною дальністю польоту. У 1952 р. відбувся перший політ нового літака, що одержав позначення Ту-95. У 1956 р. Ту-95 був прийнятий на озброєння частин далекої авіації. Особливістю нової машини з'явилося застосування стріловидного крила і головне, вперше в практиці світового літакобудування для літаків такого класу, встановленням турбогвинтових двигунів. Нові двигуни НК-12М були створені в ОКБ Н.Д. Кузнєцова. ТВД були обладнані диференціальними редукторами, що обертають два соосні гвинти в протилежні сторони. Витрата палива нових двигунів складала всього 0.207 кг/(л.с.*ч). Ресурс нового ТВД виявився в 10 разів більше, ніж у будь-якого іншого сучасного двигуна застосовуваного на бомбардувальниках, у тому числі і закордонних. У відповідь на переозброєння американцями своїх стратегічних бомбардувальників B-52 “Стратофортрсес” крилатими ракетами ALCM, у СРСР у 1981 р. приймається на озброєння нова модифікація бомбардувальника - Ту-95МС. Ту-95МС призначений для ураження крилатими ракетами важливих стаціонарних об'єктів вдень і вночі в будь-яких метеоумовах і в будь-якій крапці земної кулі. На відміну від Ту-95 модернізована машина має нове крило з більш швидкісним профілем. Установлено новий стабілізатор, тепер він може автоматично, у залежності від зміни центрування, зв'язаної з виробленням пального, змінювати кут установки. Цілком замінене бортове радіоелектронне устаткування. До складу останнього включені дві бортові ЕОМ. Модернізуються бортові засоби РЕБ. Головні зміни стосуються ударного озброєння. У бомбовідсіку встановлюється барабанна пускова установка, споряджена 6-ю крилатими ракетами РКВ-15Б с дальністю стрілянини 2500 км. Будівництво Ту-95МС було розгорнуто на Самарському авіазаводі. Базувалися Ту-95, крім СРСР, на авіабазах Куби, Гвінеї, Анголи, Сомалі і В'єтнаму. Це давало можливість стратегічному командуванню СРСР ефективно контролювати практично будь-яке місце земної кулі. До початку 90-х років усі Ту-95 із закордонних баз були виведені. Крім ударних стратегічних літаків на базі Ту-95 були створені літаки радіолокаційного дозору і наведення АКРЛДН Ту-126, оснащені радіотехнічним комплексом “ЛІАНА”. Ту-126 призначався для виявлення повітряних цілей, починаючи із середніх висот.

Ту-95 був прийнятий на озброєння у вересні 1957 р. Різні модифікації літака знаходилися на озброєнні Далекої авіації і ВМС аж до розпаду СРСР. Після цієї події Ту-95 виявилися в розпорядженні ВВС Росії й України. В Україні літаки застосування не знайшли і були передані Росії в обмін на запчастини для літаків фронтової авіації і вертольотів.

В даний час Ту-95МС є основою повітряних стратегічних сил Росії.

Модифікації Ту-95

Ту-95 - стратегічний бомбардувальник; у 1955-57 р. побудований 31 літак.

Ту-95А - носій ЯАБ, розвиток попередньої модифікації; відрізняється наявністю термостабілізованого бомбовідсіку, світлозахисних шторок у кабіні екіпажу і спеціального покриття.

Ту-95В - серійний Ту-95, переустаткований як носій ТЯАБ у 1959. Спеціальна розробка для іспиту надпотужної (50-100 Мт) ТЯАБ на Новій Землі. Випущений у єдиному екземплярі.

Ту-95К - літак-ракетоносець, озброєний комплексом К-20, до складу якого входила КР Х-20; було випущено 2 прототипи, перероблених з Ту-95, які перебували в будівництві, перший з яких піднявся в повітря 1 січня 1956 р.; випуск здійснювався в 1958-62 р.

Ту-95К-22 - літак-ракетоносець, що одержав комплекс К-95-22 з УР Х-22;

переобладнався з Ту-95КМ; головна машина піднялася в повітря 30 жовтня 1975 р.

Ту-95КД - Ту-95К, обладнані системою дозаправлення паливом у польоті; прототип пройшов доробку і зробив перший виліт 5 липня 1961 р.; з 1962 р. було випущено більше 20 машин; крім того, було переустатковано декілька раніше випущених Ту-95К.

Ту-95КМ - Ту-95КД, що пройшли наприкінці 60-х рр. модернізацію шляхом установки нового БРЕО і переозброєння УР Х-22М.

Ту-95КУ - Ту-95К, переустатковані в навчальні літаки для підготовки екіпажів для роботи з апаратурою комплексу К-20.

Ту-95ЛАЛ (Ту-119) - експериментальний Ту-95 з атомним реактором. “Літаюча атомна лабораторія”.

Ту-95М - подальший розвиток Ту-95 із ТВД НК-12М; зробив перший виліт у вересні 1957 р.; до кінця 1958 р. випущено 19 літаків.

Ту-95М-5 - Ту-95М, переустаткований у жовтні 1976 р. у носій УР КСР-5; залишився в дослідному екземплярі.

Ту-95МА - літак-носій ЯАБ; зміни - аналогічні Ту-95А; випускався серійно.

Ту-95МР - літак-розвідник; з кінця 60-х рр. переустатковано 4 Ту-95М.

Ту-95МС - літак-носій КР Х-55/РКВ-500А с екіпажем із семи чоловік; прототип зробив перший виліт у 1979 р.; випуск до 1983 р. здійснювався на Таганрозькому авіазаводі, а потім був переведений у Куйбишева.

Ту-95Н - літак-носій надзвукового бомбардувальника PC конструкції П.В. Цибіна; прототип був переустаткований із серійного виробу в 1958 р.; тема подальшого розвитку не одержала.

Ту-95РЦ - розвідник-цілевказатель для авіації ВМС; прототип зробив перший виліт 21 вересня 1962 р.; серійно літак випускався з 1963 р.

Ту-95У - навчальний варіант Ту-95/Ту-95М, призначений для підготовки екіпажів

Ту-95 більш пізніх модифікацій, у 80-х рр. переустаткована деяка кількість старих літаків.

Ту-96 - висотний бомбардувальник; дослідний екземпляр проходив випробування влітку 1956 р.; серійно модифікація не випускалася.

Ту-116 - дальній пасажирський літак для перевезення державних діячів у 1956 і 1957 р. переустатковано два серійних бомбардувальники.

Ту-119 (Ту-95ЛАЛ, Ту-95АЛ) - експериментальний Ту-95 з атомним реактором.

Ту-126 - літак радіолокаційного дозору і наведення АКРЛДН, оснащений радіотехнічним комплексом “ЛІАНА”. Призначався для виявлення повітряних цілей, починаючи із середніх висот.

Крім того, кілька машин було переустатковано в літаючі лабораторії, носії експериментальних гіперзвукових літаків і т.д.

Конструкція Ту-95

Фюзеляж

Фюзеляж літака Ту-95 являє собою конструкцію типу напівмонокок обтічної форми, круглого перетину, із гладкою працюючою обшивкою, підкріпленою набором шпангоутів і стрингерів. Технологічно він поділяється на передній ліхтар, носову частину, що включає в

себе передню негерметичну кабіну й обтічник кормової гарматної установки.

Ліхтар і носова частина фюзеляжу утворюють передню герметичну кабіну, у якій розташовані місця екіпажа (льотчики - командир корабля, помічник командира, штурман, другий штурман, старший бортовий технік, старший повітряний стрілець-радист і офіцер по системах РЭП). Вхід у кабіну здійснюється через відсік передньої стійки шасі і люк у підлозі. Аварійне покидання літака здійснюється за допомогою рухливої підлоги через люки в обох кабінах.

До середньої частини фюзеляжу кріпиться центроплан, тут же розташований бомбовий відсік. Значна частина вільного простору зайнята контейнерами з паливними баками, ближче до зовнішньої поверхні вмонтовані рятувальні човни ЛАС-5-2М. У кормовій герметичній кабіні розміщені робочі місця повітряного стрільця-радиста і командира вогневих установок, прицільні станції й устаткування. Далі кріпиться кормова гарматна установка з обтічником радіолокаційної прицільної станції.

Для огляду бічних півсфер у кабіні є блістери з органічного скла. Ліхтар кормової кабіни засклений прозорою бронею.

Крило

Крило на ТУ-95М кесонної конструкції. Складається з центроплана, двох перших окремих частин і двох других окремих секцій. Кесон утворений переднім і заднім лонжеронами, верхніми і нижніми панелями з товстою працюючою обшивкою. Між нервюрами в кесоні розміщаються м'які паливні баки. На верхній панелі є вузли кріплення гондол двигунів. Нижня панель у місцях установки основних стійок шасі посилена двома балками.

На крилі розташовані органи керування літаком. Елерон металевої конструкції проходить уздовж усього розмаху других окремих частин крила і розділений на три відсіки, щоб уникнути заклинювання при прогині крила. Односекційний щілинний закрилок розташований на першій окремій частині і розділений на дві частини обтічником шасі.

Оперення суцільнометалеве, вільнонесуче, однокільове, стріловидне. Кут стріловидності вертикального і горизонтального оперення 40D. Стабілізатор кесонного типу складається з двох половин, що стикуються між собою по осі літака. Кермо висоти теж складається із двох частин і має так само, як і кермо напрямку, компенсацію.

Шасі

Шасі літака трьохстійкове, зі здвоєними балонами. Основні стійки - двохосьові, що забираються в польоті в крильові гондоли (що є фамільною рисою більшості туполевських машин), носова стійка - одноосьова, що забирається за "потіком" у фюзеляж. На основних стійках розташовані візки з чотирма гальмівними колесами, що мають пневматики 1500х500 мм. Передня стійка з двома колесами і пневматиками 1100х330 мм кріпиться до передньої частини фюзеляжу.

Керування

Керування літаком здійснюється за допомогою двох штурвальних колонок і двох пар ножних педалей, з'єднаних з органами керування тягами. У керуванні елеронами частково застосована тросова проводка. У системі керування кермом напрямку й елеронами включені оборотні гідропідсилювачі.

Силова установка

У залежності від модифікації, на Ту-95 застосовувалися ТВД НК-12 потужністю 12000 л.с., НК-12М, НК-12МВ або НК-12МП (кожен потужністю по 15000 л.с.), розташовані в мотогондолах, повітряних гвинтів типу АВ-60 і системи керування. Гвинти - чотирьохлопастні металеві змінюваного кроку, встановлені соосно.

Паливна система

Паливна система містить у собі паливні баки і систему автоматичного виміру витрати палива, що забезпечує в польоті діапазон припустимих центрувань машини. Пальне типу Т-1, ТС-1 чи Т-2 розташовується в 74 крильових і фюзеляжних м'яких паливних баках. Загальний запас палива для літака Ту-95М може досягати 88,5 -100т.

Гідравлічна система

Гідравлічна система включає двіх підсистеми: високого і низького тиску. Нагнітання високого тиску створюється автономним гідронасосом з електроприводом, у системі низького тиску - від гідронасосів, установлених на двигунах.

Радіозв'язкове устаткування

Складається з KB радіостанції, командної радіостанції, що працює в короткохвильовому і середньому діапазоні хвиль, УКВ радіостанції, аварійній радіостанції.

Радіонавігаційне устаткування

Радіонавігаційне устаткування включає автоматичний радіокомпас, радіовисотоміри малих і великих висот, доплерівський вимірник швидкості і кута зносу, системи навігації, посадки, апаратури контролю місця положення літака.

Радіолокаційне устаткування

На бомбардувальниках (після проведеної в 70-х рр. модернізації) установлювалися:

радіолокаційний приціл РПБ-4 “Рубідій-Мм-2” або Р-1Д “Рубін-1 Д”, сполучені з оптичним бомбоприцілом ОПБ-11РМ (ОПБ-112), станція оповіщення про радіолокаційне опромінення СПО-2 “Сирена-2”, апаратура РЭП УПС-1 або УПС-2. Для керування оборонними установками призначалися 4 оптичні прицільні станції ПРС-153, а також прицільна РЛС ПРС-1 “Аргон”. Крім того, у грузовому відсіку розміщалися системи автоматичного скидання диполів АСО-95 і АСО-2Б. Для контролю результатів бомбометання і ведення побіжної авіарозвідки установлений фотоапарат АФА-42/100.

На Ту-95К була встановлена РЛС ОТРУТА, призначена для наведення УР. Інше БРЕО було аналогічно тому, що встановлювалося на бомбардувальних модифікаціях.

У Ту-95КМ РЛС залишилася такий, як і на попередній версії, однак, відбулася заміна ряду інших систем БРЕО, Установлений: розвідувальна система “Ромб-3”, прицільна станція ПРС-4, апаратура РЭП УПС-3, станція оповіщення про опромінення СПО-3 “Сирена-3”.

На Ту-95К-22 замість РЛС ОТРУТА встановлена ПНА-Б, а також змонтована апаратура підготовки і пуску ракет “Кама”.

На Ту-95МС також установлене нове БРЕО, у т.ч. бортовий радіоелектронний оборонний комплекс “Метеор-нм”.

Електросистема

Електросистема літака складається з основної мережі постійного струму, що живиться від 8 генераторів типу ГСР-18000М по 2 на кожнім двигуні. Як аварійне джерело використовуються акумуляторні батареї 12 CAM-55. Дві вторинні системи перемінного струму живляться від перетворювачів ПО-4500 і ПТ-1000. Крім того, на кожнім двигуні встановлені генератори перемінного струму нестабільної частоти типу СГО-ЗОУ.

Озброєння Ту-95

Літаки піднімають до 12000 кг бойового навантаження. У бомбардувальника вона була представлена вільнопадаючими бомбами калібром від 1500 до 9000 кг, як фугасних, так і ядерних, що підвішуються у фюзеляжному відсіку. Ту-95В брав під фюзеляж, (габарити не дозволяли розміщати у відсіку) ТЯАБ потужністю 20 і 50 мегатонн, масою до 22 тонн. Також передбачалася підвіска бомби потужністю 100 Мт (очевидно, саме її мав на увазі Микита Сергійович Хрущов, згадуючи про "кузькіну матір").

Основним озброєнням Ту-95К та Ту-95КД була КР Х-20 комплексу К-20, що підвішується під фюзеляжем у районі колишнього грузового відсіку.

На Ту-95К-22 там же підвішувалася 1 КР Х-22М, або 2 - під крилом. Ту-95МС несуть КР РКВ-500А (Х-55): 6 на внутрішньофюзеляжній барабанній багатоцільовий ПУ МКУ-6-5 і 10 на 4 підкрильових пілонах. Замість них на пілони підвішується до 8 КР X-55М.

Ракетоносці також можуть брати на підфюзеляжну підвіску 2 контейнери для бомб малого калібру.

Оборонне озброєння Ту-95МС складається з 2 спарених 23-мм двоствольних гармат ГШ-23Л, розміщених у кормовій оборонній установці. Всі інші модифікації (крім Ту-95К-22) озброєні 6 спареними 23-мм пушками АМ-23, розташованими в 3 оборонних установках: верхній ДТ-В12, нижній ДТ-Н12, і кормовій ДК-12. Загальний боєзапас - 2500 пострілів. На Ту-95К-22 кормова установка відсутня, а замість її змонтована апаратура РЕП.

Бойове застосування Ту-95

Ту-95 на експорт не поставлялися і бойового застосування не мали. Разом з тим, літаки залучалися для проведення випробувань ядерної і термоядерної зброї. Так, восени 1961 р. з них під час подібного заходу, що проводився на Новоземельскому полігоні, скидалися ТЯАБ потужністю 20 і 50 мегатонн.

Технічні характеристики